Урок розрахований на 45 хв і проводиться за методикою тренінгового навчання. На ранніх етапах свого розвитку нечисленне людство не могло породити жодної глобальної проблеми, тобто проблеми, яка б торкалася будь-якої людини в будь-якому куточку Землі. Унаслідок заселення людством майже всього суходолу та небачених доти масштабів господарського освоєння довкілля почали виникати і дедалі загострюватися глобальні проблеми. На даному уроці учні під керівництвом вчителя спробують відрізнити нлобальні і локальні загрози.
Тема Глобальні загрози, породжені діяльністю людини та їх вплив на здоров’я
Мета Поглибити знання про глобальні загрози, породжені діяльністю людини. Ознайомити з позитивними й негативними наслідками технічного прогресу.
Обладнання:
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Привітання, встановлення позитивного настрою
II. Перевірка готовності до сприйняття нового матеріалу.
Вправа «Гарна Галина та сильний Сергій» Ця вправа дозволяє представитися і назвати своє ім’я, вона також розвиває відчуття солідарності та поваги.
Інструкція
Попросіть всіх встати в коло.
Запросіть одну людину (будь-кого), назвати своє ім’я (наприклад, Галина).
Попросіть іншу частину групи додати до ім’я позитивний прикметник, який починаються з тієї ж букви, що й ім’я, тобто, з літери «Г».
Попросіть Галину вибрати для себе одну з пропозицій.
Тепер попросіть людину, що стоїть справа від Галини промовити: «Привіт,
Гарна Галина . Мене звати... (наприклад Сергій)».
Попросіть групу додати прикметник до імені Сергій, що починається на літеру «С» (наприклад сильний).
Тепер попросіть наступну людину промовити: «Привіт, називає всіх попередніх, мене звати...»
Продовжити по колу, поки всі не назвуть себе.
Поради Важливо пам’ятати, що акцент робиться на позитивних прикметниках, які починаються з тієї ж літери, що й ім’я людини, а не на пошуку прикметників, які насправді описують людину.
Кожна людини сама повинна вибрати собі власний прикметник із тих, що були запропоновані іншими учасниками. Ведучий, повинен бути готовими запропонувати позитивні прикметники для будь-якого з імен у разі, якщо ніхто не може вигадати жодного прикметника.
Цікаво також попросити кожну людину зробити наступне, коли вона називає своє ім’я. Наприклад, Галина може погладити себе по голові. Тоді групі доведеться запам’ятовувати кожне ім’я, дію і прикметник.
ІІІ. Розкриття теми уроку
Розповідь вчителя. На ранніх етапах свого розвитку нечисленне людство не могло породити жодної глобальної проблеми, тобто проблеми, яка б торкалася будь-якої людини в будь-якому куточку Землі. Унаслідок заселення людством майже всього суходолу та небачених доти масштабів господарського освоєння довкілля почали виникати і дедалі загострюватися глобальні проблеми. Кожна з них і особливо всі вони разом здатні спричинити знищення всього живого на нашій планеті.
Нині до всеосяжних, тобто глобальних, проблем людства відносять: 1) демографічну проблему, яку спричинило швидке зростання населення в найбідніших країнах світу; 2) екологічну проблему — вона пов'язана з інтенсивним руйнуванням довкілля, що робить нашу планету непридатною для життя; 3) проблему забезпечення розвитку людства всіма видами ресурсів, у тому числі й продовольчими; 4) геополітичні проблеми, які породжують воєнні конфлікти і загрожують людству самовбивчою світовою війною; 5) проблему поглиблення нерівності й нерівномірності розвитку різних націй, країн, регіонів тощо, що постійно створює регіональну і світову напруженість.
Вправа Павутина життя
Частина 1
Попросіть учасників стати в коло.
Поясніть, що вони мають побудувати модель павутини життя.
Ви починаєте. Тримайте клубок ниток в руках і називайте зелену рослину, наприклад, капусту.
Тримайте кінець нитки в руках і кидайте моток комусь із кола учасників. Він/вона хапає його! Тепер утворилася пряма лінія між вами двома.
Ця особа має назвати тварину, яка їсть капусту, наприклад, гусениця. Потім вони тримають нитку і кидають моток третій особі із кола.
Третя особа має назвати тварину, яка харчується гусеницями, наприклад, птах, або якщо вони можуть, то назвати вид птаха, наприклад, дрозд. Потім вони кидають моток четвертій особі.
Продовжуйте гру, так щоб нитка проходила крізь коло, поки не утворите павутину, яка представляє «павутину життя».
Частина 2
Тепер попросіть кожного учасника по черзі навести приклад того, що є шкідливим для цієї павутини життя (наприклад, автостради, які проходять по полям, надмірний вилов риби або спалювання природного палива). Коли вони говорять про це, то виплутуються із нитки.
Коли всі висловляться, попросіть учасників подивитися на заплутані нитки, які просто валяються на підлозі. Скажіть їм, що таким буде наш світ, якщо ми нічого не будемо робити, але так не повинно бути; нам просто потрібно робити прості речі заради виходу із існуючої ситуації.
Частина 3
Запросіть учасників по черзі пообіцяти вживати прості, практичні заходи задля рятування світу. Наприклад, економити споживання електроенергії — виключати комп’ютер, споживати менше м’яса або менше подорожувати літаком.
Коли кожен дає обіцянку, він/вона піднімає нитку з підлоги.
В кінці погляньте на нову павутину і зауважте, що вона не схожа на ту, яка була раніше; але вже пізно, повне відновлення неможливе через незворотність виродження.
Давайте поміркуємо
Розпочніть із підсумку, що учасники відчули, коли побачили зруйновану павутину, а потім створили нову. Потім продовжіть розмову за темою та про те, що потрібно робити задля захисту навколишнього середовища.
Що ви відчули, коли побачили, що павутина руйнується?
Чи було легко називати тварин і рослин в переплетенні харчових ланцюгів? Наскільки добре людина знає історію природи?
Чи вразить вас новина, що, наприклад, полярні ведмеді зникнуть через 10 років?
Що ви відчули, коли побачили утворення нової павутини? Чи легко було продумати особисті дії, які зменшать вплив на навколишнє середовище?
Наскільки ефективні індивідуальні дії?
Хто має відповідати за захист навколишнього середовища? ООН, уряд, громадські організації, кожен особисто?
Рівновага природи дуже складна, і нелегко передбачити глобальні наслідки окремої дії. Тоді як приймати рішення щодо використання природних ресурсів?
Як повинні прийматися рішення щодо використання природних ресурсів? Наприклад, чи потрібно вирубати ліси для використання земель для вирощування зернових? Тоді люди, які живуть за рахунок лісів, будуть страждати на користь тих, хто займається сільським господарством. На кону — принцип рівності.)
Вправа Вправа 3.11 Глобальний «снап»
Очікувані результати навчання
• Розуміння загроз, породжені діяльністю людини і зв’язків між локальним і глобальним
Проста й весела вправа на основі дитячої карткової гри. Організована в форматі командного змагання, під час якого учасники шукають зв’язки між локальними і глобальними проблемами.
Інструкція
1. Повідомте учням, що вони візьмуть участь у змаганні двох команд, але не пояснюйте мету вправи.
2. Для обʼєднання в дві команди використайте рахунок «день-ніч». Представники команди «день» збираються за 1 столом, представники команди «ніч» за 2 столом. Не пояснюйте навіщо; дайте інструкції командам окремо, щоб одна не чула завдання другої. Попросіть одну команду записати максимальну кількість локальних екологічних проблем, скільки вони зможуть згадати. Друга команда має записати максимальну кількість глобальних проблем. Проблеми записують по одній на папірець (або шматок паперу). Дайте командам три-чотири хвилини і перед тим, як їх зупинити, переконайтеся в тому, що в кожної команди вже є купка з мінімум 7-8 проблем.
3. Запропонуйте командам придумати собі назву, й запишіть ці назви у верхній частині аркуша для фліп-чарту. Проведіть між назвами вертикальну лінію посередині. Це таблиця для запису балів.
4. Попросіть команди сісти в ряд одна навпроти другої та поясніть цілі й правила:
5. У цій грі, що називається «глобальний снап», потрібно знайти зв’язки між локальним і глобальним. В однієї команди є список локальних проблем, а в другої – глобальних. Члени команд сидять двома рядами обличчям до опонентів. Проблеми, які вони записали, починають зачитувати з кінця ряду.
6. Член однієї команди зачитує верхню проблему з їхньої купки, і учасник з другої команди зачитує верхню проблему з їхньої купки. Якщо хтось помічає зв'язок між цими двома проблемами, він(вона) вигукує «Снап». Особу, яка сказала (або вигукнула!) «Снап» першою, просять пояснити, як на її думку, ці проблеми повязані між собою. Якщо аргументація переконлива, відовідна команда отримує 1 бал. Якщо зв'язок встановити неможливо, або якщо він непереконливий, дайте можливість протилежній команді пояснити зв'язок і завоювати бал.
7. Якщо ніхто не говорить «Снап» або коли бал присуджено, купки переходять до наступної особи в ряду кожної команди і процес повторюється.
8. Вирішіть, на якій кількості балів ви маєте зупинити гру.
Тут важливо, щоб учні знайти причинно-наслідкові звʼязку в проблемах, які на перший погляд зовсім не поєднуються. Простежте за тим, щоб змагання не стало важливішим за навчання.
Підбиття підсумків
• Що ми дізналися про зв’язки між локальним і глобальним?
• Які нинішні глобальні загрози, породжені діяльністю людини впливають на наше життя на локальному рівні?
• Які загрози, породжені діяльністю людини на локальному рівні мають глобальні наслідки?
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Вправа «Рюкзак, кошик для сміття»
Інструкція
На фліпчарті прикріплено зображення рюкзака та кошика для сміття
Попросіть учнів згадати все, що вони вивчили під час заняття, і записати на відповідних стікерах, наприклад, речі, ідеї та сподівання, які вони хотіли б забрати із собою.
Вони також можуть записати ті моменти, які вони хочуть залишити у кошику для сміття. Це можуть бути шкідливі звички, старі ідеї, труднощі, погана їжа — все, що завгодно!
Використані джерела: