24 липня о 18:00Вебінар: Методи фасилітації для планування та реалізації STEM-проектів і не тільки

Урок "Гоголь "Тарас Бульба"

Про матеріал

розробка уроку української літератури в 9 класі (за новою програмою) на тему

"Микола Гоголь. Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело. Повість «Тарас Бульба. Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах твору"

Перегляд файлу

Веселодолинський  навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Тарутинського району

Одеської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Урок  української літератури в 9 класі (за новою програмою)

                                    на тему :

 

 

«Микола Гоголь. Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор

як їх джерело. Повість «Тарас Бульба. Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах твору».

 

 

 

 

 

                                                      Розробку   уроку   підготувала

                                                     вчитель української мови та літератури

                                                     Ревенко Віра Вікентіївна,

                                                     вища освіта ,

                                                     звання «старший вчитель»,

                                                     стаж 25 років

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА: Микола Гоголь. Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як джерело їх. Повість «Тарас Бульба» . Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах твору

 

Мета: ознайомити учнів, з відомостями про життя та творчість М. В. Гоголя, показати його зв'язок з Україною, вплив української культури та фольклору на творчість письменника; розкрити історію створення повісті «Тарас Бульба»; допомогти учням зрозуміти патріотичну позицію автора, показати героїзм українців у боротьбі за свою свободу; розвивати навички виразного читання, усного зв'язного мовлення, переказу тексту; сприяти вихованню патріотичних почуттів, формуванню гуманістичної позиції, розвивати усне мовлення учнів, уміння висловлювати власну думку; виховувати любов до історії рідного краю, його культури, сприяти формуванню патріотичної позиції школярів.

 

Обладнання: портрети М. В. Гоголя,  виставка його книг,  презентація творчості  письменника ,буктрейлер(відеоролик) твору, «смайлик», тексти повісті              М. В. Гоголя «Тарас Бульба» (у перекладі чи оригіналі)  репродукція картини      І. Рєпіна «Запорожці», запис опери М. Лисенка «Тарас Бульба».

Тип уроку: інтегрований (українська література - світова література - історія України)

                                                 Да, были люди в наше время.

                                               не то, что нынешнее племя...

                                                                                  М. Лермонтов

Гоголь увійшов у російську літературу як глибоко

самобутній  письменник, творчість якого мала

значний вплив на розвиток  реалістичного

мистецтва.

М. Б. Храпченко, російський

літературознавець

                                              ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент.

1. Вірш-привітання

Добрий день, дорогі друзі!

Добрий день!

На вас чекає гарний день.

Бачу: всі веселі і здорові

До уроку всі готові!

Давайте розпочнемо

Урок ми з побажань,

Чудової оцінки вам

Та міцних вам знань.

 

 

2. «Малюнкове вітання»

Бажаю всім учням  гарного настрою, легкого засвоєння теми

(Прикріплюється на дошці смайл "Радість")

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Постановка задач уроку.

1.Вступне слово вчителя

      Ми сьогодні з вами поринемо у часи Середньовіччя, повторивши вивчене. А найголовніше,  заглянемо у часи козаччини, які чарують своїм патріотизмом, познайомимося зі справжнім талантом пера - М. Гоголем.

2. Рефлексія

- Зверніть увагу на лист  оцінювання, який є у кожного. Підпишіть листи оцінювання і  проведемо рефлексію: поставте  у першій колонці, скільки балів  бажаєте отримати за урок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів. 

1.Інтерактивна гра  «Інтелектуальний волейбол».

- Ми познайомилися на попередніх уроках з деякими творами, знаємо персонажів. А тепер перевіримо, як ви засвоїли їх. У волейбол вмієте грати? Але наш волейбол буде інтелектуальним. Нагадаю правила: я посилаю м’яч-запитання конкретному «гравцю». Якщо «гравець» не може відповісти, йому надається право передати м’яч іншому «гравцю». За відсутності відповіді зараховується гол, а за правильну відповідь отримуєте 1 бал.

1. Хто започаткував нову українську літературу? ( І. П. Котляревський)

 

2.Творчість І. П. Котляревського відноситься до стильової течії…(класицизм).

 

3. Що в перекладі означає «класицизм»? (взірцевий, зразковий).

 

4. За жанром «Енеїда» … (бурлескно-травестійна поема).

 

5.Що в перекладі означає «бурлеск», «травестія»? ( Бурлеск – різновид комічного, для якого характерна невідповідність між змістом і формою, карикатурність. Комічний ефект досягається або тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, зниженою мовою. Або. Навпаки. Тим, що про буденне говориться високим стилем, піднесено; травестія (переодягання)

 

6.У якому місті нащадки на гуртом зібрані кошти поставили пам’ятник І.Котляревському? (У Полтаві).

 

7. Який перший друкований твір, що був написаний живою українською мовою? (« Енеїда»)

 

8.Кого називають «батьком української прози»? ( Г. Квітку-Основ’яненко)

 

9.Яке дійсне прізвище Г. Квітки-Основ’яненка? (Г. Квітка)

 

10. Визначте жанр твору «Маруся». (Соціально-побутова повість, написана в дусі сентименталізму)

 

11.Що з перекладу означає  поезія « De libertate»? ( «Про свободу»)

 

12.Хто допоміг Ігореві втекти з полону? (Овлур (Влур), сама природа).

 

13.Коли «упали стяги Ігореві»? ( На третій день битви під полудень (у неділю).

 

14.Як закінчилась перша битва князевого війська з половцями? (Повною перемогою).

 

15.Назвіть жанр твору «Слово о полку Ігоревім». ( Ліро-епічна поема).

 

16. У якому році князь Святослав організував похід на половців? ( Весною 1185 року).

 

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

        Серед знаменитих імен української культури особливе місце належить М. В. Гоголю. Відомий класик російської літератури, творчість якого, на думку російського літературознавця М. Б. Храпченка, «мала значний вплив на розвиток реалістичного мистецтва», своїм корінням, душею був тісно пов'язаний з Україною. Він тут народився, провів дитячі роки. Український фольклор, пісні, легенди увійшли до ранніх творів, принісши славу молодому письменникові, вирізнивши його серед інших.

2. Презентація «Життєва дорога Гоголя»

(Учитель та підготовлені учні розповідають про життєвий і творчий шлях) 

Народився Микола Васильович Гоголь в квітні 1809 року на благословенній талантами полтавській землі в селі Великі Сорочинці. Саме сюди приїхала його мати до лікаря Трохимовського, оскільки дуже хвилювалася за майбутню дитину (перед цим вона вже втратила кілька дітей). Стоячи перед образом Святого Миколи Чудотворця у Диканській церкві, дев'ять місяців вона вимолювала цю дитину. Хлопчика тому й назвали Миколою.

       Дитячі роки майбутнього письменника пройшли у родовому маєтку  Гоголів-Яновських — селі Василівці. Садиба була названа на честь батька Гоголя — Василя Опанасовича. Тепер це село називається Гоголеве, там же знаходиться музей-заповідник письменника з його малюнками й кресленнями. Гоголь походить  із старовинного дворянського роду і  відзначався надзвичайною обдарованістю. Його дід, Опанас, закінчив Київську духовну академію, володів шістьма мовами . Бабуся, Тетяна Семенівна,  гарно малювала. Батько був освіченою людиною,  любив театр, сам грав у виставах домашнього театру. Ріс Гоголь в оточенні талановитих і відомих людей.

     Звичайно, таке оточення мало значний вплив на  формування творчої натури хлопчика. Окрім того, у домі Гоголя  гостями були народні співці, лірники й кобзарі.

      1818 року Миколу віддали навчатися до Полтавського повітового  училища, а в 1821-му — до Ніжинської гімназії вищих наук. У Львові  він прожив до 1828 року. Це був нелегкий час. Юнак сумував за рідною домівкою, батьками. Та разом з тим у ці роки виявився талант  Гоголя. Він вчився живопису, грі на скрипці, брав участь у гімназійних театральних постановках. Усі в гімназії були у захваті від комедійного таланту Гоголя. Особливо гімназистам та викладачам подобалося те, як юнак виконував жіночі ролі. Разом з тим Гоголь почав писати. Серед його перших творів — вірші, трагедії, поеми, сатири.

    Після закінчення гімназії Микола Васильович приїздить до Петербурга. Він мріє стати актором чи режисером імператорського театру, знайти гарну квартиру. Проте столиця розчарувала юнака: до театру його не взяли, гарної квартири через брак коштів він не знайшов і довго не міг влаштуватися на службу. Лише через деякий час Гоголь почав працювати дрібним чиновником. Та його вабить література. На початку 1829 року під псевдонімом він видає поему. Проте цей не зовсім досконалий твір молодого автора зазнав різкої критики. Гоголь тяжко переживав свою першу невдачу й через півроку, назбиравши грошей, викупив увесь непроданий тираж книги і спалив його.

   «Вечори на хуторі біля Диканьки» — твір, який вийшов друком у 1830 році й зробив Гоголя знаменитим. Здійснилася ще одна його мрія: він увійшов у коло відомих літераторів, познайомився з О. Пушкіним, В. Жуковським, О. Дельвігом та багатьма іншими. Всі  були у захваті від яскравих характерів, щирого й чистого українського гумору, захоплюючих історій із життя малоросів.

   Та доля послала Гоголю наступне випробування. Він витратив багато сил на те, щоб влаштувати своїх сестер у Патріотичний інститут. Через матеріальну скруту Гоголь читав там лекції, це давало змогу оплачувати навчання сестер. Однак ще більших мук він зазнавав у творчих пошуках, оскільки не знав, яким шляхом йти далі. У розпачі Гоголь пише в листі до матері: «Боже, скільки я спалив, скільки перестраждав! Але тепер я сподіваюся, що все заспокоїться, я буду знову діяти, рухатися. Тепер я узявся за історію нашої єдиної, бідної України. Ніщо так не заспокоює, як історія! А пісні! Моя радість!» А в іншому листі він сповіщає про поїздку до Києва: «У Київ, у старовинний, прекрасний Київ! Там чи навколо нього вирувало життя країни нашої. Я працюю. Я всіма силами стараюся... Там можна оновитися силами».

      Справді, поїздки Гоголя в Україну, до Києва, у рідну Василівку зігріли й заспокоїли його душу. У давній руській столиці разом зі своїм другом М. Макси-мовичем, професором університету і збирачем народних пісень, він гуляв київськими вулицями, любив підніматися на Володимирську гірку, сидіти коло Андріївської церкви. Під час цієї поїздки Гоголь прочитав «Історію русів», «Історію Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського, записав багато українських легенд, пісень. У рідній Василівці письменник із захопленням слухав розповіді про славних козаків, зокрема оповідки миргородського полковника Матвія Гладкого, який повернувся з турецького походу і привів із собою майже двісті визволених із полону козаків. Захоплювали його подвиги народних героїв — Северина Наливайка, Якова Остряниці та багатьох інших.

     Результатом цієї напруженої роботи стали наукові розвідки «План викладу загальної історії», «Погляд на утворення Малоросії» та збірка «Миргород», що вийшла друком 1835 року. Там було вміщено повість «Тарас Бульба» . Потім з-під пера митця вийшли «Петербурзькі повісті», п'єса «Ревізор», поема «Мертві душі», «Вибрані місця із переписки з друзями».

    Останні роки життя Гоголь важко хворів. Деякий час він жив у Німеччині, Франції, Італії, лікувався там. Але його зболіла душа прагнула додому. У 1851 році він востаннє приїхав у Василівку. Це було його прощання з рідною землею, що давала силу й наснагу.

   21 лютого 1852 року М. В. Гоголь помер.

2. Повідомлення вчителя «Калейдоскоп цікавинок»

Дослідники творчості та життя М. Гоголя виявили такі цікаві факти   його  натури:

  1. Вмів користуватися спицями ( в’язав сестрам шарфи).
  2. Був кравцем ( любив  сестрам шити одяг – плаття, а собі – шийні хустки).
  3. Любив мініатюрні видання, ненавидів математику, але виписав собі математичну енциклопедію, яка мала 16-ту долю аркуша(10,5×7, 5 см).
  4. Найулюбленіший напій – козяче молоко, яке варив сам із додаванням рому. Цей напій назвав «гоголем-моголем». Частенько і сам сміявся з себе, говорячи: «Гоголь любить гоголь-моголь».
  5. Боявся грози, яка роз'ятрювала його слабкі нерви.
  6. Був сором’язливим. Якщо в компанії з'являвся незнайомець, він тікав з ока людей.
  7. В кишенях завжди були солодощі. Під час своїх подорожей в готелях він ніколи не дозволяв слугам уносити цукор: збирав його, гриз під час своєї роботи над творами.
  8. Коли писав, то катав кульки з хлібу білого. Це йому допомагало під час вирішення складної задачі, проблеми.
  9. Соромився свого носу.

    10)Під час перепоховання тіла М. Гоголя було виявлено повернення черепу голови набік, що свідчить про пережиту клінічну смерть.

  11)На святкування 200-річчя були випущені ювілейні монети із зображенням постатті М. Гоголя.

 

3. Історична довідка твору  «Тарас Бульба»

    Перед тим, як написати твір, автор детально вивчив історичні джерела, серед яких були: «Опис України» Боплана, «Історія про козаків запорозьких» Мишецького, рукописні списки українських літописів – Самовидця, Граб'янки, Величка. Але ці джерела вповні не задовольняли Гоголя.  Йому не вистачало в них характерних побутових деталей, живих прикмет часу, істинного розуміння  тої епохи. Історичні відомості та літописи здавалися авторові сухими та недосконалими, вони не давали Миколі Гоголю насправді зрозуміти та відчути дух народного життя, характери козаків, психологію людей. Серед джерел, які вважаються найголовнішими, були народні українські пісні, особливо історичні пісні та думи.

     Вперше твір був надрукований в збірці « Миргород»   1835 році, а в 1842 році твір з’являється вже в новій редакції. Микола Гоголь працює над твором з 1833 по 1842 рр. В другій редакції твір мав значні відмінності: по-перше, надана конкретна характеристика виникнення козацтва, запорозького війська, законів та звичаїв Січі; по-друге, присутній  розвернутий опис битви  та героїчних подвигів  козаків під Дубном; по-третє, любовні переживання Андрія та трагізм долі його, викликане зрадою; по-четверте, автор змінює образ Тараса Бульби , робить його більш героїчним, суперечливим, борцем за національну волю.

     Цей твір Гоголь редагував протягом усього свого життя, кожного разу вносячи нові й нові зміни. Але повністю роботу завершити так і не зміг.

4. Інтерактивна вправа «Уява»

- На вашу думку, про що йде мова в творі « Тарас Бульба»?

- Яку добу автор зображує в цій повісті?( Козацька доба)

5. Перегляд буктрейлеру «Про повість «Тарас Бульба»

- Які порушені проблеми в даному творі, на вашу думку?

- Що таке «буктрейлер»?

6. Словникова робота

Буктрейлер – короткий відеоролик за мотивами книги. Основна його задача: розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача. Вперше буктрейлери з’явилися за кордоном ще в 2002 році, а в нас це поняття з'явилося зовсім нещодавно.

  Отак і жило славне козацьке Запорозьке Військо, що від 1500 до 1800 року, тобто майже 300 літ, боронило Україну від усякої напасті. Відвага й хоробрість козаків прогриміли по всій Європі.

 

7. Повідомлення вчителя історії «Козацька доба в Україні»

      Українське козацтво — визначне явище в європейській історії. (Слово «козак» тюркського походження , означає «вільна людина»). Головна історична умова виникнення українського козацтва як суспільного стану і збройної сили — підневільне становище України під владою сусідніх держав Литви і Польщі, позбавлення її власної державності, соціальне гноблення, а також національні й релігійні утиски українського народу, який прагнув здобути волю і державну незалежність України.

    Важко жилось українському народові під пануваннам чужих володарів і гнітом ненависної панщини. Селянин, якого називали «холопом», не мав ніякої свободи. Пан міг його продати або навіть убити, і за це тяжко було з паном судитися, адже суддями були ті ж самі вельможі.

    Деякі селяни не витримували такої  неволі й тікали в степи за Дніпрові пороги. Там не було ні сіл, ні міст, ніякої влади. Утікачі гуртувалися у великі загони, добували собі зброю, полювали на всякого звіра і так жили. На них часто нападали з Криму татари, що блукали степами у пошуках паші для своїх табунів коней і худоби. Озброєні люди оборонялися від татар, не раз самі гинули в битвах, але часто й побивали ворогів, відбивали їхні табуни, ділили здобич. Траплялося, що вони й самі нападали на татар чи турків аж за Чорним морем . І верталися з багатою здобиччю.    

    Прозивалися ці люди «козаки» — від татарського слова «кайзак», що значить «вільний», «неустрашимий вояк». А оскільки вони жили за порогами Дніпра, то їх названо було запорожцями.

    Спочатку жили козаки невеликими гуртами по степах; там вони полювали, а на зиму верталися у села. Але пізніше згуртувалися у великі військові загони, вибирали собі отаманів і жили разом на великих островах серед ріки Дніпро. Те місце називалося Січ, або Січовий Кіш, бо острів був відгороджений (відсічений) навколо, наче кіш, і до нього не було приступу. У тій Січі козаки зимували, відпочивали після походів на татар чи турків під проводом свого вождя, якого називали батьком, отаманом або кошовим.

     Перші звістки про козаків з'являються у хроніках та літописах уже в 1492 році. Тодішній кримський хан нарікає: «Кияни і черкасці розбили татарський корабель під Тягинею». Наступного року турецький султан жаліться Польщі, що козаки (саме так він їх називає) погромили турецьку фортецю Очаків.

      Та більш певні й докладні історичні відомості про козаків датуються десь починаючи з 1550 року, коли доблесні воїни осіли першим кошем на Дніпрі й обрали єдиного кошового.

       Першим кошовим Запорозької Січі був Дмитро Вишневецький, званий також Байда. Він походив з роду давніх українських князів з Волині, з міста Вишнівця. Йому дуже подобалися войовничі й лицарські козаки, і він близько 1550 року прибув на Січ, де й був обраний кошовим отаманом. Саме під його проводом збудували запорожці першу укріплену Січ на острові Хортиця, серед Дніпра. Острів оточили валом і частоколом, а над брамами поставили гармати.Серед інших відомих січових отаманів слід назвати Івана Підкову, Самійла Зборовського, Северина Наливайка, гетьмана  Петра Конашевича-Сагайдачного.              Січ являла собою велику площу на Хортиці, довкола якої розміщалися хатки, так звані «коші» або «курені». Вкриті вони були очеретом  чи кінськими шкурами. У такому курені жив один курінь з курінним отаманом. Окрім куренів, були на Січі й склади зі зброєю, з гарматами, човнами та харчами. Вночі вони охоронялися сторожею.Посередині Січі стояла невелика церква Св. Покрови, пишно оздоблена зсередини золотом і сріблом.      

    Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити три роки у старого козака за джуру (слугу й помічника).             

      Січове військо ділилося на полки по 500 чоловік. Полк мав п'ять сотень по сто чоловік. Сотня мала десять десятків куренів по десять чоловік. Командували полками полковники, сотнями — сотники, десятками — десятники, так звані курінні отамани.

      Канцелярію вів писар, що писав усякі листи, до яких прикладав печатку з підписом: «Печать Славного Війська Запорозького Низового».

Побут козаків 

Одягалися козаки дуже просто: у грубу сорочку, кирею (довгий   плащ без рукавів). За широким поясом носили пістолі й люльку, через плече — торбинку з харчами і кулями, а до пояса на ремінець ще  чіпляли й порошницю з порохом. Їли сушену рибу й печене м'ясо, риб'ячу юшку, пекли сухарі із пшеничної муки.              Жінок на Січі не було - і ніхто не смів мати там жінки, навіть сам отаман. За це грозила смертельна кара. В одружених козаків жінки жили на селі або на хуторах. Там дозволялося жити й козакам, але тільки взимку, коли не було походів.

8. Знайомство з текстом твору

     Опису Запорізької Січі та зображенню боротьби запорожців присвячено в повісті багато сторінок. Для того, щоб це усвідомити, давайте поринемо в епізоди цього шедевру

 

9. Бесіда з учнями.

—Чи можна визначити чіткі хронологічні  рамки подій, що зображені у повісті «Тарас Бульба»? (Ні.)                           

—Знайдіть у тексті згадки про ті століття, що вказуються у творі.(У тексті називається XV століття («Це був один з тих характерів, які могли виникнути лише у тяжкий XV вік...»). Ім'я гетьмана Остряниці дає можливість віднести зображуване до XVII століття. У творі непрямо згадується Северин Наливайко, що очолив повстання проти польських та українських панів. Відомо, що він загинув у 1597 році, тобто це XVI століття. Отже, події повісті мають досить широкі хронологічні межі: з XV до XVII століття.)

 Подумайте, з якою метою автор свідомо уникає точної хронології подій. (Завдання письменника полягало не в зображенні точних історичних фактів. Він намагався відтворити дух козацтва, визначити ті головні чинники, що вплинули на формування української нації. Саме тому митець створив так званий умовний час, який дає йому змогу вільно оперувати фактами.)

10.Завдання учням

—Згадайте, що  таке повість як жанр літератури.

11.Словникова робота 

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. У повісті акцентується увага на аналізі одного чи кількох конфліктів і характерів (яких не так багато, як у романі), на описах. Велику роль у повісті відіграє голос автора або оповідача.

12.Творча робота

—Доведіть, що твір М. Гоголя є повістю. 

13.Коментар учителя.

    Твір  М. В. Гоголя належить до епічного роду літератури, жанру повісті, її різновид історичної повісті. В цьому творі історичні факти, пов'язані з боротьбою січового козацтва проти гнобителів українського, народу, поєднуються з вигаданими автором образами та подіями. Окрім того, автор, використовуючи історичний матеріал, вводить у повість елементи національного колориту: змальовує традиції і побут українського народу, звичаї козацтва, описує одяг, озброєння, вживає народну мову.

 

V.Закріплення вивченого матеріалу

  1. Підсумкова бесіда
  • Отже, які теми простежуються в творі «Тарас Бульба»? ( тема зради , патріотизму, синівської любові, кохання, вірності народові)

VІ. Рефлексія.

1. Самооцінювання

- Давайте тепер звернемося до наших листків оцінювання. Скільки кожний отримав балів?

- Підніміть руку, у кого виправдався очікуваний результат,  а хто не  підтвердив  свої прогнозування.

- Підніміть руку, хто вважає, що засвоївши тему, зможе відчувати себе в колі своїх однолітків освіченою, культурною, компетентною людиною.

Це те, до чого ми прагнули.

 

VІІ. Підсумок  уроку

1. Інтерактивна  гра «Піраміда»

- Підсумуємо отримані за урок знання: треба класти протягнуту руку вперед одну на одну по черзі і висловлювати  ті знання і позитивні  враження, які  отримали  за урок. 

 

VІІІ. Домашнє завдання

Прочитати повість «Тарас Бульба», дібрати приклади зображення ратної звитяги українців у боротьбі за рідну землю.

 

 

docx
До підручника
Українська література 9 клас (Слоньовська О. В., Мафтин Н.В., Вівчарик Н.М., Курінна Н.С., Шевчук Л. Т.)
Додано
24 жовтня 2018
Переглядів
4328
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку