Урок "Голодомор 1932 – 1933 рр. – геноцид українського народу"

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Голодомор 1932 – 1933 рр. – геноцид українського народу.

Мета: розкрити причини й механізм проведення колективізації; визначити сутність, причини та трагічні наслідки Голодомору 1932 – 1933 рр.; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою; вміння працювати в парах та малих групах; виховувати повагу до історичного минулого Батьківщини.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

•                оперувати хронологічним та понятійним матеріалом;
•                характеризувати причини та перебіг колективізації;
•                визначати причини Голодомору 1932 – 1933 рр.;
•                аналізувати наслідки Голодомору 1932 – 1933 рр. для України;
•                показувати на історичній карті регіони України, що найбільше постраждали від Голодомору 1932 – 1933 рр.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, історична карта, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Розподіліть твердження у дві колонки порівняльної таблиці.

1. Виникнення в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, тракторобудівна промисловість).
2. Відсутність приватного підприємства.
3. Встановлення надвисоких планових завдань і покарання тих, хто опинявся позаду.
4. Диспропорційне формування промислового потенціалу України: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони – Донбас і Придніпров’я, а промисловість густонаселеного Правобережжя значно відставала в темпах розвитку.
5. Завдання: забезпечення технічно-економічної самостійності; зміцнення обороноздатності, створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості так і сільського господарства.
6. Запровадження масового виробничого змагання трудових колективів.
7. Зростання безробіття внаслідок консервування підприємств, для яких бракувало державних ресурсів.
8. Зростання частки промисловості проти частки сільського господарства.
9. Істотне відставання легкої та харчової промисловості за технічним рівнем від важкої промисловості.
10.                      Об’єднання державних підприємств  у госпрозрахункові трести, діяльність яких ґрунтувалася на принципах самоокупності й одержання прибутку.
11.                      Підприємства великої промисловості, сировинні ресурси, транспорт, енергетика перебувають у державній власності.
12.                      Поєднання директивного управління економікою з ринковими механізмами.
13.                      Поступове економічне зростання – як наслідок накопичення ресурсів.
14.                      Розбудова базових галузей важкої індустрії – кам’яновугільної та залізорудної, металургійної, електроенергетичної.
15.                      Розбудова підприємств, які обслуговують машинобудівний комплекс.

2. Історичний диктант.

1. Курс на індустріалізацію було проголошено… (1925 р.)
2. Перша п’ятирічка визначалася на … (1928/29 – 1932/33)
3. Політика, що передбачала встановлення завищених цін на промислові товари та занижених – на сільськогосподарські… (політика «ножиць цін»)
4. Перша хлібозаготівельна криза спалахнула у … (1927 – 1928 рр.)
5. Методи адміністративного примусу отримали назву … («надзвичайні заходи проти куркуля»)
6. Промисловість була поділена на.. (групи «А» і «Б»).
7. Показовий процес, що відбувся у Москві у 1928 р. («Шахтинська справа»)
8. Система продажу хліба, запроваджена у містах України у 1928 – 1929 рр. (карткова або нормована)
9. Друга п’ятирічка тривала… (1933 – 1937 рр.)
10.                      Звинувачені у саботажі робітники потрапляли до… (чекістів)
11.                      Рух, який започаткував вибійник горлівської шахти «Кочерга». (ізотівський)
12.                      Метод роботи, що ґрунтувався на поділі  виробничих операцій  між вибійником і кріпильником вперше застосував (Стаханов)

3. Взаємоперевірка.
4. Робота з історичною картою.

• Покажіть на історичній карті індустріальні новобудови УСРР. Назвіть рік їх створення.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Прийом «ЗаХіД».

• Заповніть перші колонки таблиці.

• Сьогодні ми дізнаємося більше про причини та наслідки Голодомору 1932 – 1933 рр. для українського народу. Визначимо головні дії влади цього періоду.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота в парах.

• Опрацюйте текст підручника на с. 181 – 182. Визначте головні завдання колективізації.

Завдання

• Перекачування коштів із села на потреби індустріалізації; забезпечення населення дешевими продуктами харчування та сировиною.
• Перетворення неконтрольованих державою індивідуальних  селянських господарств на велике виробництво, повністю підконтрольне  партійно-державному керівництву.

• Поясніть різницю між колгоспами та радгоспами.
• З якою метою створювалися МТС?
• Де та коли була створена перша МТС? (1928 р. на Одещині).

2. Кероване читання (с. 183 – 184) підручника.

• Розгляньте світлину.
• Якого настрою сповнені селяни?
• Опрацюйте текст підручника.
• Складіть короткі тези про опір селянства колективізації.
• Кого називали «куркулями» та «підкуркульниками»?
• Що таке трудодні?
• Як позначився на селянах занепад колгоспного виробництва?

3. Перегляд відеоролику.

• Перегляньте відеоролик.

https://www.youtube.com/watch?v=34GkRj39D_I

• Який період називають голодомором? (квітень 1932 – листопад 1933 рр.)
• На який період припадає пік голоду? (весна 1933 р.)
• Які причини голоду визначають.
• Що передбачала політика розкуркулення?
• Які завдання поклалися на селян?
• Які регіони України постраждали найбільше?

4. Робота в малих групах.

• Опрацюйте матеріал підручника та заповніть свою частину таблиці.

1-ша група – причини.

2-га група – дії влади.

3-тя група – наслідки.

Орієнтовний вигляд таблиці.

5. Робота в парах.

• Оберіть одну серед запропонованих ілюстрацій у підручнику. Проаналізуйте її за запитаннями.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота з історичною картою (с. 160 підручника).

• Покажіть на карті райони, що найбільше постраждали від голоду 1932 – 1933 рр.

2. Вправа «Ромашка Блума».

6. Підсумки уроку.

1. Прийом «ЗаХіД».

• Заповніть третю колонку таблиці.

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати с. 180 – 187 підручника.