Урок "Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні"

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні

Мета: визначити причини репресій проти української інтелігенції; проаналізувати ідеал радянської особистості; охарактеризувати заходи, до яких вдалася влада, щоб ліквідувати Українську автокефальну церкву та інші вияви релігійності; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, вміння співпрацювати в парах та малих групах; формувати повагу до історичного минуло України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• визначати причини репресій проти української інтелігенції;
• аналізувати ідеал радянської особистості, що нав’язувала влада;
• характеризувати заходи, до яких вдалася влада, щоб ліквідувати Українську автокефальну церкву та інші вияви релігійності.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Хто я?».

Учень виходить до дошки та отримує картку з портретом та коротким життєписом історичного діяча. Його завдання – зачитати лише твердження. Решта учнів мають відгадати про кого йдеться.

1. Олександр Шумський

• член Центральної Ради;
• у 1919 р. – нарком освіти УРСР;
• заарештований та засуджений за звинуваченням у націоналізмі.

2. Микола Скрипник.

• один із засновників Комуністичної партії (більшовиків) України;
• затвердив новий український правопис;
• покінчив життя самогубством.

3. Сергій Єфремов.

• був обраний заступником голови УЦР та Малої Ради;
• з вересня 1917 р.  очолював Українську партію соціалістів-федералістів;
• засуджений до десяти років позбавлення волі; помер в одному з таборів ГУЛАГу.

4. Микола Єжов.

• головний виконавець Великого терору;
• нарком НКВС;
• розстріляний у 1938 р. за звинуваченням у «шпигунстві на користь іноземних розвідок».

2. Тестування у форматі «Так – ні».

1. Організація державної влади, характерними рисами якої є  цілковитий контроль над усіма сферами життя держави – це парламентаризм. –
2. Першим судовим процесом проти української гуманітарної інтелігенції став розгляд справи «Спілки визволення України». +
3. В керівництві «СВУ» обвинуватили М. Грушевського. –
4. Офіційна назва процесу очищення компартійно-радянського апарату і всієї партії «Перегини». –
5. «Слідство» у справі «УНЦ» тривало упродовж 1930 – 1931 рр. +
6. Михайла Волобуєва було звинувачено за статтю «До проблеми української економіки». +
7. Період 1932 – 1937 рр. отримав назву Великого терору. –
8. Кампанія репресій в СРСР, що тривала у 1937 – 1938 рр. отримала назву «безбожної п’ятирічки». –
9. Пам’ятне місце масових розстрілів у Карелії є урочище Сандармох. +
10.         Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій - Биківнянський ліс. +
11.         Головним виконувачем Великого терору  був Г. Петровський. –
12.         Сталінська Конституція була прийнята у 1937 р. +

3. Взаємоперевірка.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з цитатою.

• Зачитайте рядки вірша Тараса Шевченка «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим».
• За що, на вашу думку, такі рядки могли потрапити під заборону в СРСР?
• Сьогодні ми визначимо,

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота в парах.

• Опрацюйте фрагменти зі щоденника громадського діяча та вченого Сергія Єфремова.
• Доберіть факти, що дали підставу Єфремову характеризувати суспільно-політичний лад в УСРР у 1920-ті роки як «систему, засновану на брехні й провокації, на світовому дурисвітстві».
• Чому «Коротка історія українського письменства» Єфремова потрапила під заборону?
• Чим «Катерина» Шевченка не підійшла для радянського керівництва?
• За що засудили вірш «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим»?

2. Аналіз історичного джерела.

• Прочитайте фрагмент документа.
• З’ясуйте, якій події часів Великого терору він присвячений, які явища тодішнього суспільного життя засвідчує.
• Чи відповідає офіційно-діловому стилю протоколу партійних зборів уживання слів та словосполучень «гадів-бандитів», «собакам собача смерть»? Чому? Як ви можете пояснити появу таких висловів у тексті протоколу?
• Чому такий текст характеризують як маніпулятивний, тобто такий, що підштовхує учасників зібрання до наперед визначеного, цілком очевидного висновку?
• Як ви гадаєте, чому замість конкретних фактів правопорушень та імен правопорушників уживають слова-наліпки «шпигуни», «диверсанти», «вороги народу» тощо? Спробуйте уявити, яка атмосфера панувала на тогочасних зборах. Чому надуживання емоційно-експресивною лексикою, що містить негативну оцінку, вважають одним із проявів так званої мови ненависті?
• Чи стикалися ви особисто із застосуванням «мови ненависті» у наш час? У чому, як на вас, криється небезпека її поширення?
• Порівняйте стиль тексту С. Єфремова та протоколу зібрання працівників швейної фабрики.
• Який з документів містить конкретні факти?
• Наскільки документи є упередженими? На підставі чого ви зробили цей висновок?
• Якому з двох документів ви довіряєте більше? Чому?
• У чому найістотніша відмінність між джерелами інформації?
• На основі фрагментів джерел наведіть факти, що свідчать про прагнення влади нав’язати суспільству бажані для неї погляди, спонукати до певної поведінки.

3. Робота в парах.

• Користуючись уривком історичного документа, визначте причини репресій проти української інтелігенції.
• Чому у ГУЛАГу опинилися представники різних галузей знань і різних культурних царин?
• Як, за свідченням джерела, уникнув сумної долі в’язнів ГУЛАГу М Рильський? Як ви ставитеся д цієї обставини в біографії поета?

4. Робота в малих групах.

• Оберіть один із запропонованих історичних джерел та опрацюйте його за запитаннями.
• З якою метою було запроваджено «безбожну п’ятирічку»? та ліквідацію  в СРСР до 1937 р. усіх релігійних конфесій і будь-яких зовнішніх виявів релігійності?
• Визначте заходи, до яких вдалася влада, щоб ліквідувати Українську автокефальну церкву та інші вияви релігійності.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Прийом «Плакат думок».

Учні діляться на кілька груп. Кожна з них отримує аркуш паперу зі світлиною. Завдання – висловити свої думки та створити «плакат думок» щодо подій, які зображені. (Що? Де? Хто? Коли? Як? Чому? Навіщо?)

6. Підсумки уроку.

1. Прийом «Анекта».

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати с. 203 – 208.