19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Урок "Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні"

Про матеріал
Тема. Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні Мета: визначити причини репресій проти української інтелігенції; проаналізувати ідеал радянської особистості; охарактеризувати заходи, до яких вдалася влада, щоб ліквідувати Українську автокефальну церкву та інші вияви релігійності; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, вміння співпрацювати в парах та малих групах; формувати повагу до історичного минуло України.
Перегляд файлу

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Ідеологізація суспільного життя та репресії у радянській Україні

Мета: визначити причини репресій проти української інтелігенції; проаналізувати ідеал радянської особистості; охарактеризувати заходи, до яких вдалася влада, щоб ліквідувати Українську автокефальну церкву та інші вияви релігійності; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, вміння співпрацювати в парах та малих групах; формувати повагу до історичного минуло України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

  • визначати причини репресій проти української інтелігенції;
  • аналізувати ідеал радянської особистості, що нав’язувала влада;
  • характеризувати заходи, до яких вдалася влада, щоб ліквідувати Українську автокефальну церкву та інші вияви релігійності.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд.

Хід уроку

  1. Організаційна частина.
  2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
  1. Вправа «Хто я?».

Учень виходить до дошки та отримує картку з портретом та коротким життєписом історичного діяча. Його завдання – зачитати лише твердження. Решта учнів мають відгадати про кого йдеться.

  1. Олександр Шумський
  • член Центральної Ради;
  • у 1919 р. – нарком освіти УРСР;
  • заарештований та засуджений за звинуваченням у націоналізмі.
  1. Микола Скрипник.
  • один із засновників Комуністичної партії (більшовиків) України;
  • затвердив новий український правопис;
  • покінчив життя самогубством.
  1. Сергій Єфремов.
  • був обраний заступником голови УЦР та Малої Ради;
  • з вересня 1917 р.  очолював Українську партію соціалістів-федералістів;
  • засуджений до десяти років позбавлення волі; помер в одному з таборів ГУЛАГу.
  1. Микола Єжов.
  • головний виконавець Великого терору;
  • нарком НКВС;
  • розстріляний у 1938 р. за звинуваченням у «шпигунстві на користь іноземних розвідок».
  1. Тестування у форматі «Так – ні».
  1. Організація державної влади, характерними рисами якої є  цілковитий контроль над усіма сферами життя держави – це парламентаризм.
  2. Першим судовим процесом проти української гуманітарної інтелігенції став розгляд справи «Спілки визволення України». +
  3. В керівництві «СВУ» обвинуватили М. Грушевського. –
  4. Офіційна назва процесу очищення компартійно-радянського апарату і всієї партії «Перегини». –
  5. «Слідство» у справі «УНЦ» тривало упродовж 1930 – 1931 рр. +
  6. Михайла Волобуєва було звинувачено за статтю «До проблеми української економіки». +
  7. Період 1932 – 1937 рр. отримав назву Великого терору. –
  8. Кампанія репресій в СРСР, що тривала у 1937 – 1938 рр. отримала назву «безбожної п’ятирічки». –
  9. Пам’ятне місце масових розстрілів у Карелії є урочище Сандармох. +
  10.         Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій - Биківнянський ліс. +
  11.         Головним виконувачем Великого терору  був Г. Петровський. –
  12.         Сталінська Конституція була прийнята у 1937 р. +
  1. Взаємоперевірка.
  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Робота з цитатою.
  • Зачитайте рядки вірша Тараса Шевченка «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим».
  • За що, на вашу думку, такі рядки могли потрапити під заборону в СРСР?
  • Сьогодні ми визначимо,
  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Робота в парах.
  • Опрацюйте фрагменти зі щоденника громадського діяча та вченого Сергія Єфремова.
  • Доберіть факти, що дали підставу Єфремову характеризувати суспільно-політичний лад в УСРР у 1920-ті роки як «систему, засновану на брехні й провокації, на світовому дурисвітстві».
  • Чому «Коротка історія українського письменства» Єфремова потрапила під заборону?
  • Чим «Катерина» Шевченка не підійшла для радянського керівництва?
  • За що засудили вірш «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим»?
  1. Аналіз історичного джерела.
  • Прочитайте фрагмент документа.
  • З’ясуйте, якій події часів Великого терору він присвячений, які явища тодішнього суспільного життя засвідчує.
  • Чи відповідає офіційно-діловому стилю протоколу партійних зборів уживання слів та словосполучень «гадів-бандитів», «собакам собача смерть»? Чому? Як ви можете пояснити появу таких висловів у тексті протоколу?
  • Чому такий текст характеризують як маніпулятивний, тобто такий, що підштовхує учасників зібрання до наперед визначеного, цілком очевидного висновку?
  • Як ви гадаєте, чому замість конкретних фактів правопорушень та імен правопорушників уживають слова-наліпки «шпигуни», «диверсанти», «вороги народу» тощо? Спробуйте уявити, яка атмосфера панувала на тогочасних зборах. Чому надуживання емоційно-експресивною лексикою, що містить негативну оцінку, вважають одним із проявів так званої мови ненависті?
  • Чи стикалися ви особисто із застосуванням «мови ненависті» у наш час? У чому, як на вас, криється небезпека її поширення?
  • Порівняйте стиль тексту С. Єфремова та протоколу зібрання працівників швейної фабрики.
  • Який з документів містить конкретні факти?
  • Наскільки документи є упередженими? На підставі чого ви зробили цей висновок?
  • Якому з двох документів ви довіряєте більше? Чому?
  • У чому найістотніша відмінність між джерелами інформації?
  • На основі фрагментів джерел наведіть факти, що свідчать про прагнення влади нав’язати суспільству бажані для неї погляди, спонукати до певної поведінки.
  1. Робота в парах.
  • Користуючись уривком історичного документа, визначте причини репресій проти української інтелігенції.
  • Чому у ГУЛАГу опинилися представники різних галузей знань і різних культурних царин?
  • Як, за свідченням джерела, уникнув сумної долі в’язнів ГУЛАГу М Рильський? Як ви ставитеся д цієї обставини в біографії поета?
  1. Робота в малих групах.
  • Оберіть один із запропонованих історичних джерел та опрацюйте його за запитаннями.
  • З якою метою було запроваджено «безбожну п’ятирічку»? та ліквідацію  в СРСР до 1937 р. усіх релігійних конфесій і будь-яких зовнішніх виявів релігійності?
  • Визначте заходи, до яких вдалася влада, щоб ліквідувати Українську автокефальну церкву та інші вияви релігійності.
  1. Узагальнення та систематизація знань.
  1. Прийом «Плакат думок».

Учні діляться на кілька груп. Кожна з них отримує аркуш паперу зі світлиною. Завдання – висловити свої думки та створити «плакат думок» щодо подій, які зображені. (Що? Де? Хто? Коли? Як? Чому? Навіщо?)

 

  1. Підсумки уроку.
  1. Прийом «Анекта».

На уроці я працював

Своєю працею на уроці я

Урок для мене видався

За урок я

Мій настрій

Матеріал уроку для мене був

Домашнє завдання мені здається

Активно/пасивно

Задоволений/незадоволений

Коротким/довгим

Стомився/не стомився

Зрозумілий/незрозумілий

Корисний/некорисний

Цікавий/нудний

Легкий/важкий

Цікавий/нецікавий

  1. Інструктаж з домашнього завдання.
  1. Опрацювати с. 203 – 208.
docx
Додано
13 березня
Переглядів
522
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку