Урок-гра «Поле чудес»." Іменник. Узагальнення і закріплення знань. Зимові свята від Катерини до Різдва."

Про матеріал

Розробка уроку сприяє вихованню почуття прекрасного, шанобли­вого ставлення до традицій народу, рідної землі; роз­криттю змісту народних звичаїв, фольклору рідного краю,сприяє вихован­ню національної свідомості та гідності, любові до українських обрядів, по­ваги до традицій нашого народу.иховувати учнів на традиціях народного характеру; прищеплювати любов до

Перегляд файлу

 

 

 

 

                                          4 клас

 

       

                         

               

 

                            

        

 

 

 

                                                                           Довга Лариса Миколаївна

                                                                           вчитель  початкових класів,

                                                                           спеціаліст вищої категорії,

                                                            Рингацького НВК 

                                                                          Новоселицького району

                                                                          Чернівецької області

 

 

                               4 клас

                    УКРАЇНСЬКА МОВА

                   Урок-гра  «Поле чудес»

Тема. Іменник. Узагальнення і закріплення знань

             Зимові свята від Катерини до Різдва.

Мета: повторити і поглибити знання учнів про граматичні ознаки імен­ника;

          удосконалювати навички каліграфічного письма, знання алфавіту; формувати

          навички самоконтролю, виправлення граматичних помилок, прагнення

          говорити чистою українською мовою; розвивати пізнавальні інтереси, творчу 

         уяву, мовне чуття,  культуру мовлення, вміння давати правильні та повні

         відповіді на поставлені питання; розширювати лексичний запас учнів

         приказками та прислів'ями; виховувати почуття прекрасного, естетичні

        смаки, шанобли­ве ставлення до традицій народу, бажання працювати; 

        виховувати учнів на традиціях народного характеру; прищеплювати любов до

        рідної землі; роз­кривати зміст народних звичаїв, фольклору рідного краю;

       сприяти вихован­ню національної свідомості та гідності, любові до українських

       обрядів, по­вага до традицій нашого народу.

Обладнання:

1.  Таблиця «Іменник».

2. Індивідуальні папки із завданнями уроку.

3. Табло з літерами для гри «Поле чудес» (5 шт.).

Тип уроку  урок узагальнення і закріплення знань.

ХІД УРОКУ

I.            Організація класу. Повідомлення теми і мети уроку

                Сьогодні ми всі — учасники гри «Поле чудес», Якубович перебуває у відпустці. Тому, якщо дозволите, проводитиму її я. З метою повторення і поглиблення ваших знань про іменник в завданнях міститимуться назви предметів. Тематика завдань буде пов'язана із зимовими обрядовими святами українського народу.

II.             Основна частина

1.І відбірковий тур.

1) Каліграфічна хвилинка.

Ка  ер  ат на  Ми ла  ай   Ан ій нд

Катерина    Миколай  Андрій

Катерини, Миколая,  Андрія  - грудневі свята.     

2) Повторення про іменник.

                Щоб розпочати гру, необхідно провести розминку.

 - Яка частина мови називається іменником? (Іменник — це частина мови, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?)

   На які групи можна поділити всі іменники? (Іменники поділяють на дві групи — власні та загальні назви предметів.)

 

 

  Які предмети можуть означати всі іменники? (Іменники означають живі або неживі предмети,, тому поділяються на назви істот та назви неістот.)

         Яку сталу граматичну ознаку ще мають іменники? (Іменники в українсь­кій мові в однині мають форму чоловічого, жіночого, середнього родів.)

           Що є основним показником роду іменників? (Закінчення. Іменники чо­ловічого роду мають нульове закінчення або закінчення -о, -а: ліс, майор, Ми­кола, дядько. Іменники жіночого роду мають закінчення -а, -я: сестра, хвиля. Іменники середнього роду мають закінчення -о, -є, -а, -я: море, вікно, малю­вання, курча).

              Як можна визначити рід іменника? (Щоб визначити рід іменника, не­обхідно додати до нього займенники він, вона, воно, цей, ця, це.)

  Як змінюються іменники в українській мові? (За числами: однина, мно­жина; за відмінками.)

           Яким членом речення найчастіше є іменник? (Підметом, рідше — при­судком, другорядним членом речення.)

А тепер все узагальнити, розказавши вірш про іменник.

Іменники предмети називають,

На питання хто ? що ? відповідають.

 Іменники різні бувають:

 Є живі — це хто ?

А неживі — це що?

Якщо один — це однина,

 Якщо багато — множина.

Всім нам пам'ятати слід,

Що іменник має рід:

Чоловічий — значить він,

 А жіночий рід — вона,

Є й середній рід — воно.

Де не глянь, іменник всюди,

 Його найбільш вживають люди.

І у реченні частіше

Підметом він виступає,

Другорядним членом речення

 Також нерідко буває.

   Отже, ми готові, щоб розпочати гру.

  Перепусткою до участі в І турі будуть наступні завдання.

3)               Словникова робота.

а)   Записати слова, вставляючи пропущені літери. Кожен учень має картку із завданням.

Матеріал для складання карток.

Абр...кос, пш...ниця, ч...ремха, ап...льсин, ч...решня,   ч...рвоний, , в...лосипед, д...ржава,  оч...рет, м...телик, г...рой, ап...тит, д...ректор, кв...ток, т...атр, б...нзин, хв....лина, кол...ктив, 

б)                     До поданих слів дібрати антоніми.

Радість, день, зустріч, мир, хоробрість, зима, південь, схід.

 

в)              Замінити близьким за значенням іменником.

Сильна метелиця — (хуртовина, завірюха, буревій).

 Велике нещастя — (горе, лихо).

Сильний дощ — (злива).

 Буря в морі — (шторм).

4)               Складіть прислів'я за допомогою цифрових підказок. Запишіть.. Перші три учні, які упораються із завданням, стануть учасниками І туру гри. Я їх запро­шую до дошки.

зем

ту

сту

Гру

дить

день

і

лю

дить.

ха

3

9

10

1, 5

6

2

7

4

11

8

Грудень землю грудить і хату студить.

— Як ви розумієте значення цього прислів'я?

             Які ще прислів'я про початок зими визнаєте?

                               Смітне грудень, як прийде студень.

                               Грудень — не брат, а холоднеча не сестра.

                              Грудень око снігом радує, і вухо морозом рве.

І тур

Завдання  І туру гри буде присвячено одному із зимових народних свят. А саме — святу Катерини.

Що клали дівчата під подушку в ніч на свято Катерини?

л

и

с

т

о

к

 

Додаткова інформація

   Напередодні Катерини дівчата клали під подушку листочки із різних де­рев, помічаючи в такий спосіб кількох хлопців. Серед них мав бути і яблу­невий листок — для дівчини. Лягаючи спати, дівчина читала молитву долі, щоб та змилосердилась над нею, а вдосвіта прохала найменшого в родині хлопчика витягти один із листочків — який втрапляв, за того і вийде заміж, а як випадав листочок з яблуні, то доведеться ще подівувати.

        Переможець І туру отримає 2 бали, а учасники — по 1 балу.

— Що ви ще знаєте про свято Катерини? (Дівчата ворожили.)

Додаткова інформація

   Ввечері дівчата влаштовували пісні- вечорниці. Зранку в одній хаті в склад­чину готували борщ та кашу. Після трапези починали ворожити.

Як тільки спадали сутінки, дівчата вирушали «на полювання» — тихцем підходили до вікон сусідів чи сідали під їхнім тином і слухали, про що вони говорили. За цією розмовою і прогнозували свою долю. Після цього йшли слухати «голос» тварин — собак, коней, корів, спів півня, за якими завба­чували професію чи характер судженого. Деінде вибігали на вулицю і запи­тували ім'я першого перехожого, який траплявся, щоб дізнатися, як звати­меться майбутній чоловік. Удосвіта до сходу сонця йшли до криниці і при­дивлялися до свого відображення: якщо воно «пощерблене», то подружнє життя буде невдалим, і навпаки.

Останнім із катеринських ворожінь, якого особливо чекали хлопці, було «кликання судженого до каші». Насипавши в миску спеціально заготовле­ного їства, виходили гуртом надвір і вигукували: «Іди, іди, суджений, кашу їсти!», били по черзі макогоном у ворота. Хлопці, що сиділи в схованці, від­гукувались. Більшість із них цілий день постилися, щоб «свята Катерина послала гарну дружину». Коли ж закликання закінчувалися, хлопці заходили в хату, їх садовили на спеціальне місце. Сідали парами, а тому кожний юнак, приховавши в обох долонях один та два горіхи, пропонував дівчинці відгадати, де «чіт або лишка»; якщо дівчина вказала «чіт», себто парну кількість, то сідав разом, а коли ні — мусив шукати іншу.

    Традиційно після Катерини сподівалися на люті морози. Тому й казали: «Як Катерина по воді, то Різдво по льоді», «Як на Катерину холод­но, то буде голодно», а отже «На святу Катерину ховайся під перину».

   2. ІІ відбірковий тур

 —На Україні протягом майже усіх зимових свят дівчата ворожили. Мо­лодь збиралася на вечорниці, співала, грала в різноманітні народні ігри.

   Тепер повернемося до нашої гри.

1)          До поданих іменників чоловічого роду доберіть іменники жіночого роду.

Вчитель, письменник, журналіст, робітник, дояр, тракторист,    американець, поляк,     ведмідь, вовк, лис, вер­блюд .

2)     Подані слова зв'язати між собою. Визначити відмінок іменників, закін­чення.

Писати (олівець), читати (книжка), відпочивати (парк), зустрічатися (Оля), спускатися (гора), подарувати (брат).

3)                Завдання :  вибрати іменники чоловічого роду. Запишіть їх в алфавітному порядку. По других буквах прочи­тайте назву свята, якому буде присвячене завдання II туру нашої гри.

Батько, картопля, книга, адресант, ядро, край, крило, ніж, пісня, місто,

багаття, адреса, сніданок, дятел, в'язка, мрія, гніздо, м'ясо.

             Яке слово отримали? (Андрія)

4) Зробити звуко-буквенний аналіз отриманого слова.

 

II  тур

Як називався круглий, змащений медом і посипаний маком корж, який на шнурку підвішували до стелі на свято Андрія?

к

а

л

и

т

а

— Справді, саме так називався цей корж. Так само називалася і гра з цим коржем.

Додаткова інформація

    З-поміж гурту обирали жартівника за «писаря», який мав розсміши­ти кожного, хто, підстрибуючи на кочерзі, намагався відкусити шматочок підвішеного коржа. Інший парубок був за «вартового»: він то підтягував, то опускав на шнурку «калиту». Тому, хто під час гри розсміявся, але не вку­сив коржа, «писар» мастив лице сажею. Якщо вже всі парубки спробува­ли свого «щастя», а корж ще залишався, його ділили на частини і роздава­ли усім присутнім.

Переможець II  туру отримає 2 бали, а учасники — по 1 балу.

 

 

 

3. IІI відбірковий тур.           

   Перепусткою до участі в IIІ турі будуть наступні завдання.

1)  Перепишіть текст. Вставте пропущені букви.

 2)   Позначте відмінки імен­ників, їх закінчення.

Прийшла мор...зна з...ма. Тихо в лісі. Д...рева сплять. Раптом застукав у ч...рвоній ша...ці дят...л. З в...сокої гілки упав бл...скучий сні... .

3) Поширте подане речення однорідними членами. Визначте рід та відмі­ну іменників.

Непомітно підкралася  ..., ... зима.

Анаграма.

4) Прочитайте текст, переставляючи склади та утворюючи слова.   

івЗалбі  идасам  йаг –

деї яйтСви   лаикоМй

 

Запитання

1 . Хто такий Святий Миколай?

2. Коли він приходить?

3. Назвіть народні прислів’я та прикмети про Святого Миколая.

 - Микола бородою трясе, дорогу стеле.

- Як на Миколи піде дощ, то буде врожай на озимину.

- Хвали зиму після Миколи.

- Микола однією рукою гладить носа, а другою – щипає.

III тур

Як називається печиво, яке випікали до свята Миколая?

м

и

к

о

л

а

й

ч

и

к

и

 

Додаткова інформація

  Миколай народився понад 1 600 років тому в місті Патарі, що в Малій Азії. Гарно йому було в добрій і багатій родині, та невдовзі батьки його померли. Виховувався він у родині дядька.

  Батьки лишили йому велику спадщину, але він потроху роздавав свої багатства тим, хто жив гірше за нього, хто потерпав від голоду і хвороб, хто від самого народження був знедоленим.

  Він був освіченою й доброю людиною, щиро вірив у Бога.  І його призначили архієпископом у малоазійському місті Мирі Лікійському. На той час віру в Христа-Спасителя ще треба було обстоювати, і він вірно служив Богові та його Синові.

  Після смерті архієпископа Миколая визнали Святим.

  На селі день Святого Миколая – велике урочисте свято. Зранку всі йшли до Церкви, а після обіду скликали гостей. Надвечір запрягали найкращих коней в сани і з піснями їздили  навколо села, щоб перевірити, «чи слизький сніг цього року випав»

Переможець III туру отримає 2 бали, а учасники — по 1 балу.

Фізкультхвилинка

Діти виконують пісню «Ой хто, хто Миколая любить»

 

 

 4. Гра з глядачами.

Як називали хлопців, які ходили по хатах вранці на старий Новий рік?

п

о

с

і

в

а

л

ь

н

и

к

и

 

Додаткова інформація

  У селах засівали вдосвіта. Зодягшись у святкове вбрання, хлопці йшли по селу засівати. Починали з власної оселі. Кожен намагався засіяти пер­шим, щоб отримати подарунок. Тим, хто запізнювався, залишалися тільки млинці та пироги.

 

            Чи знаєте ви які-небудь щедрівки, з якими можна було б піти посіва­ти до родичів чи сусідів?

  Ходе Ілля на Василя,

Несе пугу метяную.

Туди махне і сюди махне:

У полі ядро, а вдома добро.

Зроди, Боже, жито, пшеницю,

Усяку пашницю.

         Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця,

На щастя, на здоров'я, на Новий рік,

Щоб уродило краще, як торік,—

Коноплі під стелю, і льон по коліна,

 Щоб вас, хрещених, голова не боліла.

 Будьте здорові, з Новим роком!

             Які прикмети на старий Новий рік ви знаєте?

                             Василів вечір додає дня на курячу ніжку.

                              На Василів вечір день прибуває на курячий шаг.

                            На Василя відьми крадуть місяць.

                              На Новий рік погода — буде в полі урода.

                            Старий рік у ноги — Новий у пороги.

5. Фінал.

           Розпочинаємо фінал нашої гри. У фіналі беруть участь переможці трьох турів. Той, хто відгадає слово у фіналі, отримає 2 додаткових бали і за сумою всіх балів набере за урок 12 балів.

Завдання фіналу буде пов'язано із постом, а саме — передріздвовим постом.

1.                   Як називався день перед Різдвом?

2.                   Які страви готували до цього свята?

3.                    Чим добували вогонь для приготування цих страв?

4.                   Яка страва була головною на цій вечері?

Які прислів'я та народні прикмети, пов'язані зі святом Різдва, ви знаєте?

     Зоряне небо — кури добре нестимуться і вродить горох.

                             Місячна ніч — урожай на баштани.

                              Сніг іде — врожай на яблука.

                              Іній на деревах — на мокре літо і недорід зернових.

      3 кубельця витягували соломину: якщо довга, то рік врожайний, а ко­ротка — недорід.

                           Дми не дми — не до Різдва йде, а до Великодня.

                Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.

         Зелене Різдво — білий Великдень.

         Який день Різдва, такий і на Петра (12 липня), бо як по Різдвові, так і по Петрові.

Фінал

 - Як називався піст, що завершався напередодні Різдва?

п

и

л

и

п

і

в

к

а

 

Додаткова інформація

Одним із найтриваліших (після Великого) був Пилипівський піст, або просто Пилипівка. Він завершувався напередодні Різдва.

  Пилипівка був останнім днем напередодні посту. В кожній оселі готува­ли чимало смачних страв — борщ, пиріжки, вареники, смажене м'ясо, пе­реважно птицю. За давнім звичаєм, до батьків обов'язково мали прийти на вечерю дочки із зятями. Залишки од вечері відносили бідним людям.

У цей час люди спостерігали за погодою.

                             Яка ніч на Пилипівку, такий день у Петрівку.

                            Якщо на Пилипівський піст лежить сніг, то він лежатиме до повені. (Тобто буде холодною тривалою зима).

З цього часу зима починала ошкірюватися морозами та заметілями. Тому й жартували: «Як хочеш лози, то в Пилипівку вози».

Пилипівський піст збігається з найкоротшим сонцестоянням. Тому й говориться в прислів'ї: «У Пилипівку день до обіду».

 

III.            Домашнє завдання

                 Додому вам буде наступне завдання: підберіть і запишіть у зошит прислів'я і приказки про свята українського зимового циклу. Підкресліть у них іменники, визначте їх граматичні ознаки.

IV.             Підсумок уроку

             Над якою частиною мови ми працювали на уроці? (Над іменником)

            Що є основним показником роду іменників? (Закінчення)

             Як змінюються іменники? (За числами, відмінками) Оцінювання.

Підрахуйте кількість балів, отриманих за урок. Молодці! Я всім дя­кую за роботу на уроці.

 

1

 

doc
Додано
30 червня 2018
Переглядів
387
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку