Урок "Громадянство України"

Урок № ____       Дата_____________

Громадянство України

 

Мета: навчити аналізувати співвідношен­ня понять «людина», «особа», «громадянин»; розкрити відмінність між громадянством і підданством; розвивати уміння учнів працювати з ос­новними нормами Закону Ук­раїни «Про громадянство Ук­раїни»; виховувати в них розумін­ня важливості приналежності до громадянства своєї країни.

Тип уроку — урок засвоєння нових знань, умінь, навичок.

Основні поняття: люди­на, особа, громадянин, грома­дянство, підданство, біпатри­ди, апатриди.

Обладнання: Конституція України; Закон України «Про гро­мадянство України», презентація.

 

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НА ВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Проблемне питання: «Громадянство – це взаємні права та обов’язки громадянина та держави?»

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Поняття «людина», «особа», «громадянин».

2.  Громадянство та під­данство.

3.  Іноземці, біпатриди й апатриди.

4.  Інститут громадянства у законодавстві України.

1. Поняття «людина», «осо­ба», «громадянин»

Учитель. Людина — поняття біологічне, і воно пов'язане з моментом народження.

Особа — соціальне поняття, яке існує лише в людському суспільстві й пов'язане з формуванням та розвитком людини. Водночас це поняття вживається на позначення не тільки людини, а й підприємства, установи, організації.

У законодавстві України для характеристики людини як суб'єкта суспільних відносин вживається поняття «фізична особа», а для характеристики організацій та інших суспільних інститутів — «юридична особа».

Громадянин — політико-правове поняття, яке пов'язує людину із державою.

Робота в парах з документом (Закон України «Про громадянство України»)

Запитання учням

• Які особи визнаються громадянами України відповід­но до Закону України «Про громадянство України»?

Прогнозована відповідь

Відповідно до Закону Украї­ни «Про громадянство Украї­ни», громадянами України є:

1) усі громадяни колишньо­го СРСР, які на момент прого­лошення незалежності Украї­ни постійно проживали на те­риторії України, — з 24 серп­ня 1991 р.;

2) особи, які на момент на­буття чинності першою редак­цією Закону України «Про гро­мадянство України» прожива­ли в Україні й не були грома­дянами інших держав, — з 13 листопада 1991 р.;

3) особи, які прибули в Ук­раїну на постійне проживан­ня після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадяни- на колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено запис «громадянин України»;

4) особи, які набули грома­дянства України відповідно до законів України та міжнарод­них договорів України.

2. Громадянство та під­данство

Словникова робота

Громадянство — правовий зв'язок між фізичною особою і відповідною державою з республіканською формою правління, що виявляється у їхніх взаємних правах і обов'язках. Підданство, так само як і громадянство, означає правовий зв'язок між фізичною особою і певною державою, але державою з монархічною формою правління.

Учитель. І держава, і кожний її громадянин є суб'єктами відповідних правовідносин. Змістом останніх є забезпечення, з одного боку, прав і свобод громадян та їх гарантій, з іншого — суверенітету, тери­торіальної цілісності, безпе­ки держави в інтересах усього народу.

Завдання учням в малих групах

•  Порівняйте поняття «громадянство» і «підданство».

3. Іноземці, біпатриди й апатриди

Словникова робота

Іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином іншої держави.

Апатриди — особи без громадянства.

Біпатриди — особи з подвійним громадянством.

Учитель. Згідно із Законом України «Про громадянство України», на території України існує єдине громадянство.

Правовий статус іноземця у будь-якій державі складається із правового статусу громадя­нина своєї держави і правового статусу власне іноземця. У особи без громадянства цей статус один, і визначається він лише державою перебування.

Іноземець, який перебуває в Україні, підпадає під дію суверенної влади держави перебування і перебуває під її юрисдикцією. Водночас він зберігає правовий зв'язок зі своєю державою, дотримується її законів і користується її захистом.

Запитання учням(Мікрофон)

•   У чому відмінність пра­вового статусу іноземця і осо­би без громадянства?

•  Чи може іноземець бути членом однієї з політичних партій України?

4. Інститут громадянства у законодавстві України

Учитель. Відносини між дер­жавою та її громадянами мають бути чітко врегульовані зако­нодавством. Ці відносини ре­гулюються інститутом грома­дянства. Його основою є нор­ми статей 4, 25 і 33 Конститу­ції України, відповідно до яких в Україні існує єдине грома­дянство.

Стаття 4 Конституції Ук­раїни: «В Україні існує єди­не громадянство. Підстави на­буття і припинення громадянс­тва України визначаються за­коном».

Право на громадянство Ук­раїни включає в себе права:

1)  мати громадянство Ук­раїни;

2) не бути позбавленим гро­мадянства;

3) змінити громадянство;

4) не бути вигнаним за межі України;

5)  не бути виданим іншій державі;

6)  на піклування та захист своєї держави під час перебу­вання за її межами;

7) не бути позбавленим пра­ва у будь-який час повернути­ся в Україну.

Основним нормативно-пра­вовим актом, який визначає правовий статус громадян Ук­раїни, є Закон України «Про громадянство України».

Колективна робота

Учитель на дошці, а діти в зошитах заповнюють схему «Підстави набуття громадянс­тва України» (див. схему 1).

Юридичні задачі

1.  Подружжя Петренків є громадянами України. Коли вони перебували у родичів у Молдові, в них народилася донька. Чи отримає вона гро­мадянство України? (Так, донь­ка Петренків буде громадянкою України. Підставою набуття громадянства України є пере­бування у громадянстві України обох її батьків.)

2. У новонародженого в Ук­раїні Ярослава мати — грома­дянка України, а батько — гро­мадянин Польщі. Чи може бути Ярослав громадянином Украї­ни? (Так, підставами набуття громадянства України є народ­ження на території України і перебування у громадянстві Ук­раїни одного з батьків.)

3. Оксанка, мати якої є гро­мадянкою України, а батько — громадянином Німеччини, на­родилася в Німеччині. Чи може вона бути громадянкою Украї­ни? (Так, може. Підставами набуття громадянства Украї­ни є перебування у громадянстві України одного з батьків.)

4.  Людмила народилася в Києві, її мати — громадянка України, а батько — особа без громадянства. Чи може Люд­мила бути громадянкою Ук­раїни? (Так, може. Підстава­ми набуття громадянства Ук­раїни в даному разі є перебуван­ня у громадянстві України одно­го з батьків та народження на території України.)

5.  Новонародженого Анд­рійка черговий міліціонер знай­шов на залізничному вокзалі. Його батьки не встановлені, і їхнє громадянство невідоме. Громадянином якої країни буде Андрійко? (Громадянином Украї­ни. Підставами набуття грома­дянства України є народження на території України.)

 

 

Робота з текстом Закону України «Про гро­мадянство України».

       Учні читають текст ЗУ «Про гро­мадянство України» самостій­но у зошитах складають схе­му «Припинення громадянства України» (див. схему 2).

 

 

 

 

 

 

Учитель. Громадянин Украї­ни, який виїхав на постійне міс­це проживання за кордон, може вийти з громадянства України за його клопотанням. Але це право обмежується двома умовами:

1)  вихід із громадянства не допускається, якщо особу в Ук­раїні притягнуто як обвинува­ченого у кримінальній справі або стосовно неї є вирок суду, який набрав чинності;

2)  дозволяється лише тоді, коли особа набула громадянс­тва іншої держави.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

Запитання учням

•   Дайте визначення по­нять «людина, «особа», «гро­мадянин».

•  Порівняйте поняття «пра­вовий статус особи» і «право­вий статус громадянина».

•  Чи існувало поняття «гро­мадянство України» до здобут­тя нашою державою незалеж­ності (до 1991 р.)?

•   Які умови набуття ук­раїнського громадянства іно­земними громадянами?

•  Чи може громадянин Ук­раїни одночасно мати грома­дянство іншої держави?

• Як Україна забезпечує захист своїх громадян за кор­доном?

Тестові завдання

1.   Оберіть правильний варіант відповіді:

а)  Україна визнає подвійне громадянство, якщо його ви­знає також країна другого гро­мадянства;

б)  Україна визнає подвій­не громадянство лише на під­ставі двосторонніх міждержав­них угод;

в)  Україна не визнає подвій­ного громадянства у будь-яких випадках.

2.   Визначте умови, які, відповідно до Закону Украї­ни «Про громадянство Ук­раїни», необхідні для набут­тя громадянства України іно­земцями:

а) відмова від громадянства іншої держави;

б) наявність законних дже­рел існування;

в)  володіння українською мовою в обсязі, доступному для спілкування;

г) всі вищезгадані умови.

Юридичні задачі

1.  Подружжя Симоненків, громадян України, виїхало на тимчасове проживання до США. Там у них народилися син і донь­ка. Чи будуть їхні діти громадяна­ми України? На якій підставі?

(Так, діти Симоненків, згід­но із Законом «Про громадянс­тво України», будуть громадя­нами України, позаяк їхні бать­ки — громадяни України.)

2.  Студентка Вінницько­го медичного інституту Карі-на, громадянка України, одру­жилася з громадянином Єгип­ту, студентом цього ж ВНЗ. У них у Вінниці народилась донь­ка. Чи буде вона громадянкою України?

(Так, буде, оскільки її мати є громадянкою України і народи­лася вона в Україні.)

Проблемне питання: «Громадянство – це взаємні права та обов’язки громадянина та держави?»

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМ­КІВ УРОКУ

Домашнє завдання

•  Опрацювати параграф підруч­ника.

•  Підготувати доповідь про захист Україною прав своїх громадян за кордоном.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичний матеріал.

Громадянство: поняття, ознаки, види.

Витяг

із Закону України «Про громадянство» від 18.01.2001

Стаття 2. Принципи законодавства України про громадянство

     Законодавство України про громадянство ґрунтується  на  таких

принципах:

     1) єдиного  громадянства  - громадянства держави Україна,  що виключає         можливість         існування         громадянства адміністративно-територіальних  одиниць  України.  Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або  держав, то   у   правових   відносинах  з  Україною  він  визнається  лише громадянином України.  Якщо іноземець набув громадянство  України, то   у   правових   відносинах  з  Україною  він  визнається  лише громадянином України;

     2) запобігання виникненню випадків без громадянства;

     3) неможливості  позбавлення громадянина України громадянства України;

     4) визнання права громадянина України на зміну громадянства;

     5) неможливості автоматичного  набуття  громадянства  України іноземцем  чи  особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином  України  або  набуття  громадянства   України   його дружиною  (чоловіком)  та  автоматичного  припинення  громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;

     6) рівності  перед  законом  громадян  України  незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

     7) збереження  громадянства  України  незалежно   від   місця проживання громадянина України.

Громадянство набувається різними шляхами. Конституційне законодавство держав світу розрізняє два основних способи набуття громадянства:

1) за народженням (філіація). Абсолютна більшість людей в світі набуває громадянство за народженням без відповідного звернення. Це найпоширеніший спосіб набуття громадянства, який базується на принципах або "права крові", або "права ґрунту".

Принцип "права крові" означає, що дитина, батьки якої на момент її народження були громадянами певної держави, набуває громадянства цієї держави незалежно від місця народження. Цей принцип застосовується у більшості держав світу (Італія, Німеччина, Франція).

Принцип "права ґрунту" означає, що дитина набуває громадянство тієї держави, на території якої вона народилася, незалежно від громадянства її батьків.

2) за волевиявленням особи (натуралізація). Громадянство даної держави надається іноземцю чи особі без громадянства (апатриду) за їхньою згодою. У більшості країн заява про набуття громадянства подається на ім'я глави держави, яка розглядається уповноваженими на те державними органами. У випадку позитивного вирішення цього питання видається спеціальний акт, як правило, - указ глави держави про набуття громадянства.

Крім основних способів набуття громадянства (філіація та натуралізація) існують і інші, а саме:

- трансферт - зміна громадянства особи без права вибору в зв'язку з переходом території, на якій вона проживає, від однієї держави до іншої. Трансферт є недемократичним способом набуття громадянства і використовується рідко;

- оптація - надання права вибору громадянства окремим категоріям населення чи окремим особам у зв'язку з переходом частини території від однієї держави до іншої або ж проголошення частини території незалежною державою.

- поновлення в громадянстві (реінтеграція) - особа знову набуває громадянство тієї держави, яке вона мала раніше, але особисто втратила його з якої-небудь причини (через революційні події, у зв'язку зі зміною сімейного стану тощо);

- репатріація - поновлення раніше втраченого громадянства (до втрати якого громадянин не мав ніякого відношення) в зв'язку з важливими історичними подіями. Репатріація зазвичай є масовим поверненням осіб на батьківщину (повернення біженців, переміщених осіб, військовополонених після закінчення війни тощо). Наприклад, повернення євреїв на свою "історичну батьківщину". Тобто, кожен єврей, який прибув до Ізраїлю, автоматично набував громадянства Ізраїль;

- дароване громадянство (октроїруване), яке надається особі за особливі заслуги перед державою і здійснюється в особливому порядку.

- а також внаслідок усиновлення, встановлення опіки чи піклування, встановлення батьківства тощо.

За міжнародним і національним правом у більшості держав підставою припинення громадянства є:

1) вихід з громадянства, тобто припинення громадянства за волевиявленням особи. Припинення громадянства може відбуватися за клопотанням зацікавленого громадянина і відповідного дозволу компетентного органу держави (зазвичай глави держави) або в порядку реєстрації - за заявою громадянина, яка спеціального дозволу не потребує.

2) втрата громадянства, тобто припинення громадянства внаслідок настання певних підстав і здійснюється уповноваженим органом держави без погодження самої особи, яка вчинила заборонені діяння. Зазвичай втрата громадянства має місце: якщо особа добровільно набуває громадянства іншої країни і не подала у встановленому порядку документ про припинення громадянства своєї держави або декларацію про відмову від нього; якщо особа набула громадянства на підставі подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів; якщо особа без згоди державних органів добровільно вступила на державну або військову службу в іншій країні тощо.

3) позбавлення громадянства насамперед є санкцією стосовно конкретної особи у зв'язку з порушенням нею чинного законодавства, тобто одним із способів реакції держави на протиправні діяння, які спрямовані проти неї.