Урок "Групи слів за значенням (синоніми, антоніми, омоніми)"

Про матеріал
Конспект уроку на тему "Групи слів за значенням (синоніми, антоніми, омоніми)". Заняття побудоване на матеріалі етнічної волинської вишивки.
Перегляд файлу

 

 

 

 

Урок з української мови

для слухачів І року навчання

Кременецької філії МАН України

 

 

 

 

 

 

Групи слів за значенням

(синоніми, антоніми, омоніми)

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

викладач української мови та літератури

Кременецької філії МАН України

Діхтярук

Тетяна Миколаївна

 

 

 

Кременець, 2015
Поетична вишиванка

Тема. Групи слів за значенням (синоніми, антоніми, омоніми)

Мета:

Дидактична узагальнити та поглибити знання учнів про синоніми, омоніми, антоніми, переносне значення слів, їх вживання в текстах різних стилів мовлення. Розвиваюча – розвивати швидкість у виконанні вправ, зв'язне мовлення, виразність читання, пам'ять, логічне мислення, самостійність, творчі нахили, естетичні смаки, вміння аналізувати, вміння перевіряти себе і сприймати на слух, виправляти недоліки; робити висновки, здібності до самопрезентації, створювати образні картини.

 Виховна - виховувати інтерес до етнічної вишивки.

Обладнання: міні-підручник, мультимедійна презентація «Волинська вишивка», вірші, легенда, картинки.

Тип заняття: практичне.

Форма проведення заняття: виконання вправ.

Методичне забезпечення: картки, міні-підручник, опорні конспекти, додатки, презентація.

Епіграф:

Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаним шляхами,

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними,

Червоними і чорними нитками.

    Д.Павличко

Хід заняття

І. Організація класу

Словесна розминка
У народі кажуть: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Діти, привітайте одне одного. Усміхніться, і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені у собі й задоволені собою. А людина лише тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди, коли говорить: «Мені це вдалося». Пропоную вам сьогодні на уроці розкрити свої здібності.

ІІ. Мотивація

На сьогоднішньому занятті ми будимо вирішувати не лише лінгвістичні завдання, а й поговоримо про вишивку, зокрема волинську. Це одне з найцінніших надбань народу, на жаль, з кожним роком втрачає свою популярність, відходить у забуття.. Головним нашим завданням є збереження етнічної вишивки, популяризація її між населенням за допомогою випуску буклетів з узорами вишивки, а також проведення реклами. У цю своєрідну акцію, у першу чергу, має бути задіяна молодь, бо така робота не лише навчить її працювати науково,  але й поглибить знання з історії та культури рідного краю.

Учитель читає легенду про вишиванку. (Див. додаток).

-  Які думки і почуття виникли у вас під час слухання легенди?

-  Чи знаєте ви інші притчі про вишивки чи вишиванки? А що таке легенда?

Учитель розповідає цікаві факти про вишиванку. (Див . додаток).

ІІІ. Оголошення теми та визначення мети уроку (учні визначають самі)

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  •  Що вивчає лексикологія? (Розділ науки про мову, що вивчає всі наявні в мові слова).
  •  Про що ви вже дізналися на уроках лексикології? (Лексика української мови надзвичайно багата; слова є однозначні та багатозначні; багатозначні можуть вживатися в прямому та переносному значеннях).
  • А що ми називаємо лексикою? (Усі слова, що вживаються в мові, становлять її лексику).
  • Яке значення слова називається лексичним?
  • Що допоможе дізнатися лексичне значення слова? (Лексичне значення слова пояснено в тлумачному словнику).
  • А які ще словники вам відомі? (Словник синонімів української мови, словник антонімів української мови, етимологічний словник української мови).
  • Які слова називаються однозначними, які — багатозначними? Наведіть приклади.
  • Яке значення слів пряме, а яке переносне? Поясніть на прикладах.
  • Що таке синоніми?

1. Доберіть синоніми до поданих слів (міні-підручник). Наведіть приклади з художніх творів.

Вишивати (гаптувати, ви́шити, ви́гаптувати, розши́ти, помере́жати, ви́мережати, помере́жити, ви́мережити, змере́жати, змережити).

 

Приклад: Дочко моя, сядь у вишневому садочку та вишивай рушники! (І. Нечуй-Левицький); Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (М. Коцюбинський); Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує (Т. Шевченко); На березі блакитну хустку Шовками розшива дівча (Л. Первомайський); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день не два його я шовком шила (Леся Українка); А я своєму миленькому сорочку мережу (коломийка); Мені треба сорочку вимережити (Ганна Барвінок); Ой засвіти, місяченьку, на межу, на межу, Най я свому миленькому сорочку змережу (пісня).

Вишивка (шитво, вишивання, мережання).

Приклад: Ой, навчіть мене вишивки, мамо (Т. Масенко); Стіл посередині круглий,.. закиданий шитвами жіночими й вишиваннями (Марко Вовчок); Настя спустила шитво на коліна, розгладжуючи наперстком щойно закінчений срібний жолудь із золотою мережаною чашечкою (З. Тулуб).

Візерунок (узор, взірець).

Приклад: Зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками кругом листочки обведу (Т. Шевченко); Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки (З. Тулуб); Спасибі ж, руки, вам за взори ці квітучі (М. Рильський); Десь років двадцять, певне, вже пройшло, відколи клала я узір на тло цієї рясно вишитої льолі (М.Бажан); Мати показала їй новий узор (М. Олійник); Вона була убрана в білу довгу сорочку, вишиту чудними взірцями (І. Нечуй-Левицький).

У яких стилях мовлення вживаються синоніми?

  (У всіх). В офіційно-діловому стилі синоніми використовують обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення. Для наукового стилю характерна точність, тому синоніми використовуються лише як засіб контекстуального уточнення. У публіцистичному та художньому стилях синоніми використовуються достатньо широко для уникнення монотонності, набридливих повторів.

2. Що таке антоніми? Які антоніми називаються контекстуальними?

3. Виконайте 2 завдання ( міні-підручник).

Перепишіть, на місці крапок уставте антоніми.

З вечора тривожного аж до ….. (ранку)
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та …..(червоную) нитку клала.
Ой та чорна ниточка — то страждання,
А …..(червона) ниточка — то …… (кохання).
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А ……(червона) ниточка легко …… (слалась).

Ольга Береза

 4. У яких стилях мовлення  вживаються антоніми?

(Використовуються антоніми у всіх стилях, але по-різному. У науковому стилі за допомогою антонімів протиставляються одні поняття іншим: дзвінкі і глухі звуки у мові, припливи і відпливи у географії, відняти і додати у математиці. У художньому, публіцистичному стилях антоніми виступають як засоби образності).

На антонімії будується оксиморон - поєднання непоєднаного (дзвінка тиша, бідний багач, щасливе горе).

5. Що таке омоніми?

6. Перепишіть речення, з'ясуйте значення (міні-підручник).

Обіймає ніжно ненька у сорочці вишиваній дитятко рідненьке. У сучасному суспільстві жінка обіймає різні посади.

Вишні доспівали, наливались сонцем. Дівчата тихо доспівали пісню.

І за солому хопиться, хто топиться.. Топився зимовий сніг. Топилося майже в усіх хатах.

7. Прочитайте і зробіть висновок.

Не виглядають

- Оленко, мама вже вишила рушник?

- Так.

- А як півні й пави виглядають?

- Вони тепер не виглядають, тато вікно забив дошками.

8. У яких стилях мовлення  вживаються?

(Омоніми широко вживаються в художній літературі, в народній творчості, в усному мовленні. У ділових та наукових текстах омоніми з стилістичною метою не використовуються. Стилістичні можливості омонімів використовує публіцистика).

9. Розподільний диктант

(прочитайте поезію В. Вихруща, випишіть і розподіліть у дві колонки - пряме значення слова, переносне значення слова).

Поет Володимир ВихрущБалада про вишиванку

Хмарин іскрилось волокно,
Розчісував вітрець долину.

Білила мати полотно,
Щоб вишити сорочку сину.

I хоч життя гірчив полин

(Нелегкий хліб діставсь селянці),

   Та матері ввижався син
    Дорослим вже, у вишиванці.

   Як громом вдарила війна
   Й забрала у солдати сина,
   Диміла рідна сторона,
  Чорніла спалена калина.

  А син, безвусий ще солдат,
  Натура горда і завзята,
  Стиснувши міцно автомат,
  На захід гнав фашиста-ката.

  Та раптом в грудях запекло,
  I згасло сонце над полями...
Палало у вогні село,
I плакав дощ — мов сльози мами.

Кричала вдалині сова
Над материнською журбою,
I душу краяли слова:
«Хоробрим впав на полі бою».

Війна минула вже давно,
Та біль спинився біля ґанку.
Лежать у скрині полотно
I недошита вишиванка.

10. У яких стилях мовлення  вживаються?

(У художньому, розмовному, публіцистичному).

На основі переносного значення виникає метафора (метонімія, синекдоха).

11. Лінгвістична задача
«Якось на засіданні гуртка вишивання вчитель загадав дітям намалювати для майбутньої картини з пам'яті предмети: учням І ряду — лисичку; II — косу; а третього — лавку. Стежачи за роботою, учитель виявив, що діти малюють різні предмети. Чому таке трапилося? Скільки було членів гуртка, якщо кожен із них малював своє? Що, зрештою, вони намалювали?»

  •   Які предмети були намальовані? Ось перелік намальованого: лисичка — тварина, лисичка — гриб; лавка — магазин, лавка — меблі; коса — дівоча, коса — піщана коса, коса — знаряддя праці.

Відповідь: 7 учнів було на засіданні гуртка.

12. Групова робота ( групи учнів отримують уривки запропонованого тексту). Відреставруйте вірш (міні-підручник).

Якщо людина хоче ____________,
Знайдеться в неї _____, нитка, час...
Зуміє всі відтінки________,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче ___________,
Побачить в цьому _____ і ______.
І по _________ буде мандрувати,
І _______ на квіточці росу,
І створить диво, _________  _______,
Їй усміхнеться _________ в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім _________.

 

Оригінал вірша.

Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час...
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.

V.Застосування  знань та умінь

1.Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте його стильову належність. Знайдіть вивчені поняття.

Текст 1 (науковий стиль, навчально-науковий підстиль)

Оскільки Кременеччина – це південна Волинь, то  вишивці нашого краю характерні волинські мотиви. З рослинних орнаментів це мак, ружа, лілія, листя хмелю, берегиня ( найбільш поширений етнічний мотив );  з тваринних —  це в основному птахи: півні, зозульки, пави. Але у кременецькій вишивці є свої особливості, які характерні лише нашому регіону. Це мережки, які чергуються зі смужками вишивки; вони присутні на рушниках домотканого полотна у фондах Кременецького краєзнавчого музею. Мережкою могли просто завершувати виріб.

 

Текст 2 (публіцистичний)

 Цим оглядом я розпочинаю цикл статей, в яких ми детально розглянемо питання про історію вишиванки, про особливості крою чоловічих, жіночих, дитячих вишитих сорочок, символіку орнаментів, особливості етнічного одягу в різних регіонах України. Ця і подальша інформація допоможе вам зорієнтуватися, почерпнути для себе багато цікавого а також визначитися, яку саме вишиванку Ви хотіли б придбати для себе або для своїх близьких. Отже - поїхали!

 

Текст 3 (художній)

Визволили хлопці полонянок й віддали їм решту чорних і червоних ниток. Цими нитками хрестиками вишили дівчата чудо-сорочки. З вдячністю одягли їх юнаки. Ще кращими і сильнішими стали. А дівчата всім рідним теж повишивали сорочки. Бо на візерунках вишиванок були добрі обереги від усього злого, подаровані добрим лісовим духом дівчатам-полонянкам. Відтоді, кажуть старі люди, повелось вишивання. І де у хаті є вишиванки, там рід живе добре і щасливо.

2.Перегляд мультимедійної презентації «Волинська вишивка».

3. Колективне складання інформаційного грона

 

 

Для волинської вишивки характерні …

 

 

 

 

 

4.Творча робота.

Складіть  тематичні речення, використовуючи  синоніми, омоніми, антоніми, слова у переносному значенні.

5.Тести (міні-підручник)

1. У переносному значенні вжито всі прикметники рядка:

А Залізна воля, срібний голос, золота медаль
Б  Білий сніг, тихий шелест, чиста мова.
В  Золота нива, гіркий полин, солодка цукерка
Г  Холодний погляд, тверда рука, гірка правда.

 2. У реченні Усякі люди трапляються на містку: і щирі, і скупі, і мовчазні, і говіркі.  виділені слова є:

А Синонімами
Б  Омонімами.
В  Антонімами.
Г  Спільнокореневими.

 3. Синонімічний ряд утворюють усі слова рядка:

А  Вода, водяний, водити, водяник, водянистий.
Б  Висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів’я.
В  Височина, вишина, висота, височінь, вись.
Г  Вишитий, вишивка, вишивання, вишиванка, вишиваний.

4. Не утворюють антонімічних пар:

А Жінка - чоловік, батько - мати
Б  Мовчати - співати, думати – відповідати.
В  Південь – північ, м’який – твердий.
Г  Чесний – підлий, багатий – бідний.
5. У словосполученнях козацький кіш, зібрати яблук кіш виділені слова є:

А  Спільнокореневими.
Б  Синонімами.
В  Омонімами.
Г  Фразеологізмами.

6.У поезії В. Симоненка «Є в коханні і будні,і свята» використано

А  Омоніми.
Б  Синоніми.
В  Антоніми.
Г  Переносне значення слова.

7. Знайдіть оксиморон

А  П'ю  печаль з твоїх медових уст.
Б  Мені наснилися медові ночі.
В  Медовий торт – смакота.
Г   Медовий запах заполонив хату.

8. Знайдіть перифразу

А  Вчитель математики.
Б  Новий рік.
В  Місто Лева.
Г  Заміжня жінка.

9-10.  До якої лексичної групи належить слово ключ у поданих реченнях?

1. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М. Рильський).                                                                                                       2. Ключем позиції була ота двогорба висота (М. Бажан).                                  

3. Гірським ключем він пахне (М. Бажан).                                                          

4. Манісінька ручка цупко повертає ключ (С. Васильченко)?

А  Антоніми.
Б  Пароніми.
В  Омоніми.
Г  Синоніми.
11. Скласти з поданими словами речення, в яких кожне вживалося б у прямому і переносному значенні.

Золото, хліб, серце, сад, море, океан, солодкий.
12. Продовжити синонімічний ряд: ( 3-4 слова)

Відважний – ……
Говорити – …..
Хуртовина – …..
Красива - ……

VІ. Поетична хвилинка.

VІІ. Контрольно-оцінювальний етап.

VІІІ. Рефлексія. 

Яка основна думка епіграфа? Що можете сказати про тему та мету сьогоднішнього уроку?

ІХ. Домашнє завдання.

Напишіть твір-роздум «Вишивка у моїй родині»; створіть в електронному варіанті рекламу волинської вишивки.


Додаток

 Легенда про вишиванку

 

Був час, як почав на землі люд вимирати. Від якої хвороби, того ніxтo не знав. Отак іде чоловік і враз упаде, зчорніє, запіниться і вмре.

Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гналася хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Находив такий час, що вже й хоронити вмерлих нема кому...

 

А жила собі в селі над Дністром бідна вдова Марія. Забрала пошесть у неї чоловіка й п'ятеро дітей. Лише наймолодша Івaнкa ще здорова. Вартує мaтіp за донечкою, як за скарбом найдорожчим.

Але не вберегла... Почала сохнути Івaнкa, їсти не хоче, а тільки п’є, блідне, тане на очах. А ще просить мaтінкy:

— Врятуй, мамо, я не хочу помирати!

І так ті оченята благають, що бідна жінка місця собі не знаходить.

Одного вечора до хати прийшла якась бабця старенька.

Як і коли прийшла, Марія не чула.

— Слава Богові, — привіталася.

— Слава.

— Що, помирає остання?

— А могла б жити!

Аж кинулася Марія:

— Як? Бабуню сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменшу. Не лиши в сaмoті на стapість!

Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила:

— Повідаю тобі тайну тієї страшної хвороби. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай!

— Присягаю... Донечкою!

— Знай, послав чорну Смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвляти всіx, на кому нема хреста. А чорти втішилися і всіx, на кому не видно хреста, убивають. Що їм до людських душ? Ото і мруть праведні з грішниками купно... Ти тяжко перенесла смерть родини. Дам тобі раду... Виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Та ший чорні або червоні, щоби здалеку чорти виділи... Але не кажи нікому більше, бо смерть доньки возриш на очах...

Вже за годину червона і чорна мережки оперезали діточу сорочечку. Світять на завтра до сонця хрести і хрестики. І собі нашила. А донечка здоровшала щодень і просила маму:

— А виший іще терен... А калину...

Як люди тому вишиттю дивували, то казала, що збирається йти в ліси самітницею. Хрести треба на благословення Боже і проти поголосу.

З тим вже Івaнкa здорова: і скаче, і сміється, і співає. А мамине серце стискається від болю, як видить, що знову понесли небіжчика на цвинтар.

Одного разу вся у сльозах прибігла Івaнкa й потягнула маму за рукав на сусідський двір. У домовинці виносили з хати двійняток хлопчиків, Іванчиних ровесників.

Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує доньку, а думи в голові, як хмари зливові:

— Боже милий, та ж то моя надія!

...А діти мруть...

— Господи! Та ж я не переживу її смepті!

...А люди мруть... Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна:

— Шийте, шийте хрести... Вишивайте... Будете жити! Рятуйтеся!

Люди замикалися в xaті. Думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять.

Марія побігла додому, взяла на руки Івaнкy і подибуляла до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися.

Обцілувала Марія дитину і мовила до людей:

— Не повірили! Думаєте, здуріла? Та най буде, дітей мeні ваших шкода..., — на тім зірвала з Іванки сорочечку вишиту.

Дитина на очах зчорніла і померла.

— Убивці! Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі, — та й впала мертвою біля доньки...

З того часу відійшла хороба за ліси й моря. А люди ходять у вишиванках. Потім вже не стало потреби у вишитих хрестах. Та мaтepі навчили дочок, а дочки своїх дочок, і вже ніxтo не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки.

Носять оту красну одіж і понині. Але мало хто відав, звідки прийшла та краса до людей...

Записано від І. М. Розвадовського, 1918 р. н..

 

Цікаві факти. Символіка вишиванки

* Вишивка хрестиком є найпопулірнішим швом, який застосовують у найрізноманітніших виробах. Наприкінці 19 століття така вишивка поширилася по всій Україні. Елементи орнаменту, які виконувалися хрестиком, найчастіше мали рослинний чи геометричний характер.

* Сорочка (особливо ж чоловіча) - символ кохання й вірності. У давньому замовлянні сказано: «Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був. У деяких народних піснях, як зауважив О.Потебня, образ не пояснюється, але

 його можна зрозуміти на основі символічних значень.

* У другій половині XIX ст. в європейській фольклористиці широко обговорювали сюжет про графа, який потрапив у полон до невірних, і про його дружину. Біла сорочка, дана дружиною чоловікові, — символ вірності: поки сорочка біла, доти жінка вірна. Випрати сорочку в чумацьких піснях означає полюбити чумака, навіть якщо він одружений. Характерно, що не завжди чумак погоджується на любовні стосунки з випадковими особами жіночої статі (в піснях це переважно дівчата або молода шинкарка-здирниця), не дозволяє їм «прати сорочку», хоч вона й не біла, бо «сьома неділя». Таким чином, чумак зберігає вірність коханій дівчині, до якої має повернутися.

* Вишивка "білим по білому" - це художній прийом, у якому рельєфний узор вишивки створює гру світла, то вбираючи, то відбиваючи його; поєднуються до десяти технік вишивки, а їх різноманітне сполучення дають безліч вишуканих орнаментальних композицій; філігранна краса узорів досягається використанням наскрізних технік вишивки. Вдивляючись у такі узори, відчуваєш все зовсім по іншому - плин часу, мить зупиняється, душа відпочиває й тільки диву дивуєшся, як можна створювати таку тонку роботу...

 


Богдан Бастюк.

Вишиванка

Я ненароком у пам’яті
                          випитав,
У світанкових доріг
Те, що найкращу
                          сорочку вишито
Нишком від нас усіх.
Стежку до милої,
                          в житі приховану,
Заздрий не вислідить сміх.
Вірте: сорочку оту
                          подаровано
Нишком від нас усіх.
Долею виткана,
                          літечком вишита,
Барвами погляд пройма.
Знайте: до серця
                          сорочки ближчої
В світі шукати дарма.

Тамара Воробець

***

Я хочу, щоб до школи в вишиванці
По вулиці дівчата бігли вранці.
І добра, ніжна вчителька Оксана
Вбиралася у сукню вишивану.
На вікнах голубих — хрещаті штори
Закерував би наш директор школи.
І щоби ціле місто, все життя
Було у кольорових вишиттях.
Якби-то вишити на цілий світ сорочку!
Це кожному зробити по стібочку...
Щоб весь благословенний світ щоранку
Вбирався в українську вишиванку.
І вишита веселка над полями
Всміхалася б крізь сонце вишиване,
І небо вишилось волошками на ниві,
І ми б тоді усі були щасливі!

Світлана Андрущак

Рушники    

Українські рушники
Вишивала мати.
На біленькім полотні
Узором квітчастим
Вишивала, вишивала
І пісню співала,
Своїм дітям —
Красним квітам —
Щастя виглядала.
На зеленім листі
Рожа зацвітала
І біленьким цвітом
Калина вставала.
Виростали діти,
В світи вирушали,
Було щастя, було горе —
Усяко бувало.
Але тими рушниками
Сліз не витирали —
Діти знали:
Разом з ними...
Мати долю дала.

Ганна Костів-Гуска

На виставці вишивки

Борщівським вишивальницям

Вічна пісня барв і кольорів.
Неповторна музика натхнення,
Шепіт трав і шелест яворів,
І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком укладено в рядки,
Поспліталось, блиснуло веселкою,

Ніжність материнської руки,
Пісні щем весільної, веселої.

Дух народу в колір заплете,
Проросте і піснею, і цвітом,
А над світом, гляньте, а над світом —
Українська вишивка цвіте!
Міні – підручник

Синоніми — слова, різні за звучанням, але близькі або однакові в одному з своїх значень. Синонімами, наприклад, є іменники: робота, праця, труд; легенда, переказ, сказання, оповідання; дієслова: скаржитися, ремствувати, нарікати, жалітися; знайти, відшукати, відкрити; прикметники: старий, давній, стародавній, древній, старожитній, колишній, старезний, ветхий; прислівники: швидко, бистро, прудко, хутко, живо; або — в іншому значенні: скоро, швидко, незабаром, невдовзі, хутко.

Антоніми - слова, що називають протилежні за змістом поняття. Використовуються антоніми у всіх стилях, але по-різному. У науковому стилі за допомогою антонімів протиставляються одні поняття іншим: дзвінкі і глухі звуки у мові, припливи і відпливи у географії, відняти і додати у математиці. У художньому, публіцистичному стилях антоніми виступають як засоби образності.

Омонімами називають слова, які мають однакове звукове оформлення, але зовсім різні значення. Омоніми утворюються внаслідок випадкового збігу звучання слів (гостра коса і дівоче, коса, пара води і пара коней) і внаслідок певного розходження значень багатозначного слова, коли зв'язки між значеннями вже втрачені.

 

1.Доберіть синоніми до слів

Вишивати - …

Вишивка - …

Візерунок - …

2. Перепишіть, на місці крапок уставте антоніми.

З вечора тривожного аж до  ­­­­­­­­­­­­­­­­…..
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала,
Чорну та …..  нитку клала.
Ой та чорна ниточка — то страждання,
А …… ниточка — то ……  .
Тому чорна ниточка часто рвалась,
А ……. ниточка легко ……  .

Ольга Береза

3.Перепишіть речення, з'ясуйте значення.

Обіймає ніжно ненька у сорочці вишиваній дитятко рідненьке. У сучасному суспільстві жінка обіймає різні посади.

Вишні доспівали, наливались сонцем. Дівчата тихо доспівали пісню.

І за солому хопиться, хто топиться.. Топився зимовий сніг. Топилося майже в усіх хатах.

4. Прочитайте і зробіть висновок.

Не виглядають

- Оленко, мама вже вишила рушник?

- Так.

- А як півні й пави виглядають?

- Вони тепер не виглядають, тато вікно забив дошками.

5. Розподільний диктант

(прочитайте поезію В.Вихруща, випишіть і розподіліть словосполучення у дві колонки - пряме значення слова, переносне значення слова)

Поет Володимир ВихрущБалада про вишиванку

Хмарин іскрилось волокно,
Розчісував вітрець долину.
Білила мати полотно,
Щоб вишити сорочку сину.

I хоч життя гірчив полин

(Нелегкий хліб діставсь селянці),

Та матері ввижався син
Дорослим вже, у вишиванці.

Як громом вдарила війна
Й забрала у солдати сина,
Диміла рідна сторона,
Чорніла спалена калина.

А син, безвусий ще солдат,
Натура горда і завзята,
Стиснувши міцно автомат,
На захід гнав фашиста-ката.

Та раптом в грудях запекло,
I згасло сонце над полями...
Палало у вогні село,
I плакав дощ — мов сльози мами.

Кричала вдалині сова
Над материнською журбою,
I душу краяли слова:
«Хоробрим впав на полі бою».

Війна минула вже давно,
Та біль спинився біля ґанку.
Лежать у скрині полотно
I недошита вишиванка.

6. Групова робота ( групи учнів отримують уривки запропонованого тексту). Відреставруйте вірш.

Якщо людина хоче ____________,
Знайдеться в неї _____, нитка, час...
Зуміє всі відтінки________,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче ___________,
Побачить в цьому _____ і ______.
І по _________ буде мандрувати,
І _______ на квіточці росу,
І створить диво, _________  _______,
Їй усміхнеться _________ в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім _________.

7. Тести

1. У переносному значенні вжито всі прикметники рядка:

А.Залізна воля, срібний голос, золота медаль
Б Білий сніг, тихий шелест, чиста мова.
В Золота нива, гіркий полин, солодка цукерка
Г Холодний погляд, тверда рука, гірка правда.

 2. У реченні Усякі люди трапляються на містку: і щирі, і скупі, і мовчазні, і говіркі.  виділені слова є:

А.Синонімами
Б Омонімами.
В Антонімами.
Г Спільнокореневими.

 3. Синонімічний ряд утворюють усі слова рядка:

А Вода, водяний, водити, водяник, водянистий.
Б Висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів’я.
В Височина, вишина, висота, височінь, вись.
Г Вишитий, вишивка, вишивання, вишиванка, вишиваний.

4. Не утворюють антонімічних пар:

А.Жінка - чоловік, батько - мати
Б Мовчати - співати, думати – відповідати.
В Південь – північ, м’який – твердий.
Г Чесний – підлий, багатий – бідний.

5. У словосполученнях козацький кіш, зібрати яблук кіш виділені слова є:

А  Спільнокореневими.
Б Синонімами.
В Омонімами.
Г Фразеологізмами.

6.У поезії В. Симоненка «Є в коханні і будні,і свята» використано

А Омоніми.
Б Синоніми.
В Антоніми.
Г Переносне значення слова.

7. Знайдіть оксиморон

А П'ю  печаль з твоїх медових уст.
Б Мені наснилися медові ночі.
В Медовий торт – смакота.
Г  Медовий запах заполонив хату.

8. Знайдіть перифразу

А Вчитель математики.
Б Новий рік.
В Місто Лева.
Г Заміжня жінка.

9-10.  До якої лексичної групи належить слово ключ у поданих реченнях

1. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М. Рильський).                                                                                                       2. Ключем позиції була ота двогорба висота (М. Бажан).                                  

3. Гірським ключем він пахне (М. Бажан).                                                          

4. Манісінька ручка цупко повертає ключ (С. Васильченко)?

А Антоніми.
Б Пароніми.
В Омоніми.
Г Синоніми.

11. Скласти з поданими словами речення, в яких кожне вживалося б у прямому і переносному значенні.

Золото, хліб, серце, сад, море, океан, солодкий.

12. Продовжити синонімічний ряд: ( 3-4 слова)

Відважний – ……
Говорити – …..
Хуртовина – …..
Красива - ……

 

1

 

Завантаження...
doc
Додано
7 лютого 2019
Переглядів
5753
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку