Автор: Свистун Лариса Аркадіївна,
учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ст с.Суськ
Ківерцівського району Волинської області
Конспект уроку з української мови, 5 клас
Тема: Групи слів за значенням: синоніми, омоніми, антоніми.
Мета уроку: повторити та поглибити вивчений матеріал з лексикології, дати поняття про синоніми, омоніми, антоніми; розвивати вміння доречно використовувати в мовленні різні пласти лексики, будувати висловлювання; виховувати любов до рідного слова.
Обладнання: комп’ютер, малюнки, роздатковий матеріал, плакат
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вправа-гра «SMS – повідомлення ”
ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Слово вчителя. Дорогі діти! Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему з розділу «Лексикологія». Ми поговоримо про синоніми, омоніми, антоніми.
Урок у нас буде незвичний. Урок у нас пройде у формі ЗАСІДАННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ( прикріплює зверху на дошці).
V. Пояснення нового матеріалу.
Практична робота.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
Примітка: відповідальний за проведення практичних завдань –учитель укр. мови та літератури Свистун Лариса Аркадіївна.
1/ Отож, перше питання. Синоніми. Будь-ласка.
Виступ.
Синоніми ( від грец. Synonymos – однойменний) – це слова, що мають близьке чи однакове лексичне значення і різний звуковий склад. Наприклад: слова сміливий, хоробрий, відважний, безстрашний, доблесний, героїчний різні за звучанням, проте об’єднані спільним значенням - « небоязкий, готовий здійснити визначний вчинок, подвиг». Разом з тим кожен з цих прикметників має свій особливий відтінок у значенні. Якщо хтось не побоявся темного вечора піти через кладку над глибокою річкою, то його можна назвати сміливим, а не героїчним, тобто у цьому слові виражено тільки початок тієї ознаки, що досягає винятково великої сили у слові героїчний. А вчинок нашого земляка Василя Павловича Киричука, який в числі перших кинувся форсувати берег річки Західна Двіна вважають героїчним і за це його удостоєно високого звання – Герой Радянського Союзу. Порівняймо: 1. Неначе птахи в чорнім гаї, козацтво сміливе літає. 2. Чернишевський теж шанував мудрого й безстрашного поета Шевченка. 3. Хай славлять поети своїми піснями героїв відважних твоїх. 4. Купка хоробрих партизанів міцно тримала в своїх руках Спадщанський ліс.
Слова-синоніми за своїм спільним основним значенням об’єднуються в одну групу, що називається синонімічним рядом, або синонімічним гніздом. Щоб правильно віднести синонім до того чи іншого синонімічного ряду, потрібно знайти стрижневе слово. Таке слово стилістично нейтральне ( тобто емоційно не забарвлене), найбільш уживане, в словниках синонімів подається першим. Наприклад, у синонімічному ряді на означення різних виявів процесу мовлення нейтральним словом виступає дієслово говорити. Саме навколо нього групуються всі інші синоніми ряду: казати, мовити, розмовляти, гомоніти, балакати, бурмотіти, мурмотати, бубоніти, белькотати, шептати, шамкати, цвенькати, базікати, бовкати, теревенити, торочити, патякати, варнякати та ін.
Синоніми можуть відрізнятися один від одного емоційним забарвленням. Отож дієслова із загальним значенням говорити розрізняються і смисловими відтінками і емоційним забарвленням: балакати – говорити не до речі, базікати – говорити про щось не варте уваги, шептати – говорити притишено, варнякати – говорити дурниці, воркотати – ніжно і стиха розмовляти, бурчати – говорити нерозбірливо, з невдоволенням та ін.
До одного синонімічного ряду звичайно входять слова з однієї частини мови.
Синоніми бувають лексичними ( найчастіше) і фразеологічними. Всі вищерозглянуті синоніми були лексичними.
Фразеологічні синоніми становлять окремий різновид синонімів. Наприклад: плескати язиком, ляпати язиком, молоти язиком, правити теревені, розводити теревені, плескати нісенітницю. Всі вони означають говорити, балакати.
Наявність багатої системи синонімів створює великі можливості для вибору їх у мовленні. Стилістично доцільне використання синонімів допомагає й образно висловлювати думку, а в багатьох випадках наповнює її потрібною емоцією. Багатство синонімів у мові – велике багатство мови, одна з основ її високої культури. Як сказав Олександр Підсуха у вірші «Мова» -
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна «звідкіля» і 2звідки», можна і «звідкіль».
Є в ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі …
1. Скласти синонімічні ряди до слів огорожа, майстер, плакати, хороший.
Паркан, гарний, ридати, голосити, частокіл, чарівний, миловидний, митець, художник, красивий, рюмсати, тин, мастак, вродливий, пліт, тужити, чудовий, хлипати, гожий, пхикати.
Відповідь: огорожа – паркан, частокіл, тин, пліт.
Майстер – митець, художник, мастак.
Плакати – ридати, голосити, рюмсати, тужити, хлипати, пхикати.
Хороший – гарний, чарівний, миловидний, красивий, вродливий, чудовий, гожий.
Різні за лексичним значенням слова звичайно складаються з різних звуків. Водночас у мові є однозвучні слова, значення яких різне. Порівняймо слово коса в таких реченнях:
1.Очі в неї були великі, дві чорні коси, перекинуті наперед, обрамляли лице. 2. Косарі косять, а вітер повіває, шовкова трава на коси лягає. 3. На піщаній косі, що кинджалом врізалась в море, стояв маяк. У першому реченні іменник коса означає довге заплетене волосся, у другому – сільськогосподарське знаряддя для косіння, у третьому – сполучену з берегом вузьку смугу суходолу в морі.
Отож, слова, які мають однаковий звуковий склад, але різні за значенням, називаються омонімами ( від грец homos - однаковий і onyma – ім'я.)
Омоніми – це різні слова, а не різні значення одного й того ж слова. Кожне вторинне значення багатозначного слова пов’язане з його первинним значенням.
Омоніми нерідко виникають унаслідок розвитку багатозначності слів, і тому не завжди можна встановити точну межу між омонімами і багатозначними словами.
Омоніми, як і багатозначні слова, становлять елементи лексичного складу мови. Тому їх називають лексичними. Омоніми поділяються на дві групи: повні та неповні ( часткові). До повних омонімів відносяться слова, які збігаються в усіх граматичних формах . найбільше їх серед іменників і дієслів. Наприклад: лавка – малий ослін і лавка – крамниця; деркач – птах і деркач – стертий віник; домішувати – закінчувати місити і домішувати – додавати щось.
Неповні омоніми становлять слова, які не збігаються в якійсь одній граматичній формі. Наприклад: три ( числівник) і три – дієслово наказового способу від слова терти; носи – множина іменника ніс і носи – наказовий спосіб дієслова носити та ін.
Значення омонімів точно встановлюється тільки в реченні.
Омоніми здебільшого вживаються в художній літературі, народній творчості, в розмовно-побутовому мовленні.
1) Записати речення. Підкреслити омоніми і пояснити їх значення.
1. Вони тихо доспівали пісню ( Сос.); Пам’ятаю, вишні доспівали, наливались сонцем у саду ( Сос.).
2. Каламбур ( дотепи). Жук пішов у сад за дачу і розв’язував задачу. А комар години цілі лиш тиняється без цілі. То з нудьги, без всяких діл, полетів з гори у діл. Повернув за тин до льоху, розбудив за сажем льоху, у смолі липкій зав’яз, зачепивсь крилом за в’яз, з бузини упав незграба і радіє, що не з граба.
5. Теоретична частина. Антоніми. Доповідач - ……..
Антоніми ( від грец. аnti – проти і onyma – ім'я) – це слова з протилежним лексичним значенням. Наприклад: перемога-поразка, початок-кінець, молодий – старий, твердий-м’який, рано-пізно. Антоніми об’єднуються в замкнені пари ( ряди) слів.
Найбільше антонімів серед іменників( темрява – світло), прикметників ( гострий – тупий), дієслів ( нагрівати-охолоджувати), прислівників ( високо-низько). Зовсім мало антонімів серед займенників ( усі-ніхто, усякий – ніякий) та прийменників ( від-до, під – над).
Протилежні ( антонімічні) значення слів є співвідносними значеннями, бо одне з них передбачає інше. Наприклад, зі словом день легко пов’язується діаметрально протилежне за значенням слово ніч, а не ранок чи вечір, зі словом білий – чорний, а не темний, схід – захід , а не північ., а от антонім до слова північ – південь та ін.
Антоніми бувають різнокореневими ( рідкий-густий, зустріч – розлука) та однокореневими ( надія – безнадія, демократичний – антидемократичний).
Антоніми є важливим художньо-зображальним засобом мови. Вони допомагають висловити думку точно й дохідливо, яскраво й образно. Антоніми широко використовуються в художній, науковій, публіцистичній літературі, в розмовному стилі, у народній творчості – Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох ( Народна творчість).
6. . Практична частина. Виконання завдань до теми.
1. Прочитайте прислів’я. Назвіть у них антоніми.
Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
З великої хмари малий дощ буває.
Де багато слів, там мало діла.
2. До слів лівої колонки доберіть антоніми з правої, з’єднайте лінією .
Великий короткий
Світлий старість
Довгий гарячий
Молодість слабкість
Холодний здоровий
Важкий темний
Хворий легкий
Сумувати закрити
Сила малий
Відкрити радіти
VІ. Підсумок уроку.
1. Знайти синоніми до слова лелека.
Лелека
Ходить бузько по мочарах
У червоних чоботятах,
Дивиться в прозору воду,
Ганить жаб’ячу породу…
Десь читав я, що французи
Жаб їдять, як чорногузи.
Але в них ті жабенята – тільки на великі свята…
Геть ненависну дієту!
Краще їсти з очерету
Листя! Все! Доволі! Крапка!
Втім, поглянув – скаче жабка.
Ось вона! – завмер лелека…
І дієту він ламає:
Клац! – і жабки вже немає. ( Д.Павличко).
2. Розв’язати задачу/
Одного разу на гуртку малювання вчитель загадав дітям намалювати з пам'яті два предмети: першому ряду – лисичку, другому – косу. Стежачи за роботою, учитель виявив, що учні кожного ряду малюють не той самий предмет, а різні предмети. Скільки предметів малювали діти? Чому таке трапилось? Що малювали гуртківці?
3. Відгадати загадку. Знайдіть у ній антоніми. З якою метою автор використовує їх?
Хоч не солодкий,
Та дуже смачний.
Хоч і дешевий,
Проте дорогий.
Сядеш обідать,
А він на столі.
Люблять його
І дорослі й малі! М. Білецький
Оцінювання.
VІІ. Домашнє завдання
Параграф 32, впр. 495. Скласти казку «Пригоди синонімів, омонімів, антонімів у країні Лексикології»
Додаток 1.
Дидактична гра «SMS – повідомлення».
1 АБВГ |
2 ҐДЕ |
3 ЄЖЗ |
4 ИІЇЙ |
5 КЛМ |
6 НОП |
7 РСТ |
8 УФХ |
9 ЦЧШ |
0 ЩЬЮЯ |
||
1.
|
|
|
|
|
|
|
|
7 4 6 6 6 4 5 4
2.
|
|
|
|
|
|
|
6 5 6 6 4 5 4
3.
|
|
|
|
|
|
|
|
1 6 7 6 6 4 5 4
Додаток 2.
Групи слів за значенням
Групи слів |
За звуковою формою |
За значенням |
Приклади |
Синоніми |
різні |
однакові чи близькі |
горизонт – обрій
|
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
Омоніми |
однакові |
зовсім різні |
Ручка – шкільне приладдя; ручка – частина тіла у дитини |
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
Антоніми |
різні |
протилежні |
важкий-легкий
|
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|