Урок . «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»- СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН. ІСТОРІЯ ЙОГО СТВОРЕННЯ, СПІВАВТОРСТВО З ІВАНОМ БІЛИКОМ. Широта представлення народного життя . Сюжет т

                                                                                                                    І.А.Фариба

Опорний заклад загальної середньої освіти «Монастирищенська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів №5» Монастирищенської районної ради Черкаської області

Тема.     «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»- СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН. ІСТОРІЯ ЙОГО СТВОРЕННЯ, СПІВАВТОРСТВО З ІВАНОМ БІЛИКОМ. Широта представлення народного життя . Сюжет твору

Мета уроку: ознайомити десятикласників з основними рисами соціально-психологічного роману, дослідити особливості сюжету та композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; формувати в учнів почуття гордості за вершинні здобутки української літератури 

Обладнання: портрети П. Мирного та І. Білика, виставка творів, «Життя і творчість Панаса Мирного у фотографіях, ілюстраціях, документах: Альбом, укл. Є. Є. Радченко, О. І. Володарець. — К.: Радянська школа, 1984.— 160 с.; ілюстрація обкладинки першого видання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Женева, 1880), текст твору.

Тип уроку: урок-дослідження.

                                                       Хід уроку

 І. Забезпечення емоційної готовності уроку  

Учитель. Сядьте зручно, закрийте очі.

Відчуйте все своє тіло. Приємна хвиля тепла огортає все ваше тіло.

Воно стає легким, невагомим, розслабленим…

Зверніть увагу на своє дихання. Ви спокійні. Уявіть собі берег моря. Повіває легенький вітерець. (музичний запис) Далеко в морі ви бачите дельфінів. Помилуйтесь ними. Ви повертаєтесь до берега і стаєте самим собою. 

       А тепер уявіть собі, яка робота чекає на вас попереду на уроці, налаштуйтесь добре виконати роботу і скажіть собі: «Я готовий  до роботи».

 II. Організація  навчальної  діяльності . Актуалізація опорних з  знань

Хронологічний  диктант

1. Народився Панас Мирний в... (1849 р.)

2. З похвальною грамотою закінчив Гадяцьке повітове училище в...(1862 р.)

3. Стає канцелярським служителем-писарчуком Гадяцького повітового суду в... (1863 р.)

4. Перекладає «Слово о полку Ігоревім», завершує оповідання «Лихий попутав», пише нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», повість «Чіпка» в... (1872 р.)

5. Львівський журнал опублікував вірш «Україні», оповідання «Лихий попутав» (1872 р.)

6. Вперше в Женеві М. Драгоманов надрукував роман в... (1880 р.)

7. Одружився з учителькою музики та співів Олександрою Шейдеман (1889 р.)

8. У Полтаву приїхала трупа М. Садовського, М. Заньковецька грала головну роль у «Лимерівні» (1892 р.)

9. Переселився у власну квартиру на околиці Полтави у... (1903 р.)

10. Вперше легально роман було опубліковано в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила» в... (1903 р.)

11. Помер від крововиливу в мозок у... (1920 р.)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація опрацювання теми

       Вступне слово вчителя

    Міняються життєві орієнтири, цінності, тільки таїна високого мистецтва не підвладна часові. Воно є тим живим скарбом, що йде по землі, йде від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. Ми, нащадки третього тисячоліття, із захопленням гортаємо сторінки художніх творів на уроках літератури, які відрізняються з-поміж інших тим, що вивчають на них не науку, а мистецтво слова, прекрасну й дивну його красу і силу, оригінальність світобачення митця слова, його здатність відтворити життя в художніх образах, розкрити злободенні проблеми через доленосні вчинки персонажів, через розкриття характерів діючих осіб.

    Справжню письменницьку славу принесли П. Мирному два великі романи — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Повія».

Сьогодні ми спробуємо ґрунтовно дослідити композиційно-сюжетні особливості рома­ну Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», визначити, чому цей твір майже 130 років не залишає байдужим жодного читача, історію написання роману, джерела твору, своєрідність композиції (багатоплановість сюжету, екскурси в минуле, публіцистичні відступи...)

   І.Франко писав: «Хіба ревуть воли…» - перший «роман з народного життя», тут «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито соціальну діяльність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Отже, Панас Мирний та Іван Білик училися мудрості у свого народу. Доказом цьому є й те, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» рясно пересипаний народними приказками і прислів'ями, й те, що одне з них стало назвою твору, й те, що думки і настрої народу автор передав через своїх персонажів.

IV.  Основний зміст уроку

Вчитель. На попередньому уроці ви отримали завдання міні -  проекту: роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» нагадує «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»,тому ми маємо дати відповіді на деякі запитання:

 - Що стало поштовхом для роботи над великим епічним полотном?

   Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного з Полтави до Гадяча. 1874 року письменник у журналі  «Правда» опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. Почута від візника розповідь про «трохи чи не на всю губернію звісного розбишаку Гнидку, що був засуджений на каторжні роботи», зосталися в пам’яті.

- Скільки років тривала робота над твором?

    Робота над романом тривала 4 роки (1872–1875). Немає ніяких свідчень, що Мирний збирав додаткові матеріали про Василя Гнидку; вочевидь, письменник створив літературний тип — образ Чіпки Вареника, якого поселив у селі Пісках (воно існувало насправді) Гадяцького повіту (перейменованого в романі на Гетьманський).

- Який внесок у роман зробив Іван Білик?

   Готовий рукопис повісті П. Рудченко відіслав на рецензію братові Іванові, який виступив під псевдонімом Білик,— відомому фольклористові та критику. Той загалом схвально оцінив розвиток сюжету. Але зробив низку зауважень. Основне в рецензії — поради, вказівки, як соціально вмотивувати розбійництво Чіпки. П. Мирний у співавторстві з І. Біликом наполегливо працює над романом. Відомо, що письменник п’ять разів переробляв свій твір. У 1875 р. Мирний закінчує роман, давши йому, за порадою І. Білика, назву «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»  Таким чином, брати Рудченки працювали над романом упродовж

5 років.

Назву «Пропаща сила» Мирний дав другому виданню роману в 1903 році з чисто цензурних міркувань.

 - Де й коли було опубліковано твір, під якою назвою?

  У зв’язку з указом 1876 р. про заборону друкування книг українською мовою роман не міг бути надрукований у Росії. Його вперше було надруковано в 1880 р. в Женеві. Близько чверті століття роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» царськими властями був заборонений. Тільки в 1903 р. твір уперше був надрукований в Росії.

- Що ж таке соціально – психологічний роман?

Словникова робота

   Соціально-психологічний роман як основний жанр європейської реалістичної літератури ХІХ ст. досяг свого розквіту у творчості О.Бальзака, Стендаля, Г.Флобера, Ф.Достоєвського та ін.              Першим соціально-психологічним романом в українській літературі став твір Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», надрукований М.Драгомановим у Женеві в 1880 році.

 Визначальні риси цього жанру такі: зображення людини у складних формах життєвого процесу, багатолінійність сюжету, що охоплює долі багатьох персонажів, а звідси й великий обсяг. Завдання автора соціально-психологічного-роману – розкрити психологію людської особистості разом з аналізом тогочасного суспільства. Суспільно значущі події та процеси передаються в такому творі шляхом розкриття психології дійових осіб, їх думок, прагнень, переживань.

 Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вражає масштабністю зображення дійсності, змалюванням широкої галереї персонажів, які представляють різні класи та стани українського суспільства і кріпосницької доби, і пореформених років. Новаторство твору Панаса Мирного та Івана Білика виявилося не тільки в соціальному вмотивуванні поведінки персонажів, а й у тонкому психологічному аналізі найпотаємніших порухів людської душі. Отже, роман, в якому аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини називається соціально-психологічним.

Особливості роману:

- зображення великого й складного кола подій та явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду;

- тривалий час дії;

- основних дійових осіб до десяти (більше);

- відтворення складних шляхів розвитку образів – персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством;

- значна сюжетна розгалуженість (крім головної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно, схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле);

- докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо);

- докладність розповіді про події та персонажів;

- прозова форма (крім, роману у віршах);

- великий обсяг (дилогія, трилогія, тетралогія).

- Чому автор обрав саме таку назву «Хіба ревуть воли,як ясла повні?»? Що вона означає?

Воли — символічний образ уярмленого селянства — не ревли, якби було що їсти й пити.

Зображення життя й праці, мрій і сподівань селян — улюблена тема Мирного-прозаїка («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»).. Брати  Рудченки вперше в українській літературі досліджують внутрішній світ героя, його психічний стан. Найяскравіше це виявилося в соціально-психологічному романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Символічність образу волів виявилася настільки прозорою, що брати були змушені навіть змінити при перевиданні (1905 року) назву роману на «Пропащу силу».

Словникова робота

Ясла, ясел, мн.

1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний, II, 1954, 110); Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (Василь Стефаник, I, 1949, 132); Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини і почав тихенько відчиняти сінешні двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 487).

- Розкрийте  алегоричний зміст  такої  назви.

Словникова робота

Алегорія -

Автори зображують долю селянина Ничипора Вареника, який зі злиднів «намагається вийти в люди», але уклад пореформеного життя перетворює його на «пропащу силу» — розбишаку, що весь свій розум і хист віддав справі нерозумного протесту, а згодом перетворився на лютого зарізяку.

- Як ви оцінюєте твердження академіка О.Білецького про те, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» нагадує «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»?

Дослідники. Ми вважаємо, що цей твір має своєрідну і досить розгалужену побудову, як того й вимагає жанр соціально-психологічного роману. Звичайно, може скластися враження, що роман, який витримав шість редакцій і має двох авторів, не відзначається композиційною стрункістю. Однак при уважному прочитанні та осмисленні місця і значення кожного з тридцяти розділів, які об’єднано в чотири частини, можемо стверджувати, що сюжетні лінії мають абсолютно чіткі й завершені конфігурації, і їх розвиток, пересікання та переплетіння не ослаблює, а, навпаки, підсилює загальну динаміку сюжету.

 Складна композиція роману підпорядкована меті якнайширше показати соціальні умови життя українського селянства і мотивувати поведінку персонажів, розкрити ті обставини, причини, які штовхали  людину на слизьку дорогу злочинів та аморальності, призводили до страшної трагедії людської душі. Своєрідність і складність композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зумовлена  широкими хронологічними межами зображення життя. Якщо спробувати відповісти більш лаконічно, то можна сказати так: глибина і масштабність авторського задуму спонукали до свідомої та вмотивованої композиційно-сюжетної масштабності роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Вчитель. А тепер  приступимо до безпосередніх спостережень над твором. Нас цікавить насамперед, як розвивається сюжет, як це впливає на композицію, характери та проблематику роману.

- Тема та ідея твору

Критики. Головна тема – розкриття всієї складності соціальних причин, що породили стихійного протестанта, визначили характер гнівного бунтаря і месника за кривди, які терпить народ від зграї гнобителів.

 Ідея роману:  гибель людей (кращих), які гинуть як жертви соціальної несправедливості – стають «пропащою силою» (друга назва роману). У романі викрито залишки кріпацтва, показано цілковиту безправність селянства та тяжке життя бідноти в місті.

- Які проблеми порушили автори у романі?

Критики. У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний та Іван Рудченко прагнули розв’язати цілу низку проблем:

•      добра і зла;
•      кріпацької неволі (цьому підпорядкована вся система образів-персонажів);
•      «пропащої сили» (Чіпка та Максим);
•      народної моралі (більшість персонажів);
•      батьків і дітей (зіставлення таких персонажів: Мотря – Чіпка, Максим – його батьки; Галя – її батьки);
•      землі й достатку (Чіпка, Грицько);
•      кохання й сімейного щастя (Галя, Христя) та ін.

- Чи пов’язані проблеми між собою?

Критики. Варто підкреслити, що жодна з цих проблем не є локальною, незалежно від того, яка кількість персонажів утягнута в їх вир. Кожну проблему автори розглядають масштабно, в контексті всього твору.

- Яка особливість композиційної будови твору?

   Сюжет роману розгортається у двох напрямках. Перший – зображення картин життя і боротьби     головного героя – Чіпки. Другий – змалювання життя Максима, солдатчини, морального занепаду героя.

Центральна проблема – проблема «пропащої сили».

Роман має 4 частини та підрозділи.

Дослідники. Перша частина містить сім розділів: «Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Жив-жив», «Тайна-невтайна», «Дознався»,  «Хазяїн».

  І частина - це експозиція. Тут ще немає боротьби, загострення конфліктів. Письменник лише знайомить нас з енергійним юнаком, не називаючи його імені. Юнак зустрічає «польову царівну». Потім виявляється, що юнак – Чіпка, а «польова царівна» - Галя. Тут чудові  пейзажі. У наступних розділах – розповідь про батьків та дитячі роки героя. Розділ «Двужон» - про кріпака Івана Вареника, який під чужим прізвищем (Хрущ) з'явився у селі Піски, одружився з бідною дівчиною Мотрею і знову кудись помандрував, залишивши «байстрюка» Чіпку на тяжке бідування. Також змальовані дитячі та юнацькі роки Чіпки та його однолітка Грицька.

У ІІ частині розповідається про історію с.Пісок за півтораста років: як було засноване село, як попало в кріпацьку неволю; знущання панів Польських з народу (Уляна – кошеня на шиї). Згодом Уляна народила сина Івана Вареника («Двужон»). Зображено дитинство, юнацтво Максима Гудзя – батька Галі.

У ІІІ частині зображено складні конфлікти в житті Чіпки, причини його трагедії. Тут розповідь про реформу 1861р., показано настрій селян, їхнє ставлення до реформи (розділ «На волі»). Виявилося, що поміщики їх обдурюють. Розповідається про одруження Чіпки з Галею, про обрання його земським «гласним» та про ту боротьбу, яка розгорнулась навколо цоього.

ІV розділ. Арешт і заслання Чіпки в Сибір - розв'язка твору.

Отже, композиція відзначається багатоплановістю, тривалістю часу зображуваних подій, багатством матеріалу.

- Яку з чотирьох частин ви назвали б екскурсом у минуле?

Критики. У другій частині автори повертають нас у часи руйнування Запорозької Січі Катериною II і поступового закріпачення України. Довгий час побутувала думка про те, що друга частина роману порушує композиційну цілісність твору, що вона ніби штучно прив'язана до загального змісту і майже не пов'язана з лінією головного героя. Академік О.Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа «на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом». Але, зауважмо, твір витримав шість редакцій! Якщо згадати, якими прискіпливими були до змісту й форми самі автори, то одразу починаєш сумніватися, що вони нехтували композиційною стрункістю твору. Можливо, критики просто не зрозуміли, в чому логіка подій у романі, або свідомо перекручували очевидне?

- Які події з історії України відкрилися вам на сторінках другої частини роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Дослідники. Саме в другій частині, свідомо чи несвідомо, брати Рудченки художньо переконливо довели, що московська неволя стала руїною не лише для державності України, цього багатого, освіченого колись краю, а й руїною для моралі і психіки нашого народу. Саме тут розкрито, як нищився вільний козацький дух, як з українця-козака робили українця-вола, німого раба, в душі якого жили не лише покора, а й протест — неусвідомлений і грізний, немов ревіння вола. Той протест часто був потворний і приречений у темноті своїй.

Евристична бесіда

•                 Як реєстрові козаки і просто вільні хлібороби зустріли звістку про неволю?
•                 Кому було подаровано село Піски, за які заслуги?
•                 У яких епізодах показано зверхність до українського населення новоявлених господарів, приниження і знущання над селянами?
•                 Прочитайте цитати, що свідчать про презирливе, зневажливе ставлення українців і прокоментуйте їх.
•                 Чому генеральша не хотіла видати меншої дочки заміж за сотниченка Саєнка?

- Яке місце в композиції та сюжеті займає ІІІ та IV частина роману

Дослідники. Третя частина містить дев’ять розділів (ХІV-ХХІІ): «Нема землі», «З легкої руки», «Товариство», «Сповідь і спокута», «Перший ступінь», «Слизька дорога», «На волі», «Сон в руку», «Наука не йде до бука». ХІV розділ є зав’язкою головної сюжетної лінії, а далі йде напружений розвиток подій через такі перипетії: марне звертання Чіпки до суду, запій, п’яне товариство, повне розорення Чіпки, проблиск хліборобської совісті, перша крадіжка, помста сільським властям, захист кріпаків, страшна образа і план помсти.

 У третій частині продовжується сюжетна лінія Грицька, переплітаючись із Чіпчиною (Чіпка віддає своє жито Грицькові, щоб не пропити, Христя жаліє і підтримує Чіпку). З цими двома лініями сплітається лінія історії села Пісок та лінією панів Польських в епізоді, де розповідається про каральну акцію над селянами (розділ ХХ «На волі»).

- Чи випадково автори протиставляють прагнення Чіпки й Грицька?

Критик. Іван Білик радив Панасу Мирному втілити в образі Грицька «идею труда с мозольними руками». Але Панас Мирний, всупереч цим порадам, показав народження сільської буржуазії.

   За задумом Івана Білика, Грицько як дбайливий, зразковий господар, що чесною працею вибивається зі злиднів, мав протистояти як Чіпці, так і Максимові. Але Панас Мирний, протиставляючи Грицька і Чіпці, і Максимові, показуючи формування його характеру, розвінчує обмеженість, черствість, егоїзм власника.

Дослідники.  Четверта частина містить вісім розділів (ХХІІІ-ХХХ): «Невзначай свої», «Розбишацька дочка», «Козак – не без щастя, дівка – не без долі», «На своїм добрі», «Новий вік», «Старе та поновлене», «Лихо не мовчить», «Так оце та правда?!». У цій частині сюжетні лінії, пов’язані з долею Чіпки та Максима розвиваються, тісно переплітаючись, оскільки, по-перше, Чіпка стає отаманом ватаги грабіжників, до якої належить і Максим, а по-друге, Чіпка одружується з Галею – дочкою Максима та Явдохи.

-Як ви оцінюєте ситуацію, коли Мотря заявляє у волость на Чіпку?

Дослідники. Мотря продовжує галерею шевченківських матерів-страдниць. Як би не було їй важко, які б злидні не оточували її, вона завжди жила по совісті, по правді. Мати раділа, коли Чіпка брався до праці, був дбайливим господарем, і ніколи не мирилася з тим, що її син став на слизьку стежку злодійства, грабежу, намагалася переконати Чіпку в неправильності його поведінки, його вчинків. Чашу терпіння Мотрі переповнила  страшна розповідь десятирічної дівчинки, що дивом урятувалася: «Я з хутора…розбишаки були… усіх побили… порізали… постріляли… батька… й матір… діда… бабу… дядьків… дядину… маленького братіка… усіх… усіх…». Мотря заявляє у волость на сина-вбивцю.

- Як завершується в романі лінія Грицька?

Дослідники. Коли Чіпку та інших арештантів вели через Піски на каторгу, в Сибір, Грицько «вертався з поля з снопами – аж трьома возами». Побачивши Чіпку, промовив до нього з тяжким жалем: «Що це, брате Чіпко?». Грицько забрав Чіпчину матір і доглядав її до смерті. Якщо порівняти Чіпку, Максима і Грицька, то саме останній з них виявився найбільш «стійким» до життєвих випробувань. В образі Грицька показано типового селянина того часу – працьовитого, боязкого, покірного законам і звичаям, якого не турбувала людська біда, не обурювала людська кривда і який завжди жив за принципом: «Своя сорочка ближче до тіла».

- Як ви оцінюєте твердження академіка О.Білецького, про те що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» нагадує «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Продовжити речення:

• Поштовхом для роботи над великим епічним полотном стало…

• Співавтором роману є…

• Роман не міг бути надрукованим у Росії у 1876 р. через…

• За жанром роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є…

• У поняття «композиція твору» входять…

• Основні причини жалюгідного становища селян у суспільстві — це…

• Стрижневою сюжетною лінією роману є…

VI. Підсумок уроку

Метод «Мікрофон»

«Сьогодні цікавим для мене було…»

«Виявляється…»

«Хочеться дізнатися…»

VII. Домашнє завдання

   Підготуватися до розгляду проблеми «Що зробило Чіпку Вареника «пропащою силою?», використовуючи текст твору (при потребі, матеріал підручника).