ознайомити учнів із захворюваннями дихальної системи, визначити основні профілактичні заходи; розвивати санітарно-гігієнічні вміння та навички, самостійну пізнавальну активність, уміння спілкуватися; виховувати бережливе ставлення до свого здоров'я.
Тема. Хвороби органів дихання та їх профілактика.
Мета: ознайомити учнів із захворюваннями дихальної системи, визначити основні профілактичні заходи; розвивати санітарно-гігієнічні вміння та навички, самостійну пізнавальну активність, уміння спілкуватися; виховувати бережливе ставлення до свого здоров'я.
Обладнання: таблиці «Органи дихання», «Гігієна дихання», «Профілактика повітряно-крапельної інфекції», вата, посудина з теплою водою, гірчичники, рушник.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: урок-конференція.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів. Тестування
1. Спірометром вимірюють:
а) тиск крові; б) температуру тіла; в) пульс; г) життєву ємність легень.
2. У дихальних рухах беруть участь м’язи:
а) діафрагма; б) міжреберні; в) спинні; г) черевні.
3. Середня життєва ємність легенів людини становить переважно:
а) 1500 см3; б) 2000 см3; в) 3000 см3; г) 3500 см3.
4. Транспорт газів через легеневий пухирець у капіляр відбувається завдяки:
а) дифузії; б) осмосу; в) активному транспорту речовин.
5. У великому колі кровообігу газообмін відбувається у капілярах:
а) легенів; б) епідермісу; в) тіла.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Необхідно стежити за чистотою повітря. Там, де багато пилу в повітрі, багато і мікробів. Підраховано, що кількість мікробів у 1 м3 повітря шкільного кабінету до початку занять становить 1600, а наприкінці занять — 13500. Тому на перервах необхідно виходити з класу, а приміщення провітрювати, робити вологе прибирання.
Система органів дихання відіграє важливу роль у забезпеченні процесів життєдіяльності організму людини. Але органи, які забезпечують дихальну функцію більшою мірою, ніж інші, піддаються впливу інфекцій. Особливо яскраво це виявляється в дітей: у них 70% від всіх захворювань – це захворювання органів дихання. Органи дихання – наш перший і постійний фільтр, через який кожну хвилину проходить 10 літрів повітря і 8 літрів крові. Легені мають найбільшу площу стикання з навколишнім середовищем і тому вони найбільше страждають від контакту з шкідливими речовинами, хвороботворними організмами.
Природа якнайкраще подбала про самозахист людського організму (війчастий епітелій, що вистилає дихальні шляхи, сприяє видаленню пилу; слиз знешкоджує мікроорганізми; повітря, проходячи через повітроносні шляхи, нагрівається, зволожується; речовини плівки легеневих пухирців знешкоджують мікроорганізми; захисне значення мають кашель і чхання).
Дуже часто система самозахисту не спрацьовує. Це відбувається з різних причин. І тут людина сама повинна прийти собі на допомогу, знаючи основні правила гігієни органів дихання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
- Які ж захворювання органів дихання найбільш поширені і в чому причина їх виникнення?
Сьогодні ми з вами зібралися для проведення конференції, присвяченої захворюванням органів дихання і їх профілактики.
У нас будуть працювати групи лікарів і їх консультантів, які займаються проблемами захворювань органів дихання:
1 група – терапевти;
2 група – пульмонологи;
3 група – фтизіатри;
4 група – алергологи;
5 група – фітотерапевти.
Вони допоможуть вам розкрити причини захворювання органів дихання, дадуть поради і рекомендації, як їм запобігти.
1. Повідомлення інформації від групи « Терапевтів».
Грип – гостре інфекційне захворювання. Воно спричинюється мікроскопічно малими вірусами, які містяться в слизу, який виділяється з носової порожнини хворого. Під час чхання і кашлю мільйони невидимих для ока краплинок із вірусами грипу потрапляють у повітря. Якщо вони проникають у дихальні шляхи здорової людини, вона може заразитися грипом. Отже, грип – крапельна інфекція. Епідемії грипу були відомі вже в ранньому середньовіччі. Найбільші епідемії грипу спостерігалися в 1889 – 1892 рр. і 1918 – 1920 рр. Під час епідемії грипу у 1918 році, відомої під назвою « іспанський грип» або «іспанка», протягом трьох місяців захворіло близько 500 млн. людей, з яких 20 млн. померли. Грип не можна вважати простим триденним нездужанням. Він небезпечний своїми ускладненнями. Людині, яка спілкується із хворими на грип, треба прикривати рот і ніс марлевою пов’язкою, складеною вчетверо. Вона пропускає повітря, але затримує краплини, в яких є збудник хвороби.
2. Повідомлення інформації від групи «Пульмонологи».
Лікарі-пульмонологи розповідають про такі інфекційні хвороби як бронхіт, пневмонія, трахеїт, дифтерія.
Бронхіт – запалення бронхів із переважним ураженням слизової оболонки. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий, страждальний) частіше з виділенням слизового чи слизистогнійного харкотиння, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях.
Пневмонія або запалення легень – гостре інфекційне захворювання. Пневмонія може бути самостійним захворюванням або ускладненням інших хронічних хвороб (наприклад, бронхіту). Пневмонію можуть спричинити стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи, а також різні хімічні й фізичні чинники.
Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38–39°С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боку, потім з'являється кашель із слизовими виділеннями.
Незважаючи на постійне впровадження нових і ефективних лікарських засобів, захворюваність на гостру пневмонію залишається високою. Особливо вона частішає в період епідемії грипу та інших респіраторних інфекцій.
Трахеїт – запалення слизової оболонки трахеї. Ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий
Дифтерія – це тяжке інфекційне захворювання. Збудник дифтерії –дифтерійна паличка — уражає слизову оболонку зіва, гортані, трахеї і навіть носа, а її отрута, що розноситься кров'ю по всьому організмові, спричинює тяжке його отруєння. Хвороба перебігає дуже швидко, багато смертельних випадків реєструється не лише серед дітей, а й серед дорослого населення. Лікувати дифтерію важко, тому, щоб запобігти цьому захворюванню, людям вводять протидифтерійну вакцину.
Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах. Останні десятиліття перебіг цієї недуги (особливо у дітей) значно ускладнився. Причинами є забруднене повітря, наявність у харчових продуктах нітратів, консервантів.
Інфекційний риніт – це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Він найчастіше є наслідком грипу.
Ангіна – гостре запалення мигдаликів, які розташовані в глотці. Ознаки хвороби – відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне нездужання. Ангіна дає ускладнення (ревматизм, вади серця), тому лікувати її треба тільки під наглядом лікаря, виконуючи всі його призначення.
Рак легенів посідає перше місце серед інших онкологічних захворювань. Ракова пухлина переважно знаходиться в середині бронха. Основні причини виникнення злоякісних пухлин легень: забруднення навколишнього середовища, куріння, хронічні захворювання – бронхіт, пневмонія, плеврит, простудні захворювання тощо. Особлива увага звертається на те, що курці хворіють на рак легень у 10 разів частіше.
3. Повідомлення інформації від групи «Фтизіатри».
Туберкульоз – небезпечне інфекційне захворювання. Збудник туберкульозу - туберкульозна паличка найчастіше уражає легені. Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався хворий на туберкульоз.
У вологих місцях, не освітлюваних сонцем, збудник туберкульозу довго зберігає свою життєздатність.
Туберкульозні палички, що потрапили в організм людини, не обов'язково спричинюють захворювання. Багато з них гине, а деякі зберігаються в тканині легень людини, вкрившись захисною оболонкою і тривалий час не викликають захворювання. За несприятливих умов (погане харчування, переохолодження організму) збудники туберкульозу можуть активізуватися, і людина захворіє. У тяжких випадках збудник туберкульозу руйнує тканини легень, що може призвести до смерті людини.
У сухих, добре освітлених місцях туберкульозні палички швидко гинуть. Особливо згубно діє на збудників туберкульозу сонячне світло.
На сьогодні медицина досягла успіхів у профілактиці туберкульозу та лікуванні хворих. Медики регулярно проводять обстеження дорослого й дитячого населення. Хворих лікують у спеціальних туберкульозних диспансерах і санаторіях. Запобіганню захворювання сприяє чистота житлових будинків, вулиць міст, громадських приміщеннь. Велике значення для очищення повітря в населених пунктах мають зелені насадження.
4. Повідомлення інформації від групи «Алергологи».
Існують захворювання, що спричиняються алергенами. Ці хвороби мають статус алергічних захворювань. Алергенами можуть бути пил, шерсть тварин, цвітіння окремих рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти тощо. В основному вони вражають дихальні шляхи. Одним з таких поширених захворювань вважається астма бронхіальна.
Астма бронхіальна — алергічне захворювання дуже поширене в Україні, особливо серед дітей. Характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині важко дихати.
За останні десятиліття перебіг бронхіальної астми істотно ускладнився (особливо у дітей). Напади мають важкий і затяжний характер. До бронхіальної астми є спадкова схильність. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах.
Алергічний риніт є самостійним захворюванням, що спричинюється алергенами, які потрапляють на слизову оболонку носа. Вони викликають набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжуються чханням і слизовиділенням. Для хворих на алергічний риніт характерні ранішні приступи нежиті. У дітей алергічний риніт може викликати ускладнення, наприклад, отит – запалення вуха. Головним засобом лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби.
5. Повідомлення інформації від групи «Фітотерапевти».
При «сухому» кашлі ефективний сік редьки. Цей сік можна приготувати так: нарізану редьку (6–8 шт.) добре посипати цукром і залишити для виділення соку при кімнатній температурі на 8–12 годин. Потім сік процідити і вживати по одній столовій ложці через кожні 1–2 години. Сік редьки можна змішати із соком моркви і медом.
Хворому на бронхіт рекомендую парову інгаляцію (дихати під рушником або ковдрою над каструлею з вареною картоплею). Крім цього, корисним буде відвар із трав, який пом'якшує кашель і полегшує дихання (аніс звичайний, мати-й-мачуха, фіалка триколірна, мальва, корінь солодки та ін.). Найкраще робити відвар із суміші трав: евкаліпта, шавлії, бруньок сосни.
Слід пам’ятати, що одні настоянки трав посилюють виділення харкотиння, розріджують його, інші пом’якшують і послаблюють кашель.
При запаленні верхніх дихальних шляхів необхідно полоскати горло відварами ромашки лікарської, шавлії або розчином питної соди. Цим хворим можна призначити гірчичники, банки, компреси.
ІV. Закріплення знань і вмінь учнів.
Шкіра має величезну кількість рецепторів. Подразнюючи поверхню шкіри різними за силою, характером і тривалістю подразниками, можна рефлекторно впливати як на організм в цілому, так і на окремі внутрішні його органи. На цьому ґрунтується застосування гірчичників і банок, накладання компресів. При катарах верхніх дихальних шляхів, бронхітах, запаленні легень гірчичники накладають на груди і спину, залишаючи вільною ділянку проти серця. Банки найчастіше ставлять на груди і спину, обминаючи ділянки хребта, грудини, серця і грудних залоз.
Для того, щоб надати близькій нам людині, яка захворіла, допомогу, нам необхідно опанувати техніку накладання компресів і гірчичників, що полегшують стан хворого.
Техніка використання гірчичників і накладання компресів.
Послідовність дій під час використання гірчичників.
1. Намочіть гірчичники в теплій воді.
2. Прикладіть гірчичники до потрібної ділянки шкіри тією стороною, на якій розташований шар гірчиці.
3. Накрийте ділянку тіла з гірчичниками й залиште на 15 хвилин.
4. Зніміть гірчичники і змастіть шкіру вазеліном.
Послідовність дії під час накладання компресів.
1. Для постановки компресу намочіть шматок марлі або тканини в блюдці з теплою водою і відіжміть.
2. Намочіть цю марлю спиртом і покладіть на місце компресу в розгорненому вигляді.
3. Зверху на марлю покладіть компресний папір, закрийте його ватою й обв’яжіть бинтом, а зовні накрийте теплою хусткою.
V. Домашнє завдання.
Вивчити відповідний параграф підручника.
Розвязати задачу. Скільки коштуватиме паління протягом життя, місяця, року, якщо людина буде випалювати за день одну пачку цигарок за найменшу ціну — 15 грн? Як ці гроші краще використати?