Урок-інтерв’ю «Стежками Григорія Сковороди» (до 295-річчя від дня народження)

О.М. Кизименко, учитель української мови

та літератури, ЗОШ № 142, м. Харків

 

Урок-інтерв’ю

«Стежками Григорія Сковороди»

(до 295-річчя від дня народження)

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Г.С. Сковороди; показати неповторність його творчої спадщини, її значення для розвитку української літератури; розвивати культуру усного та писемного мовлення; виховувати інтерес до спадщини Г.С. Сковороди, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів письменника, літератури про нього.

Тип уроку: формування вмінь і навичок, застосування набутих знань.

Обладнання: портрет письменника, виставка творів Г.С. Сковороди різних видань, ілюстрації художників до книг про Г.С. Сковороду, творів письменника; стенд-експозиція «Стежками Сковороди», презентації учнів.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)

«Філософ  був духовним мечем своєї доби, криця його думки гостра…, войовничий пал – бездонний».

І. Драч  

Вступне слово вчителя

Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна з найпомітніших. Вона належить до тих, що з плином часу дедалі більше ваблять уми поколінь. Письменник, філософ, композитор, співець, знавець багатьох мов, Сковорода дивував сучасників різнобічним талантом, енциклопедичними знаннями. Творчість  Г.С. Сковороди має епохальне значення для розвитку української літератури.

Сковорода – цілий світ, в якому є багато цікавого і для вас.                                                           

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми познайомимося зі світлицею душі Григорія Сковороди і спробуємо дати відповіді на такі питання:

• Як ви розумієте епіграф? Чи вдало він дібраний?
• Як ви вважаєте, чому є надзвичайно важливим вивчення творчості Григорія Сковороди?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу (творча робота у групах)

1. група. Повідомлення біографів. Довідка (можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці, див. додаток № 1).
2. група. Повідомлення літературознавців про творчу спадщину                      Г. Сковороди (можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці, див. додаток № 2).
3. група. Оцінювання спадщини Сковороди видатними діячами мистецтва.

1-ий учень. Образ незвичайної людини і талановитого письменника захоплював поетів і прозаїків. Про нього писали І. Драч, С. Кримський,               М. Попович, В. Шевчук, Ф. Поліщук, В. Чередниченко, Г. Вовк.

На кіностудії ім. О. Довженка у 1958 році знято художній фільм «Григорій Сковорода» (режисер Іван Кавалерідзе), у 2013 році вийшов документальний фільм «Таємничий Сковорода» (режисер Олена Хмирова).

І.Я. Франко писав: «Григорій Сковорода – поява вельми замітна в історії розвою українського народу, мабуть, чи не найзамітніша з усіх духовних діячів наших ХVІІІ віку».

2-ий учень. А от як висловився про Григорія Сковороду Л.М. Толстой: «Багато з його світогляду мені таке дивовижне близьке. Я недавно ще раз перечитав його. Мені хочеться про нього писати. І я це зроблю. Його біографія, мій Боже, ще краще його писань. Але ж які прекрасні й писання».

3-ій учень. Василь Яременко в передмові до вибраних творів Григорія Савича зазначає: «Для Т.Г. Шевченка твори Сковороди були не лише підручною книгою, але й незглибимим джерелом філософської і поетичної думки, з якого повною мірою черпала допитлива душа генія».

У вірші «А.О. Козачковському» Тарас Шевченко писав:

Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя-дяка,

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду...

4-ий учень. А ще ми знайшли багато поезій (П. Тичини, Д. Павличка,                   Ю. Клена, І. Драча, А. Малишка, М. Вінграновського), в яких уславлюється образ Григорія Сковороди. Пропонуємо послухати одну з них.

Сковорода

Піти, піти без цілі і мети...

Вбирати в себе вітер і простори,

І ліс, і лан, і небо неозоре.

Душі лише співать: «Цвіти, цвіти!»

Аж власний світ у ній почне рости,

В якому будуть теж сонця і зорі,

І тихі води, чисті і прозорі.

Прекрасний шлях ясної самоти.

Іти у сніг і вітер, в дощ і хугу

І мудрості вином розвести тугу,

Бо, може, це нам вічний заповіт,

Оті мандрівки дальні і безкраї,

І, може, іншого шляху немає,

Щоб з хаосу душі створити світ.

                                               Ю. Клен

 

5-ий учень. Портрет Григорія Сковороди зображено на поштових марках, банкнотах, монетах. 21 червня 1996 року Національний банк України випустив срібну ювілейну монету номіналом 1 000 000 карбованців з посвятою великому українському філософу і вченому XVIII століття Григорію Сковороді (1722-1794 рр.).

15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду. У дизайні банкноти (на лицьовому та зворотньому боках) використані два малюнки авторства Г.С. Сковороди.

4 група. Заочна екскурсія «Стежками Сковороди».

1-ий учень. Ми проведемо для вас заочну екскурсію. Наш маршрут – село Чорнухи на Полтавщині, Київ, Петербург, Угорщина, Польща, Братислава, Відень, Переяслав, Харків.

Зупинимось у Харкові, де Сковорода працював протягом 10 років, пам’ять по нього зберігається у пам’ятниках. Його іменем названо педагогічний університет.

2-ий учень. На північному заході від Харкова розташоване красиве і затишне українське село – Сковородинівка, де у 90-х роках ХVІІІ століття жив Григорій Савич. На пагорбі стоїть світлий одноповерховий будинок. Навкруги розкинувся великий сад, що спускається до мальовничих ставків. Поблизу одного з них, як і за життя Сковороди, росте великий старий дуб. Неширока доріжка веде від дуба до могили філософа. Тут, у селі, яке має ім’я видатного українського просвітителя, в будинку, де він жив і помер, 1972 року було створено літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди. Це – данина глибокої пошани нащадків до пам’яті народного філософа, глибокого мислителя, оригінального поета, чиї життя і творчість увійшли до історії культури українського народу.

3-ій учень. Цього року все людство відзначає 295-річчя з дня народження українського просвітителя, філософа і поета Г.С. Сковороди. І їдуть у Сковородинівку люди, щоб віддати шану першому українському філософу, який підвівся до рівня найвидатніших мислителів своєї епохи і зробив свій внесок у культурну спадщину всього людства.

 

5 група. Інтерв’ю з Г.С. Сковородою.

•                 Доброго дня! Раді бачити Вас сьогодні на нашому уроці. Скажіть, будь ласка, з чого Ви черпали натхнення для творчості?
•                 Доброго дня! Найбільше мене надихала краса природи, зачаровувала народна творчість. Також я дуже любив спілкуватися з людьми.
•                 Якою мовою Ви писали? Які мови знали?
•                 Я писав поєднанням української та російської мови, яку потім назвали «мова Сковороди». А знав грецьку, латинську, польську, староєврейську, німецьку.
•                 Ви знаєте, який Ваш вірш використав І. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка»?
•                 Так, чув про це. Мій вірш «Всякому городу…»
•                 На яких інструментах Ви вміли грати?
•                 Я грав на скрипці, бандурі, гуслях, органі та флейті.
•                 Що найбільше Ви цінували в людях?
•                 Високу моральність, правдивість, гуманність, справжню любов і дружбу.
•                 А які риси людей Вам не подобалися?
•                 Ці риси я висміяв у байках. Йдеться про самодурство, чванство, підлабузництво, паразитизм, розумову обмеженість.
•                 Як Ви ставитися до навчання?
•                 Дуже позитивно. З розумними людьми приємно спілкуватися. Я дуже ціную розум. Тому вчіться, не гайте часу!
•                 Григорію Савичу, чи вважаєте Ви себе щасливим? Що таке щастя?
•                 Щастя – жити у гармонії з собою, не зраджувати своїм ідеалам і переконанням. Я так і жив, тому «Мир ловил меня, но не поймал». Я щасливий.
•                 Що Ви порадите нам, своїм нащадкам? Як треба жити?
•                 Треба бути чесними, справедливими, ввічливими, розумними, самовдосконалюватися, робити добро, любити ближніх, жити чесно, отримувати задоволення від своєї праці.
•                 Дякуємо, Григорію Савичу, за цінні поради, за те, що Ви промовили із сивої давнини до нас своє мудре слово. До нових зустрічей!

ІV. Рефлексія. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель. А тепер перевіримо, якими уважними ви були сьогодні. Пропоную розгадати цікавий кросворд.

1Щ

А

10С

Т

Я

Р2

И

Л

Ь

С

Ь

К

И

Й

С3

Р

О

Д

Н

А

К4

О

В

А

Л

Е

В

С

Ь

К

И

Й

5Ч

О

Р

Н

У

Х

И

У6

Н

І

В

Е

Р

С

И

Т

Е

Т

7Ф

І

Л

О

С

О

Ф

Р8

О

З

П

О

В

І

Д

Н

І

9Б

А

Й

К

А

 

По горизонталі:

1. Якій темі присвячено більшість байок і цикл діалогів Г. Сковороди?
2. Хто написав ці рядки:

«Благословенні ви, сліди,
Не змиті вічності дощами,
Мандрівника Сковороди
З припорошілими саквами,
Що до цілющої води
Простує, занедбавши храми»?

3. Яка праця розкрита у байці Г. Сковороди «Бджола і Шершень»?
4. Перший біограф Г. Сковороди.
5. У якому селі на Полтавщині народився Сковорода?
6. Який навчальний заклад у Харкові названо іменем Сковороди?
7. Яке слово пропущене у назві книги Д. Багалія: «Український мандрівний ………… Григорій Сковорода»?
8. Яка специфіка байок Г. Сковороди? Вони не віршовані, а …
9. У яких творах Г. Сковороди є фабула і сила?

По вертикалі: 10. Талановитий поет і письменник, педагог-новатор, музикант, співак, композитор, філософ, знавець багатьох мов, геніальний мислитель.

Відповіді: 1. Щастю. 2. Рильський. 3. Сродна. 4. Ковалинський. 5. Чорнухи.      

6. Університет. 7. Філософ. 8. Розповідні. 9. Байки. 10. Сковорода.

V. Підбиття підсумків

1) Вправа «Вільний мікрофон»

•                  Я сьогодні…
•                  Більш за все мені сьогодні запам’яталося…
•                  Найцікавішим було…
•                  Найбільше мене вразило…
•                  Я вважаю, що вивчення творчості Г. Сковороди є важливим, тому що…

2) Оцінювання роботи учнів (учитель і учні оцінюють роботу кожної групи, відповідно виставляються оцінки за урок).

VІ. Домашнє завдання

1. Скласти ментальну карту «Що я знаю про Г.С. Сковороду».
2. Підготувати рекламний ролик «Сковородинівка – мальовничий куточок України».

Підсумкове слово учителя

Ще за життя Г. Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацієм», бо він значно розвинув в Україні філософію, літературу, педагогіку. Минуло багато часу, як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях.

Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури. Тому широко відзначаються ювілеї мандрівного філософа, його іменем названо вулиці, школи, заклади освіти та культури.

Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами,

Мандрівника Сковороди

З припорошілими саквами,

Що до цілющої води

Простує, занедбавши храми…

                                                                         М. Рильський

 

ЛІТЕРАТУРА

1.               Багалій Д.І. Український мандрований філософ Г.С. Сковорода. – Х.: Державне видавництво України, 1926. – 397 с.
2.               Денисенко В. «Чи не найзнаменитіша українська особистість XVIII століття»: мандрівний учитель Григорій Сковорода / В. Денисенко // Пам’ять століть. Україна. – 2007. – № 1. – С. 28-34.
3.               Драч І. Григорій Сковорода. – К.: Молодь, 1984. – 214 с.
4.               Кислашко О. Педагогічні ідеї Г.С. Сковороди в українській духовності /       О. Кислашко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. –          № 6. – С. 42-44.
5.               Махновець Л. Григорій Сковорода. Біографія. – К.: Наукова думка,  1972. – 255 с.
6.               Наш перворозум Григорій Сковорода на портреті і в житті: фотокнига. –  К.: Спалах, 2004. – 176 с.
7.               Поліщук Ф.М. Григорій Сковорода: семінарій / Ф.М. Поліщук. – К.: Вища шк., 1972. – 207 c.
8.               Пільгук І. Григорій Сковорода. К.: Дніпро, 1971. – 262 с.
9.               Сковорода Г.С. Вибрані твори: в 2 т. –  К.: Дніпро, 1972. –  Т. 1: Сад божественных песней; басни Харьковскія; інші твори. –  1972. –  271 c.; Т. 2: Із філософських творів. –  1972. –  278 с.
10.          Цимбаляк М. Серце тоді насичується, коли освічується: сенс людського життя. Розмірковування над афоризмами Григорія Сковороди // Українська мова та література. Сер. Шкільний світ. –  2011. –  №19/20. –  С. 15-10.
11.          https://uk.wikipedia.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич
12.          http://dovidka.biz.ua/grigoriy-skovoroda-biografiya-korotko/
13.          http://ukrclassic.com.ua/katalog/s/skovoroda-grigorij/2298-grigorij-skovoroda-biografiya-skorocheno
14.          http://scovoroda.info/
15.          http://ukrconf.fl.kpi.ua/?page_id=799&cpage=1
16.          http://www.shevkyivlib.org.ua/derzhavni-zakupivli/408-bibliografichniy-pokazhchik-zitteviy-ta-tvorchij-shljahi-mitcja.html
17.          http://www.parta.com.ua/composition/view/579/

Додаток № 1

(можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці)

3 грудня 1722 року – народження Григорія Савича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва.

1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії.

1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели.

1744 р. – з валкою Єлизавети Петрівни повертається до Києва й продовжує навчання в Академії.

1750 р. – подорож до Венгрії і далі по країнах Західної Європи.

1753 р. – повернення з-за кордону.

1 липня 1753 року написаний перший датований вірш Сковороди, присвячений вступові на єпископську кафедру в місті Переяславі Іоанна Козловича.

1753-1754 рр. – час написання трактату «Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной».

1754 р. – усунення Сковороди з посади вчителя піїтики в Переяславській семінарії. Григорій наймається домашнім вчителем до маєтку Каврай поміщика Степана Томари.

1755 р. – подорож до Москви і перебування в Троїце-Сергіївій лаврі.

1755-1758 рр. – Сковорода знову живе в селі Каврай у Степана Томари.

1759 р. – Григорія Сковороду запрошено на посаду вчителя поезії до Харківського колегіуму.

Влітку 1760 року після сварки з архімандритом Гервасієм Сковорода йде з колегіуму.

1760-1761 рр. – перебування в селі Стариця.

Влітку 1761 року – повернення до Харківського колегіуму.

1761-1764 рр. – Сковорода – вчитель синтаксису та грецької мови в колегіумі.

1764 р. – подорож до Києва.

1766 р. – складено лекцію «Начальная дверь ко христианскому добронравию». Цього ж року Сковорода усамітнюється в гужвінському лісі на околицях Харкова і створює свій перший філософський діалог «Наркисс».

1767 р. – написано діалог «Асхань».

1768-1769 рр. – Сковорода викладає катехізис в додаткових класах при Харківському колегіумі.

1769 р. – початок странницького періоду в житті Григорія Сковороди.

1770 р. – останні відвідини Києва. Сковорода три місяці живе в Китаєвій пустині, звідки перебирається до Троїцького монастиря.

1772 р. – написаний «Разглагол о древнем мире», одразу після нього – «Разговор пяти путников о истинном щастии в жизни».

1774 р. – з початку цього року Сковорода живе в селі Бабаї на околиці Харкова. Тут він закінчує «Басни Харьковския» і дописує діалог «Кольцо».

1775 р. – Григорій Савич присвячує В.С. Тевяшову свою нову роботу – діалог «Алфавит, или букварь мира».

1776 р. – написано трактат «Икона Алкивиадская».

1781 р. – подорож до Таганрогу.

1783 р. – в Бабаях Сковорода закінчує роботу над діалогом «Брань архистратига Михаила со сатаною».

1783-1785 рр. – в цей період написані три праці: «Беседа 1, нареченная observatorium»; «Беседа 2, нареченная obserwamorium specula»; діалог «Пря бесу с Варсавою».

1785-1790 рр. – Сковорода живе переважно в селах Гусинка, Маначиновка та Великий Бурлук.

1787 р. – він присвячує Федору Диському діалог «Убогий жайворонок», цього ж року пише свій другий педагогічний діалог «Благодарный Еродий».

1790 р. – дарує Я.М. Донцю-Захаржевському «Книжечку Плутархову о спокойствии души». Цього ж року переїжджає жити до села Іванівка.

1791 р. – присвячує Михайлу Ковалинському свій останній філософський діалог «Потоп Змиин», що був написаний наприкінці вісімдесятих років.

1792 р. – весь цей рік Григорій Савич знову живе у Гусинці.

1794 р. – навесні цього року в Івановці художник Лук’янов пише портрет Сковороди.

29 жовтня 1794 року Г.С. Сковорода помер в селі Іванівка, заповівши написати на своєму надгробку: «Мир ловил меня, но не поймал».

 

Додаток № 2

(можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці)

Поезія

•                 Збірка «Сад божественних пісень» складається з 30 віршів, написаних між 1757 і 1785 роками. Кожна з пісень збірки мала мелодію, складену самим автором. Поклавши в основу вірша «зерно» зі Святого Письма, Сковорода здебільшого переосмислює кожну тему. Кожній із пісень передують епіграфи, переважно з Біблії.
•                 Вірш «De Libertate» («Про свободу»). Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні та окличні речення, звертання.

Байки в прозі

«Басни Харьковскія» (укр. «Байки Харківські») – збірка із 30 байок, написаних Григорієм Сковородою в кінці 1760-х – 1770-х російською мовою. Можна припустити, що перші 15 байок створені у 1769. За словами Сковороди, з півдесятка байок він написав у 70-их роках XVIII сторіччя. Решта (15 байок) написані 1774 року в селі Бабаях. Того ж року, Скворода надіслав увесь збірник до свого приятеля Панаса Панкова з листом-посвятою, в якому висловив свої погляди на жанр байки. Збірка вперше опублікована в оригіналі російською у 1837 році в Москві. Окремим виданням у перекладі українською мовою вибрані байки надруковано в 1946 у перекладі Федіра Бурлака за редакцією Павла Тичини.

Трактати, діалоги, притчі

• Начальная дверь ко христіанскому добронравію (1766) (Вступні двері до християнської добронравності)
• Наркісс. Разглагол о том: узнай себе (1767) (Наркіс. Розмова про те: пізнай себе)
• Симфоніа, нареченная Книга Асхань о познаніи самого себе (1767) (Симфонія, названа Книга Асхань, про пізнання самого себе)
• Діалог, или разглагол о древнем мірѣ (1772) (Діалог, або розмова про давній світ)
• Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни [Разговор дружескій о душевном мирѣ] (Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті (1773-1774)
• Разговор, называемый алфавит, или букварь мира (Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу) (1774)
• Убогій Жайворонок (Вбогий Жайворонок)

Переклади та переспіви

• Поетичні твори Овідія, Горація, Муре.
• Прозові твори Цицерона, Плутарха, Сидронія Гозія.