Урок історії в 6 класі

Про матеріал

Методична розробка присвячена розгляду технології розвитку критичного мислення. В ній запропоновано методичні рекомендації щодо використання технології критичного мислення на уроках історії з метою формування ключових компетентностей учнів, подано методи та форми роботи з формування критичного мислення на різних етапах уроку.

Перегляд файлу

Мирноградська ЗОШ № 5 І-ІІІ ступенів ім. В. Доценка. 2019 рік

Укладач:

Нечипорук Е. Г. – учитель історії та правознавства загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 ім. Валерія Доценка Мирноградської міської ради Донецької області

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Актуальність. „ Життя – вічна наука”, – говорить народна мудрість. Реалії сьогодення ще раз підтверджують це. Великі соціальні зміни впливають на школу, вчителя і ставлять перед ними завдання нового змісту. Нестабільність світу, інтенсивність соціально-економічних і технологічних змін зумовлюють потребу вчитися впродовж життя.

У Концептуальних засадах реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» зазначається, що формування основних груп компетентностей, зокрема громадянської, та розвиток критичного мислення є наскрізним завданням освітнього процесу. Нова українська школа покликана ефективно допомогти учневі розкрити та розвинути особистісний потенціал, сформувати стійкі компетентності, необхідні для досягнення його життєвого успіху.

Згідно з проектом Ради Європи «Компетентності для культури демократії» громадянська компетентність включає в себе навички аналітичного та критичного мислення. Ці навички необхідні для систематичного та логічного аналізу різних матеріалів, таких як текст, аргументи, інтерпретації, проблеми, події, досвід. Вони включають здатність та вміння:

систематично ділити матеріал, який аналізується, на окремі елементи та логічно організовувати їх; вивчати та тлумачити значення кожного елемента, виявляти будь-які розбіжності та суперечності між елементами. Одним із найефективніших засобів формування зазначених навичок є технологія розвитку критичного мислення.

Нормативно-правова база.

Відповідно до Закону України «Про освіту» (затвердженого Указом Президента України від 05.09.2017 № 2145) метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Визначено ключові компетентності нової української школи, якими має володіти учень після закінчення школи. Серед них: спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовою; спілкування іноземними мовами; математична компетентність; компетентності в природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя, соціальні та громадянські компетентності; підприємливість; загальнокультурна грамотність; екологічна грамотність і здорове життя.

Освітнє середовище має вибудовуватися таким чином, щоб заглибити дитину в ситуацію, яка сприятиме становленню ключових компетентностей.

Гіпотеза.

Кожен педагог має розвивати вміння учнів читати, працювати з додатковою літературою, розмірковувати, аргументувати, висловлювати власну точку зору стосовно побаченого та почутого, проявляти ініціативу, робити вибір, критично аналізувати здобуту інформацію. На мою думку, саме урок із використанням технології критичного мислення допомагає сформувати особистість:

- здатну критично сприймати думки інших, виявляти здатність прислухатися до цих думок, оцінювати й аналізувати їх із метою вирішення поставленої проблеми;

- компетентну, яка прагне до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів із життя та знання справи;

- небайдужу до сприйняття подій, інтелектуально активну в різних життєвих ситуаціях, здатну зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях;

- наділену власною думкою, таку, що прислухається до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою;

- допитливу, здатну проникати в сутність проблеми, виявити глибину інформації;

- здатну до діалогу і дискусії, таку, яка вміє переконливо доводити свою позицію;

- чесну саму із собою, яка переборює сумніви та якою неможливо маніпулювати.

Стан наукової визначеності проблеми.

Поняття «критичне мислення» використовується в методичній літературі з другої половини XX ст. В 1956 році американський педагог Бенджамін Блум розробив таксономію пізнавальних здібностей і вперше ввів поняття «критичне мислення» як мислення вищого рівня.

«Критичне мислення - вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно засновується на певних критеріях і є таким, що самокорегується; випливає з конкретного контексту» (М.Ліпман).

Канадський вчений – професор Ральф Х. Джонсон визначає критичне мислення як «особливий вид розумової діяльності, що дозволяє людині винести раціональне судження щодо запропонованої їй точці зору або моделі поведінки».

Роберт Еніс визначає критичне мислення як «прийняття обміркованих рішень у тому, як варто діяти та у що вірити».

Американський філософ і педагог Джон Дьюї вважав, що критичне мислення виникає тоді, коли учні починають займатися конкретною проблемою: «Тільки борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі сформованої ситуації, учень дійсно думає».

Ця методика не є новою для української педагогіки. На необхідність розвитку критичного мислення як невід’ємної складової розумового виховання вказують видатні українські педагоги В. Сухомлинський, Г. Ващенко, С. Русова та ін. Вони трактують критичне мислення як активне ставлення до явищ життя, прагнення пізнавати і знати, системність, дисциплінованість, гнучкість, самостійність. У наш час над проблемою формування критичного мислення працюють науковці О. та С. Терно, О. Пометун та інші.

Технологія впровадження. Особистий внесок у розробку питання.

Перед тим як планувати урок для формування навичок критичного мислення, учитель повинен поставити собі запитання і відповісти на них. Адже якщо ми вміємо правильно ставити питання, то ми вміємо бачити і формулювати проблему, а якщо ми можемо правильно формулювати проблему, ми зможемо знайти шляхи її розв′язання і досягти мети, тобто успіху. Джинні Стіл, Курт Мередіт, Чарльз Темпл у методичній системі «Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів»(1998) пропонують матрицю планування уроку з допомогою запитань.

Готуючись до уроку
Мотивація	• Чому цей урок є важливим? • Як він пов'язаний з тим, чого я вже навчав, і з тим, чого буду навчати? Як тема уроку може бути пов'язана з особистим досвідом учнів та з їх інтересами? • Які можливості надає урок для критичного мислення? • Що учні зможуть зрозуміти, чого навчаться робити в майбутньому завдяки уроку? • Яку цінність має урок для вчителя? для учня?
Завдання уроку	• Які конкретні знання, розуміння яких проблем будуть досягнуті учнями? • Які передбачено дії учнів з набутими знаннями чи новим розуміння проблем?
Передумови	• Що учень вже має знати, що має вміти робити для того, щоб успішно засвоювати урок? • Чи здатен він використати ці процесі мислення і навчання, що включені в урок?
Оцінювання	• Яку методику оцінювання я буду використовувати? • Які буде знайдено докази того, що учні дійсно навчилися того, що я запланував?
Ресурси та використання часу	• Яким чином розподіляються ресурси та час, необхідні для процесу навчання? • Чи потрібні спеціальні тексти? Скільки часу потребує кожна стратегія, що буде використовуватися?
Групування	• Як повинні бути згруповані учні для навчального процесу?
Під час уроку
Актуалізація	• Як сфокусувати думку учнів на темі уроку? • Як збудити зацікавленість учнів? • Як відновити у пам'яті попередні знання? • Яким чином можна підвести учнів до формулювання запитань та цілей навчання, а також до оцінки власних попередніх знань?
Усвідомлення змісту	• Яким чином учні досліджуватимуть зміст уроку? • Як вони будуть відстежувати усвідомлення змісту? • Який матеріал їм слід надати? • Як залучити їх до активного навчання?
Рефлексія	• Яким чином учні будуть обмірковувати нові знання, шукати відповіді на запитання, що залишилися? • Як учні можуть застосувати вивчене на уроці?
Закінчення	• Яких результатів треба досягти на уроці? • Наскільки розв'язання проблем є бажаним? • Наскільки це можливо зробити у зв'язку з темою? • Чи є такі проблеми, які можуть залишитися нерозв'язаними, принаймні зараз?
Після уроку	• Яка діяльність учнів, що продовжує роботу, розпочату на уроці, може бути запланована на позаурочний час? • До якого подальшого навчання може вести цей урок? • Що повинні робити учні після закінчення уроку? • Які ще питання можна досліджувати?

Ключовим моментом є розуміння того, що методи розвитку критичного мислення мають застосовуватися системно і виконувати свою функцію на різних етапах уроку.

Пропоную до уваги таблицю, в якій я зробила спробу впорядкувати можливі варіанти застосування конкретних форм та методів розвитку критичного мислення на окремих етапах уроку.

Етап уроку	Методи та прийоми	Форми роботи	Види діяльності
Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань	“знаємо- хочемо дізнатися - дізналися” “дошка запитань” ”мозковий штурм” ”асоціативний кущ”	Індивідуальні, групові, колективні	Усні, письмові
Вивчення нового матеріалу, осмислення нових знань та умінь.	* “читання тексту з позначками” * “читання із зупинками” * “читаємо в парах – узагальнюємо в парах ” * “щоденник подвійних записів” робота з джерелами із застосуванням таксономії Блума ”логічне дерево” * “фішбоун”	Індивідуальні, групові, колективні	Усні, письмові
Систематизація та узагальнення знань та умінь	”займи позицію” “лінія цінностей” * “відкритий мікрофон” * метод “прес” *”павутинка дискусії”	Індивідуальні, групові, колективні	Усні, письмові

Системне застосування методів та форм, спрямованих на розвиток критичного мислення допомагають школярам розвинути не лише загальнонавчальні вміння і навички, а й навички комунікацій, плідної співпраці та зорієнтувати особистість на такі демократичні цінності як плюралізм, толерантність, діалог і компроміс. До того ж практичне застосування методів формування критичного мислення на уроці підвищує мотивацію учнів, допомагає раціонально використати навчальний час.

РОЗРОБКА УРОКУ ЗА ТЕМОЮ “ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ АФІНСЬКОГО ПОЛІСУ” (6 клас)

Мета.

Навчальна:

- ознайомити учнів з міфом про заснування Афін, процесом формування Афінського полісу;

- сформувати уявлення про систему організації влади в Афінському полісі;

- навчити аналізувати реформи Солона та їх вплив на подальший розвиток держави;

Розвиваюча. Сприяти формуванню в учнів:

- просторової компетентності (знаходити на карті Аттику та Афіни, описувати природно-географічні умови розташування історичних об’єктів);

- хронологічної компетентності (визначати хронологічні межі діяльності Солона, Клісфена, Пісістрата);

- логічної компетентності (заповнювати таблицю, пояснювати схему, визначати причини та наслідки реформ);

- аксіологічної компетентності (аналізувати діяльність афінських законотворців, визначати позитивні та негативні наслідки такого явища як остракізм);

- інформаційної компетентності (розповідати міф про створення Афін, реформи Солона, інтерпретувати текст підручника, порівнювати діяльність Пісістрата та Клісфена)

Виховна:

- формувати уявлення про культурну багатоманітність світу;

- виховувати основи правомірної поведінки, шанобливе ставлення до законів;

- поважати справедливість, дотримання слова, демократичність і рівність у стосунках.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання уроку:

Бандровський О. Г. Всесвітня історія. Історія України [Текст]: підручник для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./О. Г. Бандровський, В. С. Власов.-К.:Ґенеза, 2014. – С. 148–150; історична карта “Давня Греція”, картки із завданнями, ілюстрації.

Хід уроку

		Зміст роботи вчителя	Зміст роботи учнів
	Підготовчий етап
1.	2 хв.	Організація робочого місця та роботи класу
1.	2 хв.	*Привітання вчителя.* Вправа для настрою дітей на доброзичливі, щирі взаємини на уроці «Закінчи речення одним словом»: «Я бажаю тобі...»	Учні беруть участь у вправі (Можливі варіанти відповідей учнів: успіху, перемоги, наснаги, творчості тощо.)
2.	1 хв.	Інформування про основні способи діяльності на уроці
2.	1 хв.	*Розповідь вчителя:* Сьогодні ми продовжимо вивчати історію стародавньої Греції, а саме Афінської держави. Але спочатку маємо з’ясувати, що вам вже відомо про стародавню Грецію. Перегляньте ваші записи в зошитах й текст підручника.	Учні слухають вчителя, повторюють домашнє завдання, користуючись підручником та зошитом.
Актуалізація знань учнів
3.	3 хв.	*Виконання тесту.* *Форма організації роботи: індивідуальна з наступним колективним обговоренням* Завдання. Виберіть з переліку твердження, що характеризують сутність поняття *поліс* А усі громадяни були членами ополчення, що бралися до зброї під час військової загрози Б уся придатна для обробки земля, угіддя й природні багатства вважалися власністю всієї громади. Тільки громадянин міг бути власником землі В крім громадян, право володіти землею мали переселенці та раби Г право брати участь у військовій і політичній організаціях мали не тільки громадяни, а й решта мешканців держави Д право контролю й розпорядження землею належало тільки колективу, громаді	Завдання можуть виконуватися як індивідуально, так і колективно Відповіді: Завдання. А, Б, Д.
4.	3 хв.	*Понятійний диктант* Учитель зачитує значення понять, учні записують його історичне визначення (термін) 1.Місто-держава в давніх греків, складалося з міста і земель навколо нього. 2. Укріплена частина грецьких міст. 3.Ринкова площа, місце народних зборів у грецьких містах 4.Городяни, які не мали повних громадянських прав (переселенці з інших країв, відпущені на волю раби) 5.Найбільш привілейована верства населення 6. Усі вільні громадяни Греції, народ 7. Людина, яка має права, встановлені законом, і виконує обов’язки перед державою. 8.Правитель, який встановлює одноосібну владу, поваливши силою зброї попередню. 9. Місто-держава, що має колонії.	Очікувані відповіді: 1. Поліс 2.Акрополь 3.Агора 4.Метеки 5.Аристократія 6.Демос 7.Громадянин 8.Тиран 9.Метрополія
Мотивація
5.	3 хв.	*Асоціативна розминка* - Хто зображений на ілюстраціях давньогрецьких міфів? Які події пов’язані з ілюстраціями? А. Б. В.	Учні пояснюють міфи про: А. Суд Париса. Коментар учителя: однією з претенденток на яблуко з написом «Найчарівнішій» була богиня мудрості та військової доблесті Афіна. Однак Парис обрав Афродіту. Тому під час Троянської війни Афіна підтримала греків Б. Троянський кінь. Коментар учителя: Богинею, яка порадила грекам за допомогою хитрощів захопити Трою, була Афіна. Так вона помстилася троянцям, чий царевич Парис надав перевагу красі Афродіти. Як виявилося, мудрість надає людині більше шансів для перемоги. Саме з цього виходили мешканці одного з давньогрецьких міст, які обирали собі покровителя серед богів. В. Спір між Афіною та Посейдоном. Коментар учителя: Афіна стала покровителькою міста Афіни, подарувавши дерево оливи. Й сьогодні багатство Греції пов’язано з цією рослиною. Однак не лише оливою прославилося місто Афіни за часи античності. А чим – ми дізнаємося на цьому уроці.
Оголошення нової теми, очікуваних результатів
6.	2 хв.	Розповідь учителя. Діти, пропоную вам перенестися до Аттики – історичної області стародавньої Греції. Одна з 8 областей Середньої Греції, вкрита горами та пагорбами. У ній переважають кам’янисті ґрунти і тільки зрідка трапляються родючі долини. Головне місто — Афіни. Пропоную записати у зошитах план уроку (…). Учитель пропонує одному з учнів прочитати голосно план уроку. -Скажіть, про що ви хотіли би дізнатися на цьому уроці? -Які історичні поняття, наведені в цьому плані ви вже знаєте? (поліс) -Які поняття, терміни є для вас незнайомими? Чи є зрозумілим для вас слово «реформи»?	Учні записують тему уроку, знайомляться з планом уроку: 1.Аттика на початку VІ ст. до н.е. 2.Реформи Солона, Пісістрата., Клісфена. 3.Завершення формування Афінського полісу.
Первісне засвоєння нового навчального матеріалу
7.	5 хв.	*Прийом «Очікувані результати»* Шановні учні, уявіть себе в оливковому гаю, вхід у який охороняють скульптури двох знаменитих осіб: міфологічна та історична, які мають безпосереднє відношення до Афінської держави. Саме із цими особами пов’язують вислови “місто богині”, “закон і мудрець”. Отже, перед вами зображення богині Афіни Паллади та державного діяча Солона. Як ви вважаєте, чим, якими якостями характеру, могла наділити Солона Афіна? Для того, щоб відповісти на це питання, пропоную вам прочитати висловлювання Солона та зробіть припущення, яким він був правителем? * Коли при владі, не тримай на посадах біля себе лукавих людей, бо в чому вони згрішать, звинуватять тебе, як керівника. * Не винось вироку, не вислухавши обох сторін. * Давай поради не ті, що приємні, а ті, що корисні. *Робота* *з історичним словником*. Шановні учні! Солон – це видатний реформатор Стародавньої Греції. Давайте ще раз повернемося до цього поняття «реформи».	Очікувані відповіді: 1. Афіна — богиня мудрості, покровителька наук та мистецтва, жіночої праці. Міфи розповідають про народження Афіни з голови Зевса у повному військовому спорядженні. Тому зображували її в обладунках, зі списом, щитом і в шоломі. 2. Учні висловлюють припущення про діяльність та характерні риси державного діяча. Солон був справедливим, мудрим правителем, що ставив справи держави і народу вище за особисті блага. 3. Учні записують визначення: Реформа - поступове перетворення, поліпшення будь-чого.
Вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок
8.	5 хв.	*Аттика на початку VІ ст. до н.е.* *Самостійна робота з історичним джерелом* *Форма організації роботи:* робота в парах. Інструктаж до виконання роботи. Шановні учні! Давайте перенесемося в Аттику часів Солона та зрозуміємо, що саме спонукало цю людину на реформи. Або – що не подобалося, викликало обурення, бажання змінити в житті мешканців Афін. Прочитайте текст, після тексту є питання - обговоріть ці питання в парах та знайдіть до них відповідь. *Картка 1.* Селяни Аттики часто голодували, у багатьох не вистачало навіть насіння для нового посіву. Хочеш не хочеш, а доводиться йти до знатного і багатого сусідові. - Дай мені шість мішків зерна в борг, - просить селянин. - Візьми, - відповідає багач, - але повернеш дванадцять. А не віддаси в строк, відберу в тебе ділянку. На селянській землі з'явився камінь, він називався борговими. На ньому вирізане ім'я знатної людини, що дала в борг зерно або срібло, ім'я боржника і термін повернення боргу. Якщо селянин не віддасть боргу, у нього відберуть землю. Багатьом селянам загрожувала доля стати рабами. Всюди в Аттиці на селянських ділянках лежали боргові камені. Питанння до документу: 1. Чому селяни вимушені були брати в борг у багатіїв? 2. За яких умов багатії давали в борг зерно біднякам? 3. Що таке борговий камінь? 4. До яких наслідків могли привести наступні ситуації?	П*рогнозована діяльність* Учні працюють в парах (опрацювавши текст і давши відповіді на запитання учні в парах обмінюються отриманою інформацією). 1.1. У селян не вистачало їжі та насіння для нових посівів, тому вони вимушені були брати в борг у багатіїв. 1.2. Багатії позичали зерно, але встановлювали високі відсотки повернення боргу. 1.3. Якщо селянин мав борг, то на його ділянці встановлювався борговий камінь з усіма необхідними записами. 1.4. Все більше селян потрапляла в боргову залежність від багатіїв. Поглиблювалася *майнова нерівність, ситуація призвела до появи боргового рабства*.
9.	10 хв.	*Реформи Солона, Пісістрата, Клісфена.* *Метод “Побудова повідомлень за алгоритмом”* *Форма організації роботи:* групова Учням пропонується встановити: причини проведення реформ → зміст реформ → наслідки реформ» за текстом підручника с. 149-150§30. І-а група: Реформи Слона ІІ-а група: Тиранія Пісістрата ІІІ-я група: Реформи Клісфена. Роботу група може представити у вигляді таблиці. Висновок: Отже завдяки реформам Солона та Клісфена афінська община перетворилася з аристократичної на демократичну, а в самому Афінському полісі гарантувалася свобода його громадян, кожен мав право брати участь в управлінні державою. Але були й негативні риси цих реформ серед них можна виділити те, що рабство таки зберігалося, раби та метки не мали громадянських прав. А завдяки реформам Пісістрата, а саме його уваги щодо будівництва храмів, шляхів, водогонів – АФІНИ перетворилися на культурний центр Греції.	*Варіант роботи учня* І група: Причини: 1)Поширення боргового рабства 2)Загострення протистояння між демосом і аристократією Зміст: 1)Скасування боргового рабства 2)Поділ громадян на чотири розряди за розмірами майна 3)Прийняття найважливіших рішень народними зборами 4)Створення “Ради чотирьохсот” 5)Обов’язкова військова служба залежно від розряду Наслідки: 1)Зупинено розорення дрібних і середніх селянських господарства 2)Усі громадяни стали рівноправними членами суспільства 3)Реформи викликали незадоволення аристократії ІІ група: Причини встановлення тиранії Пісістрата: 1)Посилення протистояння між аристократією і демосом. Зміст: 1) Землі аристократів, які залишили країну, розподілили між селянами. 2)Для них тиран запровадив податок (десяту частину врожаю), чим збагатив державну казну. 3)Сприяв розвитку землеробства, ремесел, торгівлі, кораблебудування. 4)За його наказом споруджувалися храми, шляхи та водогони. До міста запрошувалися знамениті художники і поети, були записані «Іліада» та «Одіссея», які до того часу передавались усно. Наслідки: 1)Афіни перетворилися на культурний центр Греції. 2)Афіни здобули контроль над важливими морськими шляхами ІІІ група: Причини: 1) Після смерті Пісістрата почалися відкриті виступи проти тиранії Зміст: 1)Усю територію Афінської держави він поділив на 10 округів, кожний із яких складався із трьох рівних частин — приморської, сільської та міської. 2)Громадянство тепер визначалося належністю не до роду, а до певного округа. 3)Усі громадяни тепер вважалися рівними незалежно від майнового стану: навіть бідняки могли обіймати будь-які державні посади. 4) Введено остракізм – вигнання голосуванням тих громадян поліса, які загрожували політичному устрою. Наслідки: 1)Остаточно знищено панування родової знаті. 2)Демос отримав доступ в усі сфери державного управління.
Узагальнення та систематизація знань учнів
10	3 хв.	*Завершення формування Афінського полісу* *Метод “Лінія цінностей”* *Форма організації роботи:* колективна Запитання: - Солон, Пісістрат, Клісфен однаково намагалися відновити соціальну справедливість, примусити аристократію поступитися своїми привілеями на користь демосу. Однак діяли вони по-різному. Солон, Клісфен не намагалися встановити одноосібну владу. Пісістрат став тираном. Чию поведінку ви вважаєте більш ефективною, корисною для мешканців Афін?	Учні висловлюють своє ставлення до поставленого запитання, відстоюють власну точку зору. Афінське суспільство розвивалося в напрямку зміцнення демократії та обмеження влади родової знаті: в Афінах утверджувалася рабовласницька демократична республіка.
Рефлексія
11	2 хв.	*Метод “Відкритий мікрофон”* *Форма організації роботи:* колективна Поясніть, чому символами уроку стали портрети Афіни Паллади та Солона *Продовжіть речення:* «Сьогодні я дізнався (дізналася)… навчився (навчилася)… я думаю, що...».	Учні по черзі висловлюють свої думки.
Інструктаж з виконання домашнього завдання
12	1 хв.	Для всіх учнів – опрацювати § 30 підручника, читати та відповідати на запитання. Скласти кросворд на 7 слів із теми уроку. За бажанням – підготувати повідомлення про організацію влади в Спарті.
Перевірка знань
13	5 хв.	7.1. *Розв’язання хронологічної задачі* Скільки років минуло від початку діяльності Солона на посаді першого архонта до реформ Клісфена?	Очікувана відповідь: 594-510=84 роки
		7.2. Вправа “Знайди помилку” а) У 594 р. до н. е. першим архонтом став мудрець Драконт. Спочатку Драконт дозволив майнове рабство. Найзлиденнішого селянина можна було перетворити на раба. б) Незабаром Пісістрат проголосив себе захисником демократії і встановив в Афінах аристократію. Пісісітрат роздав землі родовій знаті і запровадив для всіх податок двадцяту частину прибутку.	Очікувані відповіді: а) У 594 р. до н.е. першим архонтом став мудрець Солон. Спочатку він скасував боргове рабство. Найзлиденніший селянин ставав вільним. б) Незабаром Пісістрат проголосив себе захисником демократії і встановив в Афінах тиранію. Пісістрат роздавав землі біднякам і запровадив для всіх податок, який становив десяту частину прибутку

РОЗРОБКА УРОКУ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. 7 КЛАС

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько – Волинська держава)

План – конспект уроку з використанням методики розвитку критичного мислення школярів.

Урок: Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави.

Мета:

вивчити значення і роль Галицько-Волинської держави, вчити називати найважливіші події, зіставляти їх зі століттями;
розвивати навички роботи з історичними джерелами, вміння збирати й аналізувати інформацію з різних джерел; розширювати кругозір, формувати компетентності саморозвитку та самоосвіти;
виховувати любов до історичних знань, розуміння єдності, гуманності, повагу до історичного минулого свого народу та захисників рідної землі.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-дослідження.

Технологія навчання: урок у технології розвитку критичного мислення.

Міжпредметні зв'язки: українська література, географія.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, метод колективної творчості, словесний, наочний, метод вибору.

Прийоми навчання: «Вільний мікрофон», «Низка слів наперед», «Коротше – ще коротше», «Чиста дошка», «Калейдоскоп подій», «Розшифруй поняття або термін», «Історична картографія», «Історичне джерело», «Порушена послідовність», «Пошук аналогій», «Кола Вена», «Вислови думку», «Знаю - Хочу знати - Дізнався».

Нові терміни: бояри, коронація, король, королівство, ординці, Галицько – Волинська держава, громадянська війна, самодержавство.

Історичні особистості: Роман Мстиславович, Данило Галицький, князь Василько, Лев Данилович, Юрій Львович, Андрій і Лев II Юрієвичі, Юрій II Болеслав.

Основні дати:

1199 — утворення Галицько-Волинського князівства.

1199-1205 – князювання Романа Мстиславича.

1201-1264 – роки життя Данила Романовича.

1237-1264 — правління Данила Галицького.

1241 — похід Батия на Волинь.

1245-1246 — подорож князя Данила в Орду.

1253 — коронація Данила Галицького.

1256 — перша літописна згадка про Львів.

1264-1301 — правління Лева Даниловича.

Обладнання: підручник, карта «Галицько – Волинська держава», портрети Данила Галицького та Романа Мстиславича, історичні джерела, маркери, ватман, різнорівневі завдання, інформаційні картки.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

називати дати подій та події за датами;
визначати поняття і терміни, застосовувати їх у мовленні;
давати коротку характеристику князям Роману Мстиславичу; Данилу Романовичу;
показувати на карті територію держави, утвореної Романом Мстиславичем та її столицю; території сусідніх держав;
називати історичні (писемні) джерела, що стосуються утворення Галицько-Волинської держави, зокрема періоду правління Романа Мстиславича;
визначати особливості утворення Галицько-Волинської держави;
оперувати хронологічними даними під час розв'язання (вирішення) відповідних задач (завдань);
з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки стосовно зростання впливу й ролі боярства Галицько-Волинського князівства;
порівнювати основні етапи діяльності князів Романа Мстиславича і Данила Романовича.

Епіграф уроку:

«Хто Батьківщині добре слугує – той вдячних нащадків потребує»

Французьке прислів′я

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Розминка. Метод «Закінчи речення одним словом»: «Я бажаю тобі...».

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів

Завдання

Прочитайте фрагмент із Галицько-Волинського літопису: «Був він державцем всієї Руської землі... кидався був на поганих, як той лев... і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха».

Метод «Вільний мікрофон»

Які риси характеру людини перераховує літописець? (Сміливість, хоробрість, відчайдушність)

Учитель. Справді, саме сміливість, хоробрість притаманні князю Роману Мстиславичу, який був творцем Галицько-Волинського князівства — держави, що впродовж століття розвивала державотворчі традиції Київської Русі. Сьогодні ми з вами ознайомимося з подіями, які призвели до її утворення.

Метод «Знаємо – хочемо дізнатися - дізналися». На цьому етапі уроку учні заповнюють тільки першу колонку (див. табл. 1).

ІІІ. Усвідомлення нового матеріалу

Тема уроку записана на дошці, а очікувані результати учні формулюють за допомогою вищезгаданого методу, заповнюючи другу колонку, при цьому вчитель коригує дії учнів — вказує на очікувані результати, які поставлені метою уроку, але не записує їх до колонки «Хочемо дізнатися». Це краще зробити на окремому ватмані, поряд з учнівськими прогнозами. Обов'язково наголосити, що наприкінці уроку буде перевірено, про що учні дізналися і чи збігаються ці знання з очікуваними результатами.

Таблиця 1

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
988 р. — заснування Володимир-Волинського; 1141 р. — Галич — столиця князівства;	Які роки стали доленосними для князівств?	1199 р.; 1199-1205 рр.; 1201-1264 рр.
князь, бродники;	Які терміни і поняття вивчимо?	«самодержавство», Галицько-Волинська держава;
Роман Мстиславович, Ярослав Осмомисл;	Які князі були тут володарями?	Роман Мстиславич, Данило Романович;
Галичина і Волинь - окремі князівства;	Про які нові землі йтиметься?	територія Галицько-Волинської держави;
«Повість минулих літ»;	Про нові історичні джерела?	Галицько-Волинський літопис;
988 р. — відбулося хрещення Русі;	Що відбулося в ті роки, що і на теренах інших князівств?	1199 р. - князювання Рюрика в Києві;
князь — володар; бровники — люди Північного Причорномор'я;	Чи вживаються попередні терміни і в цій темі?	громадянська війна — смута;
Ярослав Осмомисл був кращим за інших князів Галичини;	Порівняти діяльність попередніх князів з тими, що вивчимо.	діяльність Романа Мстиславича була більш корисною за попередніх князів;
між Галичиною і Волинню жвава торгівля;	Як змінювалася територія утвореної держави і що цьому сприяло?	територія держави збільшилась за рахунок об'єднання князівств;
«Повість минулих літ» дає опис землям Галичини	Як аналізувати нові історичні джерела?	Галицько-Волинський літопис дає характеристику Роману Мстиславичу і Данилу Галицькому

«Низка слів наперед»

Учитель називає вирази або короткий перелік слів, а вони складають речення. Слова бажано записати на дошці або на окремому аркуші паперу й роздати учням.

Перелік слів: Галич, Роман Мстиславич, об'єднання, Волинь, 1199р., володар, Південно-Західна Русь, боярство, одноосібна влада.

Галицько-Волинський літопис називає його «самодержцем всієї Русі». Князь Роман підтримував відносини з Візантією, Угорщиною та Польщею. 1205 р. загинув біля м. Завихвоста (покажіть на карті територію цієї держави та її сусідів, назвіть їх).

«Коротше – ще коротше»

Учитель розповідає учням про міжусобиці, які охопили Галицько – Волинську державу після смерті Романа Мстиславича. Після цього вони повинні висловити основну думку одним реченням, а пізніше одним словом.

Речення. Після смерті Романа Мстиславича галицьке боярство спричинило міжусобиці, які призвели до захоплення та розчленування держави.

Слово. Смута; міжусобиці; поділ; громадянська війна.

«Чиста дошка»

Учитель пропонує учням опрацювати матеріал підручника і відповісти на запитання, які записує на дошці. У ході читання учні відповідають на запитання, а учитель витирає їх, до тих пір, поки дошка не стане чистою.

Запитання:

1. Що стало причиною масових виступів населення Галичини проти іноземців? (Спроби запровадити католицизм)

2. Хто 1218 р. оволодів Галичем? (Мстислав Удатний)

3. Які події сприяли зміцненню становища Данила? (Одруження з донькою Мстислава)

4. Які землі Данило відібрав у поляків? Покажіть їх на карті. (Берестейщину, волості за Західним Бугом)

5. Де перебував Данило у 1223 р.? (На р. Калці, де відбулася битва русичів з монголами).

6. Яким чином зміцнив свою армію Данило? (Створив регулярну піхоту)

7. Які наслідки мала битва під Дорогочином? (Данило розгромив ворога та заволодів Перемишлем)

8. Якого року Данило утвердився у Галичі? (1238 р.)

9) Які риси характеру притаманні Данилові? (Хоробрість, мудрість, наполегливість).

«Калейдоскоп подій»

Це завдання виконує учень на дошці, а решта — у зошитах. До дат доберіть події:

1 1205 р.	А роки життя Данила Галицького
2 1199р.	Б смерть Романа Мстиславича
3 1238 р.	В утворення Галицько-Волинської держави
4 1201-1264 рр.	Г утвердження Данила в Галичі

Відповідь: 1 Б; 2 В; З Г; 4 А.

«Розшифруй поняття або термін»

Громадянська війна — збройна боротьба за владу в державі із залученням до неї різних прошарків населення.

Самодержавство — форма правління з необмеженою владою однієї особи.

Галицько-Волинська держава — держава, яка утворилася внаслідок об'єднання Галичини на Волині.

«Історична картографія»

Користуючись картою, дайте відповіді на запитання:

1) Землі яких князівств входили до складу держави Романа Мстиславича? (Галицьке, Волинське, Переяславське, Київське)

2) 3 якими країнами межували кордони держави на заході та півночі? (Польща, Угорщина — на заході, Литва — на півночі)

3) Яке з міст, позначених на карті, було розташоване на крайньому заході? (Сянок)

«Історичне джерело»

Учитель зачитує учням літописні уривки, а вони повинні позначити ті, що стосуються Романа Мстиславича («+» — правильна відповідь).

1) «Був державцем всієї Руської землі». +

2) «Високо сидиш ти на своїм золото кованім престолі».

3) «Ревно наслідував предка свого Мономаха». + .

4) «За ним же Україна багато потужила».

5) «Вікопомний самодержець всієї Русі». +

«Порушена послідовність»

Учні з низки фактів, подій обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність.

А. Смерть Романа Мстиславича.

Б. Утвердження Данила в Галичі.

В. Об'єднання Галицького та Волинського князівств в одну державу.

Г. Князь Олег здійснив похід на Візантію.

Відповідь: В, А, Б. Г — не стосується даної теми.

«Пошук аналогій»

Учитель називає визначене поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше вивчене й обґрунтувати свій вибір.

Галицько-Волинська держава — Київська Русь (обидві держави).

Самодержавство — імперія (необмеженість влади).

Громадянська війна — Пелопонеська війна (бо в Греції воювали греки проти греків — Афіни і Спарта).

«Кола Вена»

Учитель пропонує учням намалювати три кола чи прямокутники, що перетинаються. У ті частини, що не перетинаються школярі вписують індивідуально-неповторні ознаки історичних фактів. У спільні ж сектори вони записують спільні ознаки названих історичних фактів. У даному випадку учитель пропонує порівняти князів Данила та Романа Мстиславича

(див. табл. 2).

Таблиця 2

Роман Мстиславич

Воювали з галицьким боярством
об′єднали землі князівств
вели активну зовнішню політику
утверджували одноосібну владу

Данило Романович

Об′єднав під своєю владою Південно – Західну Русь
Хотів запобігти міжусобицям
Загинув у бою

Вигнаний боярами
Шукав союзників
Брав участь у битві з монголами
Переміг німецьких рицарів

IV. Рефлексія

Учитель повертає учнів до методу «Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися».

Учні заповнюють останню колонку.

Метод «Вислови думку»

Одним реченням учні висловлюють думку про князів Романа та Данила, а також формулюють власне ставлення до них.

«На мою думку, обидва князі заслуговують на повагу, тому що вони боролися за зміцнення своєї держави та дбали про її єдність.»

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Виконати завдання в контурній карті .

3. Диференціація: намалювати портрет Романа Мстиславича або написати про нього повідомлення до газети.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2011.

2. Баханов К.О. Технологія розвитку критичного мислення як психолого – педагогічне явище // Історія та правознавство. – 2008. - №33 (169). – С.4-9.

3. Богданова О. Використання методик розвитку критичного мислення на уроках історії // Історія України. – 2006. - №9 (457). – С. 6 – 13.

4. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. - Х.: Вид. група «Основа», 2007.

5. Геллер Т. Дискусія як засіб формування критичного мислення учнів // Історія України. – 2006. - №5 (453). – С. 14 – 18.

6. Гущик М.П. Про деякі аспекти застосування стратегій критичного мислення // Історія України. – 2009. - №17 (609). – С. 16 – 20.

7. Корінько Л.М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. - Х.: Вид. група «Основа», 2012.

8. Курилів В.І. Методика викладання історії: Навч. Посібник. Х., Торонто: ТОВ Вид – во «Ранок», 2008.

9. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. - Х.: Вид. група «Основа», 2008.

10. Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. - Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007.

11. Матвієць С.М. Розвиток критичного мислення в контексті компетентнісно орієнтованого навчання // Історія України. – 2009. - №10 (602). – С. 10 – 13.

12. Михайлів Т.В. Розвиток критичного мислення учнів в контексті компетентнісно орієнтованого навчання історії // Історія та правознавство. – 2009. - №19-21 (191-193). – С.4-29.

13. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. - Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007.

14. Островський Валерій Технологія розвитку критичного мислення у процесі вивчення шкільного курсу історії // Історія України. – 2008. - №18 (562).–С.6– 8.

15. Островський Валерій Технологія розвитку критичного мислення у процесі вивчення шкільного курсу історії // Історія України. – 2008. - №19 (563). – С. 9 – 12

16. Островський Валерій Технологія розвитку критичного мислення у процесі вивчення шкільного курсу історії // Історія України. – 2008. - №37 (581). – С. 13 – 15

17. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія,практика, досвід.- К.:А.П.Н., 2002.

18. Рассвєтова С.О. Формування громадянськості учнів через розвиток критичного мислення на урокак історії та правознавства // Історія та правознавство. – 2013. - №13 (329). – С.7-8.

19. Темпл Ч., Стіл ДЖ., Мередіт К. Розвиток критичного мислення в навчанні різних предметів. Методична книга, 1998.

20. Терно С.В. Методика розвитку критичного мислення школярів у процесі навчання історії. - Х.: Вид. група «Основа», 2010.

21. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник.- Х.: Вид. група «Основа», 2008.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)