Урок-практична робота з теми "Мистецтво Давньої Греції"

План-конспект метапредметного уроку з інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України» .

Викладач:Жеванік Тетяна Василівна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель – методист.

Клас: 6 - М

Предмет: Всесвітня історія. Історія України. Інтегрований курс

ТЕМА УРОКУ: «Практична робота №8.Мистецтво Давньої Греції».

Мета уроку: з'ясувати умови розвитку давньогрецького мистецтва в класичний період: архітектури, скульптури, театру; формувати в учнів уміння і навички працювати з різними джерелами інформації; розпізнавати найвидатніші пам'ятки давньогрецького мистецтва; виховувати шанобливе ставлення учнів до світових надбань культури

Завдання :

Освітні:

• формування аксіологічних навичок та вмінь;

Розвиваючі:

• формування навички виділення причинно-наслідкових зв'язків у процесі аналізу історичних процесів.

• формування умінь з узагальнення та систематизації знань.

• розвиток умінь логічно міркувати, формувати самостійні оціночні судження, грамотно висловлювати свої думки.

Виховні:

• розвиток пізнавальної і творчої активності, самостійності учнів у дослідженні нового, раніше невідомого.

Методи навчання: проблемно-дослідницький, частково-пошуковий, евристична бесіда.

Форми роботи на уроці: фронтальна, групова, індивідуальна.

Тип уроку: практичне заняття (урок удосконалення і застосування знань, формування умінь і навичок).

Технічні засоби навчання: комп'ютер, презентація в програмі POWER POINT,  програма для інтерактивної дошки  Activinspire Promethean; відеоролики; ілюстративний та роздатковий матеріал для інтерактивних вправ за «Сінгапурською методикою» ; шаблон з завданнями практичної роботи (ПР).

Очікувані результати:

Особистісні:

• Підвищення мотивації до вивчення історії.

• Формування навичок спілкування і ораторської майстерності.

• Виховання позитивного і конструктивного ставлення до вирішення проблем.

Метапредметні результати:

• Формування здатності створювати алгоритм дій у роботі з понятійним апаратом.

• Освоєння техніки аналізу причинно-наслідкових зв'язків, оціночних суджень.

• Розвиток здатності до проблематизації і схематизації.

Предметні:

• Формування та розвиток умінь працювати з інформацією, обробляти і представляти її в схематичній формі.

• Формування уявлення про причинно-наслідкові зв'язки на прикладі впливу грецької античної цивілізації на подальший розвиток людства.

• Навчання практиці аналізу, пошуку аргументів на користь своїх гіпотез.

Етапи навчального заняття

ДОДАТОК 1.

Практична робота №8.  Мистецтво Давньої Греції

Завдання 1. Розгляньте ілюстрацію, укажіть споруди Акрополя відповідно до цифр, вписавши необхідну цифру в пропущений стовпчик, тобто встановіть відповідність між цифрою та назвою споруди

Завдання 2.Оберіть з – поміж запропонованих виразів ті, які б ви використали під час розповіді про храми Акрополя та впишіть необхідну цифру в таблицю

Завдання 3. Найвидатніші твори давньогрецької скульптури .Роздивіться ілюстрації та встановіть відповідність між назвою і автором скульптури

Завдання 4. Термінологічний марафон. За 1 хвилину часу запишіть нові терміни, про які довідалися сьогодні на уроці

Додаток 2

Правила поведінки в театрі:

• Ідучи у театр, потрібно святково одягнутися (вечірня сукня - для жінок, для мужчин-костюм);
• До театру потрібно приходити завчасно, щоб лишилося кілька хвилин здати верхній одяг у гардероб, придбати програмку і зайняти свої місця у залі;
• Глядачі, які брали біноклі, забирають речі у гардеробі без черги! ;
• Вхід до глядацької зали після 3-го дзвінка припиняється;
• Якщо Ви спізнилися, а Ваші місця перебувають у середині ряду, прийдеться сісти на ті, які підшукає для Вас білетер;
• Не дозволяється входити до зали з їжею та напоями (кава, чай);
• Глядача у нетверезому стані контролер має право не допустити до перегляду вистави навіть за наявності купленого квитка;
• Власникам мобільних телефонів необхідно вимкнути їх на час перегляду вистави (або перевести у беззвучний режим);
• Фото та відео зйомка у залі можлива лише з дозволу адміністрації театру;
• Якщо Ваше місце посередині ряду, тоді проходити потрібно обличчям до сидячих у ряду глядачів;
• Дотримання тиші під час вистави – головне правило театру! ;
• Якщо Вам під час вистави терміново потрібно вийти із зали – прохання виходити через двері амфітеатру!
• Діти до 14 років на вечірні вистави ( початок о 19-00) не допускаються;
• Дітям до 5 років (які не займають окремого місця) дозволяється безкоштовний перегляд дитячих денних вистав;
• При виникненні спірних питань звертайтесь до чергового адміністратора або до контролера;
• Квитки можна повернути до квиткової каси театру у разі відміни або заміни вистави; 
  Але якщо квитки були придбанні у касі, а не у реалізаторів!
• Дарувати квіти акторам за прекрасну гру – давня традиція й ознака гарного тону. Не обов’язково підносити розкішний букет, навіть скромна квітка засвідчить артистові Вашу повагу;
• З глядацької зали ніколи не слід поспішати до гардеробу до тих пір, поки не закінчиться дія і актори не вийшли вклонитися Вам!;
• Після закінчення вистави Ви можете залишити свої враження про виставу у «Книзі відгуків»!

Додаток 3

Організація театральних вистав

Театр в Греції був державною установою, і організацію театральних вистав брала на себе сама держава, призначаючи для цієї мети спеціальних людей.

Драми ставили на трьох святах на честь Діоніса: Малих або Сільських Діонісіях (в грудні – січні); Ленеях (в січні – лютому); Великих або Міських Діонісіях (в березні – квітні). Драматичні вистави проходили як змагання драматургів. В них брали участь три трагічних і комічних поета.

Кожний з трагіків повинен був представить по чотири п’єси: три трагедії і одну сатирову драму (це весела п’єса на міфологічний сюжет з хором, що складається з сатирів). Три трагедії, пов’язані єдністю сюжету, складали трилогію, після неї і ставили сатирову драму. Трилогія і сатирова драма складали тетралогію. Змагання продовжувалися три дні.

Щодня з ранку грали три трагедії і одну сатирову драму. Надвечір виконували комедію одного з комічних поетів, що брали участь в змаганні. Драматурги одержували хор від архонта, але всі витрати, пов’язані з навчанням хору, брали на себе багаті співгромадяни (хорег). Хорег повинен був організувати хор на свої гроші, виготовити для нього костюми. Для драматичних змагань було необхідно шість хорегів: три – для тетралогій і три – комедій.

В хореги обирали любителів театру, недостачі яких в ту епоху не відчували. На початку драматурги самі писали музику і самі навчали хор, але вже дуже скоро їм довелося звернутися за допомогою до спеціальних вчителів. Виконання обов’язку хорега і участь в трагічному хорі було справою вельми шановною. Вважалося, що хореги, актори і члени хору знаходяться під особливим заступництвом божества. Всі вони на час підготовки до драматургічних змагань звільнялися навіть від військової служби.

Судили на змаганні особливі виборні особи. Для драматургів, що перемогли, було встановлено три нагороди. Драматург, що зайняв на змаганні третє місце, вважався потерпілим поразку. Окрім гонорару, драматург одержував від держави як нагороду вінок із плюща.

На долю хорегів, які готували хор для драматургів, що перемогли, випадала велика честь. Такий хорег мав право спорудити пам’ятник в ознаменування своєї перемоги. На цьому пам’ятнику писали час вистави, ім’я драматурга, що переміг, назву його п’єси, а також ім’я хорега. Результати змагань заносилися до дидаскала, який зберігався в державному архіві Афін.

Додаток 4

Творче завдання. «Порівняй сучасний і античний театри»

                   ( Ліва колонка заповнена. Праву учні заповнюють самостійно).