Урок із літературного читання

Нестандартний урок – вистава у 3 класі. Підготувала. Чепелюк Л. О. Вчитель Щекичинської ЗШ-ІІ ст.

 Мета: закріпити знання, одержані під час вивчення розділу « П’єси – казки», дати ширші уявлення про фольклорні джерела; створювати умови для спілкування на основі літературних творів; розвивати читацькі та акторські здібності; виховувати бережливе ставлення до природи. Матеріал до уроку. Тематична виставка книг, ілюстрації, м’які іграшки казкових героїв, декорації до казки. Тема. Урок з позакласного читання « Старі казки на новий лад».

 І. Організація класу.ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя. Чи були ви коли-небудь у театрі? Які вистави бачили ви по телевізору? Коли дивились уважно виставу, то, звичайно, бачили і акторів, які виконували ролі. А якщо це була лялькова вистава, то акторами були ляльки, які зображували персонажів твору. Щоб показати виставу, спочатку треба вибрати п’єсу, розділити ролі, розучити їх, провести репетиції. До цієї роботи залучаються і декоратори-художники, які малюють декорації. А декорації – це встановлене на сцені зображення місця й обстановки дії. Керує театральною виставою режисер. Хід уроку

А чи спадало комусь із вас на думку попробувати себе в ролі актора? Якщо так, то сьогодні і ви зможете спробувати стати акторами, і декораторами, і режисе- рами. Я вам допоможу навчитися читати за ролями, передавати свої почуття, відтворювати міміку, жести, рухи дійових осіб.ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Вчитель . Розпочнемо з уже нами вивченої на попередніх уроках п’єси-казки « Бабусина пригода». Підготовка до читання за ролями.2. Оформлення декорацій.3. Постановка п’єси-казки («Бабусина пригода», див. «Позакласне читання, 3 клас). Вчитель. Чи припали вам до душі герої цієї казки? Напевно, вам хотілося б іще попрацювати акторами. А давайте ми придумаємо свою казку, щоб була вона продовженням до уже відомої народної. Ну, наприклад, до казки « Пан Коцький». 1. Сладання учнями продовження казки. Вчитель. Молодці! Старалися усі немарно. А чи не хотіли б ви послухати продовження до цієї казки ,складене Світланою Прудник, заслуженою журналісткою України?ІV. Робота над матеріалом уроку. 

2. Читання змісту авторської казки . Вчитель. Чи сподобалася вона вам? А тепер давайте попробуємо перетворити її на п’єсу – казку. Режисером дозвольте бути мені, акторами та декораторами будете ви. Чи згідні ви на такий варіант? 1. Постановка п’єси – казки « Бублики для пана Коцького»Дійові особи. Автор Пан Коцький Лисичка Зайчик Вовк Кабан Ведмідь. Літо. Лісова галявина. Біля Лисиччиної хатки сидить пан Коцький.

Автор. Захотілося пану Коцькому вареників. Отому самому, що його господар із дому вигнав, а Лисичка до себе жити запросила. Каже він Лисичці: Пан Коцький. Звари-но, господинечко, вареничків! Дуже хочеться. Лисичка. Сметани немає. Пан Коцький ( облизнувся й знову просить): Звари без сметани. Лисичка. Сиру немає. Пан Коцький. То хай будуть без сметани й сиру, ( зітхаєпан Коцький). Автор. Наварила Лисичка галушок, бо вареники без сиру й сметани – то ж і є галушки. Наївся пан Коцький, подякував і каже: Пан Коцький. Смачні галушки, та вареників хочеться.

Пан Коцький. Смачні галушки, та вареників хочеться. Автор. Наступного дня Лисичка розбудила пана Коцького раненько, поклала в торбинку гроші і відправила на ярмарок. Лисичка. Купиш сиру і сметани – будуть вареники. Автор. От іде пан Коцький лісовою стежкою, а гроші в торбинці – дзень–дзень. Той дзенькіт почув Зайчик, вистрибнув на стежку та й питає: Зайчик. А куди це Ви, пане Коцький, ідете? Чи не на ярмарок? Пан Коцький. На ярмарок, по сир і сметану. Вареники у нас завтра будуть. А ти чого допитуєшся? Вареників хочеш? Зайчик. Ні, не вареників. ( зітхнув )Бублика мені дуже хочеться. Такого кругленького і з дірочкою. Пан Коцький. Буде тобі бублик. Автор. І далі пішов стежкою – дзень-дзень гроші в торбинці. А неподалік у кущах Вовк ховався. Почув він ту розмову і йому закортіло бублика з ярмарку. Просити пана Коцького соромно – він же не Зайчик маленький. Тоді Вовк як закричить страшним голосом: 

Вовк. І мені купіть бублика на ярмарку! Автор. Тільки пан Коцький не злякався, а запитує: Пан Коцький. А кому це – мені? Вовк. Тому, хто в кущах сидить. Пан Коцький. Буде й Вам бублик. Автор. Коли Вовк кричав, то розбудив Кабана, що спав під дубом. Він із-за дерева й питається пана Коцького, коли той підійшов: Кабан. То це Ви усім бублики на ярмарку купуєте? Принесіть і мені! Пан Коцький. Кому – мені? Кабан. Тому, хто під дубом спить. Автор. І Кабан знову заснув. А пан Коцький далі йде – дзень-дзень гроші в торбинці. Ведмідь. Стій!Автор. Раптом хтось пану Коцькому згори, із липи гукає. Там, на дереві, Ведмідь сидів – чекав, може, бджоли запросять його меду покуштувати.

Ведмідь. Скажіть, у якому вусі у мене дзвенить? Автор. Підвів голову догори кіт, та за густим гіллям нікого не видно. Пан Коцький. То не у вусі дзвенить, а гроші в торбинці – на ярмарок іду. Сиру й сметани купити на вареники, а ще по бублику Зайчику, Тому, хто в кущах сидить, і Тому, хто під дубом спить. Ведмідь. Та що ж це діється у нашому лісі! Усім по бублику з ярмарку, а про мене забули?! І мені принесіть! Пан Коцький. А кому – мені?  Ведмідь. Тому, хто на дереві сидить. Автор. Ось уже і ярмарок. Пан Коцький найперше бубликів накупив – усім, з ким розмовляв на лісовій стежці. А коли підійшов до молочниці – грошей на сир і сметану вже не було. Пан Коцький. Не біда, зате круглих бубликів усім вистачить і ще один Лисичці на гостинчик принесу.

Автор. Та й пішов додому тією самою стежкою. Під липою бублик залишив – Тому, хто на дереві сидить, під дубом – Тому, хто під дубом спить, під кущем – Тому, хто в кущах сидить. А Зайчик його на стежці виглядав. І так зрадів бублику, що навіть забув подякувати, пострибав, промовляючи: Зайчик. Він кругленький! І з дірочкою! Автор. Удома пан Коцький дістав із торбинки Лисичці бублик: Пан Коцький. Гостинчик із ярмарку, призволяйся, господинечко. Лисиця. Де сир і сметана? Пан Коцький. Немає. ( опускає голову ) Грошей не вистачило.

Автор. Лисичка й не допитувалася дуже – знала, як швидко гроші на ярмарку витрачаються. Наступного ранку вона сама на ярмарок пішла, вкинувши до торбинки останню монету, яка в неї була. Йде і думає: Лисиця. Що краще купити: сир чи сметану? На сир і сметану грошей не вистачить. Автор. Аж назустріч їй стежкою Зайчик стрибає. Спинився оддалік і каже: Зайчик. Я залишу на стежці монету – купи пану Коцькому бублик. Автор. І пострибав геть. Тут і Вовк із кущів повний кошик грибів висунув і каже: Вовк. Продай на ярмарку – гриби гарні. І купи пану Коцькому бублик від Того, хто у кущах сидить. Автор. Кабан Лисичку проспав – нічого про ярмарок не казав. Зате Ведмідь уже чекав її під липою з кошиком малини.

Ведмідь. Це продаси та пану Коцькому бублика купиш від Того, хто на дереві сидить. Тільки ж дивись – кругленького і з дірочкою!Автор. Лисичка так і зробила. Гриби і ягоди попродала, а на ті гроші купила бубликів в’язочку, та ще й на сир і сметану вистачило. Коли вона додому верталася, то всіх: і Ведмедя, і Кабана, і Вовка із Зайчиком на вареники запросила. А чого ж – звірі колись пана Коцького теж обідом пригощали. Вони так вареників із сиром та сметаною понаїдалися, що бубликів уже й не схотіли, віддали свою в’язочку Зайчикові. Кажуть, він і досі лісом стрибає і всім розказує, що бублики кругленькі і з дірочками. Щоправда, на тій в’язочці залишилися тільки дірочки від бубликів. 

Проходить у вигляді технології « Інтерв’ю». Вчитель. Чи сподобалася вам постановка цієї казки? Чи хотілося б вам ще поставити якусь виставу? Якого жанру вам більше до вподоби п’єси? Чи припала вам до душі професія актора? Хто із вас мріє в майбутньому стати актором? Які риси, на вашу думку, потрібно розвивати, щоб здійснилася ваша мрія?V. Закріплення вивченого матеріалу. 

 Технологія « Незакінчене речення»Вчитель. Продовжіть думку: « Казка навчає цінувати дружбу, бо…»VІ. Підсумок уроку