Урок – казка. Другорядні члени речення. Додаток. Означення. Речення поширені і непоширені.

Відомості з синтаксису й пунктуації       Урок 7

 

Урок – казка. Другорядні члени речення. Додаток. Означення. Речення поширені і непоширені.

Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення; зокрема додаток і означення, формувати навички розпізнавати їх у реченні; удосконалити вміння робити синтаксичний аналіз речень; виховувати почуття любові до рідного дому.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку:

I. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

У мову – казку завітайте,

До глибин її пірнайте,

Здобувайте перли дивні,

Що в житті завжди потрібні!

Діти, подивіться, хто до нас завітав?(Демонстрація „портрета Хухи-Моховинки). Так, це

Хуха-Моховинка. Але чомусь вона стурбована, сумна?

Хочете, я розкрию вам її таємницю?

Як ви знаєте, всі хухи є допитливими й завжди хочуть побачити й почути щось нове. Так і наша Моховинка. Вона задумала здійснити кругосвітню мандрівку. Шлях привів її до країни Синтаксис, де королевою є Пунктуація. Вже на кордоні дорогу їй заступили грізні вартові - розділові знаки й пояснили, що не пустять далі, поки вона не вивчить закони країни Синтаксис. Хухи завжди допомагають тим, хто потрапив у біду. Тож давайте й ми допоможемо маленькій Моховинці.

ІII. Перевірка домашнього завдання.

 Бесіда. (Застосовується метод „Мікрофон”. Перебираючи одне в одного уявний мікрофон, діти відповідають на запитання).

• Що вивчає синтаксис?

• Що є предметом вивчення пунктуації?

• Що називається словосполученням?

• Що називається реченням?

• У чому полягає відмінність між словосполученням і реченням?

• Які є види речень за метою висловлювання?

• Які є види речень за емоційним забарвленням?

• Що таке підмет?

• Що таке присудок?

• Яке речення називається двоскладним?

• Яке - односкладним?

 Самостійне виконання індивідуального завдання за картками (біля дошки у той час, поки триває опитування з „мікрофоном”).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Молодці діти, ви чудово підготували домашнє завдання. Дивіться, Хуха навіть повеселішала. Але ввечері, лягаючи спати, вона чула розмову вартових.

Ось послухайте що вони говорили:

- Хуха – Моховинка думає, що п’ятикласники навчили її усіх законів Синтаксису! Але це не так! – вигукнув Знак Оклику.

- Чи знайомі вони з другорядними Членами Речення?- запитав Знак Питання.

І вартові вирішили допомогти вам дітки і Хусі засвоїти ці правила.

А ми розгорнемо зошити і запишемо дату й тему уроку:

„Другорядні члени речення. Додаток. Означення.”

V. Опрацювання нового матеріалу.

Випадково я знайшла закони Країни Синтаксис, ось погляньте

 Опрацювання теоретичного матеріалу.

Другорядні члени речення поділяють на додатки, означення та обставини.

Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відпові­дає на питання всіх відмінків, крім називного та кличного.

Додатки підкреслюємо пунктиром;---------------.

Наприклад:

Я охоче допомагаю дідусеві. (М. Стельмах). Про свята вчись в бабусі пам'ятати. (В. Василашко).

Найчастіше додатки виражені іменниками або займенниками: Мати колихала дитинча. (Д. Луценко). Мама вишила мені квітами сорочку. (В. Крищенко).

Означення — це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета І відповідає на питання: який? котрий? чий?.

Означення підкреслюємо хвилястою лінією:    .

Наприклад:

Ранкова ластівка літа. (Л. Талалай). Втомилась ластівка завзята. (Д. Луценко). Вічно пахнуть золоті меди. (І. Драч). Найчастіше означення виражені прикметниками: Народне слово з пісні перейму. (О. Довгий).

Їх можуть виражати займенники: Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (Г. Шевченко).

Рідше — іменники: Слова Мар’яни вражають мене. (М. Стельмах).

 А щоб Хуха краще зрозуміла закони, давайте складемо таблицю.

Додаток      Означення

означає предмет     вказує на ознаку предмета

 

питання      питання

непрямих відмінків     який? чий? яка? яке?

(всіх крім Називного і    

 кличного відмінків)

кого? чого? кому? чому?

ким? чим? на кому?

підкреслюється     підкреслюється

пунктиром      хвилястою лінією

      

 Доповніть речення додатками.

От раз у неділю баба спекла (що?)... А лисичка бігла повз хату та так нюхає (чим?)... Вибігла на поле, сіла, виїла (що?)... із (чого?)..., а туди напхала (чого?)... На­рубала (чого?)..., зробила (що?)..., закрила (кого?)..., сіла та й їде. Коли це їде валка запізнілих чумаків з (чим?)... Кинули (кого?)... на задній віз і знову рушили.

(З української народної казки «Лисичка-сестричка і вовк-панібрат»)

 Поширте речення означеннями. Запишіть, вставляючи пропущені букви.

Біла ніч. ... вітер шумить у кронах ялини. На ... верхівцях гір завмерли ... ліси. Над горами тихо пл...вуть ... хмари. Але ось і ... сонце з'явилось. Освіти­ло Карпати, залило ... світлом полонини.

(З журналу)

VІ.  Виконання вправ на закріплення вивченого.

  Перепишіть  речення,   підкресліть  головні  члени.   Визначте  в реченнях додатки, підкресліть їх пунктиром.

1. Про молодість складаю я пісні. (В. Сосюра). 2. Колише рідна пісня нашу долю. (Я. Перебийте). 3. Світилась радістю душа.( І.Д. Луценко). 4. На зорі задививсь   хлопчина.   (Б.-І. Антонич). 5.  Мене ліси здоров'ям напували. (В. Симоненко).

  Перепишіть речення, підкресліть головні члени та другорядні — додатки й означення.

1. Заснула тиха річечка. (К. Дужа). 2. Задумався дуб темношатий. (В. Сосюра). 3. Хизувався дуб міцним корінням. (Г. Хорташко). 4. Зашумить українська тополя. (Б. Олійник). 5. Десь тополі дзвонять у небі України. (П. Перебийте).

  Перепишіть, заповнюючи пропущені місця самостійно дібраними означеннями. Підкресліть їх хвилястою лінією.

Наближається ... зима. Скоро все навколо вона обгорне ... снігом. Дерева закутаються в ... шати. Кущі напнуться ... хустками. Землю скує ... крига.

 

Складіть і запишіть речення, які за будовою відповідали б поданій схемі

1)

2)      

    

VІІ.  Підбиття підсумків уроку.

  Виконання тестових завдань.

Хусі дуже хотілося б побачити як ви знаєте Закони країни Синтаксис.

А перевіримо ми це за допомогою комп’ютерів.

Комп’ютерне тестування.

 Інструктаж щодо роботи з ПК. Пам'ятка користувача-початківця

1) Увімкніть монітор.

2)  Завантажте файл («Таблиця»/«Тест»).

3)  Виконайте завдання.

4)  Оцінювання.

5)  Закрийте «вікно».

6)  Вимкніть монітор.

 

Тестові завдання.

В роботі використана тестуюча оболонка TEST, призначена для перевірки теоретичних  знань учнів з будь-якого  предмету, де у текстовому вигляді задаються питання і дається до п’яти (краще від 1до 3) варіантів відповідей. Кожне питання виводиться на екран окремо, після відповіді на нього з’являється наступне питання.

 

1. Назвіть речення, у якому не використано означень.

Осінній холодок над спраглою землею (М. Рильський).

А гостей вже так багато в цій порі весновій (Д. Білоус).

Січ немало виплекала героїв (Т.Шевченко).

У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко).

 

2. Виділіть речення, у якому немає додатка.

У нас шляхи називають гостинцями (С. Пушик).

Львів - одне з найдавніших міст України (з журналу).

Забіліли мури, вежі, появилися церкви (О. Олесь).

Робота закипіла: ліс рубати почали (О. Олесь).

 

3. Визначте, яке за порядком слово виступає в реченні в ролі означення.

Поганому животу й пироги вадять (нар. творчість).

Перше.

Друге.

Третє.

Четверте.

П’яте.

 

4. Визначте, яке за порядком слово виступає в реченні в ролі додатка.

Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами (нар. творчість).

Перше.

Друге.

Третє.

Четверте.

П’яте.

 

5.     З’ясуйте, якого слова не вистачає на місці пропуску у твердженні: "Другорядний член речення, що означає предмет і відповідає на питання будь - якого відмінка, крім називного, називається..."

Додатком.

Означенням.

Обставиною.

 

6.   Визначте, якого слова не вистачає на місці пропуску у твердженні "Другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?, називається..."

Додатком.

Означенням.

Обставиною.

 

7. Укажіть двоскладне речення.

Не підливай масла у вогонь.

Не криви писка коло чужої миски.

Чоловік без пригоди не проживе.

Пильную свого носа, а не чужого проса.

 

8.   Знайдіть речення, у якому граматична основа виражена одним головним членом - присудком.

Не міряй усіх на свій аршин.

Язик до Києва доведе.

На похиле дерево й кози скачуть.

Скрипуче колесо довго їздить.

 

9.   Укажіть речення, у якому граматична основа складається з підмета й присудка.

Чужим добром не забагатієш.

Лежачого хліба ніде нема.

Без труда не виловиш і рибки із пруда.

Роботящі руки гори вернуть.

 

10. Член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків, називається:

Підмет.

Присудок.

Додаток.

Означення.

Обставина.

 

11. Член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?, називається:

Підмет.

Присудок.

Додаток.

Означення.

Обставина.

 

12. Визначте, на які види поділяються речення за метою висловлювання.

Розповідні, питальні, окличні.

Розповідні, окличні, неокличні.

Розповідні, питальні, спонукальні.

Розповідні, питальні, спонукальні, окличні.

Розповідні, питальні, спонукальні, неокличні.

 

13. Визначте ознаки властиві реченню, продовживши початок поданого

твердження: "Речення..."

... є поширеною назвою.

... є засобом вираження думки.

... служить для називання предметів, їхніх ознак.

... має головне і залежне слово.

 

14. Знайдіть словосполучення, що складається з дієслова та  іменника .

переїхати до міста.

вербовий прутик.

чарівну пісню.

твоя пісня.

 

15. Укажіть словосполучення, яке складається з двох іменників.

будувати дорогу.

земляний насип.

квітка троянди.

гуляти біля ставка.

VІІІ. Домашнє завдання.

Діти, ви допомогли Хусі впоратися із завданням, вона добре засвоїла Закони країни Синтаксис і може продовжити свою подорож. А вам вона пропонує виконати таке домашнє завдання.

• Підготуватися до „Інтерв’ю”.

  Написати твір-мініатюру „Мій рідний край”, використавши означення і додатки.