Урок компаративного аналізу: "Фольклорні та літературні балади: спільне та відмінне". 7 клас
Фольклорні та літературні балади: спільне та відмінне
Говорунець Зоя Валентинівна
учитель російської мови та світової літератури
Черкаської загальноосвітньої школи
І -ІІІ ст. № 5 Черкаської міської ради
Черкаської області
Вища кваліфікаційна категорія
Паспорт серія НС 204354
Ідентифікаційний код
2544715029
Тема. Фольклорні та літературні балади: спільне та відмінне
Мета: узагальнити набуті знання; розкрити основний зміст та проблематику балад; формувати навички компаративного аналізу творів; порівнювати сюжети, образи, художні особливості фольклорних та літературних балад; аналізувати поетичні тексти, вчитися працювати в групах; розвивати критичне мислення, естетичні смаки, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; розширяти ерудицію учнів, виховувати їх загальну культуру та такі чесноти, як совість, честь, порядність, справедливість, патріотизм; прагнення до свободи, почуття власної гідності.
Обладнання: мультимедійна презентація, портрети Стівенсона, Міцкевича, Пушкіна, Шиллера, Гете, тексти балад, учнівські ілюстрації, узагальнюючі схеми.
Тип уроку: урок компаративного аналізу.
Балади повніше і водночас проникливіше, ніж власне епічна поезія, дозволяють виявитися глибинам серця...
Фрідріх Гегель
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчання
Cьогодні до нас у гості знову завітала балада. Зверніть увагу на епіграф до уроку. Як ви його розумієте?
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
На сьогоднішньому уроці ми узагальнимо набуті вами знання, згадаємо все, що знаємо про такий літературний жанр, як балада та про найвідоміших поетів, які працювали в ньому, повторимо питання з теорії літератури, спробуємо порівняти фольклорні та літературні балади.
ІV. Актуалізація опорних знань
Учитель. Ви вже знаєте, що література – це не звичайний предмет. Уроки допомагають нам переноситися в будь-які часи і місця. Ніби на машині часу ми мандруємо в минуле чи майбутнє. На попередніх уроках завдяки баладі Пушкіна ми мали змогу ближче познайомитися з давньою історією якої країни? (Київської Русі).
Завдяки баладі Міцкевича «Альпухара» з якими подіями познайомилися? (Подіями Реконкісти в Іспанії. Це національно-визвольна війна між маврами та іспанцями. Альманзор – легендарна постать, мусульманський король, захисник Альпухари. Це мужній патріот, він ніколи не скориться ворогу, який «бенкетує між трупів», «паює здобич», «поділює бранців»).
В яку ж країну ми перенеслися в баладі Міцкевича «Світязь»? (Ми перенеслися в мальовничий куточок України, який розташовано у Волинській області. В основі балади – легенда про жителів старовинного міста, які, не бажаючи потрапити в полон до ворогів, перетворилися на білі купави. Жителі Світязя – волелюбні та мужні люди, які кидають виклик ворогові, протестують проти неволі, не підкорюються загарбникам).
Згадайте балади Франсуа Війона, Фрідріха Шиллера, Гете. Що ви про них скажете?
(В «Баладі Прикмет» Франсуа Війона ми переносимося в добу Середньовіччя у Франції.
В баладі Шиллера «Рукавичка» переносимося у ХV ст., в епоху лицарства при дворі французького короля з його кодексом честі та поклонінням Прекрасній Дамі).
(В баладі Гете «Вільшаний король» ми потрапляємо в Німеччину ХVІІІ ст.).
Що ви скажете про народні балади? (В сербській народній баладі «Смерть матері Юговичів» ми перенеслися в ХІVст. на Косове поле. Взнали трагічну історію цієї битви, в результаті якої цілий народ втратив незалежність та на віки потрапив під гніт Туреччини).
(В баладах про Робін Гуда ми познайомилися з подіями , які відбувалися в Англії в ХІІ – ХІІІ ст.. В образі Робін Гуда втілилася мрія про справедливого захисника знедолених).
Для того, щоб глибше поринути у цей таємничий світ, давайте пригадаємо питання теорії літератури, проведемо літературну розминку.
Літературна розминка
- Які два різновиди балад ви знаєте? (Народні та літературні).
- Які народні балади ми вивчали? («Балади про Робіна Гуда», «Смерть матері Юговичів» «Король Лір і його дочки»).
- Дайте визначення літературній баладі. (Це авторський віршований ліро-епічний твір, в якому напруженість сюжету зумовлена внутрішнім конфліктом героя).
- Які види балад за змістом вам відомі? (Казково-фантастичні, легендарно-історичні, соціально-побутові, героїчні).
- Чим літературні балади відрізняються від народних? (В літературній баладі звучить голос автора, читач відчуває його ставлення до зображуваних подій і героїв. Літературний твір незмінний, фольклорний має варіанти).
- Які фольклорні ознаки запозичили літературні балади? (В основі – історичні факти і легенди. Невеликий обсяг. Трагізм долі персонажів. Драматизм подій. Сюжетність: в основі сюжету – надзвичайний, трагічний випадок. Героїзм: герой гине, стверджуючи цим моральну перемогу над силами зла. Використання художніх засобів, які наявні в народних баладах: епітети, порівняння, метафори, антитези, діалоги).
- Яку країну вважають батьківщиною балади? (Жанр балади прийшов у світову поезію із Західної Європи. Батьківщиною балади вважають Францію. Cпочатку балади виникли як пісні до танцю).
- Які письменники звертались до жанру літературної балади? (Франсуа Війон – Франція,
Р. Бернс – Англія, Й. Гете, Ф. Шиллер – Німеччина, А. Міцкевич – Польща, О. Пушкін – Росія, Т. Шевченко – Україна.)
V. Опрацювання навчального матеріалу
1. Робота з компаративного аналізу фольклорних та літературних балад.
Колективне заповнення таблиці. «Фольклорні та літературні балади. Відмінне»
|
Аспекти порівняння: |
Фольклорна балада |
Літературна балада |
|
Автор |
Відсутність автора |
Є автор |
|
Жанр |
Жанр фольклору |
Жанр художньої літератури |
|
Авторська оцінка |
Відсутність авторської оцінки подій |
Звучить голос автора, його ставлення до зображуваних подій і героїв |
|
Проблематика |
Проблематика моральна |
Проблематика морально-етична, філософська |
|
Час створення |
Пов’язана з певною країною і часом |
Виходить за межі певного часу і країни |
|
Наявність варіантів |
Декілька варіантів тексту |
Текст незмінний |
|
Художні засоби |
Використання епітетів, метафор, порівнянь, повторів, діалогів |
Крім основних художніх засобів використовується рефрен, анафора, антитеза. Переважає прихований діалог |
|
Різновиди балад |
Історичні, любовні, трагедійні, сімейно-побутові, розбійницькі |
|
Колективне заповнення таблиці. «Фольклорні та літературні балади. Спільне»
|
Аспекти порівняння: |
Фольклорна балада |
Літературна балада |
|
Історичні події |
В основі твору історичні факти і легенди. |
В основі сюжету історичні факти і легенди. |
|
Обсяг |
Невеликий обсяг |
Невеликий обсяг |
|
Долі персонажів |
Трагізм долі персонажів |
Долі персонажів трагічні |
|
Події |
Драматизм подій |
Події драматичні |
|
Образи |
Контрастність образів |
Образи контрастні |
|
Сюжетність |
В основі сюжету – надзвичайний, трагічний випадок |
В основі сюжету – надзвичайний, трагічний випадок |
|
Героїчність |
Герой гине, стверджуючи цим перемогу над силами зла |
Герой гине, стверджуючи цим моральну перемогу над силами зла |
|
Відношення до старовини |
Поетизація старовини |
Поетизація старовини, її звичаїв, моралі |
|
Художні засоби |
Використання епітетів, метафор, порівнянь, повторів, діалогів, образів-символів |
Використання епітетів, метафор, порівнянь, повторів, діалогів, образів-символів |
- Поділ класу на групи (згідно з варіантами домашнього завдання).
Завдання для груп:
Група 1
Порівняльний аналіз фольклорних балад про Робіна Гуда та літературної балади Р. Стівенсона «Вересовий напій».
Діаграма Вена.
|
Фольклорні балади про Робіна Гуда |
|
Літературна балада Р. Стівенсона «Вересовий напій»
|
|
Відмінне |
Спільне |
Відмінне |
|
Відсутність автора |
В основі творів історичні факти і легенди |
Автор – Р.Л.Стівенсон |
|
Жанр фольклору |
Невеликий обсяг |
Жанр художньої літератури |
|
Проблематика моральна |
Долі персонажів трагічні |
Проблематика морально-етична, філософська |
|
Пов’язана з певною країною і часом. (Англія ХІІ –ХІІІ ст.) |
Події драматичні |
Виходить за межі певного часу і країни |
|
Декілька варіантів тексту Сучасний цикл їх налічує близько 40 |
Образи контрастні |
Текст незмінний |
|
Відсутність авторської оцінки подій |
В основі сюжету – незвичайні обставини |
Звучить голос автора, його ставлення до зображуваних подій і героїв |
|
|
Поетизація старовини, її звичаїв, моралі |
|
|
В образі Робіна Гуда втілилася мрія про справедливого захисника знедолених |
Герой гине, стверджуючи цим перемогу над силами зла |
Провідна думка – уславлення подвигу |
|
Використання епітетів, метафор, порівнянь, повторів, діалогів |
Використання епітетів, метафор, порівнянь, повторів, діалогів, образів-символів |
Використання анафори, рефрену, антитези, прихованого діалогу |
Інтерактивний прийом «Закінчи речення»
Порівнявши фольклорні балади про Робіна Гуда та літературну баладу «Вересовий напій», я зробив висновок, що…
Група 2
Знайти фольклорні традиції у літературному творі, зокрема у баладі Р. Стівенсона «Вересовий напій».
|
Фольклорні традиції |
Літературний твір |
|
Поетизація старовини, її звичаїв, моралі |
Оспівування боротьби піктів за незалежність, переспів легенди про вересовий напій |
|
Сюжетність, в основі – одна визначна подія |
Напружений, динамічний сюжет, загальноісторичного і конкретного плану. В центрі – історія батька і сина |
|
Поєднання історії і легенди |
Історичні події стають героїчною легендою. Використання дієслів минулого часу підкреслює, що в творі розповідається про те, що було |
|
Контрастність образів |
Король і його слуги – пікти |
|
Картинність пейзажу |
Море, скеля, степ у квітах вересу (колір квітів різний) |
|
Трагізм долі персонажів |
Смерть сина і батька показана в героїчному плані |
|
Діалоги |
Діалог між королем і старим батьком |
|
Символіка кольорів |
Червоний (верес), блідий, білий (обличчя короля), чорний (чоло короля) |
|
Традиційні епітети, метафори, порівняння |
Милий верес, чарівний напій, червоні дзвіночки, злі вороги, полював, як на звірів |
|
Образи-символи |
Вересовий напій – символ єдності народу, його традицій, свободи, любові до землі |
Інтерактивний прийом «Закінчи речення»
Після пошуку фольклорних традицій у літературному творі, зокрема у баладі Р. Стівенсона «Вересовий напій», я зробив висновок, що…
Група 3
Порівняльний аналіз балад «Світязь» А. Міцкевича та Р. Стівенсона «Вересовий напій».
|
Аспекти зіставлення: |
А. Міцкевич «Світязь» |
Р. Стівенсон «Вересовий напій» |
|
Країна |
Польща |
Англія |
|
Тема |
Розповідь про жителів старовинного міста, які, не бажаючи потрапити в полон до ворогів, перетворилися на білі купави
|
Розповідь про боротьбу піктів проти завойовників та героїчну смерть батька і сина
|
|
Ідея |
Уславлення єдності та стійкості народу у боротьбі з іноземними загарбниками
|
Уславлення єдності та стійкості піктів у боротьбі з іноземними загарбниками |
|
Сюжет |
В основі балади – легендарно-історичні події, сторінки боротьби народу за незалежність (російські завойовники)
|
В основі балади – легендарно-історичні події, сторінки боротьби народу за незалежність (шотландські завойовники)
|
|
Образи |
Жінок Світязя зображено в переломний момент їхньої долі, коли життя ставить їх перед важливим вибором. Герої балади протестують проти неволі, кидають виклик ворогові |
Останніх піктів зображено в переломний момент їхньої долі, коли життя ставить їх перед важливим вибором. Пікти протестують проти неволі, кидають виклик ворогові |
|
Долі героїв |
Долі героїв трагічні, так як у них не було іншого вибору |
Долі героїв трагічні, так як у них не було іншого вибору |
|
Імена героїв |
У головних героїв відсутні імена, так як вони уособлюють весь народ
|
У головних героїв відсутні імена, так як вони уособлюють весь народ
|
|
Принцип побудови |
Побудовано за принципом контрасту |
Побудовано за принципом контрасту |
|
Вид балади |
Героїчна балада |
Героїчна балада |
|
Художні засоби |
Діалоги,образи символи, епітети, метафори, порівняння, антитеза
|
Діалоги,образи символи, епітети, метафори, порівняння, антитеза
|
|
Проблематика |
Оспівування патріотизму, волелюбності та мужності людей, які не підкорилися загарбникам в наш час військового протистояння з режимом Путіна дуже актуальні |
Оспівування патріотизму, волелюбності та мужності людей, які не підкорилися загарбникам в час військового протистояння України з режимом Путіна є актуальними
|
Інтерактивний прийом «Закінчи речення»
Порівнявши балади А.Міцкевича та Р.Стівенсона, я зробив висновок, що...
Група 4
Порівняльний аналіз героїчної балади Стівенсона «Вересовий напій» з казково-фантастичною баладою Гете «Вільшаний король».
|
Аспекти зіставлення: |
Гете «Вільшаний король». |
Стівенсон «Вересовий напій» |
|
Країна |
Німеччина |
Англія |
|
Сюжет |
В основі сюжету – надзвичайний, трагічний випадок. Реальне і фантастичне переплетене |
В основі балади – легендарно-історичні події, сторінки боротьби народу за незалежність |
|
Персонажі |
Реальні(батько і син) та фантастичні(вільшаний король, всемогутній Пан – бог лісів, покровитель природи; німфи, лісові королівни) |
Реальні (батько, син, шотландський король) |
|
Герої |
Батько з сином поспішають додому, син хворий, його мучать нічні страхи |
Пікти протестують проти неволі, кидають виклик ворогові |
|
Обставини |
Незвичайні, загадкові |
Реальні |
|
Образи-символи |
Верба – символ туги, трагічної долі; ніч – стихія злих сил; вітер – символ духу невловимості, руйнації, оновлення |
Вересовий напій – символ єдності народу, його традицій, свободи, любові до рідної землі |
|
Провідна думка |
Розрив з природою означає смерть |
Уславлення подвигу |
|
Вид балади |
Казково-фантастична балада |
Героїчна балада |
Інтерактивний прийом «Закінчи речення»
Порівнявши балади Гете та Стівенсона, я зробив висновок, що...
Група 5
Порівняльний аналіз балад Р. Стівенсона «Вересовий напій» та О.Пушкіна «Пісня про віщого Олега».
|
Аспекти зіставлення: |
Пушкін «Пісня про віщого Олега» |
Стівенсон «Вересовий напій» |
|
Країна |
Росія |
Англія |
|
Тема |
Дивовижність людського життя, невідворотність того, що присуджує людині доля
|
Розповідь про боротьбу піктів проти завойовників та героїчну смерть батька і сина
|
|
Ідея |
Справжня мудрість вища найсильнішої влади |
Уславлення єдності та стійкості піктів у боротьбі з іноземними загарбниками |
|
Жанр |
Балада, але має багато спільного з билиною |
Балада |
|
Джерела |
Фольклор, історія, вірування
|
Фольклор, історія, вірування |
|
Історичні умови |
Згадуються похід князя Олега на хозарів і перемога над Візантією
|
Маленьке плем’я піктів безстрашно боролося з римлянами, які називали цей народ «розфарбовані», тому що вони татуювали свої тіла. На початку ІХ ст. вони були завойовані скоттами і незабаром змішалися з ними, утворивши нову національність: шотландців |
|
Час і місце дії |
Дохристиянська Русь, події відбуваються на берегах Дніпра.
|
Початок ІХ ст.. Шотландія |
|
Персонажі |
Князь Олег та волхв |
Шотландський володар, пікти – старий батько і син |
|
Художні засоби |
Епітети (віщий Олег, старий чарівник, товариш вірний); порівняння («гадюка…чорним кільцем обвилась»); метафори («і хвилі, і землю скорив», «чоло прорізала думка»); повтори (сполучник і на початку рядків); риторичні запитання, оклики, звертання ( «чи кістка страшна мені тлінна?»); інверсія (незвичайний порядок розташування слів присутній майже в кожній строфі) |
Епітети («милий верес», «чарівний напій», «злі вороги», «броварі малі», «бідних піктів», «батька старого й сина, хлопця отрочих літ»); порівняння («полював, як на звірів», «гнав їх, неначе ланей», «в могилках, немов дитячих»); метафори («сіяв і смерть, і жах»); антитеза («Дивився король на бранців, сидячи у сідлі; Мовчки дивились на нього ті броварі малі»; «Довкола – червоний верес, під ними – клекіт пучин»); діалоги |
|
Принцип побудови |
Побудовано за принципом контрасту |
Побудовано за принципом контрасту |
|
Вид балади |
Легендарно-історична балада |
Героїчна балада |
Інтерактивний прийом «Закінчи речення»
Порівнявши балади Пушкіна та Стівенсона, я зробив висновок, що...
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Підготуватися до контрольної роботи за темою.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку