Урок "Конспекти уроків додаткового читання зарубіжної літератури. Ернест Сетон-Томпсон. "Маленькі дикуни"

Урок 1

 

 

Інтегрований урок

(зарубіжна література / образотворче мистецтво)

 

 

 

Тема: Ернест Сетон – Томпсон – письменник, натураліст.

            „Маленькі дикуни”.

 

 

Мета: ознайомити учнів з творчістю визначного канадського

            письменника – натураліста;почати роботу над вивченням

            повісті (частина перша), познайомитися з її героєм, котрий

            непереможно прагнув пізнавати, вивчити, зрозуміти   

            природу.

 

 

Наочність: портрет письменника;

                   ілюстрації із зображенням тварин;

                   кросворд – гра „Розгадай ім’я”;

                   грамзапис – спогад Ернеста про синю пташку;

                   оповідання Томпсона, ілюстровані на полях;

                   плакат – довідка „Літературознавчі терміни”.

 

 

Епіграф до уроку: „Люди і звірі, ми – діти однієї матінки

                                   природи .”

                                                           За Сетоном - Томпсоном

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

На дошці поряд з епіграфом запис:

                               Я пережив нестерпні муки спраги

                                І викопав криницю в чистім полі,

                                Щоб з неї кожен пити міг.

                                                              Е. Сетон – Томпсон

 

 

1. Слово вчителя (вступне)

Придивіться, учні, уважно до цих ілюстрацій. Ви бачите на них тварин, які подібно людям, бувають розумними і нерозумними, хоробрими і боягузливими, винахідливими і розгубленими. Але якими б вони не були, людина повинна бути їх другом, захищати їх від бездумного винищення тими, хто озброєний не знаннями, а вогнепальною зброєю. Проти таких людей безсилі птахи й звірі, винищені тисячами. Ми знаємо, що багато видів птиць зникло, і на черзі – проходить винищення тварин. Саме проблему захисту тварин і охорони середовища їхнього помешкання розглядав великий письменник, натураліст, художник, з криниці якого ми почерпнемо сьогодні цілющі знання.

 

• Пропоную розглянути кросворд „Розгадай ім’я”

(зашифровані назви птахів)

 

		1
	2
		3
			4
		5
	6
7

 

1. В’ється, стука молоток, поправляє нам садок. (Дятел)

2. Біле, як сніг, чорне як жук, вертиться як біс і повертає в ліс.

                                                                                   (Сорока)                                                     

3. Що за птах, що на вісьмох ногах. (Комар)

4. У садочку понад тином я зробив йому хатину, він навколо обдивився, засміявся й оселився. (Шпак)

5. Спереду шильце, а ззаду вильце; ззаду сукенце, а спереду біле полотен це. (Ластівка)

6. Маленький, сіренький по гаях літає, уночі співає.   

                                                                   (Соловейко)

7. Літає крилами, ходить ногами, падає вниз догори лапками.

                                                                    (Кажан)

 

Висновок: у виділених клітинках – слово „Томпсон.”

 

• Гра – актуалізація знань учнів.

 

• Згадайте назву оповідання Томпсона, яке ми вивчали в п’ятому класі? („Лобо – володар Курумпо”)
• Які ще оповідання ввійшли до „вовчого циклу”? („Вінніпегський вовк”, „Вовк – переможець”, „Фіто, або історія лугової вовчиці” та ін.)
• Який настрій викликали ці твори? (Співчуття до хижака, вовка, тому що він є яскравим прикладом того, яка щедра й багата природа, якими досконалими можуть бути її створіння і якими здаємося ми наївними, коли думаємо, що наше перевершення  над всіма іншими створіннями, що живуть на землі, є абсолютними.)

 

 

2. Розповідь вчителя про Томпсона.

Раз ми заговорили про вовка, то зверніть, будь ласка, увагу на епіграф до нашого уроку: „Люди і звірі, ми – діти однієї матінки – природи”, а замість підпису зображений слід вовка. Що це могло значити? Міг би це написати Чорний Вовк? Ні, тому що вовки звичайні не вміють писати. Але Чорний Вовк, тобто Сетон – Томпсон, вмів. Він написав надзвичайно багато оповідань про тварин, які читають в усіх країнах світу. Таке ім’я дали канадські індіанці своєму товаришу Ернесту. Народився він у 1860 році в Англії, але все життя провів у Канаді, куди переїхала вся сім’я на незаселені землі. З ранніх літ Ернест мріяв стати натуралістом.

Якось згадував Ернест:

/ звучить грамзапис/

„Довго – довго тягнулася зима. В березні на кінець прийшов справжній весняний день... Маленька пташина прилетіла на тополю, що біля нашого дому, і тихо заспівала... Мені видалось, що я бачив її синю спинку (а синя пташка – за давніми легендами – це символ щастя). Знову і знову співала вона свою ніжну пісеньку. Не знаю чому, але я раптом розплакався. Я був зворушений цією піснею до глибини душі. З тих пір кожного року я чекав свою синю пташку, а з нею – весну.”

 

Хто зна: можливо, ця „синя пташка” і пробудила в ньому те сильне відчуття, котре зробило його всесвітньо відомим письменником. Він був талановитим хлопчиком. Вчителі говорили його батькам, що він надзвичайно здібний учень в школі. В шість років він прочитав першу стрічку в газеті і в тому ж таки році почав вирізати з дерева пташок і звірят. Потайки від батька, який рахував вибір Ернеста стати натуралістом наївним і нерозумним, хлопчик спостерігав за повадками звірів та пташок, купляв на зароблені своїми руками гроші книги про кошлатих і пернатих своїх любимців, виписував найцікавіше в зошити, вів особистий щоденник спостережень. Він прагнув якомога глибше пізнати своїх героїв і розповісти про них іншим. „...Я пішов своєю особливою дорогою, не знаючи і не питаючи нікого, чи є вона кращою. Я знав тільки одне: це – моя дорога.” І він домігся свого: став відомим натуралістом, письменником і художнико

 

 

3. Учитель образотворчого мистецтва робить повідомлення на тему „Ернест Сетон – Томпсон – художник – анімаліст.”

Крім інтересу до зоології і літератури, з дитинства у Ернеста було захоплення живописом. Світ знає його як талановитого художника – анімаліста (автор, що пише про тваринний світ). Батько виявив здібності сина до малювання. „Що це таке бути натуралістом? Чепуховина! Хіба це професія? – Думав він, віддаючи хлопчика навчатися майстерності живописця в художниці, що жила неподалік. – Писати картини і продавати їх – ось діло, яке заслуговує уваги!” Батькові і в голову не приходило, що можна поєднати інтерес до світу тварин і талант художника. Юний Ернест довів, що все можливо. Першою картиною, написаною хлопчиком маслом, був портрет яструба. Цю пташку, як і всіх інших звірів та пернатих, Сетон – Томпсон малював з натури. Художню освіту Ернест отримав в Торонтському коледжі мистецтв і в Лондонській школі живопису та скульптури при Королівській академії. В Лондоні, а згодом в Парижі, де Томпсон удосконалював свою майстерність, відвідуючи зоопарки, він малював улюблених пташок і тварин. Можливо, тоді й виникла в нього ідея супроводжувати свої оповідання про тварин ілюстраціями – зображеннями тварин. Малював він героїв своїх творів з великою любов’ю, теплотою і гумором. Багатьом сучасникам письменника не подобались його ілюстрації. Вони звинувачували його в бажанні олюднити чотирьохногих мешканців лісу, твердили, що зображення звірів, зроблені рукою художника – анімаліста, передають їх настрій, відчуття, а відчуттями ж то не можуть вони володіти! Але Сетон – Томпсон залишився вірним собі. Відомі натуралісти Альфред Брем, Джеральд Дарелл, Джой Адамсон в своїх дослідженнях про світову фауну твердили його спостереження.

 

 

4. Учитель літератури показує твори Томпсона, ілюстровані на полях.

Як ви гадаєте, можуть його твори бути своєрідним посібником для юних натуралістів? Так, вони як справжня енциклопедія лісового життя для тих, хто любить і готовий захищати природу і її творіння, особливо тварин і птахів. Сетон – Томпсон писав: „Я впевнений, що кожна з тварин являє собою дорогоцінну спадщину, яку ми не можемо знищувати без крайньої необхідності і не можемо віддавати на муки нашим дітям.” Правдиво і точно описує відомий натураліст поведінку пташок і звірів. За дослідження в області зоології він отримав в Канада посаду „державного натураліста”. А за наукові праці був удостоєний високої нагороди, яку присуджували в США – золотої „Еліот.” Перша збірка оповідань Сетона – Томпсона вийшла у 1898 році під назвою „Тварини, яких я знав”. „Немає сумніву, що ця книжка започаткувала новий реалістичний напрямок в літературі про тварин”, - писав автор. Одна за одною виходили інші твори: „Життя гнаних”, „Тварини – герої”, „Біографія ведмедів”, „Маленькі дикуни”. Письменник писав для дітей і про дітей. Саме з автобіографічною повістю „Маленькі дикуни”, яку ще можна назвати невеличкою енциклопедією натураліста, ми познайомимося на сьогоднішньому уроці.

 

• Бесіда – подання літературознавчих термінів.

 

• Які жанри літератури ви знаєте?
• Що таке повість?
• Яка повість може бути автобіографічною?

 

 

• Запис літературознавчих термінів в зошити:

 

Повість – розповідний художній твір, в якому зображується історія життя однієї людини в зіткненні з долями інших людей.

 

Автобіографічний твір – (від гр. автос – сам, біос – життя, графо – пишу) літературний жанр: опис власного життєвого шляху на підставі спогадів.

 

• Заповнення пам’ятки.

 

Автор: Ернест Сетон – Томпсон (1860 – 1946).

Країна: Канада.

Твір: „Маленькі дикуни або Повість про те, як двоє хлопчиків

          в лісі життя індіанців і чого вони навчалися”

Жанр: автобіографічна повість.

Тема: цікавий світ життя дітей на лісових фермах Канади,

          котрі так завзято грають в індіанців, з любов’ю вивчаючи

          світ рідної природи.

 

• Коментоване читання розділу „Книга” частини першої повісті, в якому автор розповідає історію придбання ним цікавої книги.

/ після читання учні відповідають на запитання /:

 

1) Якими способами заполучив хлопчик жадану суму грошей?

2) Які у хлопчика були взаємини з батьком?

3) Проаналізуйте відчуття: „Я був на сьомому небі від щастя”.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

 

• Фронтальне опитування:

• Що характерно для творчості Сетона – Томпсона?
• Які твори письменника ви знаєте?
• Коли була видана і як називалася перша збірка оповідань Сетона – Томпсона?
• Що означає поняття „художник – анімаліст”?
• В ім’я чого створював свої твори канадський письменник?

 

 

6. Заключне слово вчителя.

 

До кінця життя в Томпсона накопичилось п’ятдесят грубих томів в шкіряних переплатах – ціла бібліотека. Письменник не раз посміхався: „Книгопродавець не дав би за них ломаного гроша. А я не розлучився б з ними ні за які мільйони. В них – шістдесят років мого життя, моїх пошуків”. Він писав в ім’я захисту тварин від людської жорстокості, варварського винищування. Персонажі оповідань – звірі, птахи й діти – закликають людину до розуму.

 

 

7. Домашнє завдання.

 

1. Прочитати повість „Маленькі дикуни” і зробити ілюстрації до епізодів, що найбільше вразили.

2. Скласти власне оповідання про тварину чи птаха, ілюстроване героями на полях зошита.

3. Підготувати матеріал (історичного характеру) про давніх індіанців – їх життя, звичаї, традиції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 2

 

 

 

Тема: Образи повісті Ернеста Сетона – Томпсона

            „Маленькі дикуни”.

 

 

Мета: охарактеризувати головних героїв повісті; розвивати

зв’язну мову, навички по образного аналізу твору;       збагачувати словниковий запас учнів; виховувати повагу

до найкращих проявів знавців й любителів природи.

 

 

Наочність: портрет письменника;

                   схема „Сім’я Яна”;

                   фонозапис уривку з розділу 8;

                   власні чотиривірші;

                   кросворд „Вгадай”;

                   творче завдання „Вігвам дружби”;

                   картки – події, пов’язані з образом Гая.

 

 

Епіграф до уроку: „Ти пройдеш скрізь, де тільки може пройти      

                                  людська нога.”

                                                           За Сетоном - Томпсоном

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

 

На дошці поряд з епіграфом запис:

                               Я пережив нестерпні муки спраги

                                І викопав криницю в чистім полі,

                                Щоб з неї кожен пити міг.

                                                              Е. Сетон – Томпсон

 

1. Вступне слово вчителя.

Про людину, як ви знаєте, судять за двома вчинками. Тому сьогодні простежимо за поведінкою героїв повісті і спробуємо охарактеризувати їх образи.

 

• Ознайомлення з сім’єю Яна.

 

Ян

(дванадцятирічний хлопчик)

Його мрії – життя індіанцем.

 

 

Не поділяють:                                 О            

Батько: заборонив лісові               

              прогулянки                         Б         Знаходить чудову долину     

 

Матір: зайнята молодшим            Л         будує собі хатинку

             Сином

                                                          И         спостерігає за природою

Старший брат Ред: часто

показував свою силу,         Ш                       ЖИТТЯ,

    знущався над мріями Яна                      сповнене пригод і ризику

                                                          И            

Молодший брат Алнер:                              вихований, слухняний,

          любив, щоб приділяли           Т          перший учень,

        увагу йому                                        любитель читання,

                                                     И          сором’язливий

 

                                                                 впертий і незговірливий

 

• Перед вами таблиця, у першій колонці якої міститься

перелік ситуацій, що свідчать про найхарактерніші якості Яна, а в другій ви маєте вказати, про які саме риси йдеться.

 

Проблиски Яна:

 

№	ситуації	риси героя
1     2   3   4   5   6     7   8   9	Повернення з школи далекими манівцями   Кумедні карикатури на дошці в класі   Розвалена в долині хатина   Ян вмовляє Сема припадати на ногу   Обрядові дії над полоненим Гаєм   Загартування душі й тіла серед лісових труднощів   Випадок з мухами і москітами   Мандрівка на нічне кладовище   Похід за єнотом

 

 

 

 

• Перевірка домашнього завдання.

(Які риси характеру Яна сподобались? Учні підтверджують свою думку цитатами з тексту.)

 

 

 

• Прослуховування фонозапису уривка з розділу 8  „Випробовування характеру”:

 

„Тепер усі напружено мовчали, і я піднімався в чорнильну пітьму з важким почуттям, що йде назустріч страшній і невідомій небезпеці. Почуття це ще більше посилилося, коли він з підпорки переліз на величезний стовбур липи і сховався від очей товаришів серед лапатого листя та химерного сплетіння гілок. Ян переживав майже те саме, що й на могилі. Гарні, тільки на цей раз він ясно усвідомлював реальність небезпеки. Ще трохи вище – і він уже теж не міг бачити своїх товаришів, які стояли під деревом. Небезпека почала страшити хлопця. Його так і тягло повернути назад і, щоб якось виправдати відступ, він навіть спробував крикнути: „Тут нема ніякого єнота!”, але голос його не послухався. Вчепившись міцно за гілку, Ян пригадав слова Халеба: „Нема нічого вищого за мужність, і мужність полягає не в тому, щоб нічого не боятись, а в тому, щоб іти вперед, незважаючи на страх.” Ні! Він не відступиться, він піде вперед, а там нехай               буде, що буде!”

 

 

 

• Проблемне запитання:

• Чому Ян не відступив, а швидко опанував себе?

(Ян завжди пам’ятав слова старого мисливця: „Мужність полягає в тому, щоб триматися, навіть коли тобою оволодіває страх. Він молодець!” А чи молодці ви? Чи доводилось вам долати страх у житті, згадайте ті випадки.)

 

 

• Учні розказують випадки, коли їм доводилося долати страх.

 

 

 

• Вчитель пропонує учням власну спробу віршування, яка засвідчує його особистісне ставлення до образу Яна.

 

Дикунчик Ян – улюбленець у світі:

рівняються на нього усі діти.

Пригодницьке життя герой – хлопчак

обрав ще змалечку – на все мастак.

 

„Нема нічого вищого за мужність!”-

законом цим живе хлоп’я.

Добро і щирість, вірна дружелюбність –

ось що цінує в індіанцях Ян.

 

Закони природничі поважає:

пташин, комах, звіряток добре знає.

Нас закликає Ян – натураліст:

„Ти не зганяй на друзях менших злість!”

 

Допоможи, школярику, пташині

у дні морозні, хуртовини зимні.

Пригрій і пригости звірятко лісове –

Віддячить опісля воно тобі за те.

 

 

• Вдома пропоную учням скласти власні чотиривірші,       присвячені маленьким дикунам.

 

 

 

2. Робота над образами повісті.

 

 

 У такої людини , як Ян , повинен бути хороший справжній друг , адже він на це заслуговує. Це Сем Рафтен, довгий на зріст хлопчак, з рудими завихри нами, темними очима і сумним обличчям. Батько Сема, Вільм Рафтен, - фермер, суворий і вимогливий до дисципліни, ділова і розумна людина, в якої б’ється гаряче серце. „Людина не змовчить, якщо двоє образять, а в кого знайде захисток безсловесна тварина?” – прагнув захистити тварин, яких любив понад усе. Щоб краще пригадати товариша Яна, Сема, пропоную розгадати кросворд „Вгадай”. По вертикалі ми прочитаємо іменник, яким назвало „плем’я сенгерських індійців” Сема.

 

 

• Кросворд „Вгадай”.

 

		1
		2
			3
				4
5
				6
		7
				8

 

1. Що рекомендувала знахарка Невілль прикладати Семові до хворого місця двічі на день? (Курча)

2. Взуття індіанців, яке навчився робити Сем, вичинивши шкуру? (Мокасини)

3. Що було вручено Семові – першому теслі серед сенгерських індіанців? (Перо)

4. Професія, яку бачив Вільм Рафтен у своєму синові.  

                                                                               (Лікар)

5. Ким мріяв стати Сем? (Мисливець)

6. Місце, звідки брав Сем пташині яйця для своєї колекції?

                                                                                   (Гніздо)

  7. Знаряддя праці, яким майстерно володів Сем? (Сокира)

 8. Що запропонував Сем зняти з порожньої макітри Гая?

                                                                                   (Скальп)

 

По вертикалі утворилося слово „ЧАРІВНИК”

 

• Як висновок, учні дають відповіді на поставлені питання:

 

• З чим у поведінці Сема ви не погоджуєтеся?
• У чому проявився подвиг Сема?
• Чи хотіли б ви бути схожими на Сема? Якщо так, то чому?

 

 

• Творче завдання.

 

Намалюйте уявний „Вігвам дружби” Яна й Сема. Він може мати такий вигляд:

 

 

 

 

 

вігвам

справжніх друзів

 

 

 

 

 

 

 

ЯН                                                                                 СЕМ

 

 

 

 

спільне родинне вогнище

повага один до одного

 

разом: вичиняють шкуру

            вчать „мову” слідів звірів

            самостійно готують собі їжу

            добувають вогонь

 

прагнення пізнати, вивчити, зрозуміти природу

 

поділяють: страхи нічного сну

                    практичні поради Кларка

                    веселий обряд скальпування Гая

                    занепокоєння від мокрої постелі

                    радість подвигу Сема

                    переляк у випадку з риссю

 

• Пропоную учням побудувати ланцюжок подій, зв’язаних з образом Гая, у тій послідовності, в якій вони зображені в книзі.

(Роздаю картки – події, а учні будують ланцюжок.)

Картки можуть бути такими:

1. Полювання на єнота.

2. Наказ чисто вимитися.

3. Боязнь о 9 год. принести відро вишень.

4. Приз – величезна щітка – за те, що був найнеохайнішим учнем в школі.

5. Скальпування Гая.

6. Гай відмовився від слова на виборах.

7. Зняття Гаєм крику на злодюг.

8. Сліди кульгавого воїна.

 

3. Заключне слово вчителя.

 Наша цікава і корисна зустріч з образами повісті завершується. Світ дитинства назавжди залишається в пам’яті дорослої людини і часто допомагає їй, коли схибнеться повага до життя і віра в нього. А чи не схибнулась віра в Яна? „Якщо навіть шлях до мого маленького царства проляже через темний підвал бакалійної крамнички, він все одно не відступиться. Він усіма силами продовжуватиме боротьбу до кінця, і ніщо не вб’є у ньому дослідника природи. Лісове життя вже показало йому, що в нього є власний світ, світ птахів і звірів, і є здатність говорити з ними, розуміти їх. Всі сумніви враз облишили Яна, і він відчув себе щасливим, що поборов останнє вагання і здобув над собою перемогу.”

 Бажаю всім вам також здобути над собою перемогу.

 

 

 4. Домашнє завдання.

 

1. Скласти власні чотиривірші, присвячені „маленьким дикунам”.

2. За бажанням скласти ребус.

3. Підготувати рольову гру „Вибори Вождя” за текстом підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 3

 

 

 

Тема: Урок – подорож в загадковий світ „маленьких 

            дикунів” – героїв  повісті Ернеста Сетона – Томпсона.

 

 

 

Мета: підвести підсумки за прочитаним твором Ернеста Сетона – Томпсона „Маленькі дикуни”.

 

 

Наочність: різні мелодії у фонозаписі;

                   Ілюстрації до назв розділів – зупинок;

                   загадки про рослинний світ;

                   „картки – тваринки”;

                   матеріали для малювання;

                   опудала тварин;

                   рольова гра „Вибери Вождя”.

 

 

Епіграф до уроку: „Ти пройдеш скрізь, де тільки може пройти      

                                  людська нога.”

                                                           За Сетоном - Томпсоном

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

 

На дошці – репродукція ілюстрації „Долина Яна”.

 

/Лине ніжна мелодія з перекликом лісових птахів./

 

1. Слово вчителя.

Учні, підсумковий урок за повістю „Маленькі дикуни” ми проведемо як мандрівку, „зупинка якої на певній ділянці передбачає правильні відповіді на поставлені запитання. Така форма уроку сприятиме створенню атмосфери, в якій ви працюватимете активно і зацікавлено.

 

 

• Зупинка перша. „Долина Яна”.

 

• Як назвав свою маленьку країну Ян, в яку його привели гуси?
• Що було непереборною пристрастю Яна?
• Який вид мистецтва є кращим способом для точного відтворення форм, кольору, змісту, є кращим методом для виховання в собі спостережливості?
• Як називають тварин, котрі мають на собі ярлики з назвами і продаються в крамницях?
• Поясніть речення: „Король був повалений і трон його розбитий.”

 

/ Лине заворожуюча мелодія./

 

• Зупинка друга. „Сенгер”.

 

• Кого птахи приймають за старий сосновий пеньок?
• Згадайте старовинний рецепт лікування дикого м’яса.
• Чому дивачка – знахарка недолюблювала Сема?
• Запаливши люльку згоди, обидва „воїни” почали вирішувати долю нещасного полоненого. Яка кара чекала на нього?
• Назвіть індіанські імена Сема і Яна.

 

/ Лине захоплююча мелодія./

 

• Зупинка третя. „У лісі”.

 

• Що залишилося на згадку в „книзі” відвідувачів навколо тіпі?
• Чому вночі хлопці хапали дрижаки у вігвамі?
• Яким чином позбулися індіанці біди – синіх мух?
• Де і як випробував Ян свій характер?
• З якою твариною вступив Ян у поєдинок?

 

 

• Коли подорож завершилася, влаштовується змагання на почесне звання головного Вождя індіанців. У ньому беруть участь хлопчики, а дівчата – болільниці.

 

Учні вибирають собі індіанські імена.

 

•       Випробування перше. Біг – швидкість.

 

За встановлений час хто більше запише в зошит:

а) назв пташок;

б) назв диких тварин;

в) назв свійських тварин;

г) назв лікарських рослин.

 

• Випробування друге. Стрільба – влучність.

 

Хто швидше даватиме відгадку на поставлену загадку з життя рослинного світу?

1. Відгадай загадочку : кинув її в грядочку , нехай моя загадка  лежить до весни. (Озимина)

2. Колись була в мене в ногах вся сила, а як виросла, то вона перейшла в голову; люди збили голову і одержали користь, а як осталась сиротою, та й то мене спалили. (Пшениця)

3. Хто старший: овес чи ячмінь? (Ячмінь, бо має вуса)

4. Є шапка, але немає голови, є нога, але немає черевика. (Гриб)

5. Стоять в лузі сестрички, золотенькі очі, білі вії. (Ромашки)

6. Росте біла, а подує вітер – відлітає. (Кульбаба)

7. Стоять красуні на воді, вінки на них білі й золоті. (Водяні лілії)

8. Що цвіте, що його ніхто не бачить ніколи? (Папороть)

9. Який корінь, який цвіт любить кожний в світі кіт? (Валеріани)

10. Стоїть, колихається, червоною головою величається, а як торкнеш, то кусається. (Будяк)

 

• Випробування третє. Полювання – вправність.

 

Карточки із зображеннями диких тварин порізані на кусочки. Хто швидше й правильно складе „карточку – тваринку”, той вполює собі додаткові „ку”.

 

• Випробування четверте. Окомір – точність.

 

Хто точніше зміряє оком клас, стоячи на місці:

а) його довжину;

б) його ширину;

в) його периметр;

г) його площу.

 

• Випробування п’яте. Мистецтво татуїровки – малювання.

 

За допомогою червоного буряка, морквини, какао, цукрової пудри, ягід калини зробити на іншому учневі цікаву індіанську маску, розмалювавши обличчя. Хто є справжнім живописцем?

 

• Випробування шосте. Випробування характеру –

                                             безстрашність.

 

На прикладі опудал лисиці, сови, ворони провести конкурс – випробування. Учень повинен притулитися до птаха (тварини), погладити його, розповісти йому на вухо страшну історію.

 

• Випробування сьоме. Індіанець – вожак.

 

Домашнє завдання декламують учасники – складені чотиривірші про „маленьких дикунів”.

 

 

Підводиться підсумок всіх випробувань.

 

 4. Рольова гра „Вибори Вождя”, приготовлена учнями за текстом підручника.

 

( На дошці – ілюстрація із зображенням веселощів в індіанському племені. Учні взяли на голови маски – обідки з пір’я.)

 

/ Лине барабанний бій: „там – там...там – там...там – там...там – там...”. Учні – індіанці вигукують весело:„Кі – кі – кі – їй, кі – йї – йї, кі – йї, кі – йї, кі – йї – йї!” Тоді все стихло./

 

Підвівся Великий Дятел і почав промову:

- Великі Вожді, Маленькі Вожді, жінки ті діти сенгерських індійців! Трапились події, що забрали у вашого народу благородного Найголовнішого Вождя. Іншого, рівного йому, ви ніде не знайдете. Але ви тут зібрались для того, щоб обрати нового Вождя. Ми довго змагались і дещо прояснилось. Коли кидають кошенят у ставок, то одразу видно, яке з них може плавати. Сьогодні ми це вирішимо.

 

/ Вигуки: „гау – гау – гау – гау”. Бій в барабан./

 

- Звичайно, кожен має хист. Але хто в нашому племені                   найперший бігун? (Ім’я)

 

/ Гау – гау – гау – гау! Бій барабана./

 

- Хто влучніше всіх стріляє? (Ім’я)

 

/ Гау – гау – гау – гау! Бій барабана./

 

- Хто краще всіх вистежує звіра?/ (Ім’я)

 

/ Гау – гау – гау – гау! Бій барабана./

 

• Хто має найзіркіше око? (Ім’я)
• Хто найкраще володіє мистецтвом татуїровки? (Ім’я)
• Хто найкраще впорався з складанням чотиривіршів? (Ім’я)
• Хто витримав випробування характеру? (Ім’я)

 

/ Гау – гау – гау – гау! Бій барабана./

 

- Ніхто не має заперечень? Якщо хто їх має, нехай побореться з Вождем. Віднині ти, Головний наш Вожде, пройдеш скрізь, де тільки може пройти людська нога. Хай живе Головний Воєнний Вождь!

 

 / В нагороду Вождь отримує талісман – вирізьблену тваринку./

 

 

5. Домашнє завдання:

 

Читаємо твори Томпсона й готуємось до написання роботи з розвитку зв’язного мовлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок зарубіжної літератури

 

 

Тема: Оповідання Рея Бредбері „Усмішка”. 

            Образ людства та його майбутнього у творі.

            Таємниця усмішки Джоконди.

 

Мета: поглибити знання учнів про наукову фантастику;

познайомити з життєвим і творчим шляхом    американського фантаста;

показати вплив Леонардо да Вінчі на творчість письменника;

розкрити тему та ідею твору, формувати вміння аналізу;

прищеплювати бережне ставлення до вічних цінностей життя.

 

Обладнання: портрети Рея Бредбері та Леонардо да Вінчі;

                репродукція картини „Джоконда”.

 

 

 

Епіграф до уроку: „Джоконда” – загадкова відповідь майбутньому поколінню.”

                                               За словами Бруно Нардіні - 

                                               італійським дослідником творчості

                                               Леонардо да Вінчі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми поговоримо про те, як можна, живучи у різних віках, у різних куточках землі, маючи різні погляди та уподобання, однаково замислюватися над сутністю людини, пильно вдивлятися в душу особистості, шукаючи там відповіді на пекучі питання доби. Саме на цьому робили акцент у своїй творчості великий митець Відродження Леонардо да Вінчі та письменник – фантаст ХХ століття Рей Бредбері.

 

 

 ІІ. Оголошення теми, епіграфу уроку, проблемних   

              запитань:

• Про яку „відповідь майбутньому поколінню” йдеться у вислові Бруно Нардіні?
• Чи зміг на нього у своєму оповіданні дати відповідь Рей Бредбері?

 

 

ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.

 

 

1. Повідомлення учня про життя та творчість Леонардо да Вінчі (з демонстрацією репродукцій картин художника „Мадонна Літта”, „Мадонна з квіткою”).

Італійський художник епохи Відродження Леонардо да Вінчі був ще видатним ученим та інженером. Все своє життя він вивчав природу. Як частину природи Леонардо розглядав і людину, тіло якої підкорено фізичним законам, а обличчя служить дзеркалом душі. Справжнім витвором природи стала його картина „Джоконда” („Мона Ліза”), а таємнича посмішка Мони Лізи – одвічна її таємниця.

 

 

2. Робота над репродукцією картини „Джоконда” (опис картини).

  Що вражає нас з першого погляду? (посмішка, що виражає загадковість і тиху жіночу радість). Твір, який ви споглядаєте сьогодні, був написаний приблизно в 1503 – 1505 р.р. Названий так мистецтвознавцем Вазарі, який вважав, що на картині зображена жінка флорентійського дворянина Франческо дель Джоконда – Мона Ліза. Згодом з’явилися інші версії про те, що то була не жінка, а чоловік, що Леонардо на портреті намалював інших відомих жінок, імена яких не можна було розголошувати через те, що вони були наближені до високих осіб, що, зрештою, художник створив автопортрет. Головне не це. Джоконда – це сповідь художника у фарбах, його розуміння людини, світу, себе.

 Євген Богат писав: „Бог і Диявол – це добро і зло, а поле їхньої битви – серце Джоконди. А відображення цієї битви – її обличчя”. Вже не одне століття Мона Ліза дарує людству свою чарівну посмішку. Зовні спокійна, але сповнена внутрішньої енергії, ця жінка наділена надприродною здатністю впливу на людські душі і серця. Краса – сила надзвичайна. Вона підносить і зачаровує. Вона воскрешає. Про таке воскресіння людської душі, що опинилася на краю прірви, яка веде до страшної тотальної катастрофи, розповів у своєму творі Рей Бредбері. Для чого він у своєму оповіданні звертається до картини Леонардо да Вінчі? Які ідеї свого великого попередника хотів письменник нагадати сучасникам і що нового він сказав у своєму творі? На ці питання ми обов’язково знайдемо відповіді, аналізуючи оповідання „Усмішка”, але після того, як познайомимося з автором.

 

 

3. Повідомлення учнів про життя й творчість Рея Дугласа Бредбері.

Все своє життя Рей Бредбері віддав мистецтву слова, прагнув зазирнути у прийдешнє і побачити, якими стануть люди у наступному тисячолітті, куди прямує людська цивілізація і що нас чекає через кілька століть...

„Навчити людину любити” – саме під таким девізом працює американський фантаст. У його творчому доробку 800 творів: романи, повісті, оповідання, п’єси, кіносценарії, вірші, статті. Невеликий за обсягом прозовий науково – фантастичний твір – оповідання „Усмішка” займає особливе місце у творчості Рея Бредбері, якого глибоко тривожить поширення бездуховності в нашому суспільстві, проте він сповнений віри в силу людського розуму, любові й доброго начала в людині.

 

4. Робота над текстом оповідання „Усмішка” Рея Бредбері (бесіда з учнями).

• Які почуття викликало у вас оповідання?
• Де і коли відбуваються події у творі (словесне малювання)?
• Що роблять люди на майдані о 5 год. ранку? (читання уривку)
• Як ви вважаєте, що сталося з цивілізацією?
• Чому люди такі озлоблені? Що пояснює причину їхньої ненависті до набутків цивілізації?
• Чи всі в черзі дотримуються думки, що цивілізація нікому не потрібна?
• Чому „один із черги” вважає, що кращі набутки цивілізації поверне „людина, у котрої душа лежить до прекрасного”?
•  Чи є, на вашу думку, така людина у творі?

 

 

5. Робота над образом головного героя – Тома.

• Чому хлопець з’являється на майдані?
• Чи поділяє Том думки мешканців міста щодо акту вандалізму?
• Чи здійснює він ганебний вчинок, опинившись віч – на – віч з картиною?
• Доведіть, що в душі Тома тривала боротьба добра і зла (дослідження фаз душевного стану, крізь які проходить головний герой).
• Чому Том не зміг плюнути на картину?
• Який уривок оповідання показує високу силу мистецтва?

(коментоване читання уривку від слів „Довкола панувала тиша...)

 

 

6. Виразне читання уривку з поезії Івана Франка.

Хто смів сказать, що не богиня ти?

Де той безбожник, що без серця дрожі

В твоє лице небесне глянуть може

Натхнутий блиском твої красоти?

Та ти й краса твоя – не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине

Богів і духів, лиш тебе, богине,

чтить буде вічно, -  тут, на полотні.

7. Слово вчителя.

 Головний герой оповідання Рея Бредбері витримав екзамен на людяність. Він зберігає усмішку Джоконди як реліквію. Це – символ вічності мистецтва, духовної краси, морального перетворення, зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Через образ Тома письменник висловлює свій оптимізм, віру в те, що усмішка Джоконди завжди хвилюватиме душі людей. Рей Бредбері переконаний, що науково – технічний розвиток обов’язково має супроводжуватися розвитком духовним. Він вірить в те, що світ від загибелі врятують краса, гармонія, розуміння і відчуття Прекрасного.

 Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, показав людину, котра дивиться на світ відкритими до всього прекрасними очима. Жорстокості і безумству світа два митці протиставили твори, що утверджують життя і красу людини.

 

 

ІV. Застосування знань, умінь і навичок.

 

 

1. Бесіда з учнями:

• Яка тема оповідання „Усмішка”?
• Які проблеми у своєму творі поставив і розв’язав Рей Бредбері? (вічні цінності життя; людяність і жорстокість; прекрасне в житті і мистецтві; роль мистецтва в суспільстві)
• Про що хотів запитати Леонардо да Вінчі своїм полотном?
• Чи зміг дати на це запитання відповідь Рей Бредбері своїм оповіданням „Усмішка”?
• Визначте головну думку оповідання (всеперемагаюча сила мистецтва, вічність мистецтва).
• Від чого застерігає автор? (людство прямує хибним шляхом, воно втрачає все світле, піднесене, прекрасне. Якщо не знайдеться „людина, душа якої горнеться до гарного”, світ може загинути. Письменник передбачає страшну катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства)

 

2. Виразне читання вірша Ліни Костенко „Вже почалось, мабуть, майбутнє” (у виконанні учениці).

Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Оце, либонь, вже почалось...

Не забувайте незабутнє,

Воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі,

Не проміняйте неповторне

На сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жиронди,

Минає славне і гучне,

Шукайте посмішку Джоконди,

Вона ніколи не мине.

Любіть тваринку і травинку

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі жаринку,

Шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона,

В напівзворотності звикань,

Як рафаелівська Мадонна

У вічі дивиться вікам?!

В епоху спорту і синтетики

Людей велика ряснота,

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста.

 

• Виділіть ті думки поетеси, які співзвучні з оповіданням

Рея Бредбері.

 

 

V. Оцінювання роботи учнів.

 

 

VІ. Домашнє завдання:

 

1. Написати твір – роздум на одну із тем: „Справжнє мистецтво не може загинути”, „Чарівна сила мистецтва” (за вибором).

2. Прочитати „Пурпурові вітрила” О. Гріна, підготувати малюнки (за бажанням)/

 

Урок літератури за ранньою лірикою Генріха Гайне

 

 

Тема: Романтичне забарвлення конфлікту ліричного героя

            зі світом (за ранньою лірикою Генріха Гайне).

 

 

Мета: проаналізувати окремі поезії Г. Гайне з метою дослідження

            особливостей творчої манери поета;

            розвивати вміння учнів робити аналіз ідейно – художнього

            змісту твору;

            вдосконалювати навички порівняльного аналізу;

            сприяти вихованню високих моральних почуттів школярів.

 

 

Обладнання: тексти поезій Г. Гайне;

                       репродукція картини І. Шишкіна „На півночі дикій...”;

                       малюнки учнів;

                       музичний твір Р. Шумана з циклу „Любов поета”.

 

 

Епіграф до уроку: „Я кохаю без жодної надії. З мого великого болю творю я пісні маленькі...”

                                                 За словами Генріха Гайне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань учнів.

 

1. Виразне читання напам’ять вірша Г. Гайне „Лорелей”.

 

2. Слово вчителя.

 У 1931 році Г. Манн у своїй статті, присвяченій творчості Генріха Гайне, писав: „Якби він був з нами, він вів би ті самі бої, що й ми. Несправедливість і приниження людини так само хвилювало б його. Його метою завжди залишалось би олюднення світу, духовне збагачення життя.”

 

• Про що говорять ці слова? Як вони характеризують Г. Гайне? Сучасність поезії Г. Гайне?
• Який цикл віршів Г. Гайне близький і нам, тим, хто живе у ХХІ столітті?

 

3. Перевірка домашнього завдання. Огляд збірки віршів „Книга пісень”.

 

• Чи є в світовій літературі твір, схожий на „Книгу пісень” Генріха Гайне? (порівняння з „Книгою пісень” Франческа Петрарки)

Висновок: „Книга пісень” Г. Гайне – це поетична розповідь про нещасливе, нероздільне кохання. Сам Г. Гайне казав: „ Книжка – то тільки урна з попелом мого кохання”.

 

• Що ви відчуваєте в цих словах поета? (гірку іронію – приховану насмішку)

 

4. Повідомлення учнів про зв’язок „Книги пісень” з циклом Роберта Шумана „Любов поета”

 Цикл „Любов поета” є одним з найвищих досягнень вокальної лірики Р. Шумана. Серед 56 „Ліричного інтермецо” Г. Гайне композитор обрав лише 16. Любов, спочатку щаслива і безхмарна, а потім означена смутком і розчаруванням, - провідна тема цього циклу. Відкриває цикл пісня „Як в травні місяці сади...” (у перекладі Л. Первомайського) – це надзвичайно простий і ніжний наспів, який розповідає про зародження першого кохання, перший щем серця поета. А вже з четвертого номера циклу (пісня „Як я в очей твоїх блакить погляну...” – переклад Дмитра Павличка) починає розвиватись основна тема – розчарування і страждання від кохання.

 

5. Прослуховування пісні №1 у виконанні світового тенора Роберта Холла.

 

• Чи вдалося співакові передати почуття ліричного героя Гайне?

 

 

ІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.

 

1. Слово вчителя.

 У світовій літературі дивовижно переплітаються різні мотиви, ідеї, образи, котрі, немов коріння дерева, вже неможливо роз’єднати, бо вони зрослися між собою навіки. Їхнє зрощення дало чудові сходи.

 Так сталося з поезіями Г. Гайне і російського поета Михайла Лермонтова. Обидва поети заговорили про одне й те саме: трагедію самотньої душі, про тугу за ідеалом, про гармонію природи і пошуки цієї гармонії у світі людей. Попри власну трагедію, поети показали шлях до Краси, Істини, Гармонії, Добра. Подивимося, як це вдалося зробити кожному з них на прикладі вірша „Самотній кедр на стромині...”

 

 

2. Порівняльний аналіз вірша у перекладах Л . Первомайського,

М. Рильського, М. Лермонтова.

 

• Хто з перекладачів більш точно передав зміст твору?
• Якою є тема вірша?
• Як поет висловлює свої почуття?
• Які два світи протиставляються у перекладах Леоніда Первомайського і Максима Рильського? (реальний й уявний)
• Які образи допомагають показати це протиставлення? (північ – південь; крига, сніг – сонце, тепло). Як називається цей прийом у літературі? (антитеза)
•  Доведіть думку про те, що переспів М. Лермонтова розповідає не про любовні стосунки, а про спільну трагічну долю людства (пошук доказів у тексті).

 

3. Заповнення таблиці:

 

схожість	відмінність
1. Тема розлуки	1. Тема людського роз’єднання
2. Ліричність сюжету	2. Драматизм змісту
3. Протиставлення двох світів	3. Відсутність протиставлення

 

 

4. Робота з репродукцією картини І. Шишкіна та малюнками учнів.

 

• Чи можна вважати її ілюстрацією до всіх перекладів вірша Г. Гайне „Самотній кедр на стромині…”? (ні, тільки до переспіву Михайла Лермонтова – пояснення, чому)
• Який з малюнків ваших однокласників передає тему та ідею вірша більш повніше?

 

5. Слово вчителя.

 На минулому уроці ми говорили про тематичне розмаїття лірики Генріха Гайне. Проаналізуйте, аби довести це твердження, вірш „Білі глянцеві манжети...”

 

6. Виразне читання вірша напам’ять у перекладі М. Пригари.

 

7. Бесіда з учнями за змістом вірша (прологу до прозового твору „Подорож на Гарц”):

 

• Хто герої цього вірша, якщо пригадати героїв Гофмана? (філістери, протиставлені герою – ентузіастові)
• Чи можна сказати, яким є ставлення ліричного героя до обивателів?
• Яке у нього виникає бажання?
• Чому герой так прагне попасти в гори? (вони, як вітер, хмари, вільні, незалежні від умовностей „вищого світу”)
• Який прийом використовує автор для зображення людей – манекенів та природи? (антитеза)
• У чому полягає суть конфлікту ліричного героя зі світом, де все фальшиве? (у запереченні всього закостенілого)

 

Висновок про іронію Гайне як засіб заперечення всього закостенілого.

 

8. Виразне читання вчителем вірша М. Лермонтова „Как часто пестрою толпою окружен…”

 

• Що об’єднує прочитаний вірш з віршем Г. Гайне „Білі глянцеві манжети”? (тема, ідея)

 

 

ІІІ. Узагальнення вивченого. Застосування знань, умінь і навичок учнів.

 

1. Слово вчителя.

 Два уроки, читаючи та аналізуючи поезії Г. Гайне, ми намагалися зрозуміти світ поета, те, що турбувало його, бентежило душу Гайне.

 

• Що, на вашу думку, спричинило наявність тяжких мотивів у ранній ліриці Г. Гайне?
• Які висновки ви можете зробити щодо особливостей його поезії? (сповідальний характер творів; поєднання романтики з критикою дійсності; щирість, мелодійність віршів; зв’язок з усною народною творчістю; пейзаж у віршах Гайне – підсилювач переживань героя)

 

ІV. Оцінювання роботи учнів на уроці.

 

V. Домашнє завдання.

 

1. Життєвий і творчий шлях Адама Міцкевича.

2. Повідомлення про перебування поета в Україні.

3. Огляд збірки „Кримські сонети” (індивідуальне завдання).

4. Виразне читання та аналіз (за планом) ідейно – художнього змісту сонетів: „Бахчисарай” (І варіант), „Гробниця Полоцької” (ІІ варіант).

Урок літератури за твором Миколи Гоголя „Тарас Бульба”

 

 

Тема: Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса

            Бульби. Цілісність натури Остапа, його самовідданість ідеї   

            захисту рідної землі. Трагедія Андрія: конфлікт почуття та

            обов’язку. 

 

 

Мета: вчити виділяти в художньому творі епізоди, важливі для

            характеристики героїв повісті, визнаючи їхні моральні

            якості, ставлення до батьківщини;

            розвивати навички виразного читання;

            виховувати моральні якості школярів, відповідальність за

            свої вчинки, життєвий вибір.

 

 

Обладнання: ілюстрації до повісті Є. Кибрика;

                      грамзапис уривку з повісті „Героїчна загибель Остапа”

 

 

 

Написи на дошці:

Отчизна є те, чого шукає душа

наша, що миліше для неї понад усе...

                                                           Андрій (з повісті „Тарас Бульба”)

 

Він прийшов з доброї волі. Чим людина винна?

Там йому краще, туди він і перейшов...

                                                           Янкель (з повісті „Тарас Бульба”)

 

Та хіба знайдуться такі вогні, мука і така сила,

яка пересилила б руську силу?

                                                      М. Гоголь (з повісті „Тарас Бульба”)

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

І. Підготовка до сприйняття теми уроку.

 

1. Вступне слово вчителя.

 Центральним поняттям у повісті „Тарас Бульба” М. В. Гоголя є поняття батьківщини. Ставлення до неї є критерієм оцінки  героїв. Пригадайте останні, передсмертні слова Мусія Шила, Степана Гуски, Бовдюга („Не жаль розлучатися зі світом. Дай бог і всякому такої смерті. Нехай же славиться до кінця віку Руська земля!”), Кукубенка. Що єднає усі прощальні промови козаків? – думка про батьківщину! Що ж таке вітчизна для людини, якщо за неї людина ладна піти на смерть? Чи потрібна їй батьківщина, якщо за неї назначена така висока ціна – Людське життя?  По  різному ставляться до цього поняття сини Тараса – Остап і Андрій: один, не виголошуючи високих промов, служить вітчизні до останнього подиху і гине за неї на чужині; інший, захопившись коханням до прекрасної полячки, зраджує своїх товаришів, батька, брата, а значить, і батьківщину.

 

Проблемна ситуація:

 Порівнявши життєві шляхи цих героїв, ми спробуємо знайти відповідь на два запитання: коли людина стає патріотом і що приводить людину інколи до зради?

 

 

ІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.

 

1. Бесіда з учнями за змістом твору (робота над образами Остапа і Андрія з використанням коментованого читання, переказу уривків).

 

• Прочитайте перший опис синів Тараса і скажіть, що спільного в їхній зовнішності? Чи такими ви уявляли собі героїв, читаючи твір?
• Яке значення має епізод перевірки Тарасом синів на фізичну міць?
• Хто із синів бився з батьком і як себе показав?
• Чому у бійці не взяв участі Андрій? Як до цього поставився Тарас?
• Чому Тарас вирішив їхати з синами на Запорізьку Січ?
• Як до цієї звістки поставилася мати?

 

2. Коментоване читання уривку „Мати біля сплячих синів”.

 

• Яке значення має цей уривок?
• Що уособлює образ матері?

 

3. Переказ тексту (за варіантами) про навчання Остапа і Андрія у академії (2 розділ).

 

• Які риси характеру виявилися у братів під час навчання?
• Яке почуття ще в академії полонило душу Андрія?

 

4. Робота з текстом 3 розділу повісті.

 

• Підберіть цитати, які показують поведінку Остапа і Андрія у Запорізькій Січі.
• Як братів сприймають козаки?

 

5. Зіставлення фрагментів тексту з 5 розділу повісті („Облога Дубно”).

 

• Що єднає і що різнить героїв?
• Як Тарас оцінює військовий хист своїх синів?

 

6. Проблемна ситуація. Доведіть, що другв битва під Дубно стала переламним етапом у житті Андрія. Який він зробив вибір?

 

7. Аналіз образу Андрія (розділи 5 -9).

 

• Як повів себе Андрій, коли служниця панночки звернулася до нього по допомогу? Чи відчував він сумніви, вагання?
• Чи думав він в той час про зраду?
• Прочитайте діалог Андрія і панночки (в особах). Чи вимагала дівчина від нього зректися батьківщини?
• Якби Андрій не загинув від руки батька, могли б бути щасливими прекрасна полячка і молодший син Тараса? (дискусія про зраду у стосунках юнаків і дівчат)
• Як ви розумієте слова Янкеля, винесені в епіграф уроку? Чи згодні з ними? (дискусія)
• Зачитайте опис Андрія під час битви козаків проти поляків. Яку деталь його вбрання підкреслює автор? Що вона символізує?
• Яке рішення прийняв Тарас, побачивши сина на боці ворога? Зачитайте епізод останньої розмови батька з Андрієм. Яка поведінка Андрія?
• Що відчуває батько? Як ви вважаєте, чи легко було Тарасу вершити суд над власним сином?

 

Проблемна ситуація:

Хто, на вашу думку, Андрій: зрадник чи жертва жорстокого часу, коли було соромно і безчесно думати козакам про жінку і кохання?

 

8. Аналіз образу Остапа (розділи 7 – 9).

 

• Яким себе показав Остап під час битви проти ляхів? (епізод бою з хорунжим, робота над порівнянням)
• Чому запорожці замість загиблого отамана Бородатого обирають Остапа? Чи бажає влади Остап?
• Розкажіть про героїчні вчинки Остапа.
• Як Остапа взяли у полон?
• Яким показаний герой під час страти? Як він поводиться в останні хвилини свого життя? (коментоване читання)
• Чи легко Тарасу спостерігати за тортурами, які змушений зносити його старший син?
• Якими були останні слова Остапа? (грамзапис)

 

9. Робота з ілюстраціями Є. Кибрика („Смерть Андрія”, „Загибель Остапа”).

 

• Подивіться на малюнки і скажіть, якими словами з повісті їх можна підписати?
• Як ви гадаєте, які думки і почуття охопили батька над тілом вбитого ним сина?
• Як художник передав стійкість духу Остапа?

 

ІІІ. Узагальнення набутих знань, умінь, навичок (складання плану порівняльної характеристики образів Остапа й Андрія).

 

1. Походження та зовнішній вигляд братів.

2. Навчання в академії (успіхи в навчанні, поведінка у стосунках з товаришами).

3. Ставлення до батьків.

4. Здатність на сильні почуття.

5. Прояв рис характеру на різних етапах дорослого життя (на Січі, під час облоги Дубно, у бою, в останні хвилини життя).

6. Ставлення автора до своїх героїв.

 

 

ІV. Домашнє завдання.

 

Підготуватись до написання роботи з розвитку зв’язного мовлення.