Урок "Контрольний стислий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості а художньому стилі".

Тема: УМР № 14 – 15. Контрольний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

Мета: повторити відомості про текст,  його ознаки, структуру, стилі й типи мовлення, у якому поєднано декілька типів мовлення;

 розвивати увагу, пам’ять; вміння послідовно викладати прослухане висловлювання, грамотно висловлювати думки, удосконалювати культуру писемного мовлення;

виховувати любов до Батьківщини, почуття поваги до історії держави, її минулого, бережливе ставлення до архітектурних та природних пам’яток.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Людина повинна завжди пам’ятати,

звідки вона пішла в життя.

Людина не має права бути безбатченком.

Олександр Довженко

Хід уроку:

І. Організація класу.

II. Підготовка до сприймання матеріалу. Мотивація уміння.

• Робота з епіграфом.

1. Чому, на вашу думку, «людина повинна завжди пам’ятати, звідки вона пішла в життя»?
2. Яке місце ви вважаєте своєю батьківщиною?
3. Чи пишаєтеся ви тим місцем, де ви народилися? Чому?

III. Актуалізація й корекція опорних знань.

• Бесіда.

- Що таке текст? (Текст — це зв’язне висловлювання, яке складається з кількох речень і має певну змістову та структурну завершеність).

- Укажіть змістові особливості тексту. (Наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заголовок, зв’язок між складовими частинами).

- Які структурні особливості тексту? (Наявність зачину і кінцівки, послідовність викладу змісту, використання мовних засобів зв’язку між складовими частинами).

- Які стилі мовлення вам відомі?

- Які особливості художнього стилю мовлення?

- Які типи мовлення ви знаєте?

- Які особливості стислого переказу тексту?

IV. Робота з текстом переказу.

• Читання тексту вчителем (інформаційна компетентність).

                           Спогади далекого дитинства.

… До чого ж гарно і весело було в нашому горóді! Ото як вийти з сіней та подивись навколо — геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати.

Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю.

А малини — красної, білої! А вишень, а груш солодких, було. як наїсися,— цілий день живіт як бубон…

… Збирались ми на косовицю завжди довго. Я лежу на возі. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. До Десни верстов п'ять дуже складної дороги. Переїхати треба дві великі калюжі з гнилицями, що ніколи не висихали, два мости, потім знову одну гнилицю, потім два хутори з собаками і село Мале Устє по вузесеньких кручених вуличках, … і знов понад річкою між осик і дубів, і вже аж там, над самою Десною, було моє царство.

Пахне огірками, старим неретом волока, хлібом, батьком і косарями, пахне болотом і травами, десь гукають, і... зразу чую, деркачі й перепілки.

Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п'ю воду. Вода, ласкава, солодка. Вбігаю в ліс — гриби. У лози — ожина. В кущі — горіхи. В озері воду скаламучу — риба.

… Погодою у нас на сінокосі щось, казали, років з півтораста завідувала ворона. Це була, так би мовити наша фамільна ворона. Вона возсідала коло нашого куреня на високій сокорині і звідти бачила всіх нас і все, що ми пили, їли, яку рибу ловили, чи де зарізали деркачика косою чи перепілочку, бачила усіх пташок у нашім лісі, все чула і, найголовніше, віщувала погоду. Вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі. Один тільки дядько Самійло не піддавався воронячим чарам.

…Тільки було це так давно, що майже все вже розтануло в далекім мареві часу, як сон, і потонуло. Одна лише Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві. Свята, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій.

Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. Ясно скрізь.

Тоді Десна була глибокою і бистрою рікою.

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно… Так багато дала ти мені подарунків на все життя.

Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шлях. (О. Довженко,  482 слова)

• Мовностилістичний аналіз тексту.

1. Метод «Закінчи речення»

— Тема й основна думка тексту…

— Текст належить до стилю мовлення….

— Типи мовлення поєднані в цьому тексті…

— Визначте мікротеми висловлювання.

2. Словникова робота (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

- Про які місця іде розповідь в тексті? (Город, біля батьківської хати, дорога на косовицю, берег Десни, сама красуня Десна).

- Поясніть значення слів:

     Верста - давня міра відстані, яка вживалась до прийняття метричної системи мір в Україні, Білорусі та Росії. Одна верста дорівнює 500 сажням чи 1.0668 километра.  

 Гнилиця - пригнилий плід дикої груші.

- Доберіть синоніми до слова «возсідати» (сидіти).

• Самостійне складання плану.

Орієнтовний план.

 І. До чого ж гарно і весело було в нашому горóді!

  1. Сад весною.

  2. Город серед літа.

 ІІ. Дорога на косовицю.

1. Мене везуть у царство трав…
2. Запахи і звуки, які переслідують дорогою.
3. На березі Десни під дубом.

 ІІІ. Фамільна ворона – ворожка.

 VІ. Далекі спогади про рідну річку, що зосталася нетлінною.

  1. Свята, чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій.

  2. Нема тепер уже таких річок.

  3. Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно…

• Повторне читання тексту вчителем.

1. Учні занотовують у чернетках окремі слова, словосполучення, потрібні для розкриття основної думки, зв’язку частин тексту.
2. Запис переказу тексту в чернетках.
3. Редагування написаного (компетентність продуктивної творчої діяльності).
4. Опрацювання пам’ятки «Поради до редагування тексту переказу».

ПАМ'ЯТКА «Поради до редагування тексту переказу».

• Перевір переказ:

1. Чи немає відхилень від теми, ідеї;
2. Чи витриманий стиль тексту;
3. Чи немає логічних відхилень;
4. Чи правильно визначені частини твору;
5. Чи збережені лексичні та синтаксичні особливості тексту;
6. Чи немає орфографічних, пунктуаційних помилок;
7. Чи дотримано обсягу роботи.

5. Виконання роботи в зошитах (мовленнєва компетентність).

    V. Підсумки. Рефлексія.

• Метод «Обговорюємо».

• Чи вдалося досягти завдань уроку?
• Які завдання виявились складними?
• Як ви оцінюєте свою роботу? Які недоліки помітили?
• Яких вмінь набували під час виконання роботи?

   VI. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (компетентність саморозвитку). Повторити вивчене про структурні особливості тексту.