Урок-козацький похід. "М.В. Гоголь «Тарас Бульба». Зображення історичних подій в Україні. Побут і звичаї запорожців".

Тема.    М.В. Гоголь «Тарас Бульба». Зображення історичних подій в  Україні 

              Побут і звичаї запорожців.

Мета:    показати захоплення  М. В. Гоголя  Запорізькою Січчю, історичними

           подіями в Україні, побутом і звичаями козаків;

                  розвивати вміння готувати повідомлення на задану тему,                                застосовуючи технології проектного навчання; вчити ясно, логічно висловлювати свої думки,  розвивати навички виразного читання, вміння аналізувати художній текст; формувати  навички узагальнювати матеріал;

                   використовуючи міжпредметні зв’язки з історією

            виховувати повагу до історичного минулого українського

           народу, почуття обов’язку та гордості за героїчне минуле своєї

           Вітчизни, формувати громадянську позицію учнів.

Тип уроку:     урок застосування нових знань

Технологія:    елементи проектного навчання,

                          інтегрований урок

Форма уроку:  урок-козацький похід

Обладнання:   - портрет М.В. Гоголя

                         - запис «Козацького маршу

                         -повість «Тарас Бульба»

                         -виставка книг М.В. Гоголя

                         - репродукції картин до повісті «Тарас Бульба»

                         -таблички з написом назви куренів

                         -бейджики

                        - магнітофон

                         -ноутбук

                        -мультимедійний проектор

                       -екран малого розміру

Епіграф до уроку:         Так ось вона, Січ! Ось воно те гніздо, звідкіля 

                                        вилітають усі ті горді, як орли, і дужі, як леви.

                                        Ось звідки розливається козацька воля по всій 

                                        Україні.

                                       М.В. Гоголь

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя                   (під музичний супровід )

      -  З давніх-давен людям відомо:

«дерево життя» - це гілочка, на якій  ростуть три листочки.

    Перший листочок – символ минулого часу,

    другий листочок – сучасного,

   третій – майбутнього.

    Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний взаємозв’язок минулого, сучасного і майбутнього.

     Як це рузуміти? А так, що все навколишнє – це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє.

     Отже, щоб вірно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба  вивчати минуле свого народу, його історію.

     Історія народу, як і життя людини, має героїчні і трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше проявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості.

          В історичному минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ.

  ( Звучить аудіозапис пісні «Гей, ви, козаченьки»,  слова В. Крищенка, музика  Г. Татарченка)

     Це про неї Гоголь у творі  «Тарас Бульба» писав: « Так ось вона, Січ! Ось воно те гніздо, звідкіля  вилітають усі ті  горді й дужі, як леви. Ось звідки розливається козацька воля по всій  Україні» .

         Невипадково, що епіграфом до нашого уроку взято саме ці слова.

     Отже, діти, вам буде цікаво познайомитись з однією з найлегендарніших сторінок історії українського народу – Козаччиною. Тож запрошую вас побувати в ХVІ – ХVІІ ст. на Запорізькій Січі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя:     (на фоні «Козацького маршу»)

   - Сьогодні, продовжуючи знайомство з відомою повістю М.В. Гоголя «Тарас Бульба», ми вирушаємо в козацький похід разом із славними героями-козаками і станемо свідками тих далеких подій, що складали історію нашої славної України.

      Далі свою роботу поведемо у незвичайному руслі, використовуючи прийом перевтілення. Кожен із вас  буде козаком. Як ми всі знаємо, жінок на Січі не було,але так, як у нас незвичайна подорож, у наших куренях будуть і козачки.

     Усіх наших козаків ми об’єднали у три курені:

1. Корсунський
2. Переяславський
3. Уманський

 Вчитель:  (на фоні «Козацького маршу»)

- Тому під звуки « Козацького маршу» ми вирушаємо у славне і героїчне минуле, щоб разом із героями повісті попливти  на хвилях козацької душі, поринути у вир тогочасного життя.

    Кожен курінь здійснить свій похід на козацьких човнах – «чайках».

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вчитель:

- З попереднях уроків нам відомо, як глибоко і віддано любив Гоголь Україну, її славне історичне минуле.

    Він звертає свій погляд до епохи національно- визвольних війн українського народу. Письменник звертає свій погляд до Запорізької Січі. Тільки тут могли сформуватися могутні  характери, справжня дружба і братерство.

    Сьогодні ми з вами поговоримо про захоплення Гоголя Запорізькою Січчю, побутом і звичаями козаків.

На уроці ми продовжимо працювати над нашим проектом «Козацька доба, відображена у повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»,розглянемо розділи  «Зображення історичних подій в Україні».

2. Мозкова атака
   1. Запитання для першого –Корсунського куреня:

• Що то за люди були, козаки? Чому їх так називали?

                                         (Козак – це вільна ,озброєна людина.     

                                          Життя їхнє було сповнене небезпеки, 

                                          де вся надія була на шаблю,    

                                          прудконогого коня).

Вчитель:

-Які ж були причини повстання  козаків? Щоб краще уяснити це питання,пропоную переглянути уривок із фільму «Тарас Бульба». 

  ( Перегляд уривку з відеофільму «Тарас Бульба»)

-Так які ж причини повстання  козаків?

Вчитель:

      -Кожна пара у класі працювала над розділом, завдання якого полягало в тому, щоб віднайти та презентувати історичний матеріал з теми «Козацтво».

        То ж слово надається учням, що працювали по першому розділу-«Виникнення козацтва»  і презентувати робочі матеріали.

  1а)  Розділ  «Виникнення запорізького козацтва»

Перший історик:

              Українське козацтво – визначне явище в європейській історії.

Слово «козак» тюркського походження і означає «вільна людина».

      Головна історична умова виникнення українського козацтва як суспільного стану і збройної сили – підневільне становище України під владою сусідніх держав Литви і Польщі, позбавлення її власної державності, соціальне гноблення, а також національні  й релігійні утиски українського народу, який прагнув здобути волю і державну незалежність України.

       Перші письмові згадки про українських козаків містять  джерела кінця ХV – початку ХVІ ст.

    У   2009 році виповнюється 520 років від першої згадки у «Хроніці» польського історика Мартина Бєльського про козаків на Поділлі (1489 р.)

Другий історик:

•    У 1572 році король Сигізмунд ІІ Август видав  універсал про прийняття на державну військову службу 300 козаків , яких поіменно записували в спеціальний список – реєстр. Таких козаків називали реєстровими.

     Реєстровці дістали від уряду Речі Посполитої право на окремий суд, звільнялися від державних повинностей (крім військової), отримували земельні володіння і платню грошима, мали дозвіл займатися промислами та торгівлею.

      Реєстрова старшина отримувала значні маєтності.

    Офіційно реєстрове козацтво називалося Запорозьким військом, якому формально підпорядковувалася і Запорізька Січ.

Вчитель :

 - Знайдіть у тексті слова, які допомагають нам уявити козака.

(с.38:-«Запорожець, як лев, простягся  на дорозі.Закинутий гордо чуб його захоплював на пів-аршина землі.Шаровари з червоного дорогого сукна були замазані дьогтем, щоб показати повну до них зневагу»

2)  Запитання для другого –Переяславського куреня:

    - Опишіть місцевість, де оселялися козаки. Де про це сказано в повісті?

              ( Учні: - Це були безмежні південні степи з мовчазними високими могилами та високою травою, з якої було видно тільки голови коней. Цю місцевість ще називали Диким Полем).

Вчитель :

• Перед тим, як розповісти про прибуття Тараса з синами у табір запорожців, Гоголь подає  так опис степу :   ( аудіозапис )

«... А тим часом степ давно вже взяв... Степи... Які ж  бо вони з біса гарні».

Вчитель:

    -А зараз робочі матеріали покажуть історики, що працювали над розділом «Запорозька Січ»

                2а)   Розділ  «Запорізька Січ»

Третій історик:

         Виникнення низового козацтва пов’язане з утворенням Запорізької Січі і діяльністю українського князя Дмитра Вишневецького.

   Саме він об’єднав розпорошені козацькі ватаги і збудував на Дніпровому острові Хортиця (1552 р.) твердиню- замок  - Запорозьку Січ.

      Запорізька Січ -  військово – адміністративний центр запорозького козацтва. Назва походить від слів «сікти», «засіка» й означає дерев’яне укріплення, зроблене з січених колод. «Запорозька» - від місця розташування – за  Дніпровими порогами.

    Січ під впливом різноманітних чинників час від часу змінювала своє місце розташування. Звідси – назви 8 відомих січей: Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Кам’янська, Олешківська, Покровська (Нова).

     Січ була добре укріплена. Крім того, що вона знаходилася на острові, що омивався дніпровами водами, навколо неї був викопаний рів, наповнений водою, та поставлений високий гострий частокіл з брамами.

     Як правило, складалася Січ з двох частин: внутрішній кіш – майдан з церквою по середині, а навколо майдану – курені, куренні скарбниці, будинки куренної старшини, склади зі зброєю, гарматами, харчами, та човнами.

      А також зовнішній кіш – передмістя, де були торгові ряди, заїжджий двір, кузня, гончарня.

     Курені були з плетеними стінами, а дахи були вкриті очеретом або кінськими шкірами. У такій хатинці жив один військовий підрозділ – курінь – з курінним отаманом.

Четвертий історик:

         - Посередині стояла невелика церква святої Покрови, знадвору дуже скромна, але  всередині повна золота і срібла, бо козаки були дуже набожні й дбали про свою церкву, справляли всі свята. Були й свої священники. Вони читали проповідь неодмінно українською мовою. Під час служби козаки тримали шаблі наполовину витягнені  з піхов на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру.

          Запорозьку Січ прийнято вважати  козацькою демократичною  республікою. Про це свідчить наявність Козацької Ради – загальних козацьких зборів – найвищого органу влади на Січі, де вирішувалися всі адміністративні, судові та військові справи.

     Щороку козаки обирали кошового отамана та козацьку старшину. Це були найзаслуженіші та найвизначніші люди.  

Вчитель:

        -Такою Запорізьку Січ нам представили історики.                                  У творі її ми бачимо очима Тараса Бульби та його синів.Що побачили Тарас та його сини, під’їжджаючи до Запорізької Січі? (заповнення схеми «Запорізька Січ»

 С.38-«При в’їзді їх оглушили……………..не помилуватися з нього»)  

                           (*всі працюють)

Вчитель:

        -Знайдіть і прочитайте слова автора, які описують Січ.

(с.42:- «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо……………на всю Україну.»

                          ( *горда, волелюбна )

 с.48: -«Січ складалася з понад шістдесяти куренів………………..принад         для молодих людей»

                           ( *незалежна республіка )

Вчитель:

       -Гоголь писав про Січ так:      «Тут проходять школу дорослішання й мужності молоді козаки; із гнізда, коли зміцніють крила, вилітають справжні орли, готові до польоту; тут старше покоління,  загартоване в походах і битвах, опікує їх, як соколят.»

                          ( *заснована на рівноправності і братерстві )

 Вчитель:

    - Які були умови прийому до козаків?

( Інсценізація)

• Яких законів придержуються козаки? ( с.48-50)

                             (*суворо карає тих, хто порушує закони )

•   А який звичай вибору та посвяти в кошового існував на Січі, що його описав Гоголь?    Подивіться уривок з фільму.                                               

              ( Перегляд уривку з відеофільму «Тарас Бульба»)

    - Так яка ж вона, Запорозька Січ ?

             *незалежна

             *горда

             *справедлива республіка

             *суворо карає тих, хто порушує закони

             *заснована на рівноправності і братерстві

             *волелюбна     

3)  Запитання для третього- Уманського куреня :

    - Яка річка є окрасою Запорізької Січі?

      Чому козаків називають запорозькими?

                                            (Священною річкою українського народу є

                                             Дніпро, унікальна вона своїми порогами. 

                                             Козаків особливо приваблювали багаті на рибу

                                             й дичину родючі землі за дніпровими порогами.

                                             Тому козаків називали запорозькими.)

Вчитель:

- А  зараз робочі  матеріали  покажуть історики, що працювали над розділом  «Як козаки воювали»

       3а)     Розділ  «Як козаки воювали»

П’ятий  історик: «Клейноди»

  - Клейноди – це символи влади військової старшини ХV – ХVІІІ ст.

     За часі Стефана Баторія ними були :

• корогва (прапор)
• бунчук
• булава та її різновиди:

                      а) тростина (палиця)

                      б) пірнач

- литаври

- печатка

         Прапор (корогву) Війська Запорозького завжди носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом.

        Печаткою розпоряджався суддя. Вона була круглої форми, виготовлялася із срібла. На ній був зображений козак у гостроверхій шапці й кафтані, із шаблею, порохівницею на боці та мушкетом на лівому плечі.

        Гетьману надавався також бунчук – палиця завдовжки 2-2,5 м , із кулею або вістрям у горі, під якими прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста.

        Ознакою влади полковника стала невелика бойова булава – пірнач.

       Також до козацьких клейнодів відносять і литаври – великі бойові барабани, за допомогою яких віддавалися команди в бою.

Шостий історик : «Зброя козаків»

          - Запорізьке військо славилося своєю високою боєготовністю і військовою    майстерністю.

     Козаки з великою прихильністю ставилися до своєї зброї, дбали не тільки про її високі бойові якості, а й про красу і оздоблення. Великою пошаною користувалася шабля. Козаки називали її «шаблею – сестрицею», «ненькою- рідненькою».

     Кожен запорозький козак мав рушницю.

     Дехто мав пістолі.

     Вони самі виготовляли цю зброю на Січі, а порох і кулі купували в Польщі чи Малоросії, або виготовляли самі.

    Козаки використовували :

                - келеп

                - арбалет

                - ножі

                -лук та сагайдак

                - ятагани

                - бойові сокири

                - якірці

     Були у запорожців гармати, які стріляли ядрами.

     Запорозькі козаки зарекомендували себе і як славні моряки. Вони будували човни – чайки.

Вчитель:

      -Слово надається народознавцям, які представлять робочі матеріали по розділу «Побут козаків»

          4а)   Розділ  «Побут козаків»

Перший народознавець: -«Історія козацького костюма»

      -  Козаки носили широкі шаровари на мотузці, що їх підтримувала , і бешмети. Часто підперізувалися поясом. Поверх бешмета надівався чекмінь – приталений кафтан, широкі рукави якого були стягнуті в манжети.

     Головним убором найчастіше служила шапка з баранячого хутра – «трухменка», сукняний верх якої звисав клином.

     Запорожці мали довгі висячі вуса, а на голеній голові залишали довге пасмо волосся – «оселедець».

Другий народознавець:

       -  У запорожців похідний одяг був бідний. Але вдалі військові походи на турок, татар давали змогу козакам одягатись у дорогі трофейні речі – шуби, жупани, шаровари, шовкові сорочки, чоботи, чекмені. Тому домашній парадний одяг у козаків був розкішний .

Третій народознавець :     - «Їда козаків»

      Повсякденною їжею козаків  була саламаха (житнє квашене тісто, рідко зварене), куліш, галушки, каші, а також все те, що давав водний басейн Дніпра, степ та ліси. Це риба, м’ясо диких птахів та тварин, горіхи, ягоди, гриби.

     З-за кордону привозилися прянощі різні делікатеси.

 Вчитель :

-Перед вами лежить «Лицарський кодекс запорожців».Ми його будемо заповнювати на наших уроках.

-Так яке завдання і цілі боротьби були у козаків? ( Свобода Батьківщини )

-Так яким було ставлення козаків до віри ? ( Відданість православній вірі )

-Які основні риси запорозьких козаків  ви можете назвати ? (Патріоти, хоробрі,сильні…)

V.  Підсумок уроку.  Оцінювання. ( Див. листок оцінювання )

Вчитель :

  - Пройшли часи. Залишилися високі могили, які гомонять уночі з буйним вітром про славні події запорожців.

    Залишилися місця, де колись вирувало життя, чудові козацькі думи та історичні пісні.

     Залишився старий сивий Дніпро, який колись  любо  колихав на своїх хвилях високі легкі козацькі човни.

    А в нас збереглася свята пам’ять  про славні подвиги наших предків запорожців.

     - Так чому так важливо знати своє минуле?

     - Якими почуттями наповнилися ваші серця по закінченні цього уроку?

VІ. Домашнє завдання

       Роботу над нашим проектом ще не завершено.

Домашнім завданням буде:

1.Дослідити долю жінки-козачки.

2.Групі художників створити власні ілюстрації до повісті.

                                                                   Додатки

Презентація № 1  « Виникнення  козацтва »

                                  Презентація№ 2  « Запорізька Січ »

Презентація № 3 « Як козаки воювали »

Презентація № 4  « Одяг козаків»