Урок "Лірика трагічного оптимізму". Конспект уроку з українськ літератури для 11 класу на тему:"Шевченківські та кулішівські мотиви у творчості Є.Маланюка

Голик О.В.

ЛІРИКА ТРАГІЧНОГО ОПТИМІЗМУ

 

Тема. Шевченківські та кулішівські мотиви у творчості Є.Маланюка.

(«На тризні», «Шевченко», «Куліш», «Пам’яті Куліша (Малоросам)», «Невичерпальність»).

Мета: допомогти учням усвідомити глибину, ідейно-художнє багатство творів поета, їхню естетичну цінність; розвивати навички аналізу ліричних творів, удосконалювати вміння висловлювати власні міркування; виховувати почуття патріотизму, активну громадянську позицію.

Тип уроку: позакласне читання.

Форма уроку: урок-мозаїка.

Наочність, обладнання: портрети Т.Шевченка, П.Куліша, Є.Маланюка, збірки поезій, тлумачні, літературознавчі словники.

Форми, методи та прийоми роботи: «Історична довідка», робота з таблицею, «Для допитливих», «Цитата для роздумів», проблемні запитання, бесіда, виразне читання, «Хвилинка релігієзнавства», словникова робота.

Міжпредметні зв’язки: українська мова (архаїзми, риторичні запитання), історія України (епоха і поет, Коліївщина, Гонта), релігієзнавство (Біблія, сінайська скрижаль, Самсон, Єремія).

Теорія літератури: катрен, антитеза, градація, диптих, амбівалентність, риторичне запитання, гіпербола, символ, анафора, сонет.

Епіграф:

Шукаючи Шевченків слід крилатий

І вгадуючи Кулішевий дім…

Є.Маланюк

Хід  уроку

 

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

        Дороговказом у житті й у поезії Є.Маланюка стали насамперед заповіти Т.Шевченка й П.Куліша, про що яскраво свідчать і його лірика, й есеїстика, а  також статті, написані митцем: «Ранній Шевченко», «Три літа», «До справжнього Шевченка», «Шевченко живий», «У Кулішеву річницю» та ін.

       Ці титани думки як високі зразки служіння Україні й людству надихали співця на невсипущу творчу працю.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда.

• Що вам відомо про Т.Шевченка, П.Куліша, Є.Маланюка?
• Що їх об’єднує?
• Чому ви так вважаєте?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

• Назвіть вірші Є.Маланюка, у яких відлунюють думки Кобзаря.

Вірші Є.Маланюка про Т.Шевченка

«Шевченко», «На тризні», «Посланіє», «Убійникам», «Десятиліття», «Невичерпальність», «Друге посланіє», «Уривок з поеми», «Липень», «Думи мої, думи…», «Побачення», «Мазовше, V» та ін.

•              До яких поезій Є.Маланюк узяв епіграфами рядки з творів Т.Шевченка? («І ранками на панщину йдучи…», «Молитва» («Вчини мене бичем своїм…»), «В цім небі Бога немає», «Молитва» («Воркував голубий Іордан за її плечима…»), цикл «Міста, де минали дні»), «В цім закалюжнім Вавилоні»).

Виразне читання поезії Є.Маланюка «На тризні» (1929).

• На чому наголошує автор? (На невмирущості полум’яного духу Тараса Шевченка).
• Чому не підвладний Кобзаревий «гімн огню», «рокіт многострунний»? (Часу й забуттю).
• До чого завжди спонукатиме співвітчизників? (До гідного життя).

Виразне читання поезії Є.Маланюка «Шевченко».

• Як би ви назвали цю поезію? (Вірш-портрет).
• Визначте жанр твору. (Сонет).

Теорія літератури.

Сонет – (італ.  sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде  тощо.

• До якої збірки входить цей вірш? («Земля й залізо»).
• Якому віршеві передує? («Куліш»).
•              Чому? (Підкреслює вагомість для України цих двох велетів думки, що стоять пліч-о-пліч в історії національного відродження Батьківщини).
•              Яке місце традиційно відводиться йому й на яке він заслуговує?
•              Саме над цими питаннями розмірковує автор, намагаючись звільнити постать Кобзаря від прямолінійних і спримітизованих поцінувань, збідненого розуміння його діяльності.
•              Чому, на вашу думку, у Є.Маланюка виникло прагнення наблизитись «до справжнього Шевченка»? (Його обурювало, що образ поета «сплощився і завмер народницькою іконою», поставши «у відповідній канонічній уніформі, себто в шапці і кожусі, що сталися зловісним символом на довгі десятиліття»).
•              Ким для Є.Маланюка є Т.Шевченко? («Не поет – бо це ж до болю мало…»).
•              Що подається після першого катрена-тези? (Антитеза, якою митець заперечує традиційне уявлення про великого співця).

Теорія літератури.

Катрен – ( фр. quatrain) — чотиривірш, строфа  з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим  римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких  клаузул.

Антитеза –  стилістична фігура, зіставлення контрастних явищ, образів і понять. В основі антитези часто лежать  антоніми.

• Це не просто людина, а ціла епоха і в національному, і в планетарному розвитку.
•              Чим послуговується Є.Маланюк, стверджуючи, що Т.Шевченко – «бунт буйних майбутніх рас», «полум’я, на котрім тьма розстала», «вибух крови, що зарокотала / Карою за довгу ніч образ»? (Градацією).

Теорія літератури.

Градація – (лат.  gradatio поступове підвищення, посилення від gradus  - крок, ступінь) — стилістична фігура , яка полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.

• Що вам нагадує твір? (Шевченківський сонет (три катрени й один дистих).

Теорія літератури.

Дистих – найпростіша восьми-, одинадцяти-, дванадцяти-, тринадцятискладова  строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних  римою чи неримованих, і містить лаконічну, афористичну думку.

•            Чим у творі є третій чотиривірш? (Логічним розвитком попередніх міркувань, що продовжує низку характеристик-узагальнень («лютий зір прозрілого раба», «Гонта, що синів свяченим ріже», і водночас синтезуючою оцінкою, підсумком).
•            На чому наголошує автор? (На чудотворній силі Кобзаревого слова, котре відроджує гідність і могуть народів («У досвітніх загравах – степа / З дужим хрустом випростали крижі»).
•            Чому Є.Маланюк згадує ім’я Гонти? (Символ Коліївщини).

«Історична довідка».

Гонта – (пол. Iwan Gonta; 1740-1768) — керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини — повстання проти релігійного, національного та соціального гніту, що вибухнуло 1768-го року на землях Правобережної України, що входила в ті часи до складу Речі Посполитої.

Коліївщина – селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту правобережного українського населення в Речі Посполитій. Очолив це повстання запорожець Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта.

Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху. У відповідь на реакційну політику Речі Посполитої, зокрема діяння конфедератів, повстанці відповіли масовою різаниною католиків Речі Посполитої і єврейського населення на Поділлі та Волині. Повстання було придушене російськими військами (спільно з поляками), а гайдамацькі ватажки — страчені або заслані на Далекий Схід.

•              Що Є.Маланюк підкреслює у фіналі сонета? (Загальнолюдську спрямованість життя і творчості Шевченка як носія ідеалів добра й справедливості, як великого гуманіста: «А ось поруч – усміх, ласка, мати / І садок вишневий коло хати»).
•            Хто такий П.Куліш? (Будитель національної самосвідомості українців, носій державницької ідеї).
•            Що об’єднує твори Є.Маланюка і П.Куліша? (Вони відчували нестерпний біль за український народ).
•            Порівняйте характеристики народу у сприйнятті митців.

Робота з таблицею.

П. Куліш «Псалтирна псальма»	Є. Маланюк «Сонет гніву і ганьби»
«Народе мій, ясирнику татарський, / Невольнику турецький найдорожчий!»	«Каліка виклятий – такий він і донині! / Сліпий кобзар – співа свій вічний жаль. / Самсоном темним – зруйнував святині. / Розбив, дурний, сінайськую скрижаль».
«Народе мій, єхидний панський слуго / І польської герою темний слави!»	«Зродив вождів – дрібну плебейську шваль / Вошивих душ, що бабраються в слині»
«Народе мій, недоуку латинський, / Товаришу московської темноти!»
«Почез єси в літописях чернечих, / Не згадують воювники про тебе».

Словникова робота.

Ясир – (тур. esir, «бранець», «поневоленний», «раб») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі з 15 — до середини 18 століття.

Скрижаль – дошка або таблиця з написаним на ній текстом (священним, культовим).  

«Хвилинка релігієзнавства».

Самсон – (давньоєврейською Шимшон - «сонячний») — останній та найвідоміший з суддів давнього Ізраїлю. Згадується у Старому Заповіті Біблії (Книга Суддів, 13 — 14).

•              Що об’єднує творчість П.Куліша і Є.Маланюка? (Войовничий дух, різкість викривача й жага патріотичного чину).
•              Є.Маланюк пропускав крізь власне серце найзаповітніші думи славетного попередника, його надривні почуття й переживання. Цей міцний внутрішній зв'язок між митцями прочитується в поетичних рядках.

Виразне читання сонету Є.Маланюка «Куліш» (1925).

•              Яку спробу зробив поет? (Проникнути до мистецької лабораторії автора вражаючих послань «До Шекспіра, заходившись кого українського перекладу його творів» та «До рідного народу, подаючи йому український переклад Шекспірових творів» (з книги «Хуторна поезія»).
•              Чому письменник віддає належне? (Одержимості й фантастичній працездатності П.Куліша, його прагненню «очі правнукам хижацьким просвітити» через залучення до спадщини вселюдських світочів, зокрема й знаменитого гуманіста з Туманного Альбіону).
•              Чим він, «з культурників найбільший воєвода», слугував українському просвітникові та європеїзаторові? (Недосяжним взірцем у справі утвердження загальнолюдських цінностей на противагу варварству й кривавому хижацтву, темній і сліпій жорстокості).
•              Чи розумів П.Куліш, наскільки невдячною може виявитися його титанічна робота? Що вона може канути «в тьму», «в неславу й забуття»? (Так, але він працював і працював до перевтоми й самовиснаження («довго Шекспіра перекладав», «сторінки по одній / Ще мерехтять в очах»).
•              Заради чого його праця? (Задля прийдешніх поколінь, майбутнього «цій землі», «приблуди степового» й «наслідника розбишацького»).
•              Чим завершується твір Є.Маланюка? (Аплікацією – разючим початковим рядком з Кулішевого вірша «До рідного народу…»).

Теорія літератури.

Аплікація – це внесення в авторський текст загальновідомого виразу, прислів'я як пряму або близьку до нього цитату.

«Для допитливих».

 Рядки з вірша П.Куліша «До рідного народу, подаючи йому переклад Шекспірових творів»: «Народе без пуття, без честі і поваги, / Без правди у завітах предків диких, / Ти, що постав  з безумної одваги / Гірких п’яниць та розбишак великих…».

•              Чому Є.Маланюк використав саме ці рядки? (Це крик образи за співвітчизників: «Народе без пуття, без честі, без поваги»).
•              З чим порівнюється кулішівський хутір? (З «дивним» Чигирином, де «сплять гетьманські салі»).

Словникова робота.

Салі – зали.

• Що вбачає Є.Маланюк у творах П.Куліша? («залізний стиль нових універсалів»).
•              Що він має на увазі? (Державотворчі змагання українців уже в ХХ столітті, у яке зазирав просвітник).

Виразне читання поезії Є.Маланюка «Пам’яті Куліша (Малоросам)».

• Чи любить Є.Маланюк рідну землю?
• Чи не засліплює це почуття митця? (Його ставлення до України амбівалентне).

Словникова робота.

Амбівалентність - (від лат. ambo — обидва і лат. valere — володіти, діяти) — психічний стан роздвоєності.

• Чим позначений ліричний диптих? (Трагічним пафосом і драматизмом).

Теорія літератури.

Диптих – (від грец. δίπτυχος — подвійний, складений у двоє): об'єднані однією темою та ідеєю два поетичні твори.

•              Яку присвяту має перший вірш «Невже ж надії всі – пропащі?..»? («Малоросам»).

Словникова робота.

Малорос - заст. офіційна назва українців у дореволюційній Росії.

•              Чому саме їх автор вважає найбільшою небезпекою для нашої нації?  (Поет розкриває одну з найважливіших ділянок громадської діяльності співця – боротьба за порятування українців від почуття вторинності, від пристосуванства, інертності й відступництва).
•              Що розкривається за низкою риторичних запитань? (Болісні роздуми просвітника над долею України, перетвореної на глуху російську провінцію, заселену денаціоналізованим елементом -малоросами, чи то хохлами, позбавленими державницького мислення, гідності та гордості).

Теорія літератури.

Риторичне запитання – риторична фігура, яка полягає у використанні запитання, що містить у собі ствердну відповідь.

Словникова робота.

Денаціоналізований - втрата національних особливостей — мови, культури. Політика, спрямована на позбавлення народу його власної культури та національного самоусвідомлення.

«Цитата для роздумів».

 Малорос – це тип національно-дефективний, скалічений психічно, духовно, а – у наслідках, часом – і расово. Малоросійство – це національне пораженство, капітуляція ще перед боєм. Це також затьмарення, ослаблення і з часом – заник історичної пам’яті […].

 Проблема українського малоросійства є однією з найважніших, якщо не центральних проблем, безпосередньо пов’язаних з нашою основною проблемою – проблемою державності. Що більше: це є та проблема, що першою встане перед державними мужами вже Державної України. І ще довго, в часі тримання й стабілізації державності, та проблема стоятиме першоплановим

 

завданням, а для самої державності – грізним мементо.

Є.Маланюк

Словникова робота.

Заник – атрофія, завмерлість.

Мементо – заклик пам’ятати про щось.

• Який мотив звучить у наведеній цитаті? (Мотив національної самокритики).
•            Що у творі є символом духовного спустошення й здичавіння в краї? («сморід здохлий» «мертвої душі»).
•              Чим огорнутий образ малороса-зомбі? (Гнітючим серпанком – «здохле вже здола балакать, / Є переконаним хахлом, / Що вже носить краватку вміє і слинить Маркса…», а врешті – «здихає скрізь»).
•              Що підсилюють численні повтори слів на означення поняття «мертвий» («дохлий»)? (Враження самотності живого й жертовного серця Кулішевого в оточенні живих трупів).
•              Чи відступив співець від високої ідеї? (Ні. Він до кінця проходить свій подвижницький шлях, не зрадивши сплюндрованого народу відреченням від нього й не чекаючи подяки та винагороди за свої тяжкі труди («не загас під бунту бубни, / Під трубний галас голосів», «зоставсь з тобою, хохле, / Безславно тліти на межі»).
•              Що судилося «малоросійському Єремії»? («проклинать та плакать, та пружить зламане крило»).

«Хвилинка релігієзнавства».

Єремія -  святий древньоєврейський пророк, один із чотирьох великих старозавітних пророків, жив за 600 років до Різдва Христового.

•              Чи боїться він закалятись серед такого околу? (Ні).
•              Чому? (Бо осяяний надією / Хоч і слабкою, і сам став «відблиском мети»).
•              До чого він приречений долею? (До останнього подиху вирішувати «вогнем останніх сліз»).
•              З чим співвідноситься другий вірш диптиха – «Чим чорніш, чим кривавіш регоче…»? (Долі Куліша та Маланюка як відкривачів істини для затуманеного малоросійством народу).
•              Чим послуговується автор для окреслення шляху просвітника? (Похмурою атрибутикою: «страшніш мені в очі насувається», «зміїться, протоптаний мукою», «отруйно сичить гадюкою»).
•              Що потверджує автор? (Складність і водночас гіпнотичну силу такого вибору – самопожертви й страждань, цілковитої відвертості й самовіддачі: « Хочеш? – виведу. Стань – і йди»).

Проблемні запитання.

• Наскільки справдилися передбачення Є.Маланюка?
• Чи актуальна, на ваш погляд, проблема малоросійства для сучасної України?

Виразне читання поезії Є.Маланюка «Невичерпальність».

• Чиї постаті з’являються у вірші? (І Кобзаря, і Куліша).
• Які саме? (Маєстатичні).

Теорія літератури.

Маєстатичний – величний.

•              Як сприймається цей твір? (Як величний гімн на честь невмирущого творчого генія українського народу, що виявляється у вогненних думах і справах його найкращих представників).

- Чому Є.Маланюк щиро дивується життєздатності своїх співвітчизників? (Здавалося б, приречені на виродження й забуття, вони знаходять у собі снагу для воскресіння, для небуденного чину і злету: «Невичерпальний дух який! / Яка непереможна сила!»).

 - Кому притаманна ця могуть, ця незглибимість? (Бездержавній нації, нищеній-розіпнутій упродовж століть: «Тяжким хрестом лежать шляхи, / Ясні в ночах, вони сліпі вдень: / Рамено – з заходу на схід, / Рамено – з півночі на південь. / І так розіп’ята – віки, - / Вогонь буття не загасила»).

Словникова робота.

Рамено – плече.

•            Чим сповнені поетичні рядки Є.Маланюка? (Болем та образою, а разом з тим гордістю й надією).
•            Чому? (Незважаючи на тривалий процес винародовлення, плюндрування корінної нації та її культури в Україні, батьківщина знову й знову відроджується, спалахує нездоланною жагою до самоствердження).
•            Що допомагає авторові передати феноменальність цього явища? (Розгорнута антитеза, ускладнена градацією).
•            Зачитайте відповідні рядки. («Гноблять, калічать, труять рід, / Ворожать, напускають чари, / Здається, знищено вже й слід, / Лиш потурнаки й яничари. / І ось – Стефаник і Куліш, / Ось – Коцюбинський, Леся  - квіти / Степів страждальної землі, / Народу самосійні діти!»)

Словникова робота.

Яничар – у султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство.

Потурнак – потуречений чоловік.

•            Є.Маланюк пишається творчими здобутками краян, що є символами національного оновлення й світової слави України.

Проблемне запитання.

• Чи стане ця земля пропащою? (Ні).

Словникова робота.

Пропащий - безповоротно втрачений.

• Чому? (Поки вона народжує таких велетів – житиме).
•              Як сприймається месіанська роль Кобзаря? (Як апофеоз цього дивовижного дійства на тлі планетарної історії: «…Підземно загуде / Вулканом націй ціла раса - / І даром божеським гряде / Нам Прометеїв дух Тараса»).
• Що надає віршеві епічного звучання? (Гіперболізовані характеристики).

Теорія літератури.

Гіпербола – (грец. hyperbole — перебільшення) — вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки.

• Назвіть символи страждання й повинності. (Розп’яття, тяжкий хрест).

Теорія літератури.

Символ – (англ. symbol символ) — знак, сутність, яка позначає іншу сутність.

• У якій позиції стоїть архаїзм рамено? (В анафоричній).

Теорія літератури.

Анафора – (грец. αναφορα — виділення) — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

Архаїзм – (грец. αρχαιος — первісний, старовинний, стародавній) — слово (термін), вираз (фраза), граматична форма, які застаріли й вийшли з загального вжитку і мають сучасний синонімічний аналог (на відміну від історизмів).

•              Яка роль художніх засобів у творі? (Вони укрупнюють образ землі-мучениці, не забутої Господом).
•              Що вони привносять у твір? (Біблійний пафос, скорботно-врочисті нотки).

Слово вчителя.

 Керуючись заповітами огненного поета-борця Т.Шевченка  й реформатора-європеїзатора України та її культури П.Куліша, Є.Маланюк став видатним продовжувачем їхньої справи – в ім’я відродження рідної землі.

V. ПІДСУМОК

 - Чому найбільше нещастя України Є.Маланюк пов’язував із «малоросійством»?

 - Що долало зболені сумніви, докори в душі поета? (Непохитна віра в невичерпність життєвих сил свого народу).

 - Поміркуйте, як Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш та Євген Маланюк відгукнулися б на здобуту Україною незалежність та її відстоювання?

 - Чи погоджуєтеся ви з цими думками?

VI. РЕФЛЕКСІЯ

• Що взяли для себе з уроку?
• Які запитання ви хотіли б ще поставити?
• Які думки висловити?

VII. ОЦІНЮВАННЯ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

1. Написати письмовий твір на одну з тем:

Жертовне служіння красі й правді.

Лірика трагічного оптимізму.

Тема призначення поезії у творчості Є.Маланюка.

Колір «державної бронзи» (Є.Маланюк)

 

За бажанням:

1. Самостійно опрацювати статтю Є.Маланюка «Малоросійство» (1959). Скласти і записати тези.
2. Робота в малих групах.

Самостійно проаналізувати поезію Є.Маланюка «Куліш».

Визначити ідейно-естетичне спрямування.

Знайти художні засоби, які використав автор.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Куцевол О. У магічному кристалі поетичного слова. Антологія «поетичної критики»: Випуск І. / Бібліотечка «Дивослова». -№4, 2009. – С.51-52.
2. Мовчан Р.В., Авраменко О.М., Пахаренко В.І. Українська література: Підручн. для 11 кл. загальноосвітн. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / наук. ред. Р.В.Мовчан. – К.: Грамота, 2011. – С.177-178.
3. Маланюк Є. Книга спостережень. – К.: Атіка, 1995. – 273 с.
4. Маланюк Є. Поезії. / Упорядкування та передмова Т.Салиги, примітки М.Старовойта. – Львів: УПІ ім. Івана Федорова; «Фенікс Лтд», 1992. – 686 с.
5. Шевченківські та кулішівські мотиви у творчості Є.Маланюка / Просвіта Херсонщини

http://prosvita-ks.co.ua/ivan-nemchenko-shevchenkova-ofira/shevchenkivski-ta-kulishivski-motivi-v-tvorchosti-iemalanyuka

https://uk.wikipedia.org/wiki/