Урок. Літературне читання 3 клас. Тема. "Підсумковий урок за розділом «З чистого джерела народної творчості»

Тема: Підсумковий урок за розділом «З чистого джерела народної творчості»

 

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів за розділом «З чистого джерела народної творчості»; збагатити знання учнів про малі форми усної народної творчості; розвивати зв’язне мовлення, мислення та уяву; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити порівнювати, аналізувати і виділяти головне; виховувати любов до рідної мови, до усної народної творчості українського народу.

 

Тип уроку: урок узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

 

Форма проведення: «Веселий ярмарок»

 

Обладнання: комп’ютер, презентація

 

Хід уроку

I. Організаційний момент.

В путь щасливу і широку

Всіх виводить школа нас.

До уроку! До уроку!

В школі дзвоник кличе нас!

Поспішіть місця зайняти,

Час урок розпочинати.

Створення емоційного настрою. Елемент тренінгу.

«Барометр настрою»

 - Продемонструйте свій настрій: якщо поганий – долоньки стисніть, якщо гарний – підніміть долоньки.

 «Підморгни товаришу»

Підморгніть товаришу, посміхніться, зніміть посмішку зі свого обличчя долонею і пошліть її сусідові. Спіймайте посмішку і прикрасьте нею своє обличчя.

Від вашої посмішки у світі збільшилося на краплинку щастя.

Від вашої посмішки на краплинку радіснішим стало наше життя.

Від вашої посмішки стає краще на душі. І це все лише від одної посмішки.

II.Мовленнєва розминка

1.Підготовка мовленнєвого апарату.

 - Урок почнемо без зупинки із фонетичної хвилинки.

а) Гра «Подми на кульбабку».

б) Гра «Понюхай квіточку».

в) Як краплинки капають?

Каченята крякають?

Як шумить вітерець?

Як цвірінька горобець?

Як дзюрчить джерельце?

А як б’ється серце?

2.Робота над чистомовкою.

На-на-на-а у нас новина.

Ок-ок-ок- підемо на ярмарок.

Ий-ий-ий-продавати товар незвичайний.

Ня-ня-ня-не за гроші, а за знання.

III.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Вправа «Мікрофон»

      Поміркуйте і скажіть, яким має бути наш урок? (Цікавим, повчальним, веселим, загадковим, світлим, проблемним).

     А якими ви повинні бути на уроці? (Дисциплінованими, уважними, зібраними, активними, наполегливими.)

      Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, творчий, продуктивний урок.

Прогнозування уроку

Скласти формулу майбутнього уроку.

У – увага,  с – старанність, л – лінь, п – працьовитість, б – байдужість, і – інтерес, х – хороший настрій.  

 

Сіли дружно всі за парти –

Хочу вам я щось сказати:

Разом ми казки вивчали,

Разом пісеньки співали,

Скоромовки і прислів’я

Розвивають наші вміння.

А тепер я хочу, друзі,

Щоб ми всі у цьому крузі

Та в цікаву гру пограли

І знання перевіряли.

Вчитель: Діти, сьогодні ми з вами проведемо незвичайний урок. Всі ми побуваємо…

(Відеоролик «Ярмарка»)

-Де ми побуваємо?

-А що таке ярмарок?

     Раніше в Україні збирання врожаю вінчалося яскравими, багатими ярмарками. Землероби, народні умільці, крамарі виставляли і продавали свої набутки. Люди з’їжджалися на ярмарок як на свято, своєрідну виставку, видовище.

Учитель: Діти, сьогодні ми теж всі разом побуваємо на веселому ярмарку. Ми закінчили вивчати розділ «З чистого джерела народної творчості» і наш веселий ярмарок проведе нас сторінками цієї теми.

     А купуватимете ви і будете продавати «Золоті зернятка народної творчості»: скоромовки, загадки, прислів’я, приказки, казки, народні пісні. Цей незвичайний товар ви будете купувати в лавці із різними назвами. Виконуйте завдання точно, вміло, правильно. Ваші знання стануть платою за незвичайний товар з лавки.

     У вас на партах лежить квиток, на ньому записані слова, які є своєрідним запрошенням, перепусткою на ярмарок. Давайте хором прочитаємо ці слова.

Учні (хором)

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом й поодинці,

Чекають на вас там чудові гостинці!

 

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись і є що придбати.

Мерщій-бо на ярмарок ви поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

IV. Узагальнення і систематизація набутих знань

      Пригадаємо, що ми відносимо до усної народної творчості?

Вітерець дмухнув і розворушив всі слова. Відновимо їх. (Казки, легенди, прислів’я, приказки, загадки, скоромовки, ігри, пісні.)

-А як ще називають усну народну творчість?(Фольклор)

1. Лавка «Скоромовки»

Закличка: Купуйте скоріше товар  наймудріший.

                   Підходьте до нас, пригощати будемо  вас!

Про  що повідають нам купці цієї лавки?

Розповіді дітей

Учні: Своєрідним фольклорним жанром є скоромовки. Їх цінність полягає в тому, що в них підбираються слова, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує культуру мовлення.

        Наш народ любить скоромовки тому, що їх виконання сприймається як весела забава: той, хто прагне швидко продекламувати скоромовку, часто потрапляє в кумедне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова.

1.Колективна робота над скоромовкою

На місточку скоромовка

Сіроманця стріла вовка.

Скоро мовить вовк почав-

Ледь язик не поламав!

Бо була та скоромовка

Для Івася – не для вовка.

 

Прочитати скоромовку:

-повільно; тихо;

-з прискоренням; голосно;

-швидко;

-прошепотіти;

-заспівати;

-в темпі скоромовки, дуже швидко.

 

2.Гра «Карусель скоромовок»

Кожен учень називає скоромовку, яку придбає в лавці:

Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.

Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.

Тигренятко з тигром-татом
Тренувалися стрибати.

Миші в шафі шаруділи
Шість шарфів шерстяних з`їли.

Ворона сороці намисто купила,
В намисті сорока намистинки лічила.

Великі мурахи грали у шахи,
А маленькі мурашки – у шашки.

Хоче залізти в шафу кішка,
Шурхотить у шафі мишка.

Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок – 
Та й сховався в куточок.

Мурлико муркоче,
Морозива хоче.
Мурлико руденький,
Замерзнеш, дурненький.
 

Ґава ґаву запитала:
- Ти на ґанок не літала?
- Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок.
 

Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

 

Хитру сороку спіймати морока,

а на сорок сорок-сорок морок.

 

Біля броду бусол ходить,

Бусленя з собою водить.

 

У Кіндрата куртка короткувата.

 

Ходить квочка коло кілочка,

водить діток, дрібних квіток.

 

Був господар, був господар,

Да й розгосподарювався.

 

 

2. Лавка «Прислів’я та приказки»

Закличка:

Тари-бари розтабари,                        

Є в нас  добрі товари.                         

Не товар, а цілий клад,-                    

Забирайте на розхват!                       

Невеличкі ціни,                               

Підходьте усі ви!      

(Діти «купляють» товар: прислів’я, приказки)

-А що скажете ви, купці, цієї лавки про свій товар?

Розповіді дітей: 

Прислів'я - це короткі влучні вислови повчального змісту.

Прислів’я та приказки  відображують риси людей, за які поважали наші пращури людину або, навпаки,засуджували.

Приказка — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні. Часто приказка є скороченим прислів’ям.

 

1.Прочитати прислів’я і пояснити. Колективна робота.

а) диЛюна  без  зниВітчи – як ловейсо без сніпі.

б) маєНе   гадру – кайшу, а шовзнай – майтри.

в) мійУ затиска,  мійу чатизмов.

 

2.Гра «Продовж прислів’я».

Без верби і калини – (немає України).

Вміння і труд – (все перетруть).

Де сила не візьме – (там розум допоможе).

Не спитавши броду – (не лізь у воду).

Книжка вчить – (як на світі жить).

Вік живи – (вік учись).

3. Гра «Плутанина» (усно)

      Прочитати прислів’я, виправити помилки в них.

Вік живи – вік трудись.

Хто багато читає, той  мало знає.

Хочеш більше знати, треба більше спати.

4. Робота в парах. Вправа « Павутинка». 

       З’єднати  дві частини прислів’їв так, щоб вони відтворювали завершеність думки.

 

Слово – не горобець,                                        той багато знає.

 

 Хто багато читає,                                              а один відріж.

 

 Сім разів відмір,                                               вилетить – не впіймаєш.

 

3. Лавка «Загадки»

Закличка:

Я тут стою, щоб свій товар продати

Заходь до нас та спробуй відгадати!

Учні: Загадка – це цікава задача. Вона має форму питального, або розповідного речення, в якому слова часто римуються.

У загадках називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.

     Для чого народ використовує загадки? 

1.Колективне вiдгадування загадок

а) Торох, торох,

Розсипався горох.

Почало свiтати-

Нема що збирати.(Зiрки)

 

б) I червона, й соковита,

Та гірка вона все лiто.

Припече мороз-  вона

Стала добра i смачна.(Калина)

 

в) На городі нога стоїть,

На нозi голова висить.

Куди сонце повертається,

Туди голова нахиляється.(Соняшник)

 

г) З небокраю, з-за діброви

Вийшли воли чорноброві,

Принесли водиці дзбан

І полили увесь лан.  (Хмари)

 

д) В мене є великий хист,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловей)

2.Робота в групах. «Придумай загадку»

Скласти загадки за опорними словами.

1).

_________________маленька,

_________________ руденька,

_________________ стрибає,

_________________ збирає,

_________________ ховає.

 

 2).

 __________________ звірок,

 __________________ клубок.

 __________________ стирчать,

 __________________ не взять.

 __________________ грибочки,

  _________________ листочки.

 

3.Встанови відповідність між загадкою та ілюстрацією відгадки до неї. Робота в парах.

А У нашої бабусі                Б Сидить баба на грядках ,     В Куди повзе,   
Сидить дід в кожусі,            вся закутана в хустках.            За собою хату везе.
Проти печі гріється,
Без води умиється.
1.                   2.                   3.

А	Б	В

 

4. Вправа «Загадай другу загадку!»

Мене просять і чекають,

а як покажусь — утікають.
(Дощ)

 

Червоне коромисло через річку повисло.
(Веселка)

 

Довга Настя простяглася,

якби встала, то б неба дістала.
(Дорога)

 

Є шапка, але немає голови;

є нога, але без черевика.
(Гриб)

 

Зубів не має, а кусається.
(Кропива)

 

Коло вуха завірюха,

а у вусі ярмарок.
(Вулик)

 

Хоч має вухо, а не чує.
(Голка)

 

Хто завжди правду каже?
(Дзеркало)

 

Книжки читає,

а грамоти не знає.
(Окуляри)

 

По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)

 

Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)

 

 

Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець)

Спритний майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї – ліс.
(Білка)

 

 4.Лавка «Народнi пiсні»

Закличка:

Ярмарок у нас багатий,

Можете всього придбати.

А у нас товар скромніший

Тож купуй пісні скоріше!

Вчитель:  -А що скажете ви, купці, лавки «Пісенна»

Розповіді дітей:

Учні: Українці, як соловейки - співучий народ. Кажуть, де три українці, там цілий хор. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку знали вони багато пісень, колядок, щедрівок.

     Якi народнi пiснi ми вивчали в даному роздiлi? (Українська

народна пiсня «Два півники», жартiвлива народна пiсня «Грицю, Грицю», українська народна пісня «Пісенька житнього віночка»).

1.Хоровий спів пісні «Два півники».

Гра «Переплутанка». Відновлення послідовності слів (усно)

Дві курочки – чубарочки горох молотили,

Два півники, два півники, до млина носили.

Коза меле, коза меле, цап підсипає,

А маленьке котенятко на скрипочці грає.

2.Виконання пicнi «Грицю, Грицю».

Інсценізація пісні. Постановка «живих» картинок

3.Читання «Пiсенька житнього вiночка» за особами.

5. Лавка «Чарівні казки».

Закличка:  Гей, дівчатка та хлопці !

Подивиться,що за книжки!

Налітай, купуй,

Цікаве впізнай! (Діти підходять та «купують» завдання)

Розповіді дітей.

Учні:  Народні казки створював сам народ, тому вони не мають певного автора. Вони передавалися із уст до уст, від батьків до синів, від дідів до онуків. 

     Казки вчать нас мудрості, завжди подають надію на краще життя, вчать нас добру і мудрості.

         Чому вчать казки? За що їх так люблять діти та дорослі?

Вчитель: За моїм палким хотiнням

За казковим повелiнням,

Bci, хто поруч, посмiхнiться,

Дверi в казку, вiдчинiться!

1.Гра «Впiзнай казкy»

Князь, князiвна, змiй, Кирило. («Кирило Кожум’яка).

Дід, баба, качечка.(«Кривенька качечка»).

2.Гра «Якому герою казки належать ці слова?»

а) Онде наша iвa,

онде наша дiва,

на метеному дворцi,

на тесаному стовпцi. (Табунцю качечок)

б) Де вже миритися? Битися з тобою, iродом проклятим! (Кириловi

Кожум'яцi)

в) Чи є на cвітi такий чоловiк, щоб тебе подужав? (Князiвнi)

г) Бачили якусь дiвчину, вiд криниці воду несла. (Сусiдам)

д) Ходiм, бабо, в лiс по грибки!(Дiдові)

е) Це ж уже проклятий змій загyбив, видно, мою дитину. (Князевi)

 

3.Робота в групах.  Розгадування кросворду.

 

 

 

 

 

 

 

1. Позитивний герой казки про змія. ( Кирило)
2. Кого знайшли дід з бабою у лісі? (Качечку)
3. Негативний герой казки «Кирило Кожум’яка». (Змій)
4. Що було зламане у качечки? (Ніжка)
5. Будівля, в якій жили дід з бабою. (Хата)

4.Гра «Впізнай героя».

Завдання: впізнати героя з прочитаних казок за описом.

*Молода, тендітна, працелюбна, добра, лагідна, не терпить хитрощів. (Кривенька качечка)

*Мужній, сміливий, сильний, кремезний, милосердний. (Кирило Кожум’яка)

* Ніжна, вродлива, беззахисна, кмітлива. (Князівна)

* Підступний, жорстокий, безжалісний, сильний. (Змій)

V. Пiдсумок уроку

У нас на веселiм базарi

Продавали, купували, жартували.

I з покупками по тому

Повертаємось додому.

Наша подорож по ярмарку закінчується.

Повні кошики товару

Закупилися на славу.

Час додому повертати

І покупки розглядати.

А покупки не прості-

Зернята мудрості золоті.

-  Що ви придбали на ярмарку?

 (прислів’я, приказки, казки, загадки, скоромовки, пісні)

Виконайте дії та прочитайте утворений результат.

 Поясніть зміст відгадки.

Зуб + і – убі + ага + дка = ... (загадка).

Каз+коти-оти+и= …(казки)

Скарб — арб + ород – д + мовк + а = ... (скоромовка).

При + кут – ут + азал – ал + ка = ... (приказка).

Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = ... (прислів’я).

Нар+одні    пісок-ок+ні=…(народні пісні).

-Це товар, який ви придбали на ярмарку за знання!

Усе, що ми придбали на ярмарку, - ваші знання - такий товар, який завжди знадобиться в житті. І як наш мудрий народ говорить: «Учити - за плечима не носити».

 

Я бажаю вам, щоб завжди

на ваших столах був достаток.

Щоб було що продавати.

За що купувати.

Щоб родила щедро нива.

Щоб у хаті все, як слід

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід!