Літературне читання 3 клас
Тема. Кривенька качечка (українська народна казка)
Мета: Працювати над удосконаленням навичок свідомого виразного читання, формувати вміння характеризувати персонажів; розвивати образне мислення, мовлення, творчу уяву, фантазію, вміння працювати з текстом, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, доброту.
Обладнання: ілюстрації до казки, костюми казкових героїв.
Хід уроку
l. Організаційний момент
Продзвенів дзвінок,
Починається урок.
То ж і ви часу не гайте,
Працювати починайте.
ll. Мовленнєва розминка
1.Робота над скоромовкою.
Я по воду до кринички
Поведу малу сестричку.
Хай відеречко бере,
Водички трохи набере.
а) Читання хором.
б) Прийом «Піктограми»(асоціативний малюнок скоромовки).
в)Гра «Дощик»
1 рядок – «дощик» (напівголосне хорове читання);
2 – «дощ» (голосно, швидко);
3 – «злива» (голосно, скоромовкою);
4 – «сонце» (тихо).
Ж_в_, д_бр_ зв_рш_й
Т_ н_г_р-д з_ ц_ н_ в_м_г_й.
Х_й _ ж_в__ _ ст._н_ ст_р_:
Л_д_н_ п_ч_ н_т_с_ з д_б_р _.
(Живи, добро звершай
Та нагород за це не вимагай.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.)
lll .Мотивація навчальної діяльності
Учні оголошують свої очікування від уроку, починаючи фразою: «Я очікую…»
lV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1.Передбачення теми уроку
а)Відгадування загадки.
У воді купається,
Водою обливається,
Але вода до неї не чіпляється.
(Качка).
Наше завдання – вчитися виразно читати , аналізувати прочитане, робити висновки.
Пояснюють діти – консультанти
Починочок – пряжа , намотана на веретено.
Кужілочка – частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.
Веретенце – дерев’яний пристрій для ручного прядіння.
6.Читання казки « ланцюжком».
На верхніх кісточках – причина, а на нижніх – певні наслідки.
Завжди : у голові проблемне питання, а на хвості – висновок.
– Яке правильне рішення повинні були прийняти дід з бабою: спалити чи залишити гніздечко ?
Стало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали – сіли, встали– сіли.
Бачте, як розвеселили ?
«…хліб напечений, борщ зварений».
«…тільки трошки кривенька».
«…і полетіла разом із зграйкою».
12.Технологія «Знайди речення за початком»
«Стали її брати…»
«От дід і баба думали…».
«Скинули вони їй по…».
13.Інсценізація казки на новий лад.
Дійові особи: баба, дід, кіт, собака, 1 качка, 2 качка, коза, качечка.
Українське подвір’я. Біля хати сидять дід та баба.
Ведуча.
Жили собі дід та баба в чепурній хатині,
Мали кота, козу й собаку, не мали дитини.
Баба.
Хто нас діду поховає, як ми повмираємо.
Хто нам їсти приготує, як ми захворіємо?
Дід.
Нічого я ще не знаю, бабусю миленька.
Давай підемо по грибки, ти моя старенька.
Бери козуб і корзину, я візьму відерце,
Наберемо ще води ми з чистого джерельця,
Назбираємо грибочків, ягідок нарвемо,
Зваримо юшки із грибами, млинців напечемо.
Баба.
Добре, діду, зараз йдемо, трохи приберуся,
Й що робити отим трудягам я розпоряджуся.
(Іде в хату, потім виходить з відром та корзиною)
Ти, кицюню, сиди тихо, мишей дожидайся,
Як вилізуть вони з нірки, від них не ховайся,
А хватай ти їх, бешкетниць, за хвости тонкі,
Щоб втікали всі з комори, злодійки такі.
А ти, Бобику, гарненько стережи хатину,
Не смій спати ти, песику, ні одну хвилину!
Тобі, кізонько сіренька, дам таку пораду:
Їж травичку, пий водичку, дай за двором раду.
На город ти не ходи, й там не рви капусту,
А то зробиш ти мені у городі пусто.
Ведуча.
Як сказали, так й зробили – до лісу подались,
Дорогою розмовляли і тихо сміялись.
А тим часом в хаті…
Кіт.
Гей, ви друзі, мої вірні, йдіть сюди скоренько,
Поки їх немає вдома поможемо, стареньким!
Іди, козо, на город прополи капусту,
Тільки гляди дивись, щоб не було у городі пусто.
Я в коморі подивлюсь, де там сало, м’ясо,
Може де знайду сметану, дуже вже все ласе!
Собака.
А ну, стійте, зупиніться! Чи ви що здуріли?
Не дозволю це робити, як ви б не хотіли!
Іди, козо, ти на луки: їж траву, пий воду,
Та гляди мені не влізь ти в ніяку шкоду!
А ти, Мурчику, присядь біля мене тихо,
Та й послухай ,що я скажу, щоб не було лиха:
Іди мишей ти лови в хату і в комору,
А я буду прибирати отут біля двору.
Ведуча.
Усі сіли, подумали, та й пішли тихенько –
Хто на луки, хто до клуні, а хто до порога.
Аж тут дивляться, із лісу, баба з дідом вже вертають
Та такі веселі! Бо несуть ще й качку вони до оселі.
Баба.
Буде, діду, ця качечка в нашій хаті жити,
А весною до річечки діточок водити.
Дід.
Будеш, бабо, ти їх пасти, ще й кужеля прясти,
Бобик буде слідкувати, щоб часом лисиця,
Не стягнула каченятко й у ліс не забрала.
Баба.
Посидь, качечко, отут в хаті на гніздечку,
А ми підемо в лісок, отут недалечко,
Треба ще нам ягідок і грибів назбирати.
Щоб було б тепер чим нам тебе годувати,
Дід і баба знов ідуть а ліс.
Ведуча.
Зібралися тай пішли – качка тихо встала,
Пір’ячко з себе зняла тай дівчинкою стала.
Кота, козу і собаку до себе позвала.
Дівчинка — качка.
Зараз всі разом скоренько в хаті приберемо,
Їсти зваримо, спечемо, води принесемо.
Ти, кицюню, мий посуд, підмети хатину,
А коза хай воду носить, на городі політь,
Бобик дрова хай рубає, в дворі підмітає,
Ще й за бабою і дідом добре наглядає!
А я – хліба, налечу, їсти приготую,
Все помию, полатаю, за всім послідкую.
Кіт.
Як сказала – так і зроблю,
Підмету хатину, а тоді ще й подрімаю на сонці годину.
Коза.
Добре, дівчинко пригожа, піду по водичку,
Знаю добре, де тут є хороша криничка.
Собака.
Нумо скоро до роботи, щоб усе зробити
Поки прийдуть вони з лісу треба все успіти!
Ведуча.
Як взялися до роботи всі отак дружненько:
Той – мете, той – воду носить, все у них ладненьке!
Ще й співають усі дружно, гарно, веселенько!
Співають всі разом пісню “А вже ясне сонечко…”
Дівчинка — качка.
Молодці, усе зробили, тепер відпочиньмо,
Можемо в квача пограти, або казку розказати, ладні й танцювати!
Танцюють всі разом танок — польку.
Ведуча.
Танцювали тай не знали, що вже дід та баба
Давно дивляться на них і всміхаються радо.
Тим часом мимо них пролітають качки.
1 Качка.
Ой, сестричко, що за диво, подивись скоренько,
Хто там ходить на подвір’ї в тих людей гарненьких?
2 Качка.
Ото ж наша діва, ото ж наша мила,
Скиньмо їй по пір’ячку, ото буде диво!
Нехай летить вона з нами, покине цю хату,
Досить їй, рідненький, отут танцювати!
1 Качка.
Лови пір’ячко, сестричко, полетимо з нами!
2 Качка.
Будеш з нами мандрувати, по світу літати.
Дівчинка — качка.
Ой, лишенько, що ж це буде, мені летіть треба
З сестричками в краї теплі…
Баба.
Не треба, не треба,
Тобі, дівчинко, тікати й нас усіх кидати.
Йдемо зараз всі разом до нашої хати!
Дід.
Будеш ти нам за дитину, за доньку рідненьку,
Будемо тебе любить ми, дівчинко гарненька!
Кіт.
Залишайся з нами, мила.
Собака.
Пожалій стареньких.
Коза.
Разом будемо ми жити в хаті всі дружненько!
Дівчинка — качка.
Добре, тату, я залишусь, буду вас любити,
Буду, мамо, разом з вами в цій хатині жити!
Кіт.
От і добре що зосталась, не пішла нікуди,
Будуть тебе тут жаліти і любити люди!
Собака.
Будем жити, працювати, старих поважати
таких пісень будемо співати! .
Всі разом співають, танцюють веселий танок.
-Чому дівчина залишилась у стареньких?
V.Рефлексія
– Чого навчила вас казка?
– Як слід поводитись із близькими тобі людьми?
– Що найбільше вразило на уроці?
Vl. Домашнє завдання
l група – читати в особах;
ll група – читати, переказувати;
lll група – дібрати прислів’я і приказки про добро