Урок літературного читання для 3 класу "Осінні мотиви в поезії Ліни Костенко"

Про матеріал

На уроці діти розширюватимуть свої уміння працювати з текстом, формувати навички правильного, свідомого, виразного читання поетичних творів, збагачуватимуть уявлення про красу рідної природи; розвиватимуть зв’язне мовлення, спостережливість, творчу уяву; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Перегляд файлу

Тема: Осінні мотиви в поезії Ліни Костенко. Л.Костенко «Вже брами літа замикає осінь», «Соловейко застудився», «Шипшина важко віддає плоди…»

Мета: формувати навички правильного, свідомого, виразного читання поетичних творів, збагачувати уявлення учнів про красу рідної природи;

розвивати зв’язне мовлення учнів, спостережливість, творчу уяву;

виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати

Досліджуємо мовлення

Читаємо:

- прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1]; читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2- 2.1- 2];

- розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.1-4]; знаходить у тексті незнайомі слова, робить спроби пояснити їхнє значення, виходячи з контексту [2 МОВ 2- 2.1-5];

- визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.2-8]; досліджує особливості казки, вірша, оповідання, загадки, скоромовки, забавлянки тощо [2 МОВ 2-2.2-9];

- пояснює зв’язок тексту із власним досвідом, навколишнім світом та раніше прочитаними текстами [2 МОВ 2-2.4-2]; пояснює роль ілюстрацій, таблиць, графіків, схем для глибшого розуміння змісту тексту [2 МОВ 2-2.4-3];

- малює або добирає ілюстрації до художнього тексту, створює аплікації, ліпить (напр., персонажів казок тощо) [2 МОВ 2-2.6-1];

Взаємодіємо усно

- розповідає про те, що зацікавило в усному повідомленні [2 МОВ 1-1.3-1];

- ставить запитання до усного повідомлення для отримання додаткової інформації [2 МОВ 1-1.3-2];

- обговорює з іншими інформацію, яка зацікавила [2 МОВ 1- 1.3-3];

- уживає відповідну до ситуації спілкування лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) [2 МОВ 1-1.7-2]; поповнює власний словниковий запас [2 МОВ 1-1.7-3]; вирізняє в художніх текстах (казках, оповіданнях, віршах) образні вислови й пояснює, які саме образи вони допомагають уявити [2 МОВ 1-1.7-4]

Обладнання: ілюстрації до уроку, портрет Л. Костенко, малюнок їжачка.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь і навичок нових знань.

Інтеграція знань: читання –природознавство, читання – основи здоров’я

ОРІЄНТОВНІ МАТЕРІАЛИ ДО УРОКІВ

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання. Створення позитивного емоційного настрою.

- Дорогі діти, подивіться один одному у вічі, посміхніться, передайте частинку свого гарного настрою товаришам. Від ваших посмішок затишніше і світліше стало у класі.

- А що потрібно зробити, щоб день був веселим і добрим?(Відповіді учнів.)

- Як приємно бачити усміхнене обличчя, чути звернені до тебе ласкаві слова! Тоді настрій стає веселим, піднесеним. Людям, які нас оточують, також приємно чути лагідні, привітні, добрі слова.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа на розвиток читацьких навичок «Скарбничка» (Розчитування методом прискорення).

Діти протягом хвилини читають текст. Коли час вичерпано, діти ставлять першу засічку. Повертаються до місця, з якого почали, і повторно протягом хвилини читають уже знайомий текст. Після цього ставлять другу засічку.

Учитель: Підніміть руки ті, хто прочитав далі від першої позначки. На скільки слів прочитали більше? Ці слова є «скарбничкою».

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Відгадайте загадку:

Без пензлика, без олівця

Розфарбувала деревця.

(Осінь)

Сьогодні ми продовжимо милуватися чарівницею осінню (Додаток 1).

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Але прийшла вона не сама, а з маленьким їжачком – боровичком, який приніс для нас книжечку віршів про осінь. А серед них є чудові вірші української поетеси Ліни Костенко, які ми будемо читати на уроці.

V. Вивчення нового матеріалу.

а) Розповідь вчителя про Ліну Костенко (Додаток 2): Ліна Василівна Костенко народилася на Київщині в учительській сім‘ї. Коли дівчинці минуло шість років, сім'я переїхала до м. Києва, де і застала їх Велика Вітчизняна війна. Вірші Ліна почала писати з дитинства, друкувати – з шістнадцяти літ. Для дітей Ліна Костенко видала збірку «Бузиновий цар».

б) Опрацювання вірша Л. Костенко «Вже брами літа замикає осінь». Робота над заголовком вірша: Як ви думаєте, про що може іти мова у цьому вірші? Як осінь може закривати браму?

Читання вірша вчителем. Який настрій викликав цей вірш.? Чи справдилися наші передбачення?
Словникова робота: Поясніть вислови, а то наш їжачок не може зрозуміти, що вони означають.

Серпень випустив серп. (Вже зібрано урожай)

Осінь брами свої замикала вночі. (Закінчення осені, перехід до зими)

Чорногуз поклонився лугам і садам. (Птахи відлітають у вирій)

Повторне напівголосне читання вірша учнями. Які птахи згадуються у вірші? Як ми можемо їх назвати?
Вибіркове читання. Прочитайте рядки вірша, які підтверджують такі ознаки осені: Вже зібрано урожай («Серпень випустив серп»); комахи поховалися («Цвіркуни й перепілочки припинили концерт»); птахи відлітають у вирій («Чорногуз поклонився лугам і садам»).
Розвиток зв’язного мовлення: Пояснити значення слова ключі у вірші. Які ще значення цього слова визнаєте. Складіть з ними речення.

в) Фізкультхвилинка

Ми — маленькі сонечка. (Долоньки).

Ми — прокинулися, підіймаємося над обрієм.(Розправляємо долоньки).

Ми — всі разом, у нас багато тепла і світла.(Руки у кулак).

Ми — велике сонце. (Розправляємо руки над головою).

Ми — даруємо землі своє тепло.

Ми — випромінюємо тепло і світло.

Ми перетворилися на маленькі сонячні промінчики. (Махаємо руками).

Ми летимо і все навкруги освітлюємо.

Ми — приземлюємося. (Присідаємо...).

Ми — усміхаємося...(Поглядаємо і усміхаємося...).

Нам легко і радісно!

Робота за малюнком підручника. Чи повністю відповідає малюнок даному твору? Що тут зайвого? А щоб ви домалювали? Наш Їжачок, щоб нагадати про себе, навіть забрався у підручник та вітається з усіма. І має прохання: придумайте підпис до ілюстрації в підручнику.

г) Опрацювання вірша Л. Костенко «Соловейко застудився»:

Відгадування загадки (Додаток 3):

В мене є великий хист

Я співаю як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять мене люди.

(Соловейко)

Саме про соловейка наступний вірш Л. Костенко «Соловейко застудився.».

Самостійне читання вірша. Що стало причиною хвороби?
Читання вірша один одному.
Розвиток зв’язного мовлення. Вправа «Швидка допомога»: Допоможемо соловейку подолати хворобу. Пригадайте, з уроків основ здоров’я, як потрібно доглядати хворого? Чим ще можна допомогти соловейку?

д) Опрацювання вірша Л. Костенко «Шипшина важко віддає плоди»:

Читання вірша вчителем: Чому шипшина важко віддає плоди? Яке у неї прохання?
Повторне читання вірша мовчки. Аналіз змісту. Як шипшина може хапати за рукава? А для чого ще рослині колючки? Чи погоджуєтесь ви з думкою, що природа потрібна людям не лише для користі, а й для краси?
Конкурсне читання вірша напам’ять.

VI. Виконання творчих вправ:

Гра «Знайди риму»: Наприклад: плоди – підожди.
Розвиток зв’язного мовлення: Порівняйте вірші, написані Ліною Костенко. Чим вони подібні? З чого видно, що поетеса сприймає природу як живу істоту. Подумайте, що може бути спільного між віршами «Соловейко застудився» та «Шипшина важко віддає плоди». (Шипшина – лікарська рослина, яка допоможе соловейку подолати хворобу)

VIІ. Підсумок уроку: Їжачок дякує вам за урок. Він дізнався багато цікавого. А щоб він краще запам’ятав, розкажіть, що на уроці вам найбільше сподобалося, що нового ви дізнались? (Вправа «Мікрофон»).

VIІІ. Домашнє завдання: