Урок літератури рідного краю

9 клас

Тема. Красо України, Подолля!

Мета: : ознайомити учнів з творчістю письменників нашого краю, показати їхній майстерний і цікавий доробок, звернути увагу на тематику, ідейну спрямованість творів, розвивати естетичні смаки, виробляти вміння виразного читання художніх творів; виховувати любов до рідного краю, до справжньої поезії.

Обладнання: виставка поетичних збірок поетів, власних вірші учнів, фонограма.

Методи й прийоми: розповідь учителя, виступи запрошених поетів , робота в групах, метод спостереження, метод «незакінчене речення».

Очікувані результати:

•        учні закріплять знання про життєвий та творчий шлях поетів Вінниччини;

•        навчаться працювати в парах;

•        зможуть розв’язувати проблемні завдання;

•        визначати зміст навчальної роботи;

•        висловлювати власне ставлення до поетичної творчості земляків;

•        володіти навичками аналізу поетичних творів;

•        доносити свою думку до інших;

•        дотримуватися послідовності дій у виконанні самостійної роботи.

Тип уроку:  позакласне читання (література рідного краю); урок-зустріч

Хід уроку

I.                  Настановчо-мотиваційний етап

1) Прослуховування фонограми.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1) Емоційно насичене вступне слово-огляд.

Рідне небо!   Ясне сонце,

Місяць, зорі срібні,

Рідний народ - українці,

Всі До нас подібні,

Присягаєм наш край рідний

Над усе любити,

Рідний народ шанувати

І для нього жити.

2) Активізація мотиваційних резервів учнів

Рідний край. Як багато містять ці слова. Ми звикли вважати рідним  краєм те село, місто, де народилися, зростали. Особливо пам'ятними є роки дитинства, юності. Уроки краєзнавства пов'язані з літературознавством. Вчені зазначають, що   літературне краєзнавство – це вивчення літературного життя  краю, області, району, біографій письменників і їх твори, зв'язаних   з даною місцевістю,

А тому у нас урок сьогодні незвичайний, ми здійснимо подорож по рідному краї, познайомимось з творами наших письменників-земляків, які жили   і живуть на Вінниччині.

Матінка земля... У кожного з нас вона своя. Земля родить хліб, але земля ще й народжує таланти. Щаслива земля народжує щасливих, обдарованих людей. Квітне Вінниччина талантами. А талант — від Бога. Значить, від неба і рідної землі, від рідної мови й від рідної пісні.

Зеленим раєм, перлиною Поділля називають споконвіку Вінниччину. Тут минули дитячі роки М. Грушевського, видатного історика, першого президента УНР. Із Вінниччиною пов’язані імена російського фельдмаршала Суворова, декабриста Пестеля, композиторів Чайковського та Леонтовича. На щедрій подільській землі народилися відомі письменники М. Коцюбинський, С. Руданський, М. Стельмах,      М. Трублаїні, В. Стус та багато інших.

Наше чарівне Поділля... Воно прекрасне в будь-яку пору року, і той, хто хоч раз побуває тут, назавжди збереже в серці чарівні краєвиди, щедро обдаровані природою.

Дністер, що розділяє Україну й Молдову; Буг, Снивода, десятки інших річечок, що живляться холодною джерельною водою, з давніх-давен манять до своїх берегів, ваблять привітними зеленими долами й затишними видолинками — звідси (існує версія) пішла назва «Поділля». А ще вона — давня земля хліборобів, ремісників і поетів — була відома світові з сивої давнини. У часи Галицько-Волинського князівства її називали «Пониззя». Згодом і за цією версією наш край набув назви «Поділля».

Сам Всевишній щедро обдарував наш край, а повноводий Південний Буг було названо Богом. І така земля не могла не дати величезної когорти сучасних митців слова, таких як Євген Гуцало, Тетяна Яковенко, Володимир Забаштанський, Степан Литвин, Микола Луків, Володимир Глова, Ганна Чубач, Валентина Сторожук, Володимир Рабенчук, Петро Головатюк, Світлана Травнева, Василь Твердохліб, Володимир Джеджула, Наталя Струтинська, Іван Кірімов, Михайло Антонюк, Анатолій Бортняк, Ніна Гнатюк, Анатолій Звірик, Анатолій Загрійчук, Богдан Глова, Володимир Горлей, Іван Залокоцький і багато інших. Тому Михайло Каменюк із Могилева-Подільського влучно заявив у повний голос:

Моє Поділля, стежко руса

Від Богоокої ріки, —

Від Коцюбинського

до Стуса

Стоять у слові земляки...

ІІІ. Операційно-пізнавальний етап.

1.     Актуалізація опорних знань і висунення системи гіпотез.

 Сьогодні у нас урок незвичайний. Урок, на якому ми спробуємо відчути красу рідного слова, доторкнутись до душі  чарівним струменем поезії.  Л. В. Костенко про поезію сказала:

     Поезія – це завжди неповторність,

     Якийсь безсмертний дотик до душі.

2. Уведення учнів у життєвий світ та творчу лабораторію митця.

- Що означає поезія для вас?

Метод «Незакінчене речення»

 - Продовжіть речення: «Для мене поезія -  це…»

                      (Висловлювання учнів)

-        Ще одна думка про поезію звучить в епіграфі.

                       (Вчитель зачитує епіграф уроку)

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний казковий рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, - без Батьківщини.  

Микола Чернявський

-        Я хочу побажати вам, щоб поезія, яку ми сьогодні почуємо на уроці, принесла вам гарний настрій, натхнення, прагнення творити добро і бути добрими, чутливими до краси.

                         (Прикріплюю на дошці смайлик)

ІІІ. Засвоєння та опрацювання нового матеріалу

1.     Словникова робота, заповнення понятійно-термінологічного "поля".  Бесіда за питаннями.

• Дайте визначення поезії як літературному жанру. (Поезія (від гр. рoіlo — роблю, творю) — особлива організація художньої мови, яка відзначається ритмом і римою — віршовою формою. Переважно термін «поезія» вживається у значенні «твори різних жанрів у віршах»).

• Які жанри мають поетичні ліричні твори? (Пейзажна, інтимна, громадянська, філософська)

2.     Слово вчителя

Сьогодні до нас на урок завітали гості – наші земляки, поети та письменники, яких Всевишній нагородив чистою душею, відкритим серцем, ясним розумом та поетичними вустами… До нас на свято рідного слова завітали:

1. Маркевич Тамара Василівна

2. Бєлікова Любов Федорівна

3.Виступи гостей

*Слово вчителя

Про рідну Гонорівську землю, її чудових, працьовитих людей, природу рідного, найкращого в світі села в своїх віршах пише бібліотекар сільського будинку культури Маркевич Тамара Василівна.

1) Маркевич Тамара Василівна  

Робота з зошитом

Учні записують короткі автобіографічні відомості про поетесу. Аналізують її творчість. Бесіда за запитаннями:

- Коли вперше відчули, що думки «просяться» на папір?

- Який мотив походить наскрізно через усі ваші твори?

- Що порадите учням, які прагнуть передати свої почуття поетично?

2) Виразне читання віршів

Маркевич Мар’яна  «Моя родина»

Коли я в своїй родині,

То думаю, що у раю,

Чи більше треба людині,

Ніж мати родину свою?

Прекрасна моя родино,

Чарівна моя колиско,

Для мене ти в світі єдина,

Моєму серцю така ти близька!

Ні з чим тебе не зрівняти,

Ніхто тебе не здолає,

Про тебе буду співати,

Тому, що тебе кохаю!

Наче в гнізді ластів’ята,

Любима моя родина,

І в будні вона і в свята

Звінчана воєдино.

Наче в букеті чарівних,

Із квітів найкращих земних,

Живу я в своїй родині,

Живу і молюся за них.

Опрацювання вірша.

Лужанська Тетяна «Намалюй, матусю, ніжність…»

-         Намалюй, матусю, ніжність,

Добро, щастя й ласку,

Намалюй любов і пісню,

Щиру, добру казку.

-         Ні, дитино, ніжність тобі

Я не намалюю,

Тобі її, моя доню,

Серцем я дарую,

Добро тобі, ластів’ятко,

В душу я вселила,

Щоб тобою гордилася,

Вся наша родина.

Щастя теж, моя дитино,

Не намалювати.

Це коли є в тебе, доню,

Батьківщина й мати.

Ласка світиться у тебе

В оченятах сірих.

Вона в сонячнім світанку,

В чистих росах білих.

Любов, дитя моє миле,

Треба заслужити,

Треба свою Батьківщину,

І людей любити.

Ну, а пісню, моя доню,

Візьми у народу,

Бо ти, моє янголятко,

Вкраїнського роду!

Обговорення учнями та поетесою поезії.

2.     Бєлікова Любов Федорівна

Робота з зошитом.

Учні записують короткі автобіографічні відомості про поетесу. Аналізують її творчість.

 Бесіда (Питання довільного характеру)

-          Чому саме поезія, а не проза є для вас тією тихою гаванню, яка наповнює душу теплом?

-         В якому віці Ви почали писати вірші?

-         Як Ви гадаєте, що потрібно для того, щоб писати вірші: талан чи бажання?

*Слово вчителя

Найтепліші слова, найщиріші почуття до рідного села, до батьківської землі звучать у віршах нашої  сьогоднішньої  гості, поетеси-землячки Любові Федорівни Бєлікової

Маковійчук Юлія «Село моє»

Село моє, для мене - ти єдине,

Тут найрідніші, наймиліші серцю і ліси, й поля!

Село моє…моя маленька Батьківщина

Тут прадідів моїх свята земля.

Тут народилась я,

Тут мова солов’їна,

І пісня мамина луна…

Де б не була я, та всі шляхи, доріжки,

Ведуть мене до рідного села!

Я вийду в поле,

Стану серед жита,

І задивлюся в небо голубе…

О, земле рідна! Скільки буду жити,

Скільки і любитиму тебе!

IV. Підсумки уроку

 Слово вчителя.

       Ніщо в людському Вавилоні не породжує такої причетності до безсмертя, як любов і творчість. Сьогодні ми припали до цілющого поетичного джерела сучасників, наші душі просвітлились і запалились іскоркою вдячності і гордості за поетів рідного краю, які своєю творчістю доводять, що тільки з любові до рідної землі, матері, людей, народжуються поет і поезія.

Не можемо не згадати про нашу землячку з Миролюбівки – поетесу Тетяну Василівну Стасюк, яка настільки повірила в свої можливості, відчула радість творчості, що вже видала друком свою збірку віршів “Сонячні перевесла”.

Хочемо подарувати Вам її вірш, музику до якого написала  Дивискиба Наталя Анатоліївна, у виконанні Кушнір Валентини.

Пісня про Україну

І куплет

Краю рідний, милий,

Краю синьоокий,

Калинова пісне,

З веселкових мрій!

Україно люба!

Вистраждана й горда,

Найдорожча в світі,

Зорецвіте мій!

Приспів

Хочу бути завжди

Я з тобою разом,

Як би нам не жилось,

Як нам не було б,

Ти ж бо найрідніша,

Україно-мамо,

Ти для мого серця –

Чисте джерело!

ІІ куплет

Шлеш мені в дарунок

Росяні світанки,

Пісню солов’їну,

Срібний водограй.

Я ж для тебе душу

Відкриваю щиро,

Україно славна

Мій пташиний край.

Приспів

ІІІ куплет

Висоти не бійся

Лебідко-вкраїно,

Розправляй затерпле

Зболене крило.

Хочу, щоб жила

Тільки в щасті й мирі,

Щоб ні краплі горя

В тебе не було!

Приспів

V. Домашнє завдання.

Написати твір "Поетична скарбничка рідного краю".