Урок "Людина починається з добра"

 

Пізнавальна конференція за творами В. О. Сухомлинського

«Людина починається з добра»

Мета: продовжувати знайомство учнів з біографією та творами Василя Сухомлинського; учити висловлювати свої думки; формувати найкращі людські риси, бажання жити серед краси і творити красу та добро, показати роль казки в житті людини; виховувати доброту, повагу до старших, любов до рідної землі.

І. Організація

Вітання гостей

Вчитель. Привітайте гостей, що до нас завітали.

                Хочу чути, чого б ви усім побажали.

Діти. Всім присутнім ми зичим здоров’я й добра.

Вітання друзів

- А тепер візьмемось за руки, усміхнемося один одному й подаруємо своє тепло і чудовий настрій.

Учениця. Я всміхаюсь сонечку!             

Діти(всі). Здраствуй, золоте!

Учениця. Я всміхаюсь квіточці!

Діти. Хай вона цвіте!

Учениця. Я всміхаюсь дощику!

Діти. Лийся, мов з відра!

Учениця. Друзям усміхаюся

Діти. Зичу всім добра!

ІІ. Повідомлення теми

Вчитель. Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість - людина приходить у цей  світ для добра. Творити повсякчас добро для інших – це велике покликання людини.

- Тож хочу нашу зустріч хочу почати такими словами:

Вчитель.

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:

Всі Людина починається з добра!

Саме цей вислів «Людина починається з добра» є темою нашої зустрічі.

Вчитель

Розпочинається урок наш доброти

 Тож  прошу вас серця свої відкрити

Щоб зрозуміти і запам’ятати

Лише з добра усе бере початок.

- Сьогодні ми з вами  спробуємо осягнути всю глибину слова  «доброта», дізнаємось:

- що таке добро?

- чи легко робити добро?

- як навчитись розрізняти добро та зло?

-  чи породжує добро дружні стосунки?

- як навчитись обирати стежку добра в житті.

ІІІ. Поглиблення, розширення читацького досвіду учнів

 Людина починається з добра!

З уміння співчувати, захистити.

Це зрозуміти всім давно пора,

Бо ми прийшли у світ добро творити.

 

   Добро творити на Землі 
   Людині лиш дано. 
   І навіть діточки малі 
   Всі знають це давно. 

   Краса і море доброти 
   Оточує нас всіх. 
   Подібним будь до сонця ти, 
   Щоб зазвучав твій сміх 

   Щоб ти освітлював всім шлях, 
   Як сонце з висоти. 
   Хай сяє усмішка в очах. 
   Будь завжди добрим ти!

 

Доброта з роками не старіє.

Доброта від холоду зігріє

Якщо доброта як сонце світить,

Їй радіють і дорослі й діти.

 

 

 

Рефлексія. Вправа «Мікрофон»

- Діти, а що таке на вашу думку добро, доброта, що означає робити добро? (Відповіді учнів)

Вчитель.

 «Добре», - ми говоримо про те, що є приємним і корисним для нас.

«Добре», - говоримо ми, коли нам радісно і затишно.

«Добре», - кажуть наші батьки, друзі чи знайомі, коли ми зробили щось хороше іншим людям.

- Згадайте прислів'я і вислови, в яких є слово «добро»? (Відповіді учнів)

- Отож, в основі всіх наших добрих почуттів, слів і вчинків лежить поняття добра.

Сценка «Зорі»

Донечка. Мамо, люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті.

Мати.  Кажуть люди: то не зорі, сяють душі то святі.

Кажуть: хто на світі вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити, зла нікому не робив,

Бог послав того на небо ясно зіркою сіять …

Донечка. Правда, мамо, - то все душі, а не зорі там горять?

То навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила,

Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла.

 

- Діти,  щоб добра у світі ставало більше, нам самим потрібно бути добрими - говорити хороші слова, добре ставитись до інших, робити добрі справи.

Вчитель: Тож поспішайте творити добро, вчіться співчувати. Не намагайтесь зробити комусь чи чомусь зле, боляче. Якщо зростаєте ви добрими людьми, то й вам буде всюди комфортно, бо недаремно мовить народна мудрість, досвід поколінь:

«Хто людям добра бажає, той і собі має»

Сьогодні мова піде про людину з великим добрим серцем, про людину, який все життя присвятив дітям, вчив їх бути добрими, любити природу.

Складіть із букв слово і ви дізнаєтесь назву книги про нього.

Що воно означає?

Український письменник Іван Цюпа написав книжку Добротворець про В.О.Сухомлинського.

Про нього ми знаємо як про великого педагога, мудрого вчителя і просто чудову людину. Він говорив: «Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди. Значно більше треба для того, щоб залишитись людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить»

- Хто ж він В.О.Сухомлинський?

Перегляд відео  (Застосування презентації «В. Сухомлинський – дитячий письменник»)

Що означають ці числа в житті і творчості В.О.Сухомлинського?

28вересня1918року? Народився В. О. Сухомлинський

17 років Почав працювати учителем української мови і літератури

1941рік? Василя Сухомлинського мобілізували на фронт.

4 Було дітей в сімї

1500? Художніх творів – оповідань і казок для дітей написав В. Сухомлинський

53? Твори Василя Сухомлинського видані 53-ма мовами світу.

Учні нашого класу презентують вам деякі його книги

1. Ось книга – праця многолітня,

Крилата назва «Серце віддаю Дітям»

2. Говорить в книжці з вами Батьківщина,

Вона – «Народження громадянина»

3. В цієї книжки теж красива доля,

а називається «Павлиська школа.»

     4. «Сто порад учителеві» - праця,

В якій його душа гаряча!

     5. Його гуманність, мов кришталь,

         А віра у Людину, наче сталь.

         Ви твори Сухомлинського читайте,

Потрібне в невмируще позичайте.

     6. Нектар краси з людських сердець збирав,

         І сам навік з красою залишившись,

Великим Добротворцем став,

Зі світочами людства поріднившись.

Вчитель. Василь Олександрович Сухомлинський учив бачити прекрасне, захоплюватися сонцем, небом, землею, бачити казку. Його творчість сповнена любов’ю до природи, до рідного краю, до батьків… Василь Олександрович склав «Наказ дітям». Давайте зараз його прочитаємо і запам’ятаємо.

«Наказ дітям» Василя Сухомлинського

«Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждань. Все, що тобі дають батько й мати, — це їхня праця, піт, утома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для матері й батька — твоє життя, працьовитість, любов до науки, повага до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною — це велике горе для твоєї матері й батька. По-справжньому любити їх — означає приносити в дім мир і спокій.

Твоя сім'я — це не тільки батько й мати. Це й ви, діти. Це твоя поведінка, твої вчинки. Запитуй у батька й матері дозволу на те, що без них вам робити не можна, або ж не тактично. Справжня свобода сина й дочки — бути слухняними дітьми. Підкорення волі батьків — перша школа громадського виховання, перша дисципліна твоєї совісті. Якщо не навчишся підкорятися волі батьків, то не зможеш стати стійким, мужнім громадянином, дисциплінованим трудівником, вірним батьком своїх дітей.

Три нещастя є в людини: старість, смерть і лихі діти — говорить українська народна мудрість. Старість — невідворотна, смерть — невмолима, перед цими нещастями ніхто не зможе зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків ваших, а й від вас самих.

Бути хорошими дітьми — означає не допустити, щоб старість батька й матері була отруєна твоїми поганими вчинками. Вмій відчути найважчі душевні муки матері й батька. Їхня хвороба — твоє горе. їхні невдачі і неприємності на роботі — твоя біда. Вмій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров'я батьків. Пам'ятай, що ранню старість і хвороби батькам приносить не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків!»

Пошану батькам я складаю 
І пісню Любові співаю. 
У серці лиш пам’ять про них – 
Звичайних, простих, дорогих. 
Я дякую Богу за маму, 
Що стільки ночей не доспала; 
За доброго, вірного тата, 
Що вмів людям поміч надавати. 
Як швидко земний час спливає... 
І згадую часто, буває, 
Домівку свою, де зростала, 
Стежки, по яких я стрибала. 
В спокуті стаю перед Богом 
За пройдений шлях, всі дороги. 
За сльози батьків, їх страждання, 
Хвороби, і сум, і прощання... 
Шануйте батьків, любі діти, 
Щоб потім не пожаліти. 
Допоки є батько і мати, 
Старайтесь їм шану віддати. 

Вчитель. Будьте і ви, діти, як маленькі сонечка, творіть добро, садіть сади, допомагайте стареньким, поважайте батьків, учителів, любіть Землю, і вона вам відповість любов'ю і щедрістю, та й будуть на нашій Землі мир і злагода

Вчитель. З добрим поживеш - добре переймеш, а з лихим зійдешся - й свого позбудешся. Отже, пам'ятайте всі: з ким поведешся, того й наберешся. Бо лихий добро псує. Тому вчіться творити добро і дружити з добрими людьми.

Звернемося до творів Василя Сухомлинського і послухаємо, які життєві уроки він нам дає.

Дитина 1.

В кого радість, а в кого горе

П'ятикласники зібрались їхати на екскурсію до Канева. Раділи діти: багато побачать нового, цікавого. Побувають на могилі Тараса Шевченка.

Збиралася їхати й Галя. Та ось у неї тяжко захворіла мама. Приходить Галя до школи заплакана.

- Чого це ти така сумна? - питають товариші.

- Мама дуже хвора. Не можу я поїхати на екскурсію.

Тяжко стало на душі в дітей. Як же можна радіти, веселитися, коли в товариша горе? І вирішили діти: почекаємо, поки в Галі одужає мама, тоді й поїдемо на екскурсію.

Минуло три тижні. Галина мама одужала - і весь клас поїхав на екскурсію. Поїхала й Галя.

Коли в тебе радість, у другої людини може бути горе.

Розуміти чуже горе - велика людська краса.

Вчитель. Чому навчає це оповідання?

Дитина 2.Дідусева заповідь

Я навчаюсь у четвертому класі. На почесному місці в нас портрет мого дідуся Павла. Під портретом напис: "Він віддав своє життя за Батьківщину".

Із розповідей мами, бабусі я знаю, що дідусь мій був розвідник. Він поліг смертю героя далеко на Заході, в Карпатських горах.

Наближався день пам'яті мого дідуся. Щороку в цей день бабуся приносить до дідусевого портрета букет квітів. А цієї весни і я виплекав білі квіточки абрикоси й поніс їх раненько в школу. У школі ще нікого не було. Я поставив квіти біля портрета. Сів за парту. Коли це бачу: дідусь усміхнувся.

- Дідусю, - попросив я, - скажіть, будь ласка, ким мені бути? Мені льотчиком хочеться стати, й агрономом, і лікарем. Ким мені бути?

- Будь патріотом, - почув я голос дідуся. - Це найголовніше.

Вчитель. Ким повинна бути кожна людина?

Дитина 3. Щоб не наколовся

Дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі - прегострі колючки.

Над акацією літає барвистий метелик. Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку - що ж тоді буде! Підійшла Зоя до акації. Зламала одну колючку, другу, третю.

Мама побачила й питає:

- Що ти робиш, Зою? Навіщо колючки зламуєш?

- Щоб метелик не наколовся, - відповіла Зоя.

Вчитель. Якою повинна бути людина?

Дитина 4 . Скажи людині: "Здрастуйте!"

Лісовою стежечкою ідуть батько і маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко стукає дятел та лісовий струмочок дзюрчить у лісовій гущині.

Аж тут син побачив: назустріч їм іде бабуся з ціпком.

- Тату, куди вона йде? - питає син.

- Зустрічати або проводжати, - каже батько й усміхається. Ось як ми зустрінемося з нею, ти скажи їй одне-однісіньке слово: "Здрастуйте!"

- Навіщо ж їй казати це слово? - дивується син. - Вона ж зовсім нам незнайома.

- А ось зустрінемось, скажемо їй це слово, тоді й побачиш навіщо. Побачиш, що станеться.

Ось і бабуся.

- Здрастуйте! - каже син.

- Здрастуйте! - каже батько.

- Здрастуйте ! - каже бабуся й усміхається.

І хлопчик тоді здивувався: усе довкола змінилося. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттями дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. В кущах заспівали пташки - раніше їх і не чути було. На душі в хлопчика легко-легко стало.

- Чому це воно так? - питається син.

- Бо ми сказали людині: "Здрастуйте!"

Вчитель. Чому люди вітаються?

Дитина 5. Навіщо кажуть "Дякую"?

Дрімучим лісом ішли двоє подорожніх. Дідусь і хлопчик. Було жарко, хотілося пити. Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилилися, напилися. Дідусь сказав:

- Дякую тобі, струмочку. Хлопчик усміхнувся.

- Чого ти усміхнувся, хлопче? - запитав дідусь.

- Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові дякую? Він же не жива істота: не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.

- Це так. Якби води напився вовк, він міг би й не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. Розумієш, навіщо людина говорить дякую? А знаєш, кого це слово вшановує, звеличує, підносить? Хлопчик замислився. Він ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер саме був час подумати: дорога через ліс ще довга.

Вчитель. Які ще ввічливі слова ви знаєте?

Соловей і Жук

(інсценізація казки - оповідання дітьми)

А зараз подумки перенесемося до театральної студії. Юні актори підготували інсценізацію до казки В.Сухомлинського «Соловей і жук ».

 

Автор      Природа радіє яскравій красі,

Скрізь чути веселі пташині пісні.

Малий соловей всю ніч до світанку

Витьохкував пісню свою аж до ранку.

 

сипле пісні голосні, голосні:

 тьох, тьох, тьох, тіу, тіу, тьох!           (Двічі)

 

Соловей  Як гарно навколо!

Це я вам співаю,

І всіх своїм співом

У лузі вітаю

 

Прилетів гуляти.

 

Заведу своє щосили

 

Автор     Та як почав жук співати.

Своїм співом заважати.

 

Жу –жу –жу

Як співати покажу

Жу-жу-жу

 

Його річ була проста.

 

Твій спів нікому не потрібний.

 

Краще в дівчинки спитай.

 

Бо від нього стільки мук.

 

Що робити – покажу.

Соловей лети у гай.

Там свої пісні співай.

Ну а ти , жучок, в траві

Поспівай свої пісні.

Хай будуть на землі

І солов'ї і жуки

 

Автор  Як же ж можна без жука і солов'я

            Ось і казочка уся

ПИТАННЯ ДО КРОСВОРДУ

Як звати ляльку Зіни, що попала під дощ? (Зоя; «Лялька під дощем»)

Яку дерево посадив молодий лісник під вікном своєї хати? (Дуб;«Дуб під вікном»)

Яке дерево співало задумливу пісню? (Верба; «Все в лісі співає»)

Продовжіть назву оповідання «Образливе …»? ( Слово; «Образливе слово»)

Продовжіть назву «Найледачий у світі…»? (Кіт; «Найледачий у світі кіт »)

Друге слово казки про Вороненя «Вороненя і…» (Соловей)

Хто захопив гніздечко ластівки? (Горобець; «Чому ж горобець утік?»)

Що будував тато для дідуся біля хати? (Комірчина; «Комірчина для дідуся »)

«Мої крильця найкрасивіші, бо я схожий на білу хмарину» Хто це говорив? (Метелик; «Два метелики»)

Чим розчісував собі хвоста півник? (Гребінець; «Для чого півневі гребінець? »)

 

Складаємо вірш.

Вчитель. А тепер давайте разом з вами складемо вірш про те, яким треба бути в житті. Останнє слово кожного другого рядка ви добиратимете в риму самостійно.

Щедро ллє проміння сонце у твоє й моє ... (віконце),

Щоб в теплі ми виростали й світло людям ... (дарували).

Й де б ми в світі не були, щоб завжди любов ... (несли),

Щастя, радість і тепло, щоб чудово всім ... (було).

В світ прийшли ми: я і ти – для любові й ... (доброти)!

Будь привітним і прихильним, добрим, лагідним і... (сильним).

Вчися правдою прожити, теплим словом вмій ... (зігріти).

Вчись завжди допомагати і людині... (співчувати).

І старайся так прожити, щоб, як сонечко,... (світити)!

І в душі завжди нести теплий промінь ... (доброти)!

• ЗАВДАННЯ 4. Гра в колі друзів «Я дарую тобі...»
• (Діти висловлюють побажання один одному, даруючи сердечка.)
• ( Ласку,чуйність,ніжність, радість, уважність…)