Урок "М. Старицький. Життя і творчість, багатогранна діяльність як поета, перекладача, драматурга, організатора театральної справи. Поезія."

Тема: М. Старицький. Життя і творчість, багатогранна діяльність як поета, перекладача, драматурга, організатора театральної справи. Поезія  М. Старицького, її мотиви, патріотичний характер.

 

Мета: подати відомості про життєвий і творчий шлях митця, розкрити  багатогранність його таланту, познайомити з поетичною спадщиною;

розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, робити висновки, вмотивовуючи власні судження, виховувати інтерес до творчості М. Старицького, естетичні почуття, трепетне ставлення до високого почуття.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Обладнання: підручник, портрет М.Старицького, тексти поезій, аудіо запис пісні на слова поезії «Виклик».

 

                                    ХІД УРОКУ

 

1.                Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання у формі літературного диктанту

 

Якому персонажеві п’єси належать слова?

1.   «Я всю країну об’їздив в серцем переконався, що жити тут немає сил»(Саві Чалому)

2.   «А хлопові далеко гірше живеться, ніж панським коням та собакам» (Шмигельському)

3.   «Поки ж на Україні будуть кривди проти поспільства, якими б муками народ ми не карати, не діждуться спокою не тільки наші діти, але й онуки наші» (Шмигельському)

4.   «Не маю я охоти кров без оружних проливать і плюндрувать край» ( Саві Чалому)

5.   «З таким народом можна весь світ покорить» (Шмигельському)

6.   «Навколо скрізь народ катують без оружний, а ми будемо мовчать і ждать?» (Гнату Голому)

7.   «Тепер ж для користі краю цим блискучим ланцюгом я прикую тебе до Речі Посполитої» (Потоцькому)

8.«Не проти народа я воюю, а проти гайдамак, народові ж бажаю миру і спокою» (Саві)

9.   «Ми перед образом дали присягу оборонять людей своїх від лядської кривди і напасті. Присягу ту зламав ти, брате, тепер вона тебе вбиває» (Гнату Голому)

10.  «Ти тільки мстити хочеш, а я прогнать всі кривди з України хочу, щоб не було потім причини нам кров братську знову проливать» (Саві Чалому)

11.  «Я зараз смілива така, я – справжній гайдамака і нічогісінько вже не боюсь; з твоїх грудей в мої переселилася смілість і одвага» (Зосі Курчинській)

12.  «Історія складається з помилок, і коли ті, що на чолі стоять народу, свої помилки поправляють бажанням стати на певний шлях – вони достойнії сини Отчизни!»(Шмигельському)

 

2. Фронтальна бесіда:

- Чи відомий Вам такий український письменник, як М. Старицький?

- Що саме Вам відомо з його біографії?

- Які твори цього автора Вам відомі?

 

IІI. Оголошення теми та мети уроку 

 

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

 

1.               Вступне слово вчителя  

 

2.               Робота з підручником (Ознайомлення із біографією письменника)

Додатковий біографічний матеріал для вчителя:

14 грудня 1840 р. у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с. Кліщинці на Полтавщині народився Михайло Петрович Старицький.

З 1851 року навчався в Полтавській гімназії.

У 1858 р. вступив до Харківського університету.

У 1860 р. перейшов до Київського університету, де спочатку навчався на фізико-математичному факультеті, а потім на юридичному. Наступного року повернувся до Кліщинців.

У 1862 р. М. Старицький одружився. Через два роки повертається до Києва на навчання, і у 1865 р. закінчує університет.

1868 р. Старицький купив маєток в с. Карпівці на Поділлі й переїхав туди з родиною.

У 1871 р. повернувся до Києва, разом із М. Лисенком організував Товариство українських акторів, поставив «Різдвяну ніч» за мотивами повісті М. Гоголя. Брав активну участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який тоді очолював талановитий учений-народознавець автор пісні «Ще не вмерла Україна» Павло Чубинський.

Упродовж 1873–1876 рр. М. Старицький писав вірші, перекладав з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лермонтова, сербські народні думи та пісні.

На початку 80-х рр. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу професійну трупу.

У 1886–1887 рр. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.

У 1893 р. за станом здоров’я М. Старицький залишив трупу.

У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з’їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.

У 1903 р. готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.

27 квітня 1904 р. Михайло Старицький помер. Похований на Байковому кладовищі.

 

3. Дослідження-відновлення (відновлений текст записати в зошит)

•                   Доповніть твердження

1.М.Старицький народився в с._______________ в родині________________. 2. Навчався в____________________. 3.Разом із М.Лисенком організував ______________. 4. За мотивами повісті М. Гоголя поставив ____________________.5.На початку 80-х років очолив ______________.6. У 1897 році  виступив  М. Старицький на _____________. 7. У Києві митець керував ___________. 8. Пішов М. Старицький із життя ______________.

 

4. Робота з таблицею (ознайомлення із творчим доробком автора)

 

Грані таланту М. Старицького

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.  Ідейно-художній аналіз поезій М. Старицького

а) “ Виклик” ( 1862)

 

•              Слухання пісні – поезії «Виклик» покладеної на музику.

В учнів на партах текст поезії.

 

Ніч  яка,  Господи!  Місячна,  зоряна:
Ясно,  хоч  голки  збирай…  
Вийди,  коханая,  працею  зморена,  
Хоч  на  хвилиночку  в  гай!

Сядем  укупі  ми  тут  під  калиною  —  
І  над  панами  я  пан…  
Глянь,  моя  рибонько,  —  срібною  хвилею  
Стелеться  полем  туман;  

Гай  чарівний,  ніби  променем  всипаний,  
Чи  загадався,  чи  спить?  
Он  на  стрункій  та  високій  осичині  
Листя  пестливо  тремтить;  

Небо  незміряне  всипано  зорями  —  
Що  то  за  Божа  краса!  
Перлами-зорями  теж  під  тополями  
Грає  перлиста  роса.  

Ти  не  лякайся-но,  що  свої  ніженьки  
Вмочиш  в  холодну  росу:  
Я  тебе,  вірная,  аж  до  хатиноньки  
Сам  на  руках  однесу.  

Ти  не  лякайсь,  а  що  змерзнеш,  лебедонько:  
Тепло  —  ні  вітру,  ні  хмар…  
Я  пригорну  тебе  до  свого  серденька,  
Й  займеться  зразу,  мов  жар;  

Ти  не  лякайсь,  аби  тут  та  підслухали  
Тиху  розмову  твою:  
Нічка  поклала  всіх,  соном  окутала  —  
Ані  шелесне  в  гаю!  

Сплять  вороги  твої,  знуджені  працею,  
Нас  не  сполоха  їх  сміх…  
Чи  ж  нам,  окривдженим  долею  клятою,  
Й  хвиля  кохання  —  за  гріх?  
 

 

•              Ідейно-художній аналіз поезії

Рід: лірика.

Жанр: інтимна лірика.

Мотив: любов, вірність, щирість почуттів.

Історія написання: вірш був написаний тоді, коли М.Старицькому виповнилося 30 років і він одружився з Софією Лисенко.

 Поезія майже відразу полюбилася читачеві, бо вона близька до високоморальної, рідної, української пісні. Митець зумів поєднати і красу української ночі, і глибокі почуття закоханих. Пейзаж перегукується із настроєм ліричного героя. Лише  місяць та ясні зорі – свідки чистого, потаємного кохання. Такої досконалості вдалося досягти за допомогою художньої досконалості слова. Поезія стала піснею. Музику написав М.Лисенко.

 

•              Заповнення анкети до вірша ( робота в зошиті):

Епітети:

Пестливі слова:

Звертання:

Вигуки:

Порівняння:

•  

•              Інтерактивна вправа “ Мікрофон”

Ця поезія викликала в мене …

 

б)  Поезія “До молоді”

•              Виразне читання поезії учнем

На вас, завзяті-юнаки,
Що полюбили Україну,
Кладу найкращії гадки,
Мою сподіванку єдину.

 

В вас молода ще грає кров,
У вас в думках немає бруду.
І в серці гріється любов
До обездоленного люду…

 

Не занехайте ж ви її,
Не розпустіть по вітру всує,
Нехай ваш дух вона гарує
В культурній, чесній боротьбі…

 

Бо зло буя, бо ґвалт кругом,
А між слов’ян немає згоди…
Так заспіваймо ж ми псалом
Братерства, рівності, свободи.

 

Забудьмо чвари вікові,
Подаймо руки, як братове,
І на пролитій в нас крові
Збудуймо щастя народове.

 

Сліпому люду понесім
В хатину сяєво просвіти,
І в серце, тугою сповите,
Живу надію закропім!

 

Угору ж стяг, а світоч — в руки,
І, що б не сталося, — вперед!
Під гаслом правди і науки,
Під гартом вражих приверед

 

Ми насталим і серце й волю,
І чересло на переліг,
Та нашу знищеную долю
Поведемо через поріг…

 

І не поклонимось кумиру,
Як не вклонивсь і наш співець,
Що за любов, за правду щиру
Прияв стражденницький вінець!

 

•              Ідейно-художній аналаз поезії

Цей вірш звернений до молоді як надії на майбутнє України.

Рід: лірика.

Жанр: вірш – алегорія.

Ідея: заклик єднатися, щирою працею відродити матір – вітчизну.

Віршований  розмір: ямб.

 

•              Інтерактивна вправа “Мікрофон”

- Я думаю, що ідея вірша “До молоді”є особливо актуальною у наш час, тому що…

 

V. Підсумок уроку

1. Гра «Я – тобі, ти – мені.»

 

2. Аргументоване оцінювання роботи учнів на уроці

 

VІ. Домашнє завдання

1.               Вивчити конспект
2.               Здійснити ідейно-художній аналіз поезії М. Старицького «Гетьман»