Тема: М. Старицький. Життя і творчість, багатогранна діяльність як поета, перекладача, драматурга, організатора театральної справи. Поезія М. Старицького, її мотиви, патріотичний характер.
Мета: подати відомості про життєвий і творчий шлях митця, розкрити багатогранність його таланту, познайомити з поетичною спадщиною;
розвивати логічне мислення, зв'язне мовлення, робити висновки, вмотивовуючи власні судження, виховувати інтерес до творчості М. Старицького, естетичні почуття, трепетне ставлення до високого почуття.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, портрет М.Старицького, тексти поезій, аудіо запис пісні на слова поезії «Виклик».
Тема: М. Старицький. Життя і творчість, багатогранна діяльність як поета, перекладача, драматурга, організатора театральної справи. Поезія М. Старицького, її мотиви, патріотичний характер.
Мета: подати відомості про життєвий і творчий шлях митця, розкрити багатогранність його таланту, познайомити з поетичною спадщиною;
розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, робити висновки, вмотивовуючи власні судження, виховувати інтерес до творчості М. Старицького, естетичні почуття, трепетне ставлення до високого почуття.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, портрет М.Старицького, тексти поезій, аудіо запис пісні на слова поезії «Виклик».
ХІД УРОКУ
ІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання у формі літературного диктанту
Якому персонажеві п’єси належать слова?
1. «Я всю країну об’їздив в серцем переконався, що жити тут немає сил»(Саві Чалому)
2. «А хлопові далеко гірше живеться, ніж панським коням та собакам» (Шмигельському)
3. «Поки ж на Україні будуть кривди проти поспільства, якими б муками народ ми не карати, не діждуться спокою не тільки наші діти, але й онуки наші» (Шмигельському)
4. «Не маю я охоти кров без оружних проливать і плюндрувать край» ( Саві Чалому)
5. «З таким народом можна весь світ покорить» (Шмигельському)
6. «Навколо скрізь народ катують без оружний, а ми будемо мовчать і ждать?» (Гнату Голому)
7. «Тепер ж для користі краю цим блискучим ланцюгом я прикую тебе до Речі Посполитої» (Потоцькому)
8.«Не проти народа я воюю, а проти гайдамак, народові ж бажаю миру і спокою» (Саві)
9. «Ми перед образом дали присягу оборонять людей своїх від лядської кривди і напасті. Присягу ту зламав ти, брате, тепер вона тебе вбиває» (Гнату Голому)
10. «Ти тільки мстити хочеш, а я прогнать всі кривди з України хочу, щоб не було потім причини нам кров братську знову проливать» (Саві Чалому)
11. «Я зараз смілива така, я – справжній гайдамака і нічогісінько вже не боюсь; з твоїх грудей в мої переселилася смілість і одвага» (Зосі Курчинській)
12. «Історія складається з помилок, і коли ті, що на чолі стоять народу, свої помилки поправляють бажанням стати на певний шлях – вони достойнії сини Отчизни!»(Шмигельському)
2. Фронтальна бесіда:
- Чи відомий Вам такий український письменник, як М. Старицький?
- Що саме Вам відомо з його біографії?
- Які твори цього автора Вам відомі?
IІI. Оголошення теми та мети уроку
IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Додатковий біографічний матеріал для вчителя:
14 грудня 1840 р. у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с. Кліщинці на Полтавщині народився Михайло Петрович Старицький.
З 1851 року навчався в Полтавській гімназії.
У 1858 р. вступив до Харківського університету.
У 1860 р. перейшов до Київського університету, де спочатку навчався на фізико-математичному факультеті, а потім на юридичному. Наступного року повернувся до Кліщинців.
У 1862 р. М. Старицький одружився. Через два роки повертається до Києва на навчання, і у 1865 р. закінчує університет.
1868 р. Старицький купив маєток в с. Карпівці на Поділлі й переїхав туди з родиною.
У 1871 р. повернувся до Києва, разом із М. Лисенком організував Товариство українських акторів, поставив «Різдвяну ніч» за мотивами повісті М. Гоголя. Брав активну участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, який тоді очолював талановитий учений-народознавець автор пісні «Ще не вмерла Україна» Павло Чубинський.
Упродовж 1873–1876 рр. М. Старицький писав вірші, перекладав з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лермонтова, сербські народні думи та пісні.
На початку 80-х рр. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу професійну трупу.
У 1886–1887 рр. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.
У 1893 р. за станом здоров’я М. Старицький залишив трупу.
У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з’їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.
У 1903 р. готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.
27 квітня 1904 р. Михайло Старицький помер. Похований на Байковому кладовищі.
3. Дослідження-відновлення (відновлений текст записати в зошит)
1.М.Старицький народився в с._______________ в родині________________. 2. Навчався в____________________. 3.Разом із М.Лисенком організував ______________. 4. За мотивами повісті М. Гоголя поставив ____________________.5.На початку 80-х років очолив ______________.6. У 1897 році виступив М. Старицький на _____________. 7. У Києві митець керував ___________. 8. Пішов М. Старицький із життя ______________.
4. Робота з таблицею (ознайомлення із творчим доробком автора)
Грані таланту М. Старицького
5. Ідейно-художній аналіз поезій М. Старицького
а) “ Виклик” ( 1862)
В учнів на партах текст поезії.
Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай…
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупі ми тут під калиною —
І над панами я пан…
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться полем туман;
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить;
Небо незміряне всипано зорями —
Що то за Божа краса!
Перлами-зорями теж під тополями
Грає перлиста роса.
Ти не лякайся-но, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько:
Тепло — ні вітру, ні хмар…
Я пригорну тебе до свого серденька,
Й займеться зразу, мов жар;
Ти не лякайсь, аби тут та підслухали
Тиху розмову твою:
Нічка поклала всіх, соном окутала —
Ані шелесне в гаю!
Сплять вороги твої, знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх…
Чи ж нам, окривдженим долею клятою,
Й хвиля кохання — за гріх?
Рід: лірика.
Жанр: інтимна лірика.
Мотив: любов, вірність, щирість почуттів.
Історія написання: вірш був написаний тоді, коли М.Старицькому виповнилося 30 років і він одружився з Софією Лисенко.
Поезія майже відразу полюбилася читачеві, бо вона близька до високоморальної, рідної, української пісні. Митець зумів поєднати і красу української ночі, і глибокі почуття закоханих. Пейзаж перегукується із настроєм ліричного героя. Лише місяць та ясні зорі – свідки чистого, потаємного кохання. Такої досконалості вдалося досягти за допомогою художньої досконалості слова. Поезія стала піснею. Музику написав М.Лисенко.
Епітети:
Пестливі слова:
Звертання:
Вигуки:
Порівняння:
Ця поезія викликала в мене …
б) Поезія “До молоді”
На вас, завзяті-юнаки,
Що полюбили Україну,
Кладу найкращії гадки,
Мою сподіванку єдину.
В вас молода ще грає кров,
У вас в думках немає бруду.
І в серці гріється любов
До обездоленного люду…
Не занехайте ж ви її,
Не розпустіть по вітру всує,
Нехай ваш дух вона гарує
В культурній, чесній боротьбі…
Бо зло буя, бо ґвалт кругом,
А між слов’ян немає згоди…
Так заспіваймо ж ми псалом
Братерства, рівності, свободи.
Забудьмо чвари вікові,
Подаймо руки, як братове,
І на пролитій в нас крові
Збудуймо щастя народове.
Сліпому люду понесім
В хатину сяєво просвіти,
І в серце, тугою сповите,
Живу надію закропім!
Угору ж стяг, а світоч — в руки,
І, що б не сталося, — вперед!
Під гаслом правди і науки,
Під гартом вражих приверед
Ми насталим і серце й волю,
І чересло на переліг,
Та нашу знищеную долю
Поведемо через поріг…
І не поклонимось кумиру,
Як не вклонивсь і наш співець,
Що за любов, за правду щиру
Прияв стражденницький вінець!
Цей вірш звернений до молоді як надії на майбутнє України.
Рід: лірика.
Жанр: вірш – алегорія.
Ідея: заклик єднатися, щирою працею відродити матір – вітчизну.
Віршований розмір: ямб.
- Я думаю, що ідея вірша “До молоді”є особливо актуальною у наш час, тому що…
V. Підсумок уроку
1. Гра «Я – тобі, ти – мені.»
2. Аргументоване оцінювання роботи учнів на уроці
VІ. Домашнє завдання