2 лютого о 18:00Вебінар: Самооцінювання управлінських та освітніх процесів: нормативні орієнтири та особливості проведення

Урок Михайло Старицький. Історико-романтична повість «Оборона Буші», її пригодницький сюжет, драматизм, антимілітаристське спрямування

Про матеріал

Під час уроку - дослідження за проектною технологією учні аналізують зміст, проблематику, жанрові особливості, образи повісті М.Старицького «Оборона Буші»;діти об'єднуються у 5 груп, виконують завдання, користуючись Інтернет-джерелами, створюють презентації, захищають свої міні-проекти, об'єднують інформацію в один буклет «Оборона Буші»: нелегкий вибір у нелегкий час».

Перегляд файлу

1

 

Тема. Михайло Старицький.  Історико-романтична повість  «Оборона Буші», її пригодницький сюжет, драматизм, антимілітаристське спрямування. Шлях помсти і крові як трагічна сторінка в житті українського та польського народів. Образи твору.

 

Мета: проаналізувати зміст, проблематику, жанрові особливості, образи повісті  М.Старицького «Оборона Буші»; активізувати пізнавальну діяльність учнів; розвивати творчі, креативні, комунікативні здібності дітей; виховувати інтерес до літератури як до навчального предмета, шанобливе ставлення до історії рідної землі.

Основне завдання: учні об’єднуються у 5 груп, виконують завдання, користуючись Інтернет-джерелами, створюють презентації, захищають свої міні-проекти, об’єднують інформацію в один буклет. «Оборона Буші»: нелегкий вибір у нелегкий час».

Термін роботи: два тижні

Тип уроку: урок - дослідження за проектною технологією.

                                                         Хід уроку:

                                     (Слайд 1-2)   …Як не хочеш іти в світові наймити,

                                        а в житті  цьому вищої прагнеш мети,

                                 поспіши до Буші, на коліна упадь

                                     і святої землі поцілуй кожну п’ядь..

                                                                                  Валентина Сторожук

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мотивація завдань. (Слайд №3)

Діти, сьогодні ми з вами підсумуємо результати вашої проектної діяльності, якою ви займалися два тижні.

Кожна група (у нас працювало 5 творчих груп) матиме можливість презентувати результат своєї дослідницької роботи: пошуку інформації в Інтернет-мережі, обробки та аналізу її, узагальнення інформації та її презентації. Давайте згадаємо, про що сьогодні буде наша розмова. (Перегляд буктрейлера «Старицький «Оборона Буші» 1.58)

https://www.youtube.com/watch?v=d3-2UioDHC8

 

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Слово вчителя.

Провідною темою у прозі М.Старицького є історична. Національна пам’ять, національна самосвідомість, багатостраждальна доля України – саме ці питання турбували прозаїка. Повість «Оборона Буші» один із творів антимілітаристського спрямування. Що означає слово антимілітаризм? (Слайд №4)

Антимілітаризм – широкий міжнародний рух проти політики мілітаризму, гонитви озброєнь, підготовки і розв’язання імперіалістами загарбницьких та грабіжницьких воєн.

Війна і мир. Якими кривавими дорогами історії довелося пройти нашим    пращурам! Старицький уславив тих, хто стояв за землю, за віру, за волю. Своїм твором він заперечує війну як шлях помсти й крові. Змушує нас, прийдешніх, не допустити війни.

(Слайд №5) Село Буша розташоване на березі неглибокої бурхливої річки Бушанки за 20 кілометрів від районного центру Ямполя на Вінниччині, на кордоні з Молдовою. Усього три години від Вінниці автомобілем і немовби сотні років від гамірних, задимлених міських вулиць. Кожен пагорб, кожен клаптик цієї древньої землі дихає історією. На території села розташовано історико-культурний заповідник «Буша», поблизу села знаходиться природний заказник «Гайдамацький Яр». Свого часу знаний місцевий краєзнавець Сергій Іванович Кокряцький писав: «Безумовно, немає на Поділлі іншої визначнішої пам'ятки, де найбільш яскраво і трагічно відобразилася б уся історія українського народу, ніж Буша на Ямпільщині. Тут, над берегами невеличкої та стрімкої допливи Дністра Мурафи, прихована історія з найдавніших часів».

Учитель

М.Старицький мандрував селами, знайомився з людьми, з усною поетичною творчістю. Бував і в містечку Буші, бачив руїни фортеці. Під враженням побаченого і почутого про трагедію, яка там сталася, почав працювати над повістю «Оборона Буші», яку написав у 1891 році. Це був його перший історичний твір. Спочатку твір було написано російською мовою «Осада Буши» і опубліковано в газеті «Московский листок». Згодом (1894-1895р.) в українському перекладі автора повість під назвою «Облога Буші» друкувалася у львівському журналі «Зоря».

 

Слово групі №1 (Буланов Н., Іващенко Р., Корпан А.)

Об’єкт дослідження – «Історична основа повісті, проблематика та ідейно-тематичний зміст». (Додаток №1)  Слайд№ 6 Презентація №2

 

Слово групі №2. (Щербак С., Фесенко А., Шпартюк Н.)

Об’єкт дослідження «Реалістичний спосіб зображення польської шляхти»

(Додаток №2) Слайди №7-8

 

Слово групі №3 (Тисячний Д., Сердюк Б., Солодкий Д.)

Об’єкт дослідження «Образи захисників фортеці, оповиті романтичним ореолом» (Додаток №3) Презентація №3 Слайди 10-12

 

Слово групі №4 (Погосян В., Гороховацька А., Дроменко Є.) (Додаток №4)

Об’єктом нашого дослідження була тема «Образи Антона Корецького та Орисі

 Завісної» (Додаток №4) Слайди 13-17

 

Слово групі №5  (Плетень Н., Ходова К., Соловйов М.)

Об’єкт дослідження «Природа у повісті Старицького «Оборона Буші» (Додаток №5) Слайди 18-20

 

    ІV. Актуалізація опорних знань учнів .

Бесіда за запитаннями.

  1.     Коли відбуваються події повісті М.Старицького «Облога Буші ?» (Восени 1654 року.)
  2.     Хто раніше володів замком «Орлине гніздо» в Буші? (Рід польських шляхтичів Чарнецьких .)
  3.     Від кого обороняли Бушу і чому?  (Від поляків, які хотіли повернути свої володіння і помститися.)
  4.          Хто керував обороною Буші?     (Сотник Завісний.)

5. Кому доручили очолювати оборону замку?    (Дочці сотника Завісного Орисі.)

6. Знайдіть і зачитайте опис містечка й фортеці Буші «Орлине  гніздо», яке колись належало магнатові Чарнецькому.

7. Хто такий Антось Корецький? Ким він був для Орисі?

    (Названий брат Орисі, якого батько ще малим знайшов напівживого, врятував, виростив і виховав доброго козака.Орися його дуже кохає, але після того, як Корецький перейшов на бік шляхти, Орися, тяжко страждаючи, викинула його з думок.)

    8. Як козаки зустріли поляків?  (Козаки відкрили такий вогонь, що атака захлинулася. Загинуло безліч нападаючих. Потоцький аж синів з люті й наказав будь-що  до вечора здобути фортецю.)

    9. Яку таємницю розповів отець Василь Орисі?

      (Що під церквою пороховий погріб і дав ключі від дверей.)

    9. Де і за яких обставин  зустрілися Антось із Орисею?

       (Антось приїхав парламантером . Орися сказала, що ніяких  перемовин не буде і наказала вистрілити, але ядро не попало. Парламентери послали стрілу із запискою, де говорилося про те, що їх відпустять живими, якщо здадуться й полишать зброю та замок. Корецький зробив приписку для Орисі – він просив останнього  побачення, бо не хотів гинути непрощеним . Орися порадилася з  народом і вирішили не здаватися. Наказала впустити одного Корецького. Антось запропонував Орисі втекти разом. Без Орисі йому  життя не миле, а загибель разом із нею – щастя. Дівчина дає йому ключ від льоху і просить прийти туди за її умовним сигналом.)

9. Як чинили козаки, потрапивши в безвихідь, в оточення ворогів?( Убивали одне одного )

10. Чим закінчується твір ? Зачитайте, будь ласка.

    (Орися підриває фортецю із собою, коханим, захисниками та ворогами:

  •        З церкви було чутно журливі пісні. Покидаючи цей світ, усі спокійно дожидали смерті й велебно співали…
  •        Буша укупі з святкуючими звитягу ляхами злинула в повітря.
  •        Полинули вони туди, де нема  сліз, ні ридання, ні тяжкої журби, де панує лишень одна свята любов… ).

 

V.  Підсумок уроку.

Учитель. Дякую усім групам за плідну, цікаву, інформаційну роботу.

Невеликий обсяг не завадив авторові порушити багато проблем, загалом характерних для всієї прози письменника. А які ж саме проблеми автор порушує у повісті ?

Слайд 21. Патріотизм, служіння Вітчизні і зрада. Самопожертва. Кохання.  Життя і смерть. Засудження братовбивчої війни.

Остання проблема дуже важлива. З поняттям антимілітаризм ви познайомилися. То у чому ж антимілітаристське спрямування повісті?

Учні.

  •         Детально виписані батальні сцени, змальовано, як молоді, дужі люди гинуть, страждають і мучаться, як руйнуються сімї, нехтуються почуття.
  •         Показано безглуздя війни, її антигуманну сутність, повязану з людськими вадами, аморальністю.
  •         Автор наполягає на тому, що війна з боку загарбників несправедлива, люди змушені захищати рідну оселю, своїх близьких.

Про Старицького: (слайди 23-24)

  • «Можна сміло сказати, що в ту пору на Україні не було поета, що міг би був здобутися на таке сильне та енергетичне слово і не взяти в нім ані одної фальшивої ноти». І.Франко
  • «Справжній запорожець – вдачею, темпераментом, свободолюбними ідеями. Те, що його дужа голова та енергійний вислів обличчя мають у собі із предківської козацької спадщини, поєднане дивним дивом із нахилами інтелігента, чулого на нові духовні потреби».

                              М.Рудницький

  • Творчість Михайла Старицького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літератури, у зміцненні в нашому письменстві реалізму.

                    М.Рильський

 

Плинуть тихо води старої Мурахви і малої Бушанки, розповідаючи легенди про давню історію цього подільського поселення, про історію його мешканців. Каміння бушанських скель задумливо зустрічає кожного перехожого. Про що воно думає? Що хоче розповісти? По широких яругах, понад річками гуляє вітер, здуваючи з доріг нашого життя порохи минувшини.

(Слайд 25) Вітер шепоче:

« Життя продовжується...

Продовжується історія...

Бережіть її... Вивчайте...

І ви будете щасливою Людиною...»

 

Оцінювання, коментування оцінок.

 

VІ. Домашнє завдання: повторити творчість М.Старицького, підготуватися до контрольної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо буде час:

Чий портрет?

 

  1. «...з золотою китицею на правому плечі; високий, широкоплечий, з сивими довгими вусами...» Сотник Завісний.
  2. «...з чорними, ледве закрученими вусиками, з підголеною хвацько чуприною...» Хорунжий Гостроверхий.
  3. «...карі очі...палають вогнем, на мармуровім чолі лежать не дитячі думи...» Сотниківна Орися.
  4. «На йому довгі сап’янці з золотими острогами і срібна місюрка, а зверху наопаш - розкішний кармазиновий кунтуш з венеційського оксамиту, облямований горностаєм...» Граф Потоцький.
  5. «...з горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха; в зелених очах проблискує сваволя і лютість». Чарнецький.
  6. «...його біле, благородне чоло обмежили золотисто-каштанові кучері, на виразнім обличчі світились ласкою і відвагою сиві очі». Антон Корецький.
  7. «...на ...просвітку вирізувалась показно широчезна спина й груба, жилава шия, на якій зручно було б гнути обіддя». Вернидуб.

Козацький колорит твору:

  • Імена: Шрам, Мастигуба, Рубайголова, Горілкодуй, Гонивітер, Спотикач, Шибайголова, Жидолуп, Лобур, Вернидуб, Розсадилоб, Безвухий
  • Зброя:  баби-цокотухи, галушки, гармашня, келепи, горох, жінки,
  • Віз – мажа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1 (Буланов Н., Іващенко Р., Корпан А.)

 «Історична основа повісті, проблематика та ідейно-тематичний зміст».

Об’єктом нашого дослідження були історична основа повісті, проблематика та ідейно-тематичний зміст.

Оборона Буші – історичний факт в історії визвольної боротьби українського народу. Наслідки Переяславської ради виявилися негативними для українських міст та сіл. Поляки намагалися повернути те, що належало їм. На оборону рідної  землі вставали від малого до дорослого, але сили були нерівними. Настала черга Буші, міста, що стояло на кордоні Вінниччини. У центрі міста возвеличувався замок, схожий на «орлине гніздо», укріплений вежами, кожна з яких під собою містила пороховий склад.

Польський король віддає наказ полковникам Я. Конецпольському та                   С. Чарнецькому за будь-яких умов захопити Бушу. Під стіни фортеці було підтягнуто 11 тисяч польського війська, 7 тисяч молдавських жовнірів та 3 тисячі найманців-монгол. Оборонці Буші налічували близько 3 тисяч. Очолили ополчення полковник Гречка та сотник Зависний. Вони утримували облогу ззовні. Всередині оборону фортеці взяли на себе жінки та діти. Відчайдушно боролась дружина сотника – Мар'яна Зависна. Коли її чоловіка вбили, завела натовп ворогів у вежу і сіла на порохову діжку, висадивши себе в повітря разом із ними. Ці події мали місце ввечері. Місто горіло цілу ніч. У печері навпроти замку заховалося 70 захисників, їх криївку видали. Жовніри, намагаючись їх звідти вигнати, перегородили струмок і пустили воду в печеру, з людей ніхто не вийшов, всі там загинули. Тоді місто було повністю спалене і загинуло 16000 населення. Ці події знайшли своє відображення у повісті М. Старицького «Облога Буші»

Замок так і не вдалося відбудувати. Нині це архітектурний заповідник. Нині Буша славиться парком кам'яних скульптур та старовинним кладовищем. У 1891 році Михайло Старицький створює повість «Оборона Буші», яка разом з трилогією про Богдана Хмельницького, романами «Молодість Мазепи», «Руїна», «Останні орли», «Розбійник Кармелюк» відтворює визначні події «від доби Богдана до Коліївщини».

 

Ідейно-тематичний зміст.

У повісті дві сюжетні лінії: 1) кохання Антося та Орисі; 2)оборона містечка від нападів.

Проблематика: патріотизм, служіння Вітчизні і зрада; братовбивчі війни; кохання; самопожертва; життя і смерть.

 Темою повісті «Облога Буші» є зображення реальної історичної події героїчної оборони містечка-фортеці Буші, що на Поділлі, під час Національно-визвольної війни в листопаді 1654 р. Ця героїчна оборона мала на меті затримати просування на схід польської армії й дати можливість війську Богдана Хмельницького дочекатися підмоги.

Повість пройнята ідеєю гуманізму, звеличення патріотизму і героїзму захисників фортеці; засудження братовбивчої війни; автор утверджує такі основоположні цінності, як любов до рідного краю, вірність своїй вітчизні, засудження зради.

Виразне національне забарвлення має ідея єдності, яка реалізується в повісті передусім через зображення абсолютної однодумності захисників фортеці: якщо боротися то всім боротися, якщо ж умерти — то всім умерти, але не здатися ворогові.

У творі змальовані реальні історичні події та їх учасники: з одного боку поляки, німці й татари, з іншого українці; історичне підґрунтя має також образ сотника Завісного, його доньки, поляків Чарнецького і Яскульського. Решта героїв плід творчої уяви письменника.

Безумовно, повість «Оборона Буші» пригодницька. Взагалі в пригодницьких творах М. Старицького відчувається школа Вальтера Скотта, особливо це помітно в таких елементах повісті: авантюрний сюжет, швидкий темп розвитку дії, заплутані ситуації, люди сильної волі, віщий сон та ін.

Отже, за жанрово-стильовим визначенням твір М. Старицького «Облога Буші» романтична історико-пригодницька повість. Події у творі відбуваються впродовж декількох днів і в одному місці у замку й біля нього. Лише в спогадах героїв читач переноситься в минуле й на далекі відстані.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №2 (Щербак С., Фесенко А., Шпартюк Н.)

«Реалістичний спосіб зображення польської шляхти»

У пізньому Середньовіччі під прямою владою Польщі перебувала Галичина, тоді як основна частина руських земель перебувала у складі Великого князівства Литовського. Після укладення польсько-литовської Люблінської унії і освіти Речі Посполитої, землі сучасної України перейшли в підпорядкування Корони. Дискримінаційне законодавство щодо православного населення спричинило поступову колонізацію і католичення значної частини руської шляхти. Король роздавав польським шляхтичам великі володіння в Україні, а ті, у свою чергу, встановили жорстокий соціальний і релігійний гніт. Французький інженер Боплан, який залишив в XVII столітті опис України, писав, що пани «користуються безмежною владою не тільки над майном, але також і над життям людей. Настільки велика свобода польської шляхти (яка живе немов в раю, а селяни перебувають ніби в чистилище), що селяни виявляються в положенні набагато гіршому, ніж каторжники на галерах». Такий стан справ, а також насадження Брестської унії, призводило до масового відходу населення в запорізькі козаки і цілої низки антипольських і антифеодальних повстань.

«На канапі, медвежою шкурою вкритій, майже лежить сам вельможний господар, сам гетьман коронний Потоцький, син старого Миколи Потоцького, що завершив сумно під Корсунем свою бойову славу. На йому довгі сап'янці з золотими острогами і срібна місюрка, а зверху наопаш розкішний кармазиновий кунтуш з венеційського оксамиту, облямований горностаєм; на голові соболевий шлик з струсевим пером, що діамантом коштовним прип'ято. Многоцінне каміння яскріє і свіргоче йому на руках, і на застібках, і на піхвах прип'ятої до лівого боку дамаської шаблі».

 

Степан Потоцький – жорстокий, людоненависник, дбає лише про власні інтереси, аморальний, жорстокий, мстивий, підступний, пихатий, невдалий військовокомандувач. «І криклива пишнота, і вираз обличчя, що довчасно злиняло на розпусних ночах, і хітливі безсоромні очі, і млява, знесилена постава нагадували швидше фігуру знудженої повії, ніж мужнього ватага Посполитої Речі».

Гетьман Лянцкоронський:

  •  Одягнений в звичайну бойову одіж.
  • Обличчя повне достойності й поваги.
  • В очах, синіх, великих, світиться розум.

Воєвода Чарнецький:

  • На всю округу пекло і жах
  • Одягнений в сталеві шеляги.
  • Від його загартованого в боях обличчя віє холодом зимовим.
  • З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха.
  • В зеленистих очах яскріє сваволя і лютість.

 

 

 

 

 

Додаток №3 (Тисячний Д., Сердюк Б., Солодкий Д.)

 «Образи захисників фортеці, оповиті романтичним ореолом»

Образ Христа. Релігійність є домінантою світоглядної та ідейно-естетичної системи письменника. Образ Христа проходить через усю повість як істина і моральний орієнтир, утілення любові, добра і світла. Він й натхненник, й помічник оборонців фортеці, для яких на першому місці захист віри й України: «…покликавши вас (Господь) статі твердо й укупі до останнього подиху за хрест цей й за матір Україну». Михайло Грушевський, аналізуючи історичний період Хмельниччини, писав: «Релігія це прапор національності в тім часі… Церква се предмет особливої уваги і опіки української суспільності, заразом показник її національної сили й значення, пульс її національного життя». Отож зрозуміло, чому герої повісті не можуть поступитися святинями, символами віри: «Не продамо нашої церкви й нашу життя!» вигукує один із оборонців Буші.

 Активним захисником віри, наставником Орисі і інших оборонців виступає панотець Василь. Його образ, як й інші у творі, романтично-пафосний.

Образ Завісного. Михайло Завісний, сотник, високий, широкоплечий, з сивими довгими вусами, з шрамом на лівому виску. Він подібен до могучого дуба.    

Мудрий, щирий, відважний, загартований, здатний до самопожертви, стійкий у вірі, вірний обов’язку та військовим наказам, ніжний та люблячий батько та чоловік, вправний командир.

Сотник Михайло Завісний та його козаки образи ідеалізовані. Старицький поетизує в романтичному ключі козацьку вольницю, звитягу, запорозьку науку для юнаків, а особливо гумор. Навіть у батальних сценах репліки козаків щедро пересипані щирим сміхом: « А тривайте, ганьби гукне ще і пані, сказавши ще і Шрам й приставивши ґнота до полички. Грюкнула пані, та так, що аж земля колом стріпонулася й посипалася купками в рів… Докинула, докинула пані вельможна! зраділи козаки. Саме на середину греблі шерепнула! Спасибі, добродійко! м поклонилися другі. Відпасла, хвала Богові, черево, так свої ж по-панськи і гримнула! Та він, гля, братці, деякі аж припали до греблі, певно, винюхують… панський гостинець…»

  • ,, Боронитися нам більше несила, так не давайтеся, братці, живцем у руки, а краще рубайте, братці, один одного”.
  •  «Куля добре влучила і заспокоїла сотникову турботу на віки вічні».

 

Антось. Другий образ захисника фортеці, який оповитий романтичним ореолом, шляхтич Антось, князь Корецький. Ще дитиною він потрапив у порядну українську сім’ю, де виховувався і покохав дочку свого названого батька Орися. Образ Антося Корецького найбільш динамічний й рельєфний у повісті: Антось не лише не погоджується із позицією нападників, а і розмірковує, як би закликати магнатів відмовитися від замірів поневолити Україну, як прихилити до мирного співжиття два сусідні народи. Проте мрії Антося виявилися недосяжними, тому його загибель бачиться символічною як крах ілюзій щодо примирення двох народів. Антось не лише наскрізь видумана особа, але й і історично неможлива.  

Образ Вернидуба.

Яскравим образом українських козаків є Вернидуб. Коли польське військо взяло Завісного у полон, Вернидуб поцілив у нього, щоб зруйнувати плани поляків та забезпечити швидку смерть (без тортур) своєму товаришу.

Додаток №4(Погосян В., Гороховацька А., Дроменко Є.)

«Образи Антона Корецького та Орисі Завісної»

Образ Орисі Завісної

Образ дівчини-патріотки Орисі, яка виявляє високу мужність під час оборони міста і віддає своє життя в ім’я перемоги над колонізаторами. Образ Орисі позначений психологічною глибиною і логічною переконливістю. Вона твердо вирішила пожертвувати собою заради громадського: Орися сама стріляє з гармати у гурт ворогів, серед яких бачить коханого Антося. Дівчина з обуренням відкидає пропозицію покинути Бушу і полинути в щасливі далекі краї удвох з Антосем. Образ Орисі витриманий у дусі героїко-романтичних традицій, як і вся п’єса. Саме такий образ був актуальним в кінці ХІХ на початку ХХ ст. Цю актуальність визначали відданість народній справі, нехтування особистим в ім’я колективу. Патріотизм, самопожертву в ім’я суспільних ідеалів, високу духовність утілено в образі сотниківни Орисі Завісної. З перших сторінок повісті увага читача зосереджується на долі і душевному конфлікті дівчини як романтичної героїні. Автор підкреслює високі моральні якості Орисі, провівши її через випробування любов’ю, показавши її патріотичний подвиг. Орися сильна натура: у тяжкий момент вона не просто знічується, а, навпаки, твердо вирішує допомагати козакам оборонцям фортеці. Цікаво трактує автор через образ дівчини категорію гріха в християнській етиці. Згадайте епізод, у якому Орися втішає і просвітлює подругу Катрю, котра побивається за коханим чоловіком, який може загинути в бою: «Гріх! Від перед цією Святою Матір’ю гріх! показала особу Орися. Вона віддала заради нас свого сина  до страти, а ми будемо побиватись, що доведеться за віру святу і за вітчизну вмерти!»

                        Образ Антося Корецького

Другий центральний образ п’єси шляхтич Антось, князь Корецький. Ще дитиною він потрапив у порядну українську сім’ю, де виховувався і покохав дочку свого названого батька Орисю.

Образ Антося Корецького найбільш динамічний й рельєфний у повісті: Антось не лише не погоджується із позицією нападників, а і розмірковує, як би закликати магнатів відмовитися від замірів поневолити Україну, як прихилити до мирного співжиття два сусідні народи. Проте мрії Антося виявилися недосяжними, тому його загибель бачиться символічною як крах ілюзій щодо примирення двох народів. Антось не лише наскрізь видумана особа, але й і історично неможлива. Повернувшись згодом до шляхетського табору, Антось не може забути Орисі, його душу роздирає конфлікт між почуттям обов’язку перед Вітчизною Польщею, що кличе його воювати проти Буші, і любов’ю до своєї другої Батьківщини України, де він виховувався всі юнацькі роки і де жила його кохана дівчина. Цей конфлікт мучить його, бентежить дух героя, шукає виходу і врешті знаходить його в ідеї єднання двох народів. Ця внутрішня душевна боротьба Антося завершується тим, що він так і залишається на роздоріжжі, зазнаючи краху всіх своїх сподівань. Він не мав сил і рішучості ні для того, щоб покинути шляхетський табір, ні для того, щоб пристати до козаків. Так і гине, стоячи між двома таборами, не подолавши конфлікту, що роздирав його душу. Ось чому цілком закономірно, що саме Орися у фіналі драми залишається переможцем, бо Антось мріє про особисте щастя, а Орися до кінця вірна інтересам народу і Вітчизни, які завжди стояли для неї вище за особисті інтереси.

Додаток №5. (Плетень Н., Ходова К., Соловйов М.)

«Природа у повісті Старицького «Оборона Буші»

Українські автори завжди шанобливо ставилися до природи, вводячи її описи в свої твори. Розуміння того, що людське життя не віддільне від природи ми знаходимо в повісті Михайла Старицького «Оборона Буші». Особливо яскраво це видно в образі головної героїні – Орисі. Зовнішність, характер дівчини часто порівнюються з природними явищами. На думку інших героїв, вона надзвичайно гарна, краща навіть за ясну зорю, за повний місяць і саме сонце. Орися – це ніби квітка, що розцвіла не для кожного, а лишень для єдиного гідного чоловіка. Таким виявився Антось, якого знала дівчина з дитинства і любила спочатку як брата, а потім закохалася.  Вона ж бо справжня патріотка і навіть кохання не може вплинути на її моральну позицію. Для неї є природним любити і захищати рідну землю, вона не здатна на зраду. Антось є виразником гуманного погляду на світ, антимілітаризм. Заради коханої юнак іде навіть на самопожертву, адже без неї не зможе існувати. Орися приймає доленосне рішення – підірвати бочки з порохом, аби зупинити ворога. Вона кидає смолоскип у бочку разом із Антосем. Так завершуються історія двох закоханих, які принесли власне щастя в жертву задля блага інших.

Однією з функцій картин природи у творі є показ взаємин героїв. Справжні стосунки завжди природні, без краплі награності. Саме таким є кохання Орисі і Антося, взаємини сотника з громадою козаків. Головні герої зображуються такими, що досягли гармонії зі світом.

Символічними є сни Орисі, в яких важлива роль відведена картинам природи. Дівчина у своїх видіннях бачить себе в образі калини, що росте на березі річки. Десь поруч гарний явір, до якого вона простягає свої віття, але не може дістати, тому що їх розділяють каламутні хвилі. Раптом сонце закриває темна хмара, підіймається вітер, гнівається Дністер. Буря вириває калину з коренем і кидає вверх у вихор. Там же опиняється і явір, який рвучко кидається в бік калини і обхоплює її віттям. Дерева ніби сплітаються, щоб ніколи не розлучитися. Такий опис природної драматичної події натякає на долю Орисі та Антося. Вони і є ті явір та калина. 

Як бачимо, природа відіграє символічну роль у творі, вона з’єднана з долею головних героїв, присутня в їх зовнішності, характерах та вчинках. Описи природи в повісті підпорядковані авторському заду мові увиразнити романтичні постаті захисників фортеці: «Скаженіла негода; лютував вітер; холодний дощ, а то й ожеледь аж різали по виду, а козаки в самих сорочках, що парусили на вітрі, та в широких штанях з такою втіхою походжали, немовбито душної літньої ночі, чекаючи до розмови коханку». Природа допомагає оборонцям, наприклад: «славно обмерзли голощоком окопи… от для воріженьків буде скобзалка напрочуд».   Як бачимо, природа відіграє символічну роль у творі, вона з’єднана з долею головних героїв, присутня в їх зовнішності, характерах та вчинках.      

 

 

 

Чим образ Орисі збагатив галерею жіночих образів у письменстві?

Образ Орисі це узагальнений образ української дівчини. Вона працьовита, вихована, привітна, лагідна ще й співає добре. Вона, ніби сама душа нашої країни, сповнена своєю гордою красою.

Образ Орисі витриманий в дусі героїко-романтичних традицій, як і вся п’єса. Саме такий образ був актуальним в кінці ХІХ на початку ХХ ст. Цю актуальність визначали відданість народній справі, нехтування особистим в ім’я колективу Патріотизм, самопожертву в ім’я суспільних ідеалів, високу духовність утілено в образі Орисі. Характер Орисі дивує своєю цілісністю. Саме завдяки таким характерам слава української жінки вже багато століть сягає далеко за межі нашої Батьківщини. Українські дівчата відрізнялися з-поміж інших народів своєю вродою, а також тим, що змалечку берегли свою дівочу честь. Кожна дівчина знала, що це найголовніше для жінки. Знала це і Орися. Тому мені здається, що ті риси, якими наділив автор свою героїню, притаманні багатьом українським дівчатам. Бо це найкращі риси українського жіноцтва.

 

Загальне значення природи в творах

Ще з самого дитинства казки навчають дітей жити в повній гармонії із природою. Немає жодної дитини, в якої б не було улюбленої іграшки. Діти вважають тварин найдорожчими і вірними друзями. Усю красу і велич природи також описують і багато письменників, намагаючись наблизити людину до її витоків. Адже в природі існує тісний зв’язок між природою та людиною. Подорослішавши, люди починають захоплюватися різноманітною літературою, але й вона не залишає цей тісний зв’язок взаємодії людини із природою без уваги ,наприклад, повість «Захар Беркут», яка була написана Іваном Франком.

1.Прикарпатський калорит. Природа у повісті має яскраво виражений прикарпатський колорит. Густі смерекові ліси, «рінисті зелені узберіжжя», непрохідні бори, в яких ваблять око «темно-зелені корони смерек», величезні буки, «чипірчасте листя папороті», колюча ожина та дикий пахучий хміль. Багатий і тваринний світ: «багато оленів-рогачів і чорногривих турів», величезні ведмеді бродять пущами, «плавле та колесує орел-беркут», а он сойка «пестропера» та строкатий дятел. Прекрасна природа Тухольщини! «Лазурове, чисте повітря», студені гірські потоки, синява неба, золоті промені сонця. 

2.Природа-мати. Природа-мати хвилюється за долю народу. Коли тухольці залишають рідне село, тривогою охоплена і природа: «Засумувалась і стара липа на кожнім майдані за селом, а ревучий водопад, переливаючись у кармазинових променях заходового сонця, непорушним, кровавим стовпом стояв над опустілою тухольською світловиною». «Тільки земля, не знати чому, глухо стугоніла і стогнала: повітря ... тремтіло якимось дивним змішаним гомоном», «... вили вовки, гавкали ... лиси ..., ... ричали тури». Сумний настрій ще більше підсилюють гайворони і круки, які наповнюють повітря диким вереском.

3. Природа-воїн. Природа у повісті, стає як і тухольці, воїном. Для монголів вона — небезпечний ворог.«Вода сягала вже до колін. Бурунда люто глядів на того несподіваного ворога, що не лякався його гнівного голосу, ані його богатирської руки. Він копав його ногами, плював на нього, ганьбив його найзгірднішими словами, але ворог тихо, спокійно хлюпотів по долині, хвилював легенько, і ріс, і ріс чимраз вище. Вже сягав монголам до колін, утруднював їм хід, відбирав охоту до бою, ослаблював військову карність».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерела

http://busha2.narod.ru/ 

http://ukrtvory.ru/lyudina-ta-priroda-v-literaturi.html

 

 

http://ukrtvory.in.ua/funkciyi-kartin-prirodi-u-povisti-starickogo-oborona-bushi/

https://uk.wikipedia.org/wiki/

 

http://pidruchniki.com/istoriya/sotsialni_ekonomichni_zmini

 

http://www.uatvory.ru/2015/02/oborona-bushi-harakteristika-obraziv.html

https://prepodka.net/geroyichnij-obraz-orisi-golovnoyi-geroyini-povisti-m-starits-kogo-oborona-bushi/

http://www.uznaem-kak.ru/povist-m-starickogo-obloga-bushi/

https://www.google.com.ua/

 

http://dovidka.biz.ua/oborona-bushi-harakteristika-obraziv/.

 

http://golosno.com.ua/sites/default/files//styles/main

 

http://www.uamodna.com/assets/articles/image/fhywtgyu/fullsize.jpg

 

doc
Додано
19 серпня 2018
Переглядів
1885
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку