Урок мовленнєвого розвитку №3. Усний твір-характеристика персонажа новели «Момент».

Урок мовленнєвого розвитку. Усний твір-характеристика персонажа новели «Момент»

Цілевизначення та планування роботи на уроці►Мета (формувати компетентності): предметні: вчити учнів висловлювати та аргументувати думки, підтверджуючи цитатами з тексту, характеризувати поведінку головного героя за планом; комунікативні: допомогти учням глибше розкрити образи новели, її художні особливості; ключові: розвивати логічне та образне мислення; аргументувати власну думку, навички зв'язного мовлення; інформаційні: розвивати навички узагальнення та систематиза-ції інформації; усвідомити важливість художнього слова як увічненого для поколінь досвіду життя людини, її думок, переживань;загальнокультурні: виховувати почуття поваги до протилежної статі, почуття прекрасного, любові до життя; плекати загально-людські моральні цінності.

Епіграф уроку: Віктор Гюго. У кожної людини три характери: Той, який приписують;Той, який вона сама собі приписує,І, нарешті, той, який є насправді.

Ф. Шиллер писав: «Людина відбивається у своїх вчинках». Як «відбиваються» персонажі новели «Момент» у своїх вчинках, ми постараємося з’ясувати на сьогоднішньому уроці, охарактеризувавши поведінку героїв.

План характеристики героя літературного твору1. Дані про героя ( із якого твору, головний чи другорядний, центральний чи епізодичний). 2. Портрет героя (якщо змінюється, то як?). 3. Вчинки героя. Як вони розкривають його внутрішній світ?4. Мова героя. 5. Ставлення до героя інших персонажів твору. Чим воно зумовлене? 6. Додаткові художні відомості (деталі, описи, тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються).7. Ставлення автора до свого героя.8. Ваше ставлення до героя.

Шехерезада — в’язень, який «веселить» співкамерників світлими історіями з минулого. Сусід Семена. Панна Муся — красива молода жінка, яка переходить кордон разом із Шехерезадою. Оповідач — один із в’язнів, що слухав Шехерезаду. Герої твору. Семен Пустун — контрабандист, який намагається допомогти Мусі й Шехерезаді перейти кордон. Від його імені у творі ведеться розповідь, проте про самого героя, що розповідає про випадок із свого життя, ми не дізнаємося нічого. Про його біографію, про те, за що він опиняється у в’язниці, ми не дізнаємося жодних подробиць. Здогадуємося лише, що герой належить до молодих революціонерів. Цікавими видаються його філософські роздуми про сенс життя, про красу природи, щасливе й органічне життя живих істот та страждання людини, яка відірвалася від природи. Муся, панночка із міста, – це загадково-чарівна жінка, яку так майстерно змалював В. Винниченко, образ якої є втіленням ідеї вічної жіночності та краси. Швидше за все вона була пов’язана із революціонерами, які ховалися від поліції. Це другорядний персонаж – товариш оповідача, у творі він виконує вторинну роль, проте є його характеристика, з якої з’ясовуємо, що Семен – людина досвідчена, серйозна, звикла до постійної небезпеки: Незважаючи «на своє пустотливе прізвище, був чоловік поважний і випускати з себе слів без потреби не любив. Сам був «парнишка» дебелий, «гвардійонець», як казали його односельчани, і на всіх через те дивився завжди згори вниз. Ступав помалу, важко, серйозно і навіть, коли ловили його «харцизники», не мінявся, тільки ще більш насуплювався, очі робились ще меншими, колючими і страшно якось біліли губи».

Говорять, що очі — дзеркало душі. У творі В. Винниченко пише, що сміх — це дзеркало душі. Узагальніть і зробіть висновок, яка ж душа була в Панни? Хто така Панна? Чи відповідала її зовнішність образу городської панни?Як поводила себе у хвилини напруження головна героїня?«Коло думок»Які риси характеру і вчинки Панни вказують на її життєлюбство, рішучість, упевненість, оптимізм, віру в майбутнє?Чи погоджуєтеся ви, що життя плинне, щастя — це мить, а мить — частинка вічності? Як Панна розуміла кохання? Що найбільше вона любила?

У новелі головна увага зосереджена на двох персонажах, які разом переживають екзистенційну межову ситуацію: реально опиняються на межі життя і смерті. Кожне слово, репліка сприяють глибокому розкриттю внутрішнього світу героїв і формуванню їхнього цілісного образу. Головна колізія твору психологічна, оскільки межа життя і смерті проходить через душі героїв.

Внутрішній світ юнака-оповідача відрізняється широтою й всеохопленістю: напружене індивідуальне переживання смерті та чутливість до навколишнього світу, до найменшого вияву життя. У свідомості героя навіть смерть не вириває його із цілісного й безупинного плину життя. Смерть не є кінцем усього: навіть мертвим герой є частиною великого життя.

Муся більш зосереджена на власних переживаннях і більш чутлива до можливості смерті як індивідуального кінця.

Перед нами два типи духовних характеристик. Вони відрізняються уявленням про життя і смерть. Одна з них приймає і відчуває життя цілком, в усіх формах, які існують у природі. Для героя немає смерті. Вона є, але вона природна частина життя, вона «оселилася» в ньому й не знищить його.

У світовідчутті Мусі перемога життя можлива в духовній сфері, задля піднесення якої іноді необхідна реальна смерть. «Наше… наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати».

Переживши разом екзистенційну межову ситуацію, вони збагатили себе досвідом іншого. Муся відчула «вихор життя», який змітає все сміття «не треба», «не можна». Юнак пізнав справжній страх смерті, а потім інший, незнаний до того досвід життя й щастя в образі, у пам’яті.

Саме природа є своєрідним каталізатором бажання, вона намагається розбудити кохання між головними героями. Проте завжди істинною емблемою природи є коло, бо воно — схема зворотного руху, «вічне повернення», яке робить можливим стійке буття. Природа народжує незліченно й так само легко жертвуватиме, відповідно смерть у ній — наслідок вічного й завжди молодого її життя, яке виявляє себе через безперервний процес творення.

Манери поведінки. Зовнішність в екстремальних ситуаціях. Вчинки. Опис зовнішностіОбраз Панни. Риси характеру«Убити себе зумію». «А знаєте, мені чогось зовсім не страшно… Цікаво тільки дуже».«—… Ви надзвичайно гарні зараз. — Я не знаю, що треба сказати на це». Очі«Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, із солом’яним бриликом на колінах».«Ах, якби ви знали, який сміх у неї був! А сміх є дзеркало душі».«Галантно повела вона рукою круг себе». «Вона вийняла з-під свитки хусточку і почала витирати мій лоб із серйозним і заклопотаним поглядом». Сміх«Панна, з повислими на ній соломинками, з великими очима, із суворо застиглою постаттю, здавалась якоюсь фантастичною феєю».«Волосся висмикнулось з-під хустки й дикими, серпосхожими пасмами обійма-ли лице. Свитка незграбно висіла на плечах і тягнула їх донизу». «З висмикнутим волоссям, з великими палаючими очима, з міцно стиснутими устами, зігнута, вона здавалась якимсь дивним, прекрасним звіром, сильним напруженим, диким».«Очі горіли їй, лице дрижало великим, безумним щастям побіди, побіди життя».«А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі». «Очі горіли напруженням і були великі, прекрасні».«Стражники трусять уже товаришів… Якусь панночку шукають».

«Як мене вб’ють,… напишіть так: «Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять життя». Більше нічого».«А ім’я — пошлість».«— Наше кохання повинно вмерти зараз, щоб, як хтось сказав, ніколи не вмирати». Погляди на життя«— Я буду носити вас в душі» «А вона, ніби дивлячись собі в душу, обривисто-напружено говорила:— Щастя — момент. Далі вже буденщина, пошліть… Саме найбільше щастя буде мізерним в порівнянні з цим. Значить зовсім не буде».

Ця історія психологічно витончена, світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить і зникло разом із чарівною панною (звідси й назва — «Момент»).

Дорогі діти, робіть учинки, за які ніколи не буде соромно. Проживіть життя так, щоб залишити хороший слід на цій землі, щоб ваше добре ім’я з трепетом і любов’ю згадували нащадки!«Жити слід так, щоб побачити у жорстокому — ніжне, у гіркому — солодке, у мотлосі — милість, у буйнощах — смак, в отруті — поживу, у смерті — життя, у безчесті — славу!»Григорій Сковорода

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА:1. Українська література (профільний рівень) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.2. Українська література (профільний рівень) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Василь Пахаренко. — К. : Грамота, 2018. — 272 с. : іл.ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа -URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/URL: https://www.google.com/search?q. URL: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh. URL: https://ukrlit.net/lesson/10klas_4/43.html- URL: https://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-na-temu-obraz-panni-musi-utilenna-idei-vicnoi-zinocnosti-krasi-impresionizm-noveli-znacenna-spadsini-volodimira-vinnicenka-223655.html- URL: https://kvpubd.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/10/urok-3-5.pdf