Збірка «Сонячні кларнети» ‒ подія європейського масштабу. Художнє осягнення ліричним героєм гармонії світу і дисонансів революційної дійсності в збірці

Збірка «Сонячні кларнети» ‒ подія європейського масштабу. Художнє осягнення ліричним героєм гармонії світу і дисонансів революційної дійсності в збірціТема уроку

Цілевизначення та планування роботи на уроці►Мета (формувати компетентності): предметні: допомогти учня зрозуміти ранню поезію Павла Тичини; сприяти поглибленню творчої уяви й образного мислення учнів; формувати естетичне ставлення до життя, до поезії;комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власні судження, обґрунтовано доводити свою точку зору;ключові: вдосконалювати навички самостійної дослідницької роботи, спостережливість, логічне та образне мислення; інформаційні: удосконалювати навички виразного читання, уміння аналізувати прочитане і висловлювати власні роздуми про ліричні поезії; загальнокультурні: виховувати почуття людяності, любові до мистецтва, розвивати розуміння прекрасного.

Павло Тичина. Ах ! Скільки радості. Коли ти любиш землю,Коли гармонії шукаєш у житті. Епіграф уроку:«Я стою на кручі»https://www.youtube.com/watch?v=CFH_l. OIPIw. M

Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей талантами. Рясно впала Божа благодать і на Павла Тичину. Поет був надзвичайно талановитою людиною: він вільно володів п‘ятнадцятьма мовами, чудово малював, грав на кількох музичних інструментах, був прекрасним співаком і диригентом, писав музику. Проте, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Безперечно, в цьому немалу роль зіграв Михайло Коцюбинський, який підтримав іскру Божу хлопця. А ще, можливо, доленосний вибір зумовлювався тим, що слово має здатність відтворювати світ всіма засобами мистецтва: слово може і змалювати, і озвучити, і розказати. Тож спробуємо торкнутися дивного світу життя і поезії Павла Тичини, відчути її серцем і осягнути розумом, переконатися у її неординарності і полюбити.

Кажуть, що поет починається, як річка, з джерела. Чи мав Павло Тичина своє джерело?

Так! Це волелюбний рідний край, напоєна мудрістю і силою древня і загадкова Чернігівська земля із чарівними поліськими гаями і галявинами, співуча мова земляків, які розмовляли, як співали, мову і мелодію сплітаючи воєдино. Пісня, українська народна пісня, — генетичне зерно поезії Павла Тичини.

Як весняна повінь — безмежна і безбережна — ввійшов в українську літературу поет зі своїми ранніми поезіями і першою збіркою Чому ж вона так називається? «Сонячні кларнети»

Перша книжка поезій Павла Тичини з незвичайною назвою «Сонячні кларнети» (тоді писалося «Соняшні»), вийшла друком у 1918 р. На обкладинці -соняшники.

Словникова робота. Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського слова clavus, що означає ясний. Так названо інструмент за його звук — чистий, ясний, бадьорий.

Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту.

«Сонячні кларнети» — збірка Тичини, яка стала епохальною книжкою поезій, про яку заговорила вся літературна Європа. Василь Стус у книжці «Феномен доби» пише, що «компліменти були великі».

У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи — Музика і Поезія з братом Живописом.

Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами.

До збірки Павло Тичина включив 44 найкращих своїх твори, поєднаних між собою змістом і стилем. «Сонячні кларнети» відзначаються організованістю і симетрією: вони мають своєрідну увертюру — вірш «Не Зевс, не Пан...» і поділяються на три тематичні групи. Третя група тематично поєднується з другою: Україна і революція («Одчиняйте двері...», «По блакитному степу», «Скорбна мати» та інші). Поет із позицій власного розуміння добра і зла, справедливості і народної моралі осмислює, що несе революція рідному народові. Ці дві групи можемо назвати «скорботними нотами» збірки. Друга група — це вірші про народне горе, принесене Першою світовою війною: «Хтось гладив ниви...», «Іще пташки...» У них відчувається справжній трагізм; поет майстерно передає найтонші настрої і почуття. До першої належить лірика з пейзажними і любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші (відомі вже нам) «Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» та такі, які прочитали вперше: «Подивилась ясно», «О люба Інно...», «Арфами, арфами...», «Ви знаєте, як липа шелестить» та інші. Поезії вражають красою образів і глибинним розумінням законів природи. Цю групу віршів справді можна назвати «світлою нотою збірки».

Збірка «Сонячні кларнети» в оцінці літературної критики Письменник Василь Барка. Критик Юрій Лавриненко. Літературознавець Олександр Білецький. Критик Леонід Новиченко. Поет Микола Бажан

«Ніби щойно прокинувшись, він (П. Тичина) відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є «сонячними кларнетами». Літературознавець Олександр Білецький«Ніколи не забуду тієї безсонної ночі дев'ятнадцятого року, коли мій друг приніс мені книжку з рясними соняшниками на обкладинці. Ми з ним сиділи в лісі при багатті (бо виїхали всім технікумом на заготівлю дров) і читали, і п'яніли, і кричали з радості, насолоджуючись красою українського слова, яке з такою нечуваною нами досі музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок тієї книги. Мені здається, що я стрибком рвонувся до глибшого розуміння владності й таїнства української поезії...» Поет Микола Бажан

«Сонячні кларнети» явили поета вже сформованого і високо оригінального в художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок, внаслідок якого постало явище з певних поглядів рідкісне у всій слов'янській поезії тих часів. Звідки взяв молодий поет ці розливи сонячного світла, що струменять у його віршах, ці пульсуючі ритми, що вібрують якоюсь космічною напругою і дають підстави назвати автора так, як був колись названий Ван Гог, — «художником світових ритмів»? Звідки прийшла до нього, нарешті, дивовижна, незрівнянна музика, якою все перейняте в його поетичному світі, музика, що поступає не лише як провідний принцип віршованої форми, але й однією з основ образної системи і всього світовідчуття поетового? Марно шукати відповіді на подібні питання, тут — таємниця таланту». Критик Леонід Новиченко

«Тичина - «клярнетист», можливо, був найвизначніший лірик світу в свої «клясичні» роки (1914-1924)». Письменник Василь Барка«Автор «Соняшних кларнетів» став чи не першим у світі поетом-символістом, який поклав ритм в основу... твору: відчував ритм як «порядкуючу силу»,... як засіб... антихаосу в творчості — житті — Космосі». Критик Юрій Лавриненко. Поет Віктор Неборакhttps://www.youtube.com/watch?v=ETd50bgo. Iv. Q

Віртуальна екскурсія до літературно -меморіального музею-квартири Павла Тичини

Історія музею Квартира поета практично не змінилася після його смерті – дружина залишила майже все, як є. А вже коли вона померла у 1975 році, помешкання опечатали. Розпочалися дискусії, де можна зробити музей Павла Тичини. На початках думали розмістити його на розі вулиці Пушкінської і бульвару Шевченка, проте письменник Павло Загребельний був проти. Тож ухвалили рішення зробити музей в оселі поета. Літературно-меморіальний музей-квартиру Павла Тичини перші відвідувачі побачили у 1980 році. У помешканні Тичини є п'ять кімнат. На столі кабінету, де письменник і політик приймав людей, лежить невеликий «Кобзар» Шевченка. Поруч маленькі олівці – щоб зручно носити в кишенях і робити помітки в книгах. На стінах є багато картин, навіть автопортрет – Павло Тичина гарно малював. У тому ж приміщенні стоїть рояль, який поет привіз із Харкова, та бандура, яку спеціально для Тичини виготовив майстер народних інструментів Володимир Тузиченко. Також на столі лежить кларнет. У вітальні стоїть радіола та телевізор «Знамя» – техніка, яку не кожен міг собі дозволити. А в кутку кімнати можна побачити холодильник «ЗіС» («Завод імені Сталіна»). Кухня в квартирі була крихітною, тому холодильник поставили саме тут.

Проте окрасою музею є кімната-бібліотека. Тут на височенних стелажах зберігається понад 20 000 книг. Тичина був поліглотом – він знав 15 мов, а перекладав аж із 40, тому серед всього цього різноманіття можна знайти словники і розмовники. Зберігав Павло Григорович й заборонену літературу в глибині своєї бібліотеки, наприклад, «Камо грядеши» Миколи Хвильового з його особистим підписом. Екзотичним експонатом є книга Еразма Роттердамського 1729 року. https://www.youtube.com/watch?v=a. Oy1 Vg. R70zg

Тичина став поетом, яким Україна пишається перед світом. Оригінальний стиль, щирість інтонацій, дивовижна образність його поезії кличуть нас у світ, де панує гармонія і краса. «А серед усього того, — пише Сергій Єфремов, — стоїть цей дивний мрійник із очима дитини і розумом філософа, з вразливою, спраглою краси душею художника й потужною мовою справжнього майстра слова...»Ідеал П. Тичини — гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття й обов'язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу.

Найголовнішою ознакою світлої поезії «Сонячних кларнетів» є тонке спостереження навколишнього світу, замилування його гармонією. А ще — несподіваність першовідкриття. Побачити все довкола ніби вперше — на це здатний не кожен. Так дитина відкриває світ... Душа поета — теж дитина, сповнена любов'ю і захопленням. Коли навкруги — чудесний світ, а ти щасливий, то хіба замислюєшся над тим, чому тобі радісно? Отак і поет — не прагне логічно пояснити, розкрити таємницю щастя своїм читачам. Він сам творить гармонію і кличе у свій світ: радійте, будьте молоді й щасливі! Життя того варте! У поетичному сплаві «Сонячних кларнетів» поєднані розповідь, музика, спів, живопис — усе, що було близьким натурі поета. Кожна картина — жива, радісна, інтонаційно багата. І все ж тут переважає музичне світовідчуття.

У чому ж особливості творчої манери, поетичного новаторства Павла Тичини? У своєрідному порівнянні фольклоризму та модернізму. У надзвичайно високій, порівняно з попередниками і сучасниками, образності відтворення світу. У створенні разом з іншими поетами світової літератури (Поль Верлен, Райнер Марія Рільке, Поль Валері, Артюр Рембо) нової поетичної мови XX ст. У лаконізмі поетичного вислову. В умінні подати діалектику образів.

Написати есе за мотивами збірки «Сонячні кларнети». Вивчити напам'ять один із віршів збірки «Сонячні кларнети. Завдання додому(на вибір) Скласти міні-твір «Мої враження від світлої ноти «Сонячних кларнетів».

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа -URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/URL: https://www.google.com/search?q. URL: