Навчити дев'ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; сприяти удосконаленню мовленнєво-комунікативних вмінь складати й розігрувати діалоги (орієнтовно 10-15 реплік для двох учнів) з урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати репліки для стимулювання й підтримання діалогу; підвищувати мовну й мовленнєву культуру учнів, виховувати любов до природи.
Українська мова 9 клас
Урок № 12
ТЕМА. УМР №6. Складання й розігрування діалогу-домовленості з відповідною аргументацією (потребою очищення й природного зволоження повітря, декорування приміщення).
МЕТА: навчити дев’ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; сприяти удосконаленню мовленнєво-комунікативних вмінь складати й розігрувати діалоги (орієнтовно 10-15 реплік для двох учнів) з урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати репліки для стимулювання й підтримання діалогу; підвищувати мовну й мовленнєву культуру учнів, виховувати любов до природи.
ТИП УРОКУ: урок розвитку комунікативних умінь
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда-розминка
ІV. Сприйняття і засвоєння матеріалу
Спостереження над мовним матеріалом ( учням на парту подається текст, який містить діалог)
СКУПИЙ
Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі.
Якось до мене підійшов Володя.
Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти.
- Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я Петі.
А Гені сказав:
- Увечері сам гратиму в шахи.
Через два дні Володя зустрічає мене і каже:
Того ж дня до мене підійшов Петя.
Потім я зустрів Гену.
Після цього хлопці в мене нічого більше не просили.
Дати відповідь на запитання.
РОЗРІЗНЯЙТЕ
Скупий
|
Жадібний
|
- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти.
Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав:
Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.
Дати відповідь на запитання.
Настільний. 1. Призначений для столу. Настільна гра. 2. Завжди потрібний і такий, що використовується постійно. Словник – моя настільна книжка.
Теніс. 1. Спортивна гра, суть якої в перекиданні ракеткою невеликого м’яча від одного гравця до іншого через низьку сітку. Настільний теніс – перекидання ракеткою м’ячика через сітку, натягнуту поперек невеликого прямокутного стола.
( Учитель зачитує фрагмент твору, що містить діалог, і вказує назву твору. Якщо правильно, учні хлопають, якщо ні – тупотять ногами)
1.
І сказав їм Сварог:
- Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати.
- Коли ж се буде? – нетерпляче питали люди.
- Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати. («Берегиня»)
2.
Пішов пес до вовка й каже:
- Вовче, брате, давай разом жити!
- Чому б ні!
Та згодом вовк каже до пса:
- Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас. («Чому пес живе коло людини?»)
3.
- Здоров, добрий чоловіче!
- Здоров!
- Скажи, будь ласкавий, чоловіче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи неправдою?
- Е-е-е!... Добрі люди! Де ви тепер правду знайдете? («Про правду і кривду»)
4.
- Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?
- Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.
- А яка ж загадка, тату?
- Та така: що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе? («Мудра дівчина»)
5.
- Та от чого прийшли, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачили, що моя кобила привела лоша.
А другий чоловік каже:
- Ні, брехня, - моя! Розсудіть нас, пане!
От пан подумав і каже:
VІ. Колективне складання і розігрування діалогу-розпитування
ЗРАЗОК
- Наталко! Що ти найбільше полюбляєш робити у вільний час.
- Я люблю читати.
- А які твори тобі найбільше подобаються?
- Казки. А чим ти займаєшся?
- Я люблю вишивати.
- І що ти вже вишила?
- Я почала вишивати рушничок.
- Колись навчиш і мене.
VІІ. Самостійне складання діалогів у парах.
ВАРІАНТ І. Придумати закінчення оповідання, використовуючи діалог.
ВАРІАНТ ІІ. Скласти діалог за картиною №1.
ВАРІАНТ ІІІ. Скласти діалог за картиною №2.
ВАРІАНТ IV ( Найслабші учні). Скласти діалог, використовуючи даний початок.
VІІІ. Розігрування діалогів у парах
Прослухати кінець оповідання «Скупий» і дати відповіді на запитання.
Тоді я схопив книжку для Володі, олівці для Петі, шахи для Гени, м’яч для всіх і вибіг у двір. І тепер я знаю: є речі, які не купиш ні за які гроші.
ІХ. Підсумок уроку.
Х. Домашнє завдання. Скласти діалог етикетного характеру, використовуючи «чарівні» слова/
Додатки до уроку
СКУПИЙ
Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі.
Якось до мене підійшов Володя.
Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти.
- Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я Петі.
А Гені сказав:
- Увечері сам гратиму в шахи.
Через два дні Володя зустрічає мене і каже:
Того ж дня до мене підійшов Петя.
Потім я зустрів Гену.
Після цього хлопці в мене нічого більше не просили.
- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти.
Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав:
Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.
Самостійне складання діалогів у парах. Варіант 4.
Скласти діалог, використовуючи даний початок.