Урок музичного мистецтва в 2 класі

Урок музичного мистецтва в 2 класі

Тема: Завітаємо до театру (Подорож до Музичного королівства)

Мета уроку: ознайомити дітей з театром як домом музики та вистав; розвивати чуття ритму, вокальні навички та творчу уяву; виховувати культуру глядача.

Казкова ситуація

Музичне вітання: "Добрий день, добрий день,

Грає дзвоник дзень-дзелень!

На урок гукає нас -

Дітворі співати час!"

Створення інтриги:

Учитель: "Діти, сьогодні вранці на моєму столі з’явився незвичайний предмет...

Це золотий ключ! (Показ макету ключа). До нього прикріплений лист від Чарівника Музиканта. Він пише, що лиходій Мовчун закрив на замок найбільшу та найвеселішу споруду в нашому місті, де живуть казки, пісні та танці. Щоб дізнатися, що це за споруда, нам треба відгадати загадку".

2. Актуалізація знань: Загадки від Чарівника

Щоб підійти до дверей будівлі, діти мають відгадати дві загадки:

1. Загадка про театр:

Там актори оживають,
І танцюють, і співають.

Світ завіси відкриває,
Нас у казку закликає! Що це? (Театр)

Гра «Правила для глядачів» (діти обирають картинки, які визначають правильну поведінку в театрі)

2. Загадка про квиток:

Щоб потрапити на казку,
Покажіть його, будь ласка.
Він не іграшка, не дротик,
Це чарівний наш... (Квиток)

Учитель: "Молодці! Ми дісталися до Театру. Але щоб увійти, нам потрібні квитки. Мовчун віддасть їх, якщо ми покажемо, як уміємо створювати ритм!"

3. Музично-ритмічна гра «Театральний оркестр»

Обладнання: дитячі шумові інструменти (маракаси, бубни, трикутники, дерев'яні ложки або палички). Якщо інструментів на всіх не вистачає — використовуємо "звучні жести" (хлопки, тупіт).

Правила гри: Учитель показує картки із символами, а діти повторюють ритм:

Краплинка (маракаси/тихі хлопки) — легкий та швидкий ритм.

Блискавка (бубон/тупіт ніг) — гучний, акцентований удар.

Стук паличок (ложки/клацання пальцями) — чіткий ритм кроків.

Сюжет: "Ми стукаємо в театральні двері! Спочатку тихо (маракаси), потім голосніше (ложки), і нарешті — завіса відкривається (всі разом грають гучно)!"

4. Слухання музики та Музична вікторина

Ми заходимо до зали. На сцені оживають герої.

Завдання: Послухати музичні фрагменти та вгадати, який характер має герой або яка дія відбувається на сцені.

Фрагмент 1: Микола Лисенко — «Пісня Лисички» (або «Танець Лисички») з дитячої опери «Коза-Дереза».

Запитання до дітей: Яка це музика за настроєм (характером)? (Хитра, грайлива, лагідна, підступна, але дуже легка й танцювальна).

Завдання: Хто це міг би так м'яко іти на сцені театру, виказуючи свою хитрість?

Чиї це кроки й хвостик? (Діти легко впізнають Лисичку. Можна запропонувати їм показати руками «хитрі» рухи Лисички в такт музиці).

Фрагмент 2: К. Сен-Санс — «Королівський марш Лева» (з сюїти «Карнавал тварин»).

Запитання до дітей: Хто це крокує по сцені театру? Музика важка чи легка? (Важка, горда, грізна. Крокує цар звірів, імітація героя).

5. Рухлива гра «Актори театру» (Фізкультхвилинка)

Учитель: "У театрі є важливе правило — актори повинні вміти передавати емоції без слів, за допомогою рухів тіла та міміки".

Хід гри:

Учитель вмикає нейтральну веселу мелодію. Коли музика зупиняється, учитель називає театральну роль, а діти мають завмерти в позі цього персонажа:

"Переляканий зайчик на сцені!"

"Гордий та сміливий лицар!"

"Грізний театр масок!"

"Веселий клоун!"

6. Хоровий спів: Перетворення на артистів

Учитель: "А тепер ми самі станемо артистами хору на сцені театру!".

Розспівування: Гра «Луна».

Учитель співає коротку послідовність звуків (наприклад, "Ля-ля-ля" як весела лисичка, або "Охо-хо" як старий ведмідь), а діти точно повторюють із відповідною мімікою.

Виконання пісні: Розучування дитячої пісні «Завітайте до казки»

Інсценізація: Під час співу куплету частина дітей підігрує на трикутниках та маракасах, створюючи святковий театральний супровід.

7. Підсумок уроку та Рефлексія «Театральні аплодисменти»

Учитель: "Наша подорож завершилася, замок Чарівника відімкнено! Що вам найбільше запам'яталося в театрі?"

Гра «Рівень аплодисментів»:

Якщо урок дуже сподобався і настрій чудовий — діти влаштовують гучні бурхливі овації з тупотінням.

Якщо просто сподобався — звичайні аплодисменти.

Якщо було сумно — тихі поодинокі хлопки.