Урок на тему: Цикл «Мисливські усмішки». Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження в усмішках «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки».

Тема:  Цикл «Мисливські усмішки». Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження в усмішках «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки».

Мета:  - навчальна: ознайомити учнів із творами збірки «Мисливські усмішки», з новим жанром літератури – усмішкою; проаналізувати пошук гумористом нових прийомів і засобів творення комічного, розкрити тему любові до природи та її захисту в "Мисливських усмішках", з'ясувати роль пейзажів, діа­логів;                                                                                                                   - розвивальна: розвивати творче мислення учнів, уміння аналізувати  прочитане, усне мовлення

-    виховна: виховувати  любов до спадщини Остапа Вишні, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів та літератури про творчість письменника та його життя, формувати в собі людяність, чесність, доброту, почуття відповідальності, виховувати любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок.

Обладнання: портрет Остапа Вишні, виставка творів письменника, таблиця «Мисливські усмішки», аудіо запис уривка усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки», відео про Остапа Вишню,фото, дидактичний матеріал.

ТЛ: усмішка.

Епіграф:

«Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, як вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні»

         О.Гончар

Хід уроку

І. Організаційний момент

 Сьогоднішня наша зустріч – це відкрите засідання мисливців та рибалок за участі самого Остапа Вишні. І почнемо ми засідання із традиційного запитання мисливців, чи всі взяли свої гвинтівки? Для нас гвинтівки – це тексти творів Остапа Вишні, з якими ми сьогодні маємо знайомитись текстуально. Тож хто сьогодні без зброї? Це й не дивно. Для мисливців – це звичайна справа,  але наше засідання все одно відбудеться.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.        Інтерактивна гра «Ланцюжок думок»

«Читаючи Остапа Вишню, народ і усміхався, і повнився радістю, і печалився, і обурювався — бага­тьох і багатьох струн його душі торкалося вишнівське людяне, мудре, гостре й ніжне слово».

 -Чи підтримуєте народну мудрість , що в кожному жарті є частка правди?

- Кого із письменників ви  можете згадати добрим словом  за їхній гумор? 

( Івана Котляревського, Павла Глазового, Степана Руданського, Леоніда Глібова)

 Остап Вишня… Під таким ім’ям увійшов у літературу незрів­нянний сміхотворець Павло Михайлович Губенко, видатний май­стер слова й великий громадянин.

1.2.Бесіда.

Хочу наголосити, що 13 листопада цього року ми відзначали 125 річчя з Дня народження нашого земляка. (Портфоліо)

Відео про 125 річчя О.Вишні

→ Розповісти про дитячі та юнацькі роки Остапа Вишні.                                      → Розказати про перший період творчості (1919-1944 рр.) та причини арешту письменника.

→ Розповісти про життя Остапа Вишні на засланні.

    1.3.Тестові завдання

Перевіримо чи є порох у наших порохівницях?

1. Назвіть справжнє ім’я Остапа Вишні

а) Микола Фітільов;   б) Павло Губенко; в) Іван Тобілевич.                        

2. Вкажіть рядок в якому вказано правильну дату народження Остапа Вишні

а)13 листопада 1889; б)15 листопада 1890; в)13 листопада 1900.

3. Визначте рядок, в якому правильно зазначено кількість дітей в родині гумориста  а)15;                                                        б)17;                                                        в)12.

4. Вкажіть де народився Остап Вишня

а) На Львівщині;  б) На Полтавщині; в) На Чернігівщині.

5. Назвіть рядок, в якому правильно зазначено навчання письменника

а) Київський університет;  б) Луганський інститут;                             в) Дрогобицька гімназія.

6. Назвіть, в якому році вперше світ побачив твори Остапа Вишні

а)1919р.;   б)1920р.;   в)1921р..

7. Визначте на скільки років був арештований Остап Вишня

а) На 5 років;   б)На 8 років;  в)На 10 років.

8. Перший твір, що знаменував повернення письменника

а) «Зенітка»;   б) «Моя автобіографія»; в) «Сом».

9. Уперше з’явився псевдонім «Остап Вишня»

а) у газеті «Селянська правда»; б) «Зоря»  в) «Вільний голос»

10. Гумореска «Моя автобіографія» була надрукована у журналі

а) «Книгоспілка»;   б) «Слово»  в) «Село і люди»

11. Слова з гуморески Остапа Вишні «У мене немає жодного сумніву в тому, що я народився… мати сказала, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку» належать

а) Діду Свириду з гуморески «Зенітка»;                                                             б) Остапу Вишні з гуморески «Моя автобіографія»;                                                                             в) Остапу Вишні з гуморески «Сом».

12. Остап Вишня був письменником

а) реалізму;   б) романтизму;                                                                            в) гумористично-сатиричного жанру.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

3.1. Слово вчителя.

Ми продовжуємо наше засідання і переходимо до вивчення творчості не просто гумориста, а поета за станом душі.

Тема уроку – цикл «Мисливські усмішки». Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження в усмішках «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки».

    Мета нашого уроку – познайомитись із творами збірки «Мисливські усмішки», з новим жанром літератури – усмішкою; проаналізувати пошук гумористом нових прийомів і засобів творення комічного, розкрити тему любові до природи та її захисту в "Мисливських усмішках", з'ясувати роль пейзажів, діа­логів;                                                                                                                  

У ході уроку ми маємо визначити, хто ще, окрім О.Гончара, полюбив усмішки Остапа Вишні.  (Див. епіграф уроку)                                                                                   

•  Чи зможете ви полюбити твори гумориста так само, визначимо у кінці уроку.

3.2. Робота в зошитах.

Запишіть тему та епіграф уроку.

IV. Сприймання  та  засвоєння  нової  навчальної  інформації.

   4.1 Слово вчителя

     Остап Вишня писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільше слави зазнав як гуморист і сатирик. Розширив форми «комічного». Що ж таке комічне і які бувають його форми?

Комічне — результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного — потворному, низького — піднесеному, внутрішньої пустоти — зовнішньому вигляду, що претендує на значущість. Комічне, як і будь-яке естетичне явище, є соціальним. Воно перебуває не в об’єкті сміху, а в тому, хто сприймає протиріччя як комічне. Комічне пов’язане із загальною культурою людини.

Форми комічного:

• гумор (використання дотепності та гри слів);

• сатира (критика недоліків, суперечностей);

• іронія (прихований сміх, замаскований серйозною формою);

• сарказм («зла іронія», що має руйнівну силу).

      О.Вишня увів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою.

        Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе значення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».

        Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра тощо.

- То що ж таке усмішка? (Учням пропонується розкрити лексичне значення слова «Усмішка»)

4.2 Словникова робота.

(учні записують в зошит таблицю)

У́смішка	Фейлетон	Гумореска
різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок із частими авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.	невеликий за обсягом жанр художньо-публіцистичної літератури злободенного характеру.	невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю.

 

4.3 Аналіз збірки «Мисливські усмішки»

У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок».

«Мисливські усмішки» є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші  в прозі, які стоять в одному ряду із «Записками мисливця» Тургенєва, мисливськими етюдами та оповіданнями Лєскова і Пришвіна. «Мисливські усмішки» з повним правом можна називати лебединою піснею письменника.

Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Максимом Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Переважно вони поверталися зовсім без здобичі, бо не за нею і вирушали, але задоволені й щасливі, що відпочили, намилувалися краєвидами, нарозмовлялися з друзями й наслухалися різних побрехеньок. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова: «Живіть, зайці». Цей девіз стосувався і М.Рильського, А.Малишка. Якщо ж і траплялося вполювати звірину, настрій був зіпсований і полювання перетворювалося в траур по убієнному.

 

Зараз переглянемо відеофільм «Остап Вишня на полюванні».

 

У центрі «Мисливських усмішок» стоять благородні, розумні, кмітливі люди. Це були щирі любителі й охоронці природи, які кохалися  в пташинці і                   звіряткові, деревці і квіточці. Остап Вишня приятелював з цими людьми.

Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анек­дот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порів­няння, епітети, персоніфікація, гіпербола.

Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» — ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.

«Мисливські усмішки» — яскрава сторінка не тільки в багато­гранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирич­но-гумористичній літературі.

4.4 Робота над таблицею «Мисливські усмішки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.5. Прослуховування аудіо запису уривка усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки».                                                                                                                                        -  А зараз ви прослухаєте уривок  усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки». Слідкуючи за текстом, спробуйте з’ясувати, які засоби комічного використовує Остап Вишня.                     

 4.6. Аналіз усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки».  

   «Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р.                                                        Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розумiється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стрiляє), набої i всiлякий iнший мисливський реманент, без якого не можна правильно нацiлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, кон­серви, огiрки, помiдори, десяток укруту яєць i стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече.                                                                                                                                    Ідете ви компанiєю, тобто колективом, так — чоловiка з п’ять, бо дика качка любить iти в супову каструлю з-пiд колективної працi…».                                          За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чолові­чої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.             

- У чому найбільший комізм твору? (Найбільшої сили комізм досягає в кінці твору, коли домашні виявляють обман: замість дикої качки мисливець приніс курку.)

- Яка роль авторських відступів? (Вони підсилюють емоційну наснагу і естетичний вплив твору на читача. Це риторичні фігури, перенесення побутово-технічної лексики на пташиний світ, іронічно-гумористиче пояснення слова «горлушко» і подана в тому плані пейзажна картина).

Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечiрнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останнiй золотий привiт i пiшло спать…                 Це ввечерi… А вранцi дика качка зривається шукати вашого пострiлу рано-рано, тiльки-но почи­нає на свiт благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полю­вання: «І вільно дихається, і легко дихається…».             

Завдання на закріплення матеріалу:

1. Спробуйте емоційно відтворити наступну частину твору: (учням пропонується уривок тексту для прочитання)
2. Зачитайте, як описує письменник процес стрільби по качкам? (Качка, як відомо, птах. Вона – літає. Як її стріляти? Дуже просто:цільтесь обов’язково в око. І бахкайте. – Бах – і в торбу! Бах – і в торбу!)
3. Ми роздобули качку. Де? Як же варити суп із дикої качки? А як його їсти? (ложкою)
4. Доведіть, що Остап Вишня закликає не вбивати качок, а просто відпочивати на природі?

Слово вчителя: Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найваж­ливішим під час полювання для них було відпочити від повсяк­денної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.

4.7 Аналіз усмішки «Сом»                       З великим замилуванням описує Остап Вишня природу — річку Оскіл, диких каченят: «Заплава рiчки Осколу, де вiн у цьому мiсцi розбивається на кiлька нешироких рукавiв, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i густою, зеленою, соковитою тра­вою. Як увiйдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травнi та в червнi…». Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м’яко кажучи, перебіль­шень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багат­ству та красі нашої рідної природи: «Iнтересна риба сом! За цар­ського режиму, як свiдчать дореволюцiйнi рибалки-письменники, сом важив до 400 кiлограмiв, ковтав собак i ведмедiв. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну i ковтатиме симен­тальських бугаїв i невеличкi буксирнi пароплави…».              «А сома… сома менi самому доводилося бачити такого завбiльшки, як комбайн! Тiльки трохи довшого. Це, дорогi нашi читачi, серйозно й без жодного перебільшення».

У. Узагальнення і систематизація вивченого

У Остапа Вишні дуже багато методів і прийомів, за допомогою яких він досягає комічного ефекту.

• Які це прийоми?

• Вміння автора пояснювати те, що й так усім зрозуміле.
• Широке використання дотепів із народного побуту.
• Використання професійно-мисливської термінології.
• Вживання лексичних прийомів.

 

А зараз невеличке дослідження: (два учня отримують тексти, один – усмішки «Сом», інший – словникову статтю).

• Завдання для всіх інших учасників нашого зібрання – вгадати, де текст усмішки, а де – науковий текст. Аргументувати свою відповідь.
  1.        Рольова гра. Учитель пропонує виступити у ролі Остапа Вишні й відповісти на запитання поставлені учнями. Вони можуть бути такі:

• Охарактеризуйте Вашого оповідача. (Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дива­куватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина).
• Звідки Ви берете теми для написання мисливських усмішок? (Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах-полювальників (як і сам я) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини).
• Що бачили люди у ваших усмішках? («У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...»).

VI.     Підсумок уроку.

Слово вчителя: Ми зварили з вами суп із дикої качки, але там не вистачає приправи. Тож зараз ви даєте відповіді на питання по тексту.

6.1 Робота в групах

Клас об’єднується у дві групи, які ставлять запитання одна одній. Перша група до усмішки «Сом», а друга – до усмішки «Як варити суп із дикої качки».

Запитання до тексту усмішки «Сом»:

• Де живе сом?
• Як ловити сомів?
• Чим живляться соми?
• Кумедні історії про сомів …

          Відповіді учнів.

Запитання по тексту усмішки «Як варити..»:

• Що автор пише про вечірню і ранкову зорьку?.
• Що згадує про качок і як їх стріляти?
• Якою дорогою потрібно повертатись з полювання?
• Що найперше і найголовніше у приготуванні супу їз дикої качки?

Діалог:автор, мама (сестра, дружина), мисливець.

      Відповіді учнів.

6.2. Інтерактивна гра «Мікрофон»:

- А зараз звернемося до епіграфу нашого уроку. Чи ви полюбили усмішки Остапа Вишні?

• Чи заслуговує збірка «Мисливські усмішки» на таку увагу збоку сучасних підлітків? Чому?
• Чи варто прочитати інші усмішки даної збірки?
• Чи знайшлось місце для розглянутих усмішок у вашому серці?

V. Оголошення і коментар домашнього завдання.

У театрі є такий неписаний закон: якщо у першій дії вистави на сцені висить рушниця, то в останній дії обов’язково буде з неї постріл.

У нас роль рушниці виконують набуті вами знання, а полюватимемо ми на оці м’які іграшки, які привертали нашу увагу протягом усього нашого засідання. Тож прийшов час для пострілу: дома кожен з вас спробує написати свою мисливську усмішку. А кого ми вполюємо ви зараз і оберете. Чи зайця, чи ведмедика, чи тигренятко … Не забувайте, що пишете ви в стилі Остапа Вишні. А він їздив на полювання не заради знищення тварин, а для відпочинку на природі!

Завершальне слово вчителя.

 

Добігає кінця наш урок. Відсьогодні, сподіваюсь, ви станете добрішими, відвертішими, ніжнішими і почуття гумору стане надійнішим супутником у вашому житті. Бережіть природу, дбайливо ставтесь до неї, любіть рідну землю і нашу неньку – Україну, як любив її Остап Вишня, бо вона – наш найцінніший скарб.