Урок на тему "Економічні закони та їх використання. Функції економічної теорії"

Предмет «Економічна теорія та аналіз»

Тема: Об'єктивні економічні закони та їх використання. Функції економічної теорії

В одному з визначень економічної теорії про неї було сказано як про науку, що вивчає економічні закони, які керують виробництвом, розподілом, обміном і споживанням на різних етапах розвитку людського суспільства. Справді, пізнання об’єктивних економічних законів та розробка механізмів їх використання є одним з найголовніших завдань економічної теорії.

Економічні закони — це об’єктивні, стійкі причинно-наслідкові зв’язки між процесами та явищами, що проявляють себе під час функціонування економіки.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів (рис. 1), яка включає всезагальні, загальні і специфічні закони. Всезагальні закони вважають законами соціально-економічного прогресу, оскільки вони виражають фундаментальні основи та послідовність розвитку людського суспільства на всіх етапах.

Рис. 1.Система економічних законів

Специфічні економічні закони, з одного боку, розкривають сутність соціально-економічних відносин у певній економічній системі в процесі її розвитку, з другого, - окремі її сфери.

Економічні закони мають як спільні, так і відмінні риси порівняно із законами природи (рис. 2).

Рис. 2. Загальні властивості та відмінності економічних законів і законів природи

 В процесі пізнання економічних законів можна виділити кілька ступенів.

На першому ступені дія певних економічних законів залишається для людей поки що незрозумілою. Відбувається тільки накопичення фактів, намацування тих причинно-наслідкових зв’язків, що постійно проявляються в економічних процесах, у реальній дійсності. Це попередній етап пізнання об’єктивних економічних законів.

Другий ступінь пізнання економічних законів спирається на перший і реалізується у процесі наукової діяльності людей. На цьому ступені пізнання відбувається теоретичне відображення реально існуючих об’єктивних законів. Це відображення може бути більш або менш повним і дістає вираження в законах  науки (законах економічної теорії). Тобто певні причинно-наслідкові зв’язки встановлено, осмислено та сформульовано у вигляді теоретичного економічного закону, який слід враховувати у практичних діях.

Третій ступінь пізнання економічних законів полягає в апробації законів науки в дії, виявленні того, що себе виправдало і дало позитивні результати, і того, що не витримало перевірки часом. Через вивчення практики господарювання роблять певні висновки й узагальнення, потім вносять доповнення і зміни в наукові визначення і формулювання економічних законів. Поряд з цим удосконалюється і механізм їх використання.

Використання економічних законів відбувається на трьох рівнях: політично-економічному, безпосередньо управлінському і практичному.

Політично-економічний рівень використання економічних законів означає створення на основі теоретичного знання про механізм їх дії науково обгрунтованої концепції практичного розвитку економіки. Кожен уряд для успішного виконання своїх функцій по регулюванню економіки повинен уявляти собі найближчі та стратегічні цілі її розвитку та шляхи їх досягнення, що неможливо без теоретично обгрунтованої загальної концепції економічного розвитку.

Безпосередньо управлінський рівень використання економічних законів є компетенцією органів державної влади, які на основі законів економічної теорії та загальної концепції розвитку економіки визначають методи, форми і способи господарювання, розробляють державні закони, правові положення та інші економічні документи, які мають директивний характер, визначають і затверджують економічні показники.

Практичний рівень — це використання економічних законів у практиці господарювання. Це рівень функціонування основної ланки народного господарства — фірм, підприємств, усіх організацій, певною мірою пов’язаних з виробництвом. Керівники підприємств у своїй господарській діяльності спираються на знання як об’єктивних економічних законів (сформульованих в економічній теорії), так і суб’єктивних економічних законів (юридично оформлених урядом законів, що пропонують правила поведінки підприємців у господарській практиці).

До основних функцій, що притаманні економічній теорії, належать: теоретико-пізнавальна, практична та виховна.

Одним з найважливіших завдань економічної теорії є пізнання об’єктивних економічних законів. Але якщо мова йде про теоретико-пізнавальну функцію взагалі, то коло питань, які досліджує економічна теорія, слід уявляти собі значно ширшим. Перш ніж досліджувати дію законів розвитку економічних процесів, необхідно мати певний категоріальний апарат, без якого неможливо уявити собі жодну науку. Тож пізнання суті таких категорій економіки як товар, гроші, національний продукт передує дослідженню законів товарного чи грошового обігу або законів економічного зростання. Розробка економічних категорій, поряд із пізнанням економічних законів є складовими теоретико-пізнавальної функції економічної теорії.

Втім, пізнання окремих економічних законів на базі розробленого категоріального апарату не може розглядатися як кінцева мета економічної науки. Пізнання загального руху економіки під впливом одночасної дії (та взаємодії) всіх економічних законів, створення цілісної картини функціонування її господарського механізму на основі вивчення окремих рушійних сил — ось головна мета, що реалізує себе у теоретико-пізнавальній функції економічної теорії. Ми повинні розуміти не тільки як діють окремі складові частини економічного механізму, а й уявляти собі його дію як єдиного цілого.

Крім сказаного, до теоретико-пізнавальноі функції економічної теорії слід віднести і розробку методології економічних досліджень. Методи, розроблені в економічній теорії, застосовуються не тільки для її власних потреб, а й використовуються у величезній кількості практично-прикладних економічних наук, стосовно яких вона є базовою. Про основні методи, що використовуються в економічних дослідженнях, докладно буде сказано у наступному параграфі.

Будь-яке знання є цінним не само по собі, а тим, що служить практичним цілям суспільства. Отже, економічна теорія не може обмежуватись простою констатацією фактів чи описувати певні економічні закономірності. Її теоретико-пізнавальну функцію має доповнювати практична функція.

Головною метою практичної функції є безпосереднє забезпечення економічної політики, управління виробництвом на різних «поверхах» економіки (пригадаємо про пізнання та практичне використання економічних законів). Звернемо увагу на те, що в даному разі мова йде про практичну необхідність чіткого розуміння не тільки механізму дії окремих законів, а й суті складових елементів економічної будови, механізму її функціонування у цілому.

Практична діяльність у сфері економічної розбудови без її забезпечення належною теорією може надто дорого коштувати суспільству. Економічна теорія освітлює шлях у майбутнє, без чого практична робота щодо просування вперед відбувалася б наосліп — шляхом спроб та помилок. Слід зазначити, що помилки у сфері економічного будівництва можуть мати важкі наслідки для мільйонів людей. Тож можна погодитись з думкою, що немає нічого більш практичнішого, ніж хороша теорія.

Не менш важливою ніж дві попередні є виховна функція економічної теорії. Вивчення економічної теорії допомагає формуванню економічного мислення у людини, надає їй можливість свідомо діяти як «економічній» особі. Знання механізму дії сучасної економіки дозволяє людям чіткіше усвідомлювати своє власне місце і роль у ній, коригувати лінію своєї поведінки як суб’єкта економічних відносин.

Сучасна економічна теорія підводить до висновку про необхідність балансу інтересів окремих осіб, фірм та держави в цілому для нормального розвитку економіки. Спроби забезпечити власні інтереси за рахунок інших суб’єктів економічної системи призводять до розлагодження механізму взаємодії у ній та втрат на всіх її рівнях. Економічна теорія навчає, що власний економічний інтерес найкраще задовольняти за допомогою задоволення інтересів інших суб’єктів економічних відносин — тільки у цьому разі виграють усі.

Особливо важливу роль відіграє виховна функція економічної теорії в умовах реформування економічної системи, як це має місце в Україні сьогодні. Люди повинні усвідомлювати, що являє собою економіка суспільства, до якого вони прямують і як правильно в ній поводитися.

Домашнє завдання:

Законспектувати викладений вище матеріал та письмово дати відповіді на наступні питання:

1. В чому полягає практична функція економічної теорії.

2. В чому полягає прогностична функція економічної теорії.