Урок на тему: "Г.Тютюнник «Бушля»"

 

Тема уроку: ми з природою єдині. Григір Тютюнник "Бушля"

 

Мета уроку: ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.

 

Обладнання. Портрет Григора Тютюнника, картки для словникової роботи, малюнок птаха, папки для читання, загадки, ілюстрації.

 

Хід уроку.

 

І. Організаційний момент.

 

Ось почули ми дзвінок, він покликав на урок.

Кожен з вас вже постарався - до уроку готувався.

Тож девіз тепер згадаймо і урок розпочинаймо!

 

(Девіз) Ми всі господарі природи, тож збережімо її.

 

ІІ. Мовленнєва розминка.

 

1. Розучування лічилки

 

Летіла лелека,

Летіла здалека,

Та й сіла на хаті

Зірки рахувати.

Не їла, не спала,

Всю ніч рахувала,

А вдосвіта збилась,

Зоря покотилась,

Упала додолу

На піжмурці в колу.

 

2. Робота над чистомовкою

 

Ила-ила-ила - хмара сонечко закрила.

Ім-ім-ім - прокотився грім.

Ощ-ощ-ощ - припустив дощ.

Ці-ці-ці - риби у ріці.

Ка-ка-ка - прилетіла лелека.

Щу-щу-щу - раді всі дощу.

3. Відгадайте загадки

 

Має він важку роботу:

Ходить, бродить по болоту

І шукає жабенят

Для маленьких пташенят. (Лелека)

 

Довгі ноги, довгий ніс,

По болоту ходить скрізь,

Хату на хаті має,

Жабам рахунок знає. (Лелека)

 

4. Інформація про птаха (малюнок)

 

Леле́ка бі́лий (лат. Ciconia ciconia) — птах родини лелекових, ряду лелекоподібних.

 

Окрім науково прийнятої назви, у цього птаха безліч народних назв: чорногуз, бусол, бусел, бусько, бузько, бусьок, бузьок, боцюн, боцян, гайстер.

Лелека — птах розміром від 80 до 100 см довжиною, розмахом крил 200—220 см та вагою від 2,5 до 4,5 кілограмів. Забарвлення пір'я біле, за винятком махових пір'їн на крилах, які мають чорне забарвлення. Коли крила птаха складені, то махові пір'їни покривають задню частину тіла, звідки і походить назва — чорногуз. Дзьоб та ноги чорногуза червонясті й довгі.

Голос слабкий. Птахи спілкуються клацанням дзьоба. Клацаннями птахи вітають один одного, також цими звуками захищають гніздо від конкурентів.

Лелеки харчуються переважно дрібними тваринами — дощовими черв'яками, комахами, жабами, мишами, рибами.

Поселяється білий лелека на відкритому ландшафті з придатними кормовими угіддями — луками, болотами, пасовищами; охоче селяться в населених пунктах.

Білий лелека — перелітний птах. У серпні зграї, керуючись інстинктом, починають тягнутися на південь.

 

Легенда про лелеку.

 

Є одна легенда, що Бог зібрав усіх гадюк, вужів, отруйних комах у мішок і звелів чоловікові кинути його в море, але ні в якому разі не розв'язувати. Чоловік не витримав, розв'язав мішок, а звідти всі гади і виповзли. Тоді Бог перетворив того чоловіка на лелеку, щоб він зібрав усіх отих жаб, гадюк і вужів.

 

5. Робота над скоромовкою.

 

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

 

Учні читають скоромовку виразно напівголосно у помірному темпі; швидко; дуже швидко. Кілька учнів декламують скоромовку у різному темпі.

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

 

     На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо оповідання про птаха, що в народі має назву Бушля.  А також дізнаємось про письменника, який написав багато цікавих творів як для дорослих, так і для дітей.

 

IV. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Григора Тютюнника.

    З дитинства він ріс чутливим до природи хлопчиком, здатним у простому і буденному побачити незвичайне і цікаве, уважно прислухався до розповідей бувалих мисливців, рибалок, лісників. Дитячі враження не забувались і з часом відбились у його творах. Це збірки для дітей «Ласочка», «Лісова сторожка», «Степова казка».

 

Розповідь учителя. 

 

     На 49 років життя доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод 33-ого не обминув і Тютюнників – забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.

     Коли Григору було 6 років, він залишився без батька. Але усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його. Хлопчика забрав до себе жити батьків брат. Під опікою дядька і його дружини почав майбутній письменник свою освіту.

     Почалася Велика Вітчизняна війна, знову голод. В автобіографії письменник згадував: «Я їв тоді картопляну зав`язь, жолуді, пробував конину». В одинадцять років хлопчик пішки пішов додому з Донбасу на Полтавщину, у своє село Шилівка. Добирався два тижні, довелося від голоду навіть просити милостиню. А вдома, хату в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.

     Потім було навчання у ремісничому училищі м. Зінькова, куди Григір пішов тому, що там давали сяку-таку одежину і 700 г глевкого хліба в день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою у сорок сьомому році. А потім ще важка хвороба – туберкульоз легенів. Всі ці випробування тягарем лягли на його зболену душу.

     У своєму щоденнику Григір Тютюнник писав: " Оповідання - найближче до поезії, до почуття завжди працюю над над почуттями, що живуть навколо мене і в мені".

     Саме тому, твори цього митця надзвичайно цікаві. Їхні герої викликають почуття і сміх, любов і розчарування. На думку Григора Тютюнника, "письменник обирає собі тему найближчу, найріднішу його життєвому досвіду і - неодмінно - своєму ідеалові людини в тому часі, у якому він живе". Для самого Григора Михайловича найважливішою темою була доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах. Тема добра й любові є основною у творах Тютюнника для дітей.

     Майже більше половини написаного Григором Тютюнником – про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Сьогодні ми прочитаємо одне з його оповідань під назвою «Бушля».

 

V. Опрацювання оповідання Григора Тютюнника "Бушля"

 

1) Гра "Передбачення".

 

— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?

— Що означає слово бушля?

— Про це ви дізнаєтесь, прочитавши оповідання Григора Тютюнника «Бушля».

 

2) Первинне читання тексту (напівголосно).

 

Про кого цей твір? Хто такий Бушля?

Де відбуваються події?

Яку пригоду описує оповідач?

 

3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.

 

— Хто є головними персонажами оповідання?

— Хто така бушля?

 

Бушля — чапля.

 

— Що ви знаєте про цю пташку?

 

Цікаво знати!

Головна їжа лелек — риба, проте не нехтують і іншими водяними істотами. Лелеки нерухомо вичікують здобич, а потім різким рухом вихоплюють її з води. Добова потреба у рибі — 300-500 г, але деякі ненажери можуть з’їсти і кілограм.

 

Фізкультхвилинка

 

4) Словникова робота.

 

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному

Ущух		лантух
пливтиме	птаство
розморило	кігтями
вичікувати	лепешкою

— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? (Дієслова) Другого? (Іменники)

 

Довідкове бюро

 

Лантух — великий мішок з грубої тканини.

Лепешка, лепеха — трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; аїр.

 

5) Підготовка до виразного читання оповідання.

— З якою інтонацією будете читати оповідання?

— Де зробите найбільші паузи?

— Які слова читатимете голосно, з тривогою?

— Які — голосно, жартома?

 

6) Виразне читання оповідання учнями.

 

7) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

 

8) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Де ми зустрілися з головним героєм?

— Що він робив біля річки?

— Які зміни в природі сповіщали про наближення дощу?

— Чому риба не клювала?

— Як автор описує танок дощу на воді?

— Чому заснув Арсен?

— Знайдіть у тексті опис бушлі.

— Чому бушля сіла Арсенові на голову?

— Прочитайте, як автор описує мирний сон Арсена та бушлі.

 

9) Розвиток зв’язного мовлення.

 

Пофантазуйте, як можна продовжити цю історію.

 

 

10) Робота в групах.

Складання характеристики головного героя

 

 

— Яким ви уявляєте рибалку Арсена?

— Яка у нього зовнішність? Який характер? (Арсен — літній чоловік. Завзятий рибалка, спостережливий, небагатослівний, терплячий, добрий, веселий)

 

11) Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього оповідання.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Що він намалював у центрі картини? Удалині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з оповідання.

 

VI. Підсумок уроку.

 

 - Який твір читали? Чому у нього така назва?

 

• Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково-популярний твір? Доведіть свою думку.

•   Чого навчає нас автор своїм оповіданням?

• Яка головна думка твору?

- Описуючи незвичайні пригоди людей і птахів, автор ніби закликає: шануйте, оберігайте природу, товаришуйте з братами нашими меншими і це стане окрасою нашого життя.

 

Чого ви навчилися на сьогоднішньому уроці?

- Коли на уроці ви раділи, а коли було хвилювання?

- Складіть правила поведінки у природі по відношенню до птахів.

 

Учитель. Пам'ятайте, де б ви не були — у лісі чи у полі, у гаю чи в парку, — не ображайте нікого, пташок не чіпайте, робіть для шпаків шпаківні, взимку — годівнички, приносьте птахам їсти. Вони будуть вдячні за ваше добре ставлення.

 

Домашнє завдання: виразно читати текст с. 134 - 136