Урок на тему: "Інфекція" з предмета "Основи мікробіології"

Тема програми: Інфекція і імунітет

Тема уроку: Визначення поняття «інфекція». Патогенність, вірулентність, токсичність патогенних мікроорганізмів. Шляхи проникнення в організм, поширення в ньому і виділення з нього мікробів.

Мета:

формування навчально-пізнавальної компетентності:

ознайомити учнів з поняттями «інфекція», патогенність, вірулентність, токсичність мікробів;

ознайомити зі шляхами проникнення в організм, поширення в ньому і виділення з нього мікробів;

сприяти розвитку мови, мислення, пам'яті, сприйняття, уяви, спостережливості, активності й самостійності учнів;

формувати екологічну свідомість, розуміння взаємопов’язаності усіх мікробіологічних процесів у природі.

формування ключових компетентностей: уміння вчитися:

комунікативної: розвивати навички вести дискусію;

інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації;

загальнокультурної: прищеплювати прагнення до навчання; розширювати світогляд учнів.

методична мета – впровадження в практичну діяльність інтерактивних та проблемно-пошукових методів навчання.

Тип уроку: урок-засвоєння  нових знань.

Міжпредметні зв’язки: «Екологія», «Охорона праці», «Біологія», «Спеціальна технологія», «Матеріалознавство».

Методи і прийоми: розповідь викладача з елементами бесіди, евристична бесіда, дискусія, робота зі схемою та таблицею, демонстрація презентації та відеоматеріалів, усне опитування, метод коментування, робота з підручником, робота в групах, «Мікрофон».

Форми навчання: групова, індивідуальна, фронтальна.

Матеріально-технічне забезпечення: посібник, схема, картки-завдання, презентація, мультимедійне обладнання, відеофільм.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевірка наявності учнів та підготовка їх до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів і мотивація навчальної діяльності

•               Евристична бесіда:

У середні віки чума знищувала з лиця Землі цілі народи. Звістка про чуму, яка наближалася, наганяла на людей панічний жах.

У той час існувала приказка «Коли прийде чума – біжи швидше якнайдалі». Як ви думаєте, чи правильна ця приказка з погляду запобігання епідемії? Що потрібно знати для запобігання інфекційним захворюванням? Як ви гадаєте, про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?

•               Постановка проблемних питань

1. Які інфекційні хвороби людини ви знаєте? (туберкульоз, грип, холера, ангіна, віспа, кір, черевний тиф, сифіліс, коклюш та ін..)

2. Що таке токсичні сполуки? (отруйні речовини, що виробляються живими організмами)

3. Як може людині передатися інфекція? (через брудні руки, воду, їжу, повітря, предмети побуту, контакти)

III. Вивчення нового матеріалу. (Учні занотовують основні поняття, використовуючи інформацію з презентації)

Розповідь викладача з елементами бесіди

1. Патогенність, вірулентність, токсичність патогенних мікроорганізмів

Мікроорганізми, які можуть спричинити захворювання людини, тварин і рослин, дістали назву патогенних, або хвороботворних. До патогенних мікроорганізмів належать багато представників бактерій, грибів, вірусів і найпростіших.

Патогенність є видовою ознакою мікроорганізму, яка характеризує його здатність спричиняти інфекційне захворювання.

Вірулентність означає ступінь патогенності мікроба, це його індивідуальна властивість, яка може змінюватися під впливом природних умов (світла, температури, висушування).

В основі патогенності мікробів лежить їх токсичність, тобто здатність утворювати токсини – отруйні речовини, що подавляють захисні фактори організму.

Рефлексія:

1. Які речовини руйнують захисні кордони організму?

2. Чи є тотожними поняття «вірулентність « та «патогенність»?

2. Інфекція, інфекційний процес, інфекційне захворювання

Під інфекцією (від лат. — зараження) розуміють складні біологічні процеси, які виникають в організмі людини, тварини або рослини в результаті проникнення і розмноження в ньому патогенних мікроорганізмів — збудників хвороби.

Історично сформована взаємодія сприйнятливого людського організму і патогенного мікроба за певних умов середовища дістала назву інфекційного процесу.

Між організмом хазяїна і мікробами, які проникли до нього, відбувається складна боротьба. Якщо організм не може протистояти патогенним мікробам і паралізувати їхню шкідливу дію, а зовнішнє середовище сприяє розвиткові мікроорганізмів, виникає інфекційне захворювання.

Отже, для виникнення і розвитку інфекційного процесу необхідні три ланки:

а) наявність патогенного мікроба;

б) проникнення його в сприйнятливий організм;

в) певні умови зовнішнього середовища, в якому відбувається взаємодія між мікро- і макроорганізмом.             

Перегляд відео. Клітина проти вірусу: битва за здоров'я.

https://www.youtube.com/watch?v=FgCw9pBmMM4&list=PLTsBymz_puYEp7UROKsnj72K98m1tRkHK

Дуже важливе значення для виникнення інфекційного процесу має стан організму. Ступінь його участі в інфекційному процесі може залежати від виду і генотипу, реактивності, розладу функції центральної нервової системи (ЦНС), білкового голодування, наявності вітамінів, гормонів та інших факторів.

Залежно від стану, в якому перебуває організм, а також впливу зовнішнього середовища інфекційний процес може закінчитися:

•                  загибеллю хвороботворного мікроорганізму,
•                  загибеллю організму людини чи тварини,
•                  встановленням взаємної адаптації між ними.

Проникнення в організм патогенного мікроба не завжди призводить до захворювання; в багатьох випадках воно обмежується короткочасним інфікуванням без прояву хвороби або відносно тривалим носінням збудників інфекції організмом. Саме зав­дяки цьому інфекція може зустрічатися набагато частіше, ніж інфек­ційні хвороби.

Джерелом інфекції є заражений організм людини або тварини.

Рефлексія:

1. Що викликає інфекційне захворювання?

2. Якими можуть бути наслідки інфекційного захворювання?

3. Шляхи передачі інфекції

Заповнення учнями таблиці за поясненням викладача

Шляхи передачі інфекції від людини можуть бути різноманітними. Розрізняють:

1.                Контактно-побутовий шлях, коли захворювання передається через безпосередній контакт з хворим (в тому числі статевий)  або через предмети, що оточують хворого. Так передаються венеричні захворювання, ВІЛ, короста, гепатити та ін..
2.                Повітряно-крапельний шлях, коли інфекція передається через крапельки слини, що потрапляє у повітря при розмові, чханні, кашлі. Цим способом можуть передаватися такі хвороби, як туберкульоз, грип, коклюш, дифтерія, кір тощо.
3.                Фекально-оральний шлях, коли передача інфекції здійснюється через воду або харчові продукти, до яких потрапляють мікроби разом з виділеннями (фекаліями). Так передається холера, черевний тиф, дизентерія та ін.
4.                Трансмісивний шлях, коли передача інфекції здійснюється через заразних кровосисних членистоногих (малярія, висипний тиф та ін.).
5.                Вертикальний шлях, коли збудник інфекції передається від матері до плоду через плаценту (наприклад сифіліс, ВІЛ).

Рефлексія:

1. Як ви вважаєте, яким шляхом передача інфекції відбувається найчастіше?

2. Наведіть приклади захворювань, що передаються трансмісивним шляхом?

4. Періоди інфекційного процесу

  Динаміка розвитку інфекційного процесу складається з таких періодів:

Інкубаційний  продромальний    розпал хвороби    реконвалесценції (одужання).

• Робота з підручником. Робота у групах.

Пропоную учням об’єднатися у чотири  групи, кожна з яких аналізує періоди інфекційного процесу та виступає з міні-доповідями.

І група – Інкубаційний період.

ІІ група – Продромальний період.

ІІІ група – Розпал хвороби.

ІV група – Період одужання (реконвалесценції).

5. Форми інфекцій

Гострі інфекції часто характеризуються раптовим початком та порівняно короткочасним перебігом (грип, кір, скарлатина та ін.).

 Ряд інфекцій, наприклад, туберкульоз, бруцельоз, малярія найчастіше мають хронічний характер і відзначаються тривалим перебігом.

В окремих випадках може бути мішана інфекція, коли одночасно відбувається зараження збудниками двох або більше патогенних видів.

Часто інфекція може зумовлювати ослаблення організму, який стає схильним до інших захворювань. Так, наприклад, після грипу або кору розвивається запалення легень, дитина, хвора на кір, захворює на дифтерію або навпаки. В таких випадках говорять про вторинну інфекцію.

Якщо організм, що переніс якусь інфекційну хворобу в результаті повторного зараження, знову захворює на ту саму хворобу, то говорять про реінфекцію. Суперінфекція — повторне зараження організму, у якого не закінчилося основне захворювання. Загострення про­цесу в період видужання називається рецидивом.

За характером збудника інфекційні хвороби поділяють на екзогенні і ендогенні. При екзогенних зараженнях збудник проникає в організм ззовні — від хворих, бацилоносіїв, через заражені ним харчові продукти, воду, повітря, предмети, грунт тощо. Ендогенні хвороби, які ще називають автоінфекціями, виникають в результаті активу­вання власних мікроорганізмів. Таке активування може відбуватися внаслідок порушення відносної сталості внутрішнього середовища макроорганізму, впливу зовнішніх факторів.

Рефлексія:

1. Які форми інфекцій існують?

2. Яка різниця між екзогенними та ендогенними хворобами?

6.             Характер поширення інфекції

Під час розповіді пропоную скласти схему

Характер поширення інфекційних захворювань серед населення може бути різний. Найчастіше в сучасних умовах спостерігаються окремі випадки інфекційних хвороб — спорадичні (поодинокі) захворювання.

Значна кількість випадків інфекційного захворювання, пов'язаних між собою спільним джерелом або спільними шляхами поширення, називається епідемією (або епізоотією — серед тварин). Якщо епідемія досягає надзвичайно великих розмірів, охоплюючи цілі країни і навіть континенти, її називають пандемією.

З історії відомі приклади багатьох пандемій у минулому. Так, в VI та XIV ст. спостерігалися пандемії чуми, а з 1817 по 1963 р. було сім пандемій холери. В 1972—1973 рр. вірус грипу спричинив пандемію, яка охопила 2,5 млрд. людей, майже на 1,5 млрд. більше, ніж пандемія цього захворювання, що виникла в 1957 р.

Рефлексія:

1.                Який характер інфекцій є най поширеним на сьогодні?
2.                Що ви знаєте про пандемії?

ІV. Закріплення і узагальнення матеріалу.

Перевіряю схеми та таблиці, які заповнювали учні, у разі потреби учні доповнюють і виправляють написане.

V. Підсумок уроку, оцінювання знань учнів. «Мікрофон»

Прошу дати відповіді на проблемні питання, оголошені на початку уроку

VІ. Домашнє завдання

Прочитати ст.203-206  підручника Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології.

Випереджувальні індивідуальні завдання на тему: «Інфекційні хвороби тварин».

Підготувати пам’ятку на тему: «Профілактика інфекційних захворювань» (високий рівень)