Урок на тему "Кримське ханство. Козацька Україна".

Кримське ханство. Козацька Україна.

Етапи уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Вивчення нового матеріалу.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

VІ. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Учитель вітається та  перевіряє готовність учнів до уроку. Звертається до них словами: «Сьогодні ми з вами продовжимо мандрувати сторінками історії. На минулому уроці ми вже побували у великій і могутній державі – Київській Русі.

Зараз ми з вами перевіримо, наскільки добре засвоїли вивчений матеріал».

 

ІІ. Повторення вивченого матеріалу.

Троє учнів за жеребом витягують картки із завданнями (Додаток А).  Всі інші у парах працюють над укладанням таблиці – завдання 4, сторінка 97. (підручник «Історія України»  Власов В.С. 5 клас 2018).

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: «Які асоціації у вас викликає слово «Крим»?  Мабуть, вам пригадується сучасна політична ситуація. На сьогодні Крим має статус тимчасово окупованої території України. Іншого світова спільнота, за винятком Росії, не визнає.

• Як ви гадаєте, чому сьогодні я згадала саме цю територію?

Вірно. Ми будемо вивчати сьогодні історію Криму, з’ясуємо, чи є у нас підстави відстоювати свої права на цю територію. Крім того, ми мандруватимемо безмежними українськими степами і познайомимось з вільнолюбними, мужніми і сміливими козаками.  Навіть побуваємо у ще одній українській державі, що називається Військо Запорізьке. Готові до подорожі?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Утворення Кримського ханства.
2. Суспільний устрій та культура ханства.
3. Хто такі козаки?
4. Національно-визвольна війна – найвизначніша подія козацької доби.

 

1.     Утворення Кримського ханства.

Розповідь учителя (підкреслений текст та сземи вчитель записує на дошці, а учні – в зошитах):

• Покажіть на карті Крим.

Кримське ханство – держава кримськотатарської династії Ґіреїв, що існувала з 1449 по 1783 рік.

(зазначені території показати на карті)

Заснував: Хаджі Гірей після розпаду Золотої Орди. За правління Менглі І Кримське ханство прийняло протекторат Османської імперії.

У давнину Кримський півострів називали «Таврією» - ординська земля і заселяли його кочовики. Поступово, у XIV–XV ст., назва Крим поширилася на весь півострів. («Кирим» у перекладі з татарської означає «рів, укріплення»). З ІХ до ІІ-ї половини ХІІ ст. перебував під владою Русі-України (Тмутараканське князівство). Під час монгольської навали на руські землі потрапив під владу монголів (ХІІІ ст.).

 

2. Суспільний устрій та культура ханства.

Розповідь учителя (підкреслений текст та сземи вчитель записує на дошці, а учні – в зошитах):

Великим торговим центром у Криму, заснованим у другій половині XIII ст. на місці давньої Феодосії, була Кафа, яка перетворилася на великий центр торгівлі. Недобру пам’ять про себе Кафа залишила як невільницький ринок. Тут продавали захоплених під час набігів полонених-бранців (ясир).

Кримське ханство за своїм державним устроєм було об’єднанням кочових племен - на чолі  яких стояв хан – головнокомандувач, правитель і власник землі. Територія держави поділялася на бейлики, на чолі яких стояли могутні беї. Вони були спадковими радниками хана. Державна рада при ханові називалася диван.

Судова влада  будувалася за релігійним принципом: судді підкорялися муфтієві – голові мусульманської духовенства Криму. За віросповіданням кримчани були мусульманами.

Хан – головнокомандувач, правитель і власник землі.

Диван – державна рада при ханові.

Муфтій – голова

мусульманського

духовенства Криму.

Судді –

Підкорялися

Муфтію

Беї

 

Основу господарства Кримського ханства становило кочове скотарство, ремесла та торгівля із сусідами, виноградарство та городництво, зрошуване землеробство в Криму. Мандрівник Михалон Литвин у своїй книжці «Про норов татар, литовців і московитян» писав: "На той час Крим мав вигляд райського саду фруктів і овочів,  був своєрідним рогом достатку, наповненим різними сортами яблук, слив, черешень, кавунами й динями, горіхами, медом, відбірним виноградом. Вироби кримських ремісників цінувались у багатьох країнах. Крим був також визначним центром мусульманської освіти й мистецтв".

Серед ремесел найбільшого розвитку набули оздоблення металевих виробів (чеканка, інкрустація), обробка шкіри та виробництво килимів. Тут видобували багато солі, яку вивозили на українські землі і до Османської імперії. У Східній Європі та в Туреччині користувалися попитом татарські луки. Однак, найбільші прибутки населення Кримського ханату мало від воєн і работоргівлі. Кількість бранців (переважно з українських земель) у п’ять разів перевищувала кількість підданих хана.

 

3. Хто такі козаки?

Робота з підручником. Учні читають текст пункту 1 §14. Вкінці дають відповіді на запитання:

• Яким роком датують перші відомості про українських козаків у писемних джерелах?
• Чому козаків називають запорізькими?
• Як називалися земляні укріплення козаків? З чого вони були зроблені?
• Кому належала вся влада на Січі?
• Хто мав право голосу на козацькій раді?
• Як ви розумієте термін «республіка»?
• Хто належав до козацької старшини?

 

 

4. Національно-визвольна війна – найвизначніша подія козацької доби.

Учитель показує купюру 5 грн. Питає:»Чи знаєте ви людину, зображену на цій купюрі?».  Учні відповідають. Вчитель продовжує: «Богдан Хмельницький розпочав національно-визвольну війну для звільнення українських земель з-під влади Речі Посполитої. Річ Посполита – держава, до якої входили Польща та Литва, а також українські землі, на які поширилася влада зазначених країн. Соціальні, національні, релігійні утиски зумовили ряд козацько-селянських повстань у 1630-х рр. І згодом невдоволення українців переросло у війну, яку розпочав Богдан Хмельницький. Приводом була його особиста образа. Одного разу польський шляхтич зруйнував і спалив його маєток, побив малих дітей. Звернення Богдана Хмельницького до польського короля результатів не дало. Тоді він вирішив відстоювати права своїми силами, за що його ув’язнили. Вийшовши на волю, Богдан Хмельницький поїхав на Запорізьку Січ. І так почалася ціла епоха в Українській історії. І було створено державу – Військо Запорізьке, гетьманом якої став сам Хмельницький.

За допомогою тексту підручника з’ясуйте, коли розпочалася національно-визвольна війна і чиєю підтримкою залучився Богдан Хмельницький.

 

Учні отримують, заповнюють та вклеюють у зошити інформаційні картки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Узагальнення і систематизація вивченого.

Учитель: «Складіть 3-4 запитання, що стосуються теми, яку вивчали сьогодні на уроці. Запишіть запитання у зошиті та представте класу».

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати  §14. Виконати одне із завдань (на вибір), представлених вкінці параграфу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

1. Розташуйте у правильному порядку.

Володимир Великий
Княгиня Ольга
Князь Олег
Аскольд і Дір
Князь Ігор.
Князь Святослав.
Кий, Щек і Хорив
Ярослав Мудрий

 

2. Продовжити незакінчені речення:

•          Собор Софія Київська зведено за наказом князя … .
•          Християнство у Київській Русі запровадив Князь … .
•          Пам’ятник королю Данилу Галицькому споруджено у місті …
•          За легендою засновниками Києва були … .
•          Сином князя Святослава і внуком княгині Ольги був князь … .
•          Княгиня Ольга була дружиною князя … .

3. Розв’язати кросворд.

										2		3
								4
1								5				8
								6						9
																10
						7
																			12
														11

По-горизонталі:

1. Споруда, яка є витвором мистецтва, призначена для увічнення і створення образу людей, подій, об'єктів, іноді тварин тощо.

4. Очолював Галицько-Волинське князівство. Мав титул Короля.

6. Князь, якого називали Мудрим. Велів спорудити Софіївський собор.

7. Княгиня, що була дружиною князя Ігора.

11. … пам'ять — сукупність знань та уявлень суспільства про спільне минуле.

По-вертикалі:

2. Релігія, яку запровадив на Русі Володимир Великий.
3. Архітектурний ансамбль, скульптурна композиція, яка є витвором мистецтва і, як правило, увічнює трагічні події.

5. Титул очільника Київської Русі.

8. Ім’я князя, який запровадив християнство.

9. Могутня держава, з якої на нашу землю прийшло християнство.

10. Об’єкти, що зберігають історичну пам’ять: пам’ятники, меморіали тощо.

12. Столиця Київської Русі.