Урок на тему: "Норми вимови. Вимова голосних і приголосних звуків"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку з української мови для 10 класу на тему:

 

 

 

«Норми вимови. Вимова голосних і приголосних звуків»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №

       Тема: «Норми вимови. Вимова голосних і приголосних звуків»

        Лексична тема: Мова – наша зброя

          Мета:

• навчальна – систематизовувати знання про норми літературної мови; повторювати норми вимови голосних і приголосних звуків; поглиблювати вміння визначати і виправляти допущені в усному мовленні орфоепічні помилки;
• розвивальна – розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення;удосконалювати орфоепічні вміння учнів;
• виховна – за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до краси рідної мови

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

Методи та прийоми: евристична бесіда, інтерактивний метод «Ажурна пилка», робота з підручником, розповідь учителя, орфоепічна вправа «Скоромовка», гра «Знайди помилку!», технологія «Мікрофон».

Обладнання: роздавальний матеріал.

Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки: українська література, усна народна творчість.

Внутрішньопредметні зв’язки: орфоепія, орфографія, лексикологія, фразеологія, синтаксис, стилістика.

Використана література:

1. Зубков М. Сучасний український правопис. – Х.: Торсінг, 2002. – 208 с.
2. Крехно Т. І. Українська мова. 10 клас. Профільний рівень: Матеріали до уроків / Т. І. Крехно, І. В. Волкова, І. М. Дишлюк. – Х.: В-во «Ранок», 2011. – 480 с.
3. Українська мова. 10 клас. [О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. Рівень стандарту].  – Київ, "Генеза", 2010р.
4. Українська мова. 10 клас. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2009. – 60 с.

 

План уроку

1. Організаційний момент (1 хв).
2. Актуалізація опорних знань і вмінь (5 хв).
3. Мотивація навчальної діяльності (2 хв).
4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу (13 хв).
5. Закріплення нового матеріалу (16 хв).
6. Підсумок уроку. Оцінювання (5 хв).
7. Інструктаж до виконання домашнього завдання (3 хв).

 

Хід уроку

Епіграф:

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

Дмитро Павличко

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і вмінь

Евристична бесіда

Учитель:

• Які розділи мовознавства ви знаєте? Що вивчає кожний із них?

Учень: Фонетика — вивчає звуковий склад мови.

Фонологія — вивчає структуру звукового складу мови (мовленнєві одиниці та засоби) і їхнє функціонування в мовній системі.

Граматика — вивчає будову мови.

Морфологія — вивчає явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.

Синтаксис — вивчає словосполучення та речення, їх будову, типи й об'єднання в надфразні одиниці.

Лексикологія — вивчає лексику (словниковий склад мови)

Фразеологія — вивчає лексично неподільні поєднання слів.

Лексикографія — наука про укладання словників

Стилістика — вивчає стилі мови.

3. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: «Заговори, щоб я тебе побачив» - ці слова належать Сократу, і хоч сказані вони багато століть тому, не втратили цінності й зараз, бо, справді, по тому, наскільки красиво і правильно уміє висловлювати думки людина, судять про рівень її освіченості, формується відповідне ставлення. Від уміння говорити нерідко залежить успіх, авторитет, кар'єра.

4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Робота з підручником

(Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 14 – 15)

Розповідь учителя

Літературна мова – це найдосконаліша форма загальнонародної мови, яка відзначається високим ступенем нормативності. Цим літературна мова протиставляється іншим різновидам національної мови – діалектам, жаргонам, просторіччю, які мають обмежену сферу вживання.

Орфоепічна норма – це мовна норма у сфері вимови й наголосу: ходжу (не хожу), Інцидент (не інциНдент), одинАдцять (не одИнадцять); чимало пам’ятОк (не пАм’яток). Орфоепічні норми складаються історично разом із формуванням національної мови, коли в життя суспільства збільшується питома вага усного мовлення. Володіння орфоепічними нормами сприяє швидшому порозумінню людей.

У широкому розумінні орфоепічні — це норми:

— власне орфоепічні (літературна вимова окремого звука, найрізноманітніших поєднань звуків);

— акцентуаційні, наголошувальні;

— інтонаційні.

Інтерактивний метод «Ажурна пилка»

Учитель: (Клас ділиться на 3 групи. Кожен учасник домашньої групи повинен опрацювати певний навчальний матеріал:

І група

Вимова голосних звуків

ІІ група

Вимова приголосних звуків

ІІІ група

Вимова абревіатур

IV група

Наголос

(Через 3 хв. учні переходять до своїх експертних груп, де діляться своєю інформацією з іншими та запам’ятовують нову (5 хв.). Потім усі знову повертаються до домашніх груп. Відбувається обмін інформацією та її узагальнення.)

ОСНОВНІ НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ

Вимова голосних
Звуки [а], [о], [і] в усіх позиціях вимовляються виразно і чітко.
У ненаголошеній позиції звук [е] наближається у вимові до [и], а [и] — до [е].	[веисна], [виешне′вий]
Ненаголошений [о] перед наголошеним складом з [у] та [і] може вимовлятися з незначним наближенням до [у]. У словах іншомовного походження такого наближення не відбувається.	[вода´], [додо′му] [зоузуля], [поуріг]
Вимова приголосних
Шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] в українській мові тверді. Шиплячі звуки лише злегка пом’якшуються в положенні перед [і]. Шиплячі треба вимовляти як напівпом’якшені також і тоді, коли вони подовжуються.	[н′іч], [дівча´та] [ш’іст′], [ч’ітко]     [узб’іч’:а], [узвиш’:а]
Звук [в] вимовляється дзвінко, ніколи не замінюється глухим у кінці слова та перед глухими, не переходить у [ф]. Після голосних у кінці складів і перед приголосними та в кінці слова вимовляється як [ỹ].	[в’ітеир]     [шоỹк], [даỹно´], [буỹ]
Звук [ґ] вимовляється, на відміну від звука [г], як проривний.	[ґа´нок], [дзи´ґа], [гра´дус]
Звуки [дж], [дз] вимовляються злито, як один неподільний звук. Якщо [д] і [з] або [д] і [ж] належать до різних значущих частин слова, їх слід вимовляти як окремі звуки.	[д͡жем], [кукуру´д͡за] [надзéмниеǐ], [п’іджиеви´тие]
Вимова абревіатур
Найчастіше абревіатура вимовляється за назвами початкових букв (ха-те-зе — ХТЗ). Однак такий підхід не завжди прийнятний, зважаючи на складність, немилозвучність вимови абревіатури, через те в окремих випадках варіантом вимови може бути просторічний, простіший (не ЕФ-ЗЕ-У, а  ФЕ-ЗЕ-У). Однак таких прикладів небагато. Вимова абревіатур багато в чому залежить від кількості, а також розміщення голосних і приголосних звуків. Найголовніші закономірності вимови літерних абревіатур такі: — за звуками вимовляються ініціально­звукові абревіатури, що складаються з ініціалів типу «голосний — голосний — приголосний», «приголосний — голосний — приголосний», наприклад: ООН, ЖЕК, ЦУМ. — літерні абревіатури, що складаються з двох або трьох приголосних та одного голосного, вимовляються за буквами, наприклад: ПТУ (пе­те­у), МГУ (ем­ге­у); — однолітерні абревіатури з цифрами вимовляються за назвами букв: Т-34 (те­34).
Наголос
Більшість самостійних слів мають один наголос. У випадках, коли нормативними є два можливих наголоси, один з них, як правило, більш уживаний, і в словниках такий варіант ставиться на першому місці: завжди′ і за´вжди. Як і в більшості слов’янських мов, в українській наголос вільний, тобто не закріплений за якимось певним складом слова. Наголос рухомий. Це означає, що він може змінюватися в різних формах одного і того ж слова: стіна — стіни, земля — землі. Словесний наголос може виконувати функцію диференціації слів або їх граматичних форм. Наголос розрізняє омографи (за′мок – замо´к). Наголос також може виконувати форморозрізнювальну функцію, виступає засобом розмежування відмінкових форм іменників однини та множини: свіжі новини  — не чув новини. Таким чином, український наголос має ряд особливостей, знання яких сприяє вдосконаленню усного мовлення.

5. Закріпленяня нового матеріалу

Орфоепічна вправа «Скоромовки»

Учитель: Дієвим способом відпрацювання вимови скоромовок вважається промовляння скоромовок. (Учні отримують аркуші зі скоромовками, через дві хвилини вони повинні прочитати спотиканку, правильно вимовляючи усі звуки та пояснивши вимову виділених звуків.)

В чаплі чорні черевички,

Чапля чапа до водички.

(Пояснити вимову звука [ч]).

Стриб-стриб-стриб — підстрибує по стерні рідня:

перепілка, перепел, перепеленя.

(Пояснити вимову звука [б] та [е]).

Летіла сова, торохтіла слова:

Чи сон це, чи слон це, а, можливо, і сонце?

(Пояснити вимову звука [о] та [ч]).

Годувала ґава ґавенят на ґанку,

Зготувала в горщику гарну запіканку.

(Пояснити вимову звука [г] та [ґ]).

Як при страхові не перестрашені,

Так при перестрахові не приперестрашені.

(Пояснити вимову звука [е] та [ш]).

Дзижчить над житом жвавий жук,

Бо жовтий він вдягнув кожух.

Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

(Пояснити вимову звука [дж], [дз], [ж], [в]).

Ой збирала Маргарита маргаритки на горі,

Розгубила Маргарита маргаритки на дворі.

(Пояснити вимову звука [и], [о]).

Учні: (Учні по черзі читають скоромовки і пояснюють вимову вказаних звуків.)

Виконання вправ з підручника

Учитель: Виконайте вправу 12 з підручника.

Учні: (Виконують завдання.)

Робота біля дошки

Гра «Знайди помилку!»

Учитель: Усі ви дивитеся телевізор. А чи помічали ви коли-небудь помилки у мовленні реклами, цього «рушія прогресу». Причина найчастіше полягає в тому, що відеосюжети, виготовлені в Росії, недобросовісні українські працівники рекламного бізнесу просто не вміють грамотно перекласти. І навіть складаючи тексти самотужки, не користуються послугами фахівців-філологів, як завжди, економлячи на, з їхньої точки зору, незначному – правильності українського мовлення.

Виправте недоліки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні: (Виконують завдання.)

6. Підсумок уроку.

Технологія «Мікрофон»

Учитель:

• Що нового ви дізналися на уроці?

Учень: Сьогодні на уроці ми пригадали види норм української літературної мови. Тренувалися знаходити та виправляти помилки у мовленні.

Учитель:

• Який вид роботи вам найбільше сподобався?

7. Домашнє завдання

Учитель: Виконайте вправу 11 та 15.