Тема. Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників.
Мета: предметні компетентності: знати й розуміти значення займенника; функції й роль його в мовленні; морфологічні ознаки займенників, синтаксичну роль їх, знаходити займенники в тексті; відрізняти займенники від інших частин мови; визначати морфологічні ознаки й синтаксичну роль займенників у реченні; за допомогою мовленнєво - комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і бережливе ставлення до природи рідного Полісся.
Ключові компетентності:
комунікативна компетентність (здатність учнями успішно користуватися мовою в процесі спілкування);
вміння вчитися (організовувати своє робоче місце, орієнтуватися в часі та берегти його, планувати свої дії, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, доводити роботу до кінця);
соціальна компетентність (продуктивно співпрацювати в парі, проявляти ініціативу, розвивати естетичні смаки);
загальнокультурна (звʼязно і в логічній послідовності висловлювати власну думку, дотримуючись норм культури мовлення).
Тип уроку. Формування компетентностей.
Обладнання. Ілюстрації «Світлини осені», таблиця «Займенник», малюнки журавлини, вересу, презентація «Барви поліського лісу», схема-опора.
Епіграф: Люби природу не як символ
Душі своєї.
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
М.Рильський
ХІД УРОКУ
І.Організаційний момент.
Як колосочок зростає з маленького пшеничного зернятка, так і шлях до знань починається з роботи на уроці. Тому я бажаю вам успіху і натхнення.
І. Актуалізація опорних знань.
- Що ви знаєте з молодших класів про займенник?
- Наведіть приклади займенників.
Прийом «Гронування».
- Складіть «гроно» до слова «займенник».
ІІ. Робота з епіграфом до уроку.
- Прочитати поетичні рядки М.Рильського та визначити головну думку.
- Назвати займенники.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку. Цілевизначення.
Учитель. Чого ви хочете навчитися на уроці? Сформулюйте його цілі. Шестикласники під керівництвом учителя визначають цілі уроку.
V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми.
Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу.
Прочитати текст. З`ясувати тип і стиль мовлення.
Журавлине болото
Журавлі уже не живуть на Журавлиному болоті. А журавлина родить. Під осінь обсипає журавлина мохнаті куповатки червоними коралями. І від цього сіро-зелені горбаки стають такими прихорошеними, що нога не насмілюється ступати на них. Ранок димить заморозком. Якраз у цю пору журавлина - ягода смаком наливається. Жаль, не долежується журавлина зараз до заморозків. Бо на довколишніх болотах журавлини вже немає. То ж сюди, до Журавлиного, тепер спішать усі , щоб не запізнитися.
Ступаю з куповатки на куповатку – сухіше. Прямо так і ступаю. Тепер можна: тільки де-де зупиняється око на темно – червоній краплині. Обклювали журавлину люди й птахи. Не клювали журавлину тільки птахи – журавлі.
Словникова робота
З`ясувати за тлумачним словником лексичне значення слів:
куповатки , горбаки, журавлина.
-А чи помітили ви помилки в мовленні. Редагування речень (учні записують потрібні займенники замість повторювальних слів).
-Чому ви зробили такі виправлення?
Опрацювання матеріалу про займенник, складання схеми-опори «Займенник як частина мови».
- Сформулюйте висловлювання на тему «Займенник».
- Робота з таблицею «Розряди займенників за значенням».
VI. Робота над закріпленням знань, умінь і навичок.
1. Розподільний диктант. Записати займенники у три колонки: 1) що відповідають на питання хто? що?; 2) що відповідають на питання який? чий?; 3) що відповідають на питання скільки?
Абищо, ніхто, їхній, ваш, всі, усякий, яке, стільки, котрий, скільки, вони, той, наш, будь – який, ніщо, дехто, такий, деякий, воно, дещо, вони, мої.
2. Пояснювальний диктант (текст записують на дошці і в зошитах, визначають морфологічні ознаки, синтаксичну роль займенників).
Верес
Якщо хтось скаже, що в передосінні дні є щось краще від розливу квітучого вересу, то він просто ніколи не бував у нас на Поліссі. Вересове поле з його медовим духом і бджолиним дзвоном заворожує кожного. Розпростерлося воно на сотні метрів суцільним килимом рожево – фіолетових дзвіночків. Немає його з чим порівняти.
3. Асоціативна уява. Використовуємо займенники.
- Прослухайте музику. Подумайте, що можна уявити, слухаючи музику.
- Які поетичні рядки про осінь знаєте. Прочитайте.
4. Робота в парах.Синтаксична п'ятихвилинка.
- Складіть діалог: двоє дітей ідуть до осіннього лісу, розмовляють про лісові рослини, які мають лікарські властивості.
5. Відтворення деформованого тексту.
Прочитати. Відновити текст, уставивши на місці крапок потрібні за змістом займенники у відповідній відмінковій формі (див. довідку).
Вітер підхоплює крилаті насінини березок і липок, кленів і сосонок і переносить… на далекі відстані. На … парашутиках з легких пушинок подорожують з місця на місце й насінини кульбаби та осоту. 23 вересня день дорівнює ночі. Тому й звуть… днем осіннього рівнодення.
Довідка: 1) вони (в р. в), 2) свої (в м. в), 3) він (в р. в).
6. Визначити граматичну основу у виділеному реченні.
7. Дати усну характеристику займенникам, скориставшись схемою-опорою, розглянутою на початку уроку.
VIІ. Рефлексія.
- Яка частина мови називається займенником?
- Як змінюються займенники, співвідносні з іменником.
1. Що ми робили на уроці?
2. Чи задоволені ви результатами своєї роботи?
3. Чи досягли поставлених цілей?
4. Як змінюються займенники, співвідносні з прикметником? З числівником?
5. Які морфологічні ознаки характерні для займенників?
VIII. Оцінювання.
IX. Домашнє завдання (на вибір).
1. Словниковий самодиктант (10 займенників).
2. Виписати 5 речень із займенниками, підкреслити їх.
3. Написати твір – мініатюру «Чарівна квітка поліського лісу».