Урок "Національно-мовний колорит фразеології. Стилістичні засоби фразеологічних одиниць"

 

Драбинівський навчально-виховний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку української мови  в 10 класі на тему:

«Національно-мовний колорит фразеології. Стилістичні засоби фразеологічних одиниць»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вчитель

 української мови та літератури Драбинівського навчально-виховного комплексу

Полтавського району

Полтавської області Ж.В.Облап

 

 

Тема: Національно-мовний колорит фразеології. Стилістичні засоби фразеологічних одиниць.

Мета: поглибити знання учнів із української фразеології; збагатити їх мову новими фразеологізмами; формувати вміння визначати джерела походження фразеологізмів і пояснювати їх; розвивати логічне та образне мислення, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів, знання про культуру та традиції рідного народу; виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: урок-дослідження.

 Обладнання: інтерактивна дошка, презентація, словник фразеологізмів, картки для індивідуальної та групової роботи.

 

Добірна національна фразеологія –

Душа кожної мови.

І.Огієнко

Хід уроку:

І Організаційна частина

ІІ Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (Слайд 1)

Учитель: Доброго ранку! Я рада вас вітати сьогодні на уроці. Але спочатку хочу запропонувати налаштуватися «на одну хвилю», установити зоровий контакт. Не знаю, як ви, а я, коли хочу спілкуватися з людиною і мені це цікаво, обов’язково дивлюся їй у вічі. Для мене це символ довіри. Тож якщо ви довіряєте мені, давайте поглянемо один на одного, а потім — на учителя. Це — запорука нашого успіху.

Робота з епіграфом.

• Як ви розумієте слова І.Огієнка?
• Яким чином їх можна пов’язати з темою нашого  уроку?

 

ІІІ Актуалізація опорних знань

(Слайд 2)

Учитель: Ми сьогодні з вами запрошені на українське народне весілля. Українське весілля — одне із найбільш символічних урочистостей української культури. Це пишна народна драма, пронизана піснями, примовками і приспівками, яка несе в собі ряд старовинних звичаїв та традицій. Але і на весіллі куди ж  без влучного та дотепного слова, без фразеологізмів. Сам процес складався з декількох частин.

(Слайд 3) Першою, у якому були заручини або домовини. Але щоб потрапити і нам на весілля, необхідно виконати ряд завдань. Тому поки там домовляються, а ми перевіримо ваші знання:

 

1) Бесіда:

— Що є предметом вивчення фразеології?

• Що ми називаємо фразеологізмами? (Стійкі сполучення лексично неподільних слів, які близькі за значенням).
• Наведіть кілька прикладів.
• На які групи поділяються?

1. Ідіоми — стійкі звороти, лексичне значення яких сприймається як неподільне ціле (собаку з’їв)
2. Фразеологічні одиниці — стійкі сполуки слів, які характеризуються смисловою єдністю, але частини яких легко виділяються (прислів’я, приказки, крилаті вислови)

• Яка їх роль у мовленні?
• Які основні джерела фразеології?

 

Основні джерела фразеологізмів:

• На основі спостережень за народним побутом, вчинками людей, родинними стосунками: водити за ніс (обманювати), з молоком матері (з раннього дитинства).
• На основі спостережень за світом природи: як вітром здуло (зникнути), заяча душа (боягуз).
• У результаті професійної діяльності: прошити поглядом (пильно оглядати), давати задній хід (відступати), кинути якір (зупинитися).
• З античної міфології: канути в Лету (зникнути безслідно), перейти Рубікон (зробити рішучий крок).
• Із Біблії: притча во язецех (те, про що всі говорять), агнець Божий (покірна, безвольна людина).
• Усна народна творчість (хатинка на курячих ніжках).
• З історії (іду на Ви, викинути ідола в Дніпро).
• З художньої літератури (Ромео і Джульєтта, воювати з вітряками)
• Із висловів відомих людей (афоризми): «Світ ловив мене, але не спіймав» (Г.Сковорода).

 

2. Відгадай, що це: (Слайд 4)

 

На нього кидають слова і гроші, коли не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник.

Вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.

Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються.

Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж.

Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться.

Їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе.

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу:

(Слайд5)

Учитель: «Фразеологія – найбільш самобутнє явище. Поряд з лексикологією вона є єдиною ділянкою мовних явищ, де відбивається зміст культури», — уважає український мовознавець Віктор Ужченко.

Основним і невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, що віддзеркалює різні сторони народного буття. Історико-культурологічні, етнографічно-побутові фразеологічні звороти пов'язані з повір'ями, звичаями, обрядами і вживаються для характеристики:

1) людини та її стану: душа не з лопуцька, кувати вухналі зубами;

2) поведінки людини: в один гуж тягти, лизати халяви;

3) соціального стану: бути на ласкавім хлібі, сидіти на чужому возі;

4) побуту: вітром обгороджений, свищі в борщі;

5) звичаїв, обрядів, повір'їв: на подзвін не дбати,

7) образів живої природи: поки зозуля закує, моркву скребти та ін.

 

 (Слайд 6) Душа не з лупуцька — хто-небудь, наділений позитивними рисами: сміливий, принциповий, небайдужий до чогось.

 Словникова робота: лупуцьок — молода соковита стеблина рослини, яку можна їсти.

(Слайд 7) Кувати вухналі зубами — цокати зубами від холоду.

Словникова робота: вухналь — спеціальний цвях, яким прибивають підкову до коня.

( Слайд 8) В один гуж тягти — усіляко допомагати, сприяти в чомусь, діяти заодно.

Словникова робота: гуж — ремінь, яким прикріплюють голоблі до хомута.

(Слайд 9)

Бути на ласкавім хлібі — житии з милості інших.

Свищі в борщі — немає нічого.

 

Словникова робота: свищ — дефект у чому-небудь у вигляді отвору, щілини.

 

На подзвін не дбати — ні про що не думати, не турбуватися про своє минуле.

Моркву скребти — присоромлювати, докоряти, критикувати.

 

(Слайд 10) Учитель: Наступний етап – сватання. Хлопець домовлявся з найбільш поважними людьми у селі, щоби вони були його сватами, та йшов з ними до хати дівчини. Якщо батьки нареченої заздалегідь були згодні, то вони обмінювалися хлібом зі сватами, пов'язували їх рушниками, а молодого — хусткою; усіх частували. У разі відмови дівчина виносила сватам гарбуза. Отримавши гарбуза, хлопець не міг посвататися вдруге. А скажіть, якщо сватів впускали до хати, то через що вони туди заходили? Правильно, через поріг.

Серед фразеологізмів, що відображають культурологічну цінність комплексно і вказують на якісь звичаї, знаходимо такі вислови, сртижневим словом яких виступає поріг. Поріг для наших предків був символом домашнього вогнища. Саме там, під порогом, жив дух-покровитель – домовий.

Коли невістка вперше входила в хату, вона не мала права ступити на поріг, його треба було переступати. І сьогодні через поріг намагаються не вітатися і не прощатися, не передавати речей. За поріг хати не можна виносити сміття. Так фразеологізм на поріг не пускати означає «зачинити двері до своєї хати, не допустити до якоїсь справи»; переступити поріг чогось – «зважитися на щось». Це переосмислене розуміння порогу як важливої межі, визначає нову якість: на поріг показати – «вигнати», оббивати пороги – «часто приходити до когось, набридати».

(Слайд 11)

— Коли вживають вислови, подані нижче, що вони означають:

батьківський поріг; оббивати поріг; показати на поріг; як на поріг не пускати, переступити поріг чогось.

 

(Слайд 12) Учитель: А якщо дівчина погоджувалася на одруження, то що вона подавала сватам? Так, рушник. Прочитайте фразеологізми, подані нижче. Що вони означають, коли вживаються: подавати рушники, брати рушники, дбати рушники, готувати рушники, ставати на рушник, взяти рушники, вернутися з рушниками? Чи існують відповідники таких фразеологізмів у російській мові? Відповідь обґрунтуйте.

Наступний етап весілля — запросини. Обряд запросин полягав у тому, що наречена з дружками або наречений з боярами ходили по селу і запрошували родичів та друзів на весілля. Зайшовши до хати, наречена або наречений кланялися господарям зі словами: "Просили батько, просили мати, і я прошу на моє весілля"

(Слайд 13-14)

Мовний конструктор:

Згадайте розмову двох братів, які вибирали серед сільських дівчат наречених. Відновіть речення, установивши потрібні фразеологічні звороти. Поясніть їх походження й значення. І з якого твору ці рядки, хто автор? («Кайдашева сім’я» І.С. Нечуя-Левицького)

1. В Палажки брови, як шнурочки; моргне, …. Одна брова …, другій брові й ….
2. Хівря ходить так легенько, як наче ….
3. У Одарки Ходаківни з маленького личка….
4. Мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї ….

Довідка: хоч води напийся, серце з перцем, ніби вогнем сипне, ціни нема, в ступі горох товче, варта вола.

(Як вогнем сипне — зачепити, вразити поглядом; варта вола, ціни нема — дорого коштує; хоч води напийся — гарна; наче в ступі горох товче — важко, прикладаючи зусилля; серце з перцем — норовлива людина).

(Слайд 15) Учитель: Наступний етап — це готування  до весілля. Цей процес був довгим. У родині засватаної дівчини готували придане, прибирали в хаті та садибі, готували їжу — до двадцяти страв. Особливим обрядом було випікання весільного короваю. Спеціально для цього запрошували коровайниць — молодих щасливих у заміжжі жінок (від трьох до семи). Отже, і ми долучимося до його випікання.

— Поясніть значення фразеологізмів: їсти сухий хліб; мати шматок хліба; і хліб, і до хліба; перебиватися з хліба на воду; їсти чужий хліб; легкий хліб; свій хліб; недарма хліб їсть.

 

ІV Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу:

(Слайд 16)

Учитель: Нарешті відбувалося саме весілля. Весілля зазвичай відбувалося в неділю. Зранку наречену готували до шлюбу: розплітали їй косу (найчастіше це робив брат), а потім дружки вплітали у волосся стрічки та монети, вкладали часник (як оберіг від напасті), одягали вінок та найкращий одяг, щоби показати, який скарб мусять віддавати в іншу родину. Адже ніхто не знав, яка доля чекає на дівчину в нові родині та як чоловік буде до неї ставитися.

(Слайд 17) — Давайте і ми спробуємо охарактеризувати людину за поданими фразеологізмами: як риба у воді, ні се ні те, море по коліна, бувати у бувальцях.

Але скільки всього треба пережити молодятам, що, напевне, усі ці фразеологізми їм згодяться, тож давайте доповнимо їх.

 

1. Творча робота (Слайд 18)

 

Сполучіть слова лівої й правої колонок, утворивши фразеологізми. З’ясуйте їх значення та походження. З одним із фразеологічних зворотів складіть і запишіть речення.

Гіппократова                                                    бочка

діогенова                                                          праця

сізіфова                                                             п’ята

оливкова                                                           клятва

ахіллесова                                                         гілка

 

 

(Діогенова бочка — аскетичне житло; гіппократова клятва — непорушна; сізіфова праця — марна, яка не приносить користі; оливкова гілка — символ миру; ахіллесова п’ята — вразливе місце).

 

 

2. Робота на індивідуальних картках

 

 

Картка №1 Установіть значення фразеологічних зворотів і з’ясуйте, з якою професією вони пов’язані або ж за ключовими словами установити фразеологізм і записати його значення. Солодити пілюлю, входити в роль, як сир у маслі.

Картка № 2 Установіть значення фразеологічних зворотів і з’ясуйте, з якою професією вони пов’язані або ж за ключовими словами установити фразеологізм і записати його значення. Ключові слова: дифірамби, ієрихонська.  Один із фразеологізмів уведіть у речення.

Картка №3 Установіть значення фразеологічних зворотів і з’ясуйте, з якою професією вони пов’язані або ж за ключовими словами установити фразеологізм і записати його значення. Взяти за зябра, шито білими нитками, брати в лещата. Один із фразеологізмів уведіть у речення.

Картка №4 Установіть значення фразеологічних зворотів і з’ясуйте, з якою професією вони пов’язані або ж за ключовими словами установити фразеологізм і записати його значення. Взяти в обмолот, взяти на буксир, підковувати на всі чотири. Один із фразеологізмів уведіть у речення.

 

 

Самостійна робота

Продовжте прислів’я й запишіть їх.

1. Треба нахилитися, щоб … (з криниці води напитися).
2. Не плюй у криницю, бо… (з неї будеш пити водицю).
3. Людина без друзів, що …(дерево без коріння).
4. Краще гірка правда, ніж… (солодка брехня).
5. Удар забувається, а… (слово пам’ятається).

 

 

Колективна робота

 

Поясніть значення поданих фразеологізмів.

Слізьми умиватися (плакати), пекти раків (червоніти), прикусити язика (мовчати), кирпу гнути (хизуватися), зарубати собі на носі (запам’ятати), ляща дати (вдарити), робити з мухи слона (перебільшувати), пасти задніх (відставати), плутатися під ногами (заважати), ні пари з вуст (мовчати), виходити з себе (сердитися), розбити глек (посваритися), впадати в очі (подобатися), відбитися від рук (не слухатися), як кіт наплакав (мало), сісти в калюжу (осоромитися), хоч в око стрельни (темно, невидно), заглядати в рота (пильно дивитися, слідкувати), опустити руки (зневіритися), не в своїй тарілці (почувати себе некомфортно).

 

VІ Підсумок уроку (слайд 19-20)

 

1) Рефлексія та самооцінювання:

2)Метод «Мікрофон».

Продовжте речення:

Інформація була для мене знайомою…

Я дізнався(лася)…

Ці знання мені потрібні, щоб…

На уроці мені сподобалося…, а не сподобалося… (Дерево очікувань)

 

VІІ Домашнє завдання (диференційовано):

1. Дібрати по три фразеологізми про того, хто ледарює, нічого не робить та про того, хто хвалить, надмірно підносить когось. Два із них увести у речення.
2. Скласти твір-мініатюру на тему: “Українське весілля”, використовуючи фразеологізми.