Урок"Написання Н у дієприкметниках та НН у прикметниках дієприкметникового походження"

ТЕМА: НАПИСАННЯ  Н У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА НН У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ

Мета:  повторити й поглибити знання школярів про способи творення дієприкметників, зокрема про суфіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження та визначати відповідні орфограми, з'ясовувати їх за допомо­гою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати дієприкметники з вивченою орфограмою; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, кон­струювати мовні явища

Тип уроку:     урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вже дзвінок нам дав сигнал.

Працювати час настав.

Тож і ви часу не гаймо,

Працювати починаймо.

   Погляньте у вікно. Яка сьогодні погода? Яким словом можна висловити настрій? А тепер посміхніться один одному, мені. Стало світліше … Побажайте товаришу успіхів. Стало сонячно … Давайте бачити добре і красиве довкола нас.

   До роботи! Успіхів вам і мені!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Кубик «Блума».

На гранях кубика написані фрази «Придумай», «Утвори», «Назви», «Поясни», «Чому», «Поділись».

• Придумай речення із дієприкметниковим зворотом, який стоїть перед означуваним словом.
• Назви морфологічні ознаки дієприкметника.
• Чому у реченні Потім сидиш у темряві неосвітленої кімнати дієприкметник з НЕ пишеться разом?
• Поясни, які властивості дієслова і прикметника має дієприкметник.
• Поділись своїми знаннями про творення дієприкметників.
• Утвори від дієслів принести, затримати, прополоти, виконати, розбити, моло­ти, в'їздити пасивні дієприкметники.

2. Самостійна робота.

Записати словосполучення, розкриваючи дужки.

(Не)скошена трава; (не)политі досі квіти; (не)бачена краса; (не)бачена ніколи фортеця; (не)скопане, а зоране поле; (не)дочитана книга; (не)скінчена розмова; ще (не)замкнені двері; залізо (не)нагріте.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Як, на вашу думку, слід писати грамотно:

Нездійснений  -  нездійсненний

Нездоланий    -   нездоланний

Несказаний    -   несказанний

• Саме ці орфограми ми сьогодні маємо відпрацювати.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Тема уроку: написання Н у дієприкметниках та НН у дієприкметниках дієприкметникового походження.

Учитель.

   Батьківська хата – це родинне вогнище. Звідси ми мандруємо в широкий світ з піснею, повчанням. Дідусеві казки, бабусині  вишиванки ведуть кожну людину до рідної хати. У цій хаті були перші  радощі, клопоти.  У ній пахло зіллям, хлібом, молоком. Сьогодні ми з вами помандруємо у давню українську хату.

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи.

1. Вправа «Я – дослідник!». Спостереження над  мовним матеріалом.

Порівняйте словосполучення.

Вихований батьками, вихований учень.

Є проблема!

• Як визначити частину мови (форму дієслова) виділених слів?

Міркуємо!

• Розберіть словосполучення за будовою.

               Ким?

Вихований батьками

Слово вихований має залежне слово (дієслівна ознака) – дієприкметник.

       Який?

Вихований учень

Слово вихований залежне в словосполученні; називає постійну ознаку; не може мати залежних слів (ознаки прикметника) – прикметник.

Прочитайте речення. Визначте частину мови (форму дієслова) виділених слів.

Відпочиваючі після довгого переходу туристи весело жартували.

Відпочиваючі вирушили на екскурсію.

Міркуємо!

Відпочиваючі після довгого переходу туристи весело жартували.

Туристи (які?) – відпочиваючі, ті, що (що роблять?) відпочивають (поєднання ознак прикметника і дієслова) – дієприкметник.

Відпочиваючі вирушили на екскурсію.

Хто виконує дію? – відпочиваючі.

На питання Хто? Що? Відповідають іменники.

Відпочиваючі – іменник, в реченні виконує роль підмета.

2. Пояснення вчителя.

   Як бачите. В українській мові дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки і переходити в прикметники, називаючи постійні ознаки предмета.

   Деякі дієприкметники, як і прикметники, можуть переходити в іменники. Тоді вони називають предмет і виконують синтаксичну роль підмета та додатка.

  Дієприкметники і прикметники нерідко відрізняються наголосом: варений і варений.

Учитель.

  У давнину люди будували хату з глини чи дерева вікнами  до сонця. Збиралася родина, сусіди, щоб допомогти. Головним вважалося обрати добре місце для хати. За звичаєм, на чотирьох кутах  майбутньої оселі  клали по хлібині і трохи дрібних грошей, щоб щасливо жилося. Коли будівництво  помешкання було закінчено, обов’язково плели вінок з квітів  і ставили в хаті. А як входили вперше до хати, то брали із собою хліб, скатертину, рушник. За охоронців дому вважали ластівку,чорногуза.

    Зараз я запрошую вас до головної кімнати  в нашій хаті  - Світлиці. Якщо з сіней увійти до світлиці , то обов’язково побачимо велику піч. Дивна річ – у хаті піч вона служить українському селянинові тричі: для опалення житла і як тепле спальне місце, для приготування їжі, випікання хліба. Де печі завжди ставились як до священного предмета, тримали в чистоті.

   Під стінами стояли лави, які пізніше були замінені диванами. Традиційно в хаті був стіл, скриня, лавки, стільці. За піччю, під стіною стояв піл або ліжко, над ліжком жердка з одягом. Біля ліжка до стелі підвішена колиска.

3. Метод «Думай!»

   Прочитайте словосполучення. Визначте, в яких словосполученнях прикметники, а в яких – дієприкметники. Доведіть свою думку. На яку частину мови припадає наголос у прикметниках на відміну від дієприкметників?

Печена картопля                                    Печена картопля

Учена рада                                             Учена рада

Здійсненна мрія                                      Здійснена мрія

Нездоланна країна                                 Нездолана країна

4. Вправа «Проціди крізь сито».

   Виписати окремо словосполучення з дієприкметниками, прикметниками та іменниками, в які перейшли дієприкметники.

   Пекучий погляд, атакуючі роти, випитий сік, солоні огірки, стояча вода, солені гриби, командуючий наказав, плакуча верба, замкнуте коло, варені яйця, смажена картопля, замкнута кімната, смажене м'ясо, атакуючі голосно кричали, зрілий вік, керуючий слухав.

Учитель.

   Мисник у хаті знаходився праворуч від дверей. Вранці він був майже порожній, а після сніданку аж яснів від чистоти і нехитрої оздоби на посуді, набував якоїсь святковості. Посуд господиня купувала на ярмарках перед святами. Треба було вміти вибирати горщики й мокітри, стукаючи горщик об горщик і прислухуватися до дзвону. Твердий, чистий передзвін підказував, що горщик послужить господині багато років, бо недарма кажуть: «Тріснутий горщик не дзвенить». Говорили ще й так: «Купуєш горщик – подивись на гончара».

5. Дослідження-зіставлення.

   Порівняйте словосполучення. Чим вони відрізняються? Визначіть, у яких словосполученнях вживається прикметник, а в яких дієприкметник.

Нескінчена розповідь (та, яку не скінчили)— нескінченна розповідь(довга),

несказана промова (та, яку не сказали) --несказанна безмежність(красива),

неоцінені знання(ті, які не оцінили) — неоціненні скарби (важливі),

незнищені реліквії (ті, які не знищили) — незнищенні слова(вічні).

6.Коментар учителя.

   У прикметниках дієприкметникового походження наголошені суфікси

-анн- (-янн-), -енн- (-єнн-) пишемо з НН.

У дієприкметниках, утворених за допомогою суфіксів –н-, -ен- (-єн-), пишемо одну букву Н.

7. Робота з підручником «Читай – міркуй – роби висновки». Вивчення теоретичного матеріалу

V. Закріплення вивченого матеріалу. Виконання практичних завдань.

Учитель.

   Особливу роль у хаті відігравав стіл, який мав крім прикладного ще й етнографічне значення. Тут народжувалось шанобливе ставлення до батька, як до голови роду – він займав почесне місце за столом. Стіл завжди накривали скатертиною: у буддень – звичайною полотняною, у свято – зі смаком оздобленою (з вишитим або тканим візерунком).

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Хто ж там, хто вже так стомився?

І наліво нахилився.

Треба дружно всім нам встати,

Фізкультпаузу почати.

Руки вгору, руки вниз,

Вгору трішки подивись.

Руки склали, як вітряк,

І покрутимося так.

Вище руки підійміть

І спокійно опустіть.

Потім дружно всі сідаймо

І до праці приступаймо.

1. Вправа «Знаєш – зробиш».

   Переписати слова. Визначити дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження. Поставити наголос. Пояснити вживання Н та НН.

Прочитаний, оновлений, примирений, зроблений, насипаний, неоціненний, нездоланний, незлічений, неоцінений, нездоланий, благословенний, непрошений, непримиренний.

Учитель.

   У хаті завжди було троє чи четверо вікон. Вікна, як правило були тільки з трьох сторін. З північного боку, де сонця немає і вважали, що панують темні сили, вікон не було ніколи. Було два вікна з головного фасаду, одне причільне, і покутнє. На покуті, між причільним і покутнім вікнами ставилися на полиці образи, ікони. Їх прикрашали квітами, васильками, барвінком, ставилась пляшечка зі свяченою водою, страсна свічка, вішали перед образами лампадку. Вікно в стародавніх віруваннях і звичаях використовується як символ. Вікна – як очі хати, закривалися на ніч.

2. Вправа «Підбери пару».

  До кожного дієприкметника підібрати спільнокореневий прикметник, позначити наголос і суфікс.

Нездійснений, недоторканий, примирений, несказаний, незлічений, здоланий.

3. Вправа «Сплю і чую».

   Лежачи на парті із закритими очима, ви піднімаєте руку, якщо чуєте слово, в якому пишеться  одна буква Н.

Надрукований, випечений, неподоланний, невдоволений, несказанний, нескінчений, нескінченний.

Учитель.

   У кожній оселі були свої рушники й візерунки, не схожі на інші. Колись рушник був не лише окраса, неодмінним атрибутом сільської хати, а й мав особливе значення. Це був своєрідний календар і книга родоводу.

4. Вправа «Музей помилок».

   Ви – музейні працівники. До вас потрапили реліквії, але час наклав на них свій відбиток: стерто деякі букви в словах, розділові знаки в реченнях, неправильно написані слова. Ваше завдання: відновити текст, пояснити орфограми.

Я хочу бачити світ ро..плюще..ми очима.

Добріє світ народже..ий в любові.

Палає в квітах нездола..а ноша.

Заспа..і хати розплющили очі, і в них глянули сполоха..і обличчя.

Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному морі не зліче..і світла сіяли.

Мов нескінче..ий сон, тягнуцця виткані на тумані дерева.

VІ. Підсумок уроку.

Годинник невтомний показує враз,

Що нашу роботу закінчити час.

Дозвольте спитати, школярики милі,

Нового чогось на уроці навчились?

Що зацікавило більше, скажіть?

Як щось не вдалося – також не мовчіть!

Учитель.

   Летять роки… Ми живемо вже у нових будинках чи квартирах. Маємо сучасні традиції культури й побуту, ніяк не схожі на колишні. Але не варто забувати давні українські традиції, звичаї, обряди й прикмети. Адже вони передають нам сповідь поколінь нашого народу, навчають нас мудрості. «Пізнай самого себе, ─ так говорив український філософ і мандрівник Г. С. Сковорода, ─ пізнай себе, свій рід, свою землю ─ і ти побачиш свій шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриваються твої здібності. Ти даси йому продовження вторувавши нову стежину. Із тієї стежини вже рушатимуть у життя твої нащадки. І то також будеш ти. В тобі, у витоках твого роду й народу віддзеркалена книга буття. Пізнай себе ─ і ти відкриєш таємниці всесвіту».

V. Домашнє завдання.

Підготувати словниковий диктант «Н у дієприкметниках та НН у прикметниках дієприкметникового походження».