Урок "Насильницька колективізація та опір населення"

Тема. Насильницька колективізація та опір населення

Очікувані результати:

•  з’ясувати причини переходу до прискореної колективізації та її наслідки;
•  проаналізувати політику радянської держави щодо приватних сільських господарств, трагічної долі заможного селянина – господаря;
•  критично оцінити джерела, події та діяльність людей з позиції загальнолюдських цінностей;
•  називати та пояснювати основні дати та поняття;
•  виховувати в собі неприйняття насильства та жорстокості

Основні поняття: колективізація, розкуркулення, куркуль, МТС

Основні дати: 1927р. – курс на колективізацію, 1929р. – курс на суцільну прискорену колективізацію, січень 1930 р. – постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації»

Обладнання: документи, фотографії, роздатковий матеріал

Тип уроку: комбінований урок

Форма уроку: урок-дослідження

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бліц - опитування

- Що означає термін «індустріалізація»?

- Перевагу яким галузям промисловості надавали в період індустріалізації ?

- Які ви можете назвати джерела індустріалізації?

- Які ви знаєте новобудови періоду індустріалізації?

- Які позитивні результати індустріалізації в Україні?

- Які негативні наслідки індустріалізації?

2. Гра «Історична хронологічна драбина»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Кожна людина, як і все свідоме людство, живе у трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Вчора - це наша історія. Вона бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань.  Кожен народ має свою власну історію. Однією з трагічних сторінок історії нашого народу є процес колективізації і її страшний наслідок - Голодомор 1932-1933 років. 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Оголошення теми уроку і очікуваних результатів

Одним із джерел індустріалізації була колективізація сільського господарства. Це і є тема нашого уроку, в ході якого ми повинні дослідити проблемне питання:

«Чому колективізацію називають війною режиму проти українського народу?»

Слово вчителя

Більшовики завжди доводили: без ліквідації приватної власності на землю і перетворення дрібних одноосібних селянських господарств на колективні побудова соціалізму неможлива. Тому розпочали «аграрні перетворення» відразу після захоплення влади.

1. Прийом «Ланцюжок подій»

Основні етапи аграрних реформ більшовиків

1917 – 1918 рр. Скасування приватної власності на землю. Націоналізація землі. Передача землі селянам без викупу. Заборона оренди землі та найманої праці.

1919 – 1920 рр. Створення колективних підприємств на основі поміщицьких господарств (ТСОЗи, комуни, артілі). «Воєнний комунізм» на селі.

1921– 1928 рр. Впровадження різних форм кооперації, добровільне створення великих колективних підприємств.

2. Робота над схемою

                          

3. Метод «Чиста дошка»

- За рахунок кого влада хотіла провести індустріалізацію?

- Чому селяни не хотіли здавати хліб по низьких цінах?

- Як називається це поняття?

- Як вирішили цю проблему в 1922-1923 р.р.?

Слово вчителя

Хлібна криза 1927—1928 р.р. і брак валюти, що надходила від продажу хліба за кордон, могли зірвати форсовані темпи індустріалізації.

Керівництву держави був потрібен механізм безперервного постачання хліба. Таким механізмом стали колективні господарства. В грудні 1927 року на ХV з`їзді ВКП (б) було взято курс на проведення колективізації.

4. Робота з історичним поняттям

Колективізація - перебудова сільського господарства в СРСР внаслідок створення колективних господарств (колгоспів) наприкінці 20-х – на початку 30-х  років, яка супроводжувалася ліквідацією одноосібних господарств.

5. Робота в групах. Метод «Дослідження документів»

І група – сучасні дослідники

Як пояснюють причини колективізації сучасні дослідники?

Думка дослідника

Існує думка, що такі надзвичайні заходи були зумовлені безвихідною ситуацією із забезпеченістю країни збіжжям, необхідністю прогодувати міс­то,  робітничий клас.  Проте це не так. Для внутрішнього ринку в ті часи хліба вистачало. Йшлося про демпінговий експорт з метою будь-що здобути валюту на прискорену індустріалізацію. 1932 року було вивезено за кордон 1760000 тонн пшениці, а 1933 року, незважаючи на голод, — 1 717 500 тонн, тобто майже стільки ж.

Думка дослідника

Керівництво мало надію, що за індустріалізацію заплатять селяни. Колективізація сільського господарства, яка проводилась у роки першої п'ятирічки, була покликана досягнути такого результату, змушуючи селян змиритися з низькими державними цінами на їхню продукцію.

ІІ група – дослідники офіційних документів

Як пояснюють причини колективізації дослідники офіційних документів?

Офіційний документ

Зі звернення ЦК ВКП(б) «До всіх організацій ВКП(б)» від 13 лютого 1928 р.

«На січень 1928 року ми мали найсерйознішу кризу в хлібозаготівлях. Що означає криза в хлібозаготівлях, у чому її сенс, які вірогідні результати? Це означає, перш за все, кризу постачання робітничих районів... Це означає, по-друге, кризу постачання Червоної Армії... Це означає, по-третє, кризу постачання лляних та бавовняних районів. Це, означає, по-четверте, відсутність хлібних резервів у руках держави  як для потреб усередині країни (на випадок неврожаю), так і для потреб експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільськогосподарських машин.»

ІІІ група - експерти

Чи збігаються  точки зору сучасних дослідників з офіційними документами?

6. Метод «Лекція зі стопами»

Прийом «Запитуємо – відповідаємо»

Було два шляхи виходу з хлібозаготівельної кризи: підвищити ціни на зерно і тим самим задовольнити потребу селянства на товари широкого вжитку чи під загрозою штрафних санкцій, навіть з конфіскацією майна, змусити селян здавати хліб за невигідну ціну. Протягом 1922-1923 років радянське керівництво діяло першим шляхом, але з січня 1928 року Політбюро ЦК ВКП(б)  прийняло рішення про примусове вилучення в селян зернових залишків. Сталін оголосив курс на форсовану колективізацію сільського господарства, а з листопада 1929 року був взятий курс на суцільну колективізацію. Одним з її ініціаторів в Україні став секретар ЦК КП(б)У

 С. Косіор, який зобов’язався провести колективізацію протягом року.

7. Метод «Мозковий штурм»

Завдання колективізації:

- отримання коштів для проведення індустріалізації;

- розв'язання хлібної проблеми;

- збільшення товарності сільського господарства;

- установлення контролю держави над сільським господарством;

- ліквідація заможного селянства - «ворога» радянської влади.

8 .Метод «Коментоване читання» (хід колективізації)

Який висновок можна зробити про характер колективізації?

 

Квітень 1929 р.	Прийняття XVI партконференцією 1-го п’ятирічного плану, який передбачав залучити до сільськогосподарської кооперації 85% населення, а у колгоспи — 18–20% (на Україні — 30%). Однак вже влітку лунають гасла «шалених темпів колективізації»
Листопад 1929 р.	Пленум ЦК ВКП (б), на якому секретар ЦК КП(б)У С.Косіор підтримав пропозицію Й.Сталіна, В.Молотова і Л.Кагановича завершити колективізацію протягом року.
Січень 1930 р.	Постанова ЦК ВКП (б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву», в якій планувалося завершити колективізацію в Україні восени 1931 року, або навесні 1932 року. Постанова закликала до «соціалістичного змагання по організації колгоспів.»
Лютий 1930 р.	Лист-директива С.Косіора місцевим партійним організаціям, в якій ставилося завдання: «Степ треба цілком колективізувати за час весняної посівної кампанії, а всю Україну — до осені 1930 року.»

 

Слово вчителя

Для забезпечення успішної колективізації з 1928 року створювались державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів - МТС.

9. Робота з візуальними джерелами

- На кого вони були розраховані?       

- Які враження викликають  у вас?

- Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури?

Слайд 1

 

Фото з радянської газети початку 1930 – х рр.

10. Випереджувальне завдання. Метод «Інтерв'ю»

Слово вчителя

Розкуркулення – одна з найдраматичніших сторінок в історії колективізації. Кампанія «ліквідація куркульства як класу» - це форма репресій стосовно селянства.

В кінці січня 1930 р. виходить постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації.»

Кого називали куркулями?

Учень

«Куркулі» - це заможні селяни, влада їх називала експлуататорами найманої праці, але більшість із них забезпечувала свій добробут працею всіх членів родини і хазяйновитістю та ощадливістю.

Постанова визначала «куркульські сім’ї», що підлягали ліквідації, поділялися на 3 категорії:

1)активні вороги радянської  влади (міра покарання – розстріл, ізоляція в тюрмах і таборах);

2)менш активний опір «розкуркулення» (міра покарання – заслання сімей у північні райони країни);

3)«куркульські сім’ї», які не чинили опір (розселялись у спецпоселеннях за місцем проживання).

Коли почалася перша хвиля розкуркулення?

Учень

У січні – березні 1930 року в Україні пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 517 (2,5%) селянських господарств й охопила 76% районів України. Розправа з куркульством відбувалася «згідно закону», долю куркулів визначали батрацько-бідняцькі збори.

Слайд 2

        Виселення куркулів                            «Хто проти колгоспів, той і проти    радянської влади. Ставлю на                                     голосування. Хто проти колгоспів?»

Чи чинили опір селяни колективізації?

Учень

Не бажаючи передавати худобу до колгоспів, селяни почали її масовий забій (поголів’я скоротилися у два рази, таке скорочення не вдалося подолати протягом  30 років), псували  реманент; вступаючи до колгоспів, селяни всіляко намагалися ухилитися від роботи;  збройний опір (на Україні близько 40 тис. повстанців).

 Коли і чому Й.Сталін засудив «перегини» у колгоспному будівництві?

Учень

2 березня 1930 року газета «Правда» надрукувала статтю Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів», в якій він, переклавши всю вину на місцевих керівників, засудив «перегини» у колгоспному будівництві.

14 березня ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії в колгоспному русі», яке вимагало від місцевих парторганізацій усунути допущені помилки. Було наголошено на обов'язковості принципу добровільності при утворенні колгоспів. Згідно з новою редакцією Примірного Статуту сільгоспартілей, надрукованого в березні у газеті «Правда», колгоспникам надавали право мати корову, дрібну худобу і присадибну ділянку.

Які наслідки для колективізації мали березневі директивні документи?

Учень

Березневі директивні документи внесли заспокоєння в селянські маси. Почався істотний відплив з колгоспів. З 10 березня по 20 червня 1930 року, тобто протягом 100 днів, із колгоспів вийшло 1593,8 тис. сільських господарств. Дозволом на вихід скористалася майже половина колгоспників. Восени 1930 року в колгоспах залишилося майже 1/3 селян України.

11. Робота з історичними документами

Які суперечності в офіційних документах ви бачите? Про що це свідчить?

«Не можна насаджувати колгоспи силою, це було б безглуздо і реакційно.»

                                   Сталін Й. Запаморочення від успіху. Березень, 1930 р.

З постанови грудневого пленуму ЦК КП (б)У 1930р.

«… Наступної весни подвоїти сучасний рівень колективізації та протягом 1931 року в основному закінчити суцільну колективізацію вирішальних сільськогосподарських районів  України (степ). Нещадний наступ на глитая по всьому фронту (хлібозаготівлі, фінансові заходи), ліквідація куркуля в районах суцільної колективізації повинні стати складовою частиною боротьби за здійснення суцільної колективізації.»

Вчитель

Восени 1930 року розпочався новий етап колективізації та друга хвиля розкуркулення.

Якою була доля розкуркулених?

Учень

Усього за роки суцільної колективізації було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом із членами сімей це становило приблизно 1,2-1,4 млн. душ. Із них 860 тис. осіб було виселено у віддаленні місця Радянського Союзу, де багато з них загинули, особливо діти та люди похилого віку. Майно розкуркулених передавали в колгоспи і це склало 95 млн. карбованців. А ще частину майна розбирали представники влади на селі.

Учень

Селянину, у якого відбувся опис майна, доводили до відома, що відтепер йому вже нічого не належить, бо все його колишнє майно стало власністю держави. Принижений господар, позбувшись усього, що нажив протягом життя, зобов’язаний був охороняти (від кого?) описане добро до «особливого розпорядження» (тобто до тих пір, поки сільські активісти не придумають, як все це майно використати). І боронь Боже, щоб із цього списку щось пропало чи зіпсувалося. Для колишнього власника це означало потрапити під звинувачення у шкідництві і дуже швидко опинитися в Сибіру чи на Соловках.

Учень

На початку грудня 1932 року влада в містах запроваджує систему внутрішніх паспортів. Селянам вони не видавалися, що робило їх безвиїзними, закабаленими до землі. Так колгоспна система стала символом неволі, копією кріпосного  права.

Учень

У грудні 1932 р. був запроваджений ще один захід терору - занесення на «чорну дошку» сіл, що мали заборгованість по хлібозаготівлях, повна ізоляція від контактів із зовнішнім світом.

Учень

Люди, які ще вчора твердо стояли на ногах, яких шанували і цінували, сьогодні залишалися голі, босі, голодні, викинуті прямо на вулицю. Дехто з них, не витримавши такого сорому і приниження, подався у великі міста, переважно на Донбас, де якраз  розгорталося широкомасштабне будівництво. Декого забирали до себе родичі, хоч це було дуже небезпечно – місцева влада могла записати в підкуркульники. Та саме страшне чекало попереду. Влада, щоб остаточно зламати опір селян, показати, хто тут господар, скоїла страшний злочин проти українського народу -  Голодомор 1932-1933рр.

12. Метод «Дослідження документів»  

Яку відповідь на запитання «хто кого» дає джерело?

Газетне повідомлення

                                   Колективізація перемагає

«У 1931 році Радянський Союз утричі перевищив намічений п’ятирічним планом на останній рік відсоток колективізації. Ще два роки тому в 1929 році ми мали всього тільки 7,5 відсотка господарств, які вступили до колгоспів; через рік їх було вже 21,7 %, а тепер 62 %.

Питання «хто кого» в сільському господарстві вирішилось на користь соціалізму. 1932 рік, останній рік п’ятирічки, буде роком завершення в основному  колективізації в СРСР.»  

                                                          Комсомольска правда.- 1 січня 1932 р.

Слово вчителя

Щоб здійснити суцільну колективізацію, держава наклала величезні податки на всіх, хто ще виявляв бажання господарювати одноосібно. Під таким тиском селяни були змушені вступати до колгоспів. Унаслідок проведення суцільної колективізації на 1937 рік більшість селянських дворів перебували у колгоспах. На той час ще залишалося 154 тис. одноосібних господарств, що становило менше ніж 4% загальної кількості селянських дворів. Згодом одноосібні господарства зникли повністю. Щоб трохи поліпшити становище, у 1933 році селянам було дозволено мати невеликі ділянки, не більше пів гектара.

13. Метод «Прес»

Чому очевидець подій саме так оцінив колективізацію? Що вплинуло на формування такої оцінки? 

Зі свідчень очевидців

- Чим платили в колгоспі?

- Двадцять копійок на трудодень, а в тридцяті ніяк не платили. Норму як виробиш, то півтора трудодня запишуть - за паличку, що ти був на роботі. Як кончиться год, то сто грам хліба і 20 копійок. Цілий день працюй, і ще коли це буде 20 копійок.

- Що платили вам?

- Платили? Ми тоді задаром робили- паличку писали. Кажуть: "Сидить баба на рядні та щитає трудодні, нащитала десять день, коли вийшов трудодень". Ото ми так заробляли.

- Платили щось у колгоспі?

- А, дурнодні, ще й ті не дуже писали - економили.

- Крали в колгоспі?

- Не крали, а брали. Красти - це до когось полізти, а в колгоспі - це не кража. Він же робе, то він узяв.

Нолл В. Трансформація громадянського суспільства.

Слово вчителя

Колективізація була завершена наприкінці другої п`ятирічки.
Головні завдання колективізації були досягнуті:

- отримані необхідні для індустріалізації кошти, ринок збуту та дешевої робочої сили;

- відбулася соціальна революція на селі: «розселянювання» та створення колгоспного селянства. (на початок 1937 року колгоспи в Україні об’єднали 96,1% селянських господарств та 99,7% посівних площ)

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Робота з тезами, заповнення таблиці « Наслідки колективізації»

 

Господарські	Політичні	Соціальні	Демографічні

1.Колективізація фактично повернула село до воєнно-комуністичних методів організації виробництва та суспільного життя.

2. На селі утвердилася командна економіка за повного підпорядкування колгоспів державній владі.

3. Порушено баланс у розвитку промисловості й сільського господарства.

4. Між містом і селом знову склався нееквівалентний обмін.

5.Наростання кризових явищ у сільському господарстві: зниження продуктивності праці, падіння валових зборів зерна (у 1931 році валовий збір зерна становив 98% від рівня 1929 року, у 1932 – відповідно лише 78,6% ).

6.Знищено товарність сільського господарства.

7. Знищено господаря на селі.

8. Голод  1932-1933 рр. та багатомільйонні втрати населення.

9. Розкуркулення підірвало економічну базу селян, знищило рентабельні господарства.

10. Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, адже весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці.

11. Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність.

12. Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.

13. Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувалося споживання на селі: за 1936-1939 роки до торговельної мережі села надходило товарів в 4,5 рази менше, ніж у міста (з розрахунку на душу населення).

14. Колгоспникам  не видавали паспортів.

2.Метод «Думай і обмінюйся думками» (обговорення статистичних даних)

Слайд 3

У 1927 році валовий збір зерна в СРСР склав 4,7 млрд. пудів проти 3,0 млрд. пудів у 1913 році. У розрізі класового розшарування селян цей показник мав такий вигляд:

Селянські  господарства	Валовий збір, млн. пудів	Товарне зерно, млн. пудів	%  від  загальної кількості  зерна
куркульські	617	126	20
середняцькі	4,0  млрд	466	74
бідняцькі  (в т. ч. колгоспи)	80	4,8	6

 

Які господарства  давали найбільше товарного зерна?

Слово вчителя

Як бачимо, саме зміцнілі за роки НЕПу середняцькі господарства стали годувальниками держави. Отже, наступним логічним кроком з боку влади мала б стати:

3. Метод «Обговорення в загальному колі»

Всебічна підтримка селян-товаровиробників.

Добровільне об’єднання бідняцьких господарств у колгоспи.

Державне замовлення на продукцію сільського господарства.

Замість «ножиць цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію доцільно було стимулювати товаровиробника вирощувати якомога більше зерна.

Слово вчителя

Саме такий підхід з боку держави дозволив би через кілька років значно підвищити рентабельність сільського господарства і дозволив би не тільки повністю вирішити продовольчу проблему в середині країни, а й збільшити експорт зерна у Європу. А продумана цінова політика стала б запорукою надходження коштів на потреби індустріалізації. Але влада, на жаль, вибрала інший шлях, про який ми сьогодні говорили на уроці.

VІ. Рефлексія

1. Метод «Продовжити речення»

Колективізацію називають війною режиму проти селянства, тому що…

Сьогодні на уроці я дізнався/дізналася?

Язрозумів/зрозуміла, що…

Урок дав мені для життя…

VIІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф по темі, заповнити таблицю «Наслідки колективізації».