Урок "Нова доба нового прагне слова" (Сучасні часописи й альманахи)

Голик О.В.

«НОВА ДОБА НОВОГО ПРАГНЕ СЛОВА»

 

ЛІТЕРАТУРА ЕЛІТНА Й МАСОВА. ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ОДИН ІЗ ХУДОЖНІХ НАПРЯМІВ МИСТЕЦТВА 1990-Х РОКІВ, ЙОГО РИСИ.

СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ

 

Мета: проаналізувати причини появи постмодернізму на літературному грунті української літератури; формувати сучасний погляд на світ, людину в ньому; ознайомити учнів з особливостями українського постмодернізму та літературними угрупованнями цього періоду, їхніми представниками; розвивати вміння дискутувати довкола питань розвитку сучасної української літератури, висловлювати власні міркування про вивчені твори; виробляти в учнів здатність толерантно сприймати інший погляд на світ, інші оцінки; виховувати любов до літератури, прагнення до літературно-мистецької освіти, пошану до митців.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-обмін інформацією.

Обладнання, наочність: виставка сучасних журналів та газет, мультимедійне обладнання, літературознавчі та тлумачні словники.

Форми, методи та прийоми роботи: робота з ІКТ, мультимедійними засобами, таблицями, творчо-пошукова діяльність, групова та індивідуальна (парна) робота, «Розминка», «Це цікаво!», «Літературознавчий колаж», «Літературознавче дослідження-порівняння», словникова робота, «Незакінчене речення», «Провокаційні запитання», «Займи позицію», «Передбачення», асоціативний ряд, літературне лото, робота з епіграфами, повідомлення учнів, тестові завдання, «Ділі, далі…».

Теорія літератури: масова, елітна (елітарна) література, белетристика, епатаж, урбанізм, постмодернізм, онтологія, гносеологія.

Міжпредметні зв’язки: історія України (пробудження національної свідомості народу, його історичної пам’яті, утворення незалежної Української держави), українська мова (синоніми).

Епіграфи:

 Постмодернізм – це світовідчуття, що перетворилося на світогляд.

О. Пахльовська

 …Постмодернізм – це там, де кожен із нас опинився сьогодні;

 це така обставина часу і місця, від якої нікуди нам не подітися.

Ю.Андрухович

 Постмодернізм – не хронологічно фіксоване явище, а певний духовний стан…

У цьому сенсі слушним є твердження, що кожна доба має власний постмодернізм.

У.Еко

Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про сучасні часописи та альманахи.

 

Хід уроку

 

 І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

 ІІ. ЕТАП ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ

• Про що я хочу дізнатися?
• Навіщо мені потрібні ці знання?
• Чого я маю навчитися робити? Навіщо?
• Що я повинен вивчити? З якою метою?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Розминка «Хто більше?»

•           Пригадайте, які літературні напрями та течії ви пам’ятаєте? Хто назве останнім, той і переможе. ( Бароко, сентименталізм, романтизм, реалізм, модернізм, декаданс, неоромантизм (новоромантизм), імпресіонізм, експресіонізм, неокласицизм, футуризм, неореалізм, екзистенціалізм).
• Як би ви назвали літературний напрям, який виник після модернізму? (Постмодернізм).

«Це цікаво!»

 Цей термін уперше з’явився у праці В. Паннвіца «Криза європейської культури» в

1917 році.

 IV. СПРЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Вступне слово вчителя.

 У літературі 90-х років ХХ – початку ХХІ століття відповідно до світових тенденцій потужно виявляє себе постмодернізм.

Робота в групах.

•         Сформулюйте визначення у групах, запишіть їх у зошити, а потім перевірте себе, скориставшись літературознавчим словником.

Теорія літератури.

Постмодернізм – це світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття ХХ ст. приходить на зміну модернізмові. Цей напрям – продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних.

•              Кожна історична доба народжує покоління митців, особистостей, що ламають стереотипи мислення, приносять нові ідеї. Постмодерністи одними з перших відчули злам у свідомості мас «постіндустріальної епохи», передбачили крах соціалістичної системи.

•              Дайте стислу характеристику постмодернізму. Створіть опорний конспект.

«Літературознавчий колаж».

(Мультимедійна презентація або повідомлення на літературознавчу тему «Постмодернізм»).

Учень 1-й. Вперше термін «постмодернізм» згадується у 1917 році, але поширився він лише наприкінці 1960-рр. спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації, а невдовзі – у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).

Учень 2-й. Популярності постмодернізму сприяли міркування філософів Ж.Дерріди, Ж. Батая, Ж. – Ф.Ліотара, М.Фуко. Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвідові, переконалися у марноті спроб поліпшити світ, втратили ідеологічні ілюзії, вважаючи, що людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати його, що подія завжди випереджає теорію. Прогрес визначається ними лише ілюзією, з’являється відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва.

Учень 3-й. Реальним вважається варіювання та співіснування усіх ( і найдавніших, і новітніх) форм буття. Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії.

Учень 1-й. Митець має справу не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним, адже існування мистецтва  у попередніх класичних формах неможливе в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом серійного відтворення та тиражування.

Визначальні риси постмодернізму:

• культ незалежної особистості;
• потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого;
• прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій;
• бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;
• використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя;
• зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний, сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін. ( у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо);
• суміш багатьох традиційних жанрових різновидів;
• сюжети творів – це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох;
• запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовному рівнях;
• як правило, у постмодерністському творі присутній образ оповідача;
• іронічність та пародійність.

Світоглядні риси:

• історична іронія;
• зневіра у прогресі;
• ідея циклічності часу і вічної повторюваності;
• зневіра в будь-якій ідеї, яка бачиться знаряддям маніпуляції;
• відчуття перенасиченості західної цивілізації.

Риси поетики:

• інтертекстуальність (творення свого тексту з чужих);
• колаж і монтаж (поєднання різнорідних фрагментів);
• гра з часом, з історією;
• широке використання алюзії;
• іронія, яка пронизує весь твір;
• тяжіння до прози ускладненої форми.

•              Назвіть представників постмодерністських творів у світовій літературі. (У.Еко «Ім’я троянди» (1980), П.Зюскінд «Запахи» (1985), Д.Апдайка «Версія Роджерса» (1985).
•            В українській літературі постмодернізм став реакцією на диктат соцреалізму. Представники: Ю.Андрухович, Ю.Іздрик, Т.Прохасько, О.Ульяненко, С.Процюк, В.Медведь, О.Забужко тощо.
•              Чи виявляється стиль постмодернізму у сучасній українській літературі в доробку старших письменників? (Так).
•              Назвіть їх. (В.Шевчук «Горбунка Зоя», «Закон зла», В.Дрозд «Вовкулаки», «Музей живого письменника» тощо).
•            Постмодернізм виявляється на кількох рівнях – онтологічному, гносеологічному та естетичному.

Теорія літератури.

Онтологія – (від гр. ontos  - серце і logos – слова, вчення) – вчення про суще, буття.

Гносеологія – (від гр. gnoceo – пізнання  і  logos – вчення) – вчення про сутність і закономірність пізнання.

Робота з таблицею.

Світосприймання постмодерністів

Постмодерн
Онтологічний рівень (вчення про буття)	Гносеологічний рівень (пізнання)	Естетичний рівень
Відчуття порожнечі після втрати ідеологічних ілюзій; розгляд усіх цінностей як відносних, а не абсолютних; відмова від системи типізації, від змоги осягнути світ.	Перехід від творення до конструювання.	Компіляція (праця, побудована на використанні чужих творів); колаж (твір скомпонований з різних елементів-запозичень); еклектика (змішування стилів).

Літературознавче дослідження-порівняння.

•            Порівняйте визначення постмодернізму в літературознавчому словнику і в працях літературознавця В.Пахаренка.

Літературознавчий словник	Літературознавець В.Пахаренко
ПОСТМОДЕРНІЗМ
(лат. post – за, після, далі; франц.  modern – сучасний, новітній) – виник в останній третині ХХ ст. Термін уперше запроваджений у теорії архітектури і застосовується для опису явищ літератури, малярства, музики, театру, філософії, теорії літератури, яким притаманні такі характерні риси,  як фрагментарність, іронічність, принцип вільного поєднання жанрів та стилів, відсутність самозаглибленості, карнавалізація, принцип творчої співпраці читача і глядача. Руйнування будь-яких цінностей, зокрема й естетичних, будь-яких канонів, будь-яких критеріїв.	- це світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття приходить на зміну модернізму. Цей напрям – продукт післяіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування суперсистем – світоглядно-філософських, економічних, політичних.

• Яке визначення, на вашу думку, більш точне, обгрунтованіше? (Обмін думками).
•              Філософи, які досліджували явище постмодернізму, свідомі небезпек, які очікують на сучасну людину, і застерігають від них:

Філософи
С.К’єргегор	А. де Теквіль	Ф.Ніцше	Ч.Тейлор	Ж. – Ф.Ліотар
утрата високої мети в житті, життєвої енергії (вітаїзму)	зведення життя до «маленьких і простих задоволень»	побутовий комфорт	обмеження життєвого простору приватними інтересами	стадія, що виникає всередині модернізму

• А літературознавець С.Квіт зазначає: «… - це нова естетична мода після модернізму».

Висновок. Постмодернізм – це і концепції, і практика, і набір стильових прийомів не стільки локальної дії, як усього періоду.

«Незакінчене речення».

Постмодернізм – це…

Орієнтовні відповіді:

• «дух часу» (Харчук);
• «певний духовний стан» (У.Еко);
• спосіб світосприйняття людини кінця ХХ – п. ХХІ ст.;
• свобода естетичного вираження;
• національне відродження.

 (Прослуховування аудіозаписів пісень (гурти «Плач Єремії», «Океан Ельзи», «Мертвий півень» тощо).

 (Огляд картин сучасного живопису. Обмін враженнями (художники І.Марчук, О.Скоп, М.Бабак, Г.Вишеславський, В.Кононенко та ін.).

«Провокаційні запитання».

• У чому сенс сучасної літератури?
• Про що свідчить розвиток постмодернізму в українській літературі?
• Що дала незалежність України митцям у сенсі свободи у творчості?
• Постмодернізм – це свобода?
• Література постмодернізму: реальність чи віртуальність?
• Чим вражає постмодерна література?
• Чи є актуальною проблема ситуації постмодернізму в Україні?
• Як ви ставитеся до постмодернізму?
• Чи засвідчує цей напрям єдино правильний шлях у нашій літературі?
•             За яких умов, на вашу думку, може розвиватися постмодерна література? (Міркування учнів).

«Займи позицію».

•             Чи погоджуєтеся ви із твердженням Фоккема, що «Постмодерна парадигма може реалізовуватися лише в обставинах суспільної свободи – це найперша і найнеобхідніша умова її розвитку»?
•             З якою метою постмодерністи свідомо створюють багатозначні художні твори? (Вони надають можливість для різноманітних тлумачень).
• Кому адресовані? (До різних за соціальним станом людей).
• Чи відкривають сучасні письменники нам світ нової естетичної свідомості?
•              Чи їхнє поетичне слово дає загальнокультурний імпульс, заряд позитивної енергії, що живить, прагне живого потоку свідомості, інтелектуального діалогу з читачем?
•              Яке, на вашу думку, місце сучасних творів, написаних у постмодерному стилі, у шкільному курсі з української літератури?
•              Що у світоглядних позиціях постмодернізму вам близьке?
•              Чи треба вивчати твори представників сучасного літературного процесу в школі? (Обмін думками).

«Далі, далі…»

• У чому, на вашу думку, полягає складність сприйняття творів постмодернізму?

Орієнтовні відповіді:

• незвичність героїв;
• складна символіка;
• поєднання різних жанрів;
• перевантаженість термінами;
• «шокуючий» стиль: вживання вульгаризмів, жаргонізмів, ненормативної лексики;
• складність тематики;
• примітивність тематики.

• Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що постмодерн недосконалий, твори незрозумілі?
• Чи були у вас якісь труднощі у сприйнятті постмодерних творів? (Міркування учнів).
• Чим вам подобаються або не подобаються твори постмодерністів?

Подобається	Не подобається
Можна читати між рядками, знаходити зміст у найдрібніших деталях, тлумачити по-різному одну й ту саму думку, вбачати щось своє у кожному слові, говорити «спільною» мовою;  розвивають особистість;  відчувається тепло, енергетика, душевність;  твори тривожать, заставляють замислитися; постмодернізм спонукає нашу свідомість до підвищення рівня морального розвитку суспільства.	Багато моторошного; Перевантаження вульгаризмами, макаронічною мовою, суржиком; не все приємно читати; часто письменники вдаються до подробиць особистого життя своїх героїв.

Робота в групах.

І група.

• Напишіть вертикально слово «постмодернізм». Створіть асоціативний ряд.

Учнівський проект.

П – підкреслення, переплетення, присутність, позасвідомість, прагнення, поєднання, пародійність, потенціал, перегук, процес, переінакшення, протиприродність

О – образність, оповідач

С – стилізація, спосіб, суміш, сюжет

Т – театр, твір, тяжіння

М – мова, міф

О – особистість, оновлення, оповідь

Д - дискусія

Е – естетика, еклектика, епатаж

Р – рівень, реальність, ремінісценція

Н – незалежність, ненормальність, несправжність, напрямок

І – іронічність, істина, ілюзія, ідеологія

З – зумисність, замаскованість, запозиченість

М – мистецтво, мислення

ІІ група.

• Записати основні ознаки модернізму й постмодернізму.

Учнівський проект.

Модернізм	Постмодернізм
Закрита форма Цілеспрямованість мистецтва Художня майстерність Закінчений твір	Відкритість дискурсу Мистецтво як гра, карнавал Реконструкція, мовчання Перформанс (вистава) Кіч, хепінг

ІІІ група.

Літературне лото «Парні картки».

• Зіставте основні ознаки класичного й постмодерного творів.

Модернізм	Постмодернізм
Гармонія	Дисгармонія
Цілісність	Хаотичність
Прозорість	Розмитість значень
Симетрія	Асиметричність
Пропорційність	Диспропорція
Рівновага	Нестабільність
Однорідність	Фрагментальність
Завершеність	Незавершеність
Діахронність	Синхронність
Конструкція	Реконструкція
Структуралізм	Постконструктуралізм
Орієнтований читач	Вільний читач

IV група.

• Заповнити таблицю «Літературно-мистецькі напрями і представники».

Літературно-мистецькі напрями і представники
Напрям	Особливості	Представники	Метод
Постмодерн (кінець ХХ – п. ХХІ ст.)	Відкидання абсолютних об’єктивних істин, будь-яких ідеологій, підкреслена ерудованість, іронічність та пародійність, ускладнене асоціювання, стильовий еклектизм, колажність	В.Шевчук, Ю.Андрухович,О.Забужко, О.Ірванець, С.Процюк, К.Москалець	Реалістичний

Слово вчителя.

• У літературознавстві розрізняють літературу елітну (елітарну) та масову.

Теорія літератури.

Елітна література – (франц. elite – краще, добірне, вибране) – художнє письменство, розраховане на витончене естетичне сприйняття, на інтелектуально освіченого читача, що вимагає значної обізнаності з надбаннями світової культури. Вона випереджає середній рівень духовного розвитку суспільства, задає високі зразки для наслідування. У розвитку літератури елітарність протистоїть масовості.

Словникова робота.

Еліта – (від франц. elite – краще, добірне) – група людей, що виділяється серед інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями тощо.

•             Проблему елітаризму порушували представники «Молодої музи» та «Української хати», «Розстріляного відродження», «Празької школи» та ін. Вона актуальна і для сучасного літературного процесу.

Теорія літератури.

Масова література (белетристика) – художня література, розрахована на масового читача, його середній рівень розвитку. Протиставляється елітарній літературі. Головна функція масової літератури – розважальна, проте високоякісна белетристика здатна також піднімати важливі проблеми, ставити високі ідеали, покликати до наслідування, натомість «чтиво», що будується за простими схемами, відповідає на запити читача, а не формує їх.

Масова література, Паралітература, Сублітература, так на Заході називають низькопробні повчально-розважальні твори, комікси, стислі й спотворені перекази відомих творів тощо, розраховані на невибагливі естетичні смаки читачів. Ці книжки переважно багато ілюстровані й видаються великими тиражами. Вони наводнюють книжковий ринок і розбещують масового читача, прищеплюючи йому буржуазні погляди, затушковують класові суперечності в капіталістичному суспільстві.

 До масової літератури належать: любовні, еротичні, детективні та кримінальні романи, бойовики, кримінальні драми, фентезі, трилери, мелодрами.

 У ХХ ст. (особливо в другій половині) виявилася тенденція різкого розмежування елітарної модерної та масової літератури. Реакцією на цей процес став постмодернізм, коли в одному творі поєднуються «пласти», розраховані й на масового читача, і на елітарного.

• Доберіть синоніми до слів-термінів «масова» та «елітарна» література.

Література
Масова	Елітарна
низька популярна комерційна	вершинна висока

•             Від чого, на вашу думку, залежить такий поділ? (Від рівня сприймання).
•             За якими ознаками розмежовуються твори у цій опозиції? (Перші (елітарні) скеровані переважно на здійснення естетичної і пізнавальної функції, другі (масові)  - ігрової. Перші – ускладнені, наповнені символічними підтекстами, передбачають активну роль (співтворчість) читача, другі – спрощені, прозорі, передбачають легке, однозначне прочитання. Перші – знані, популярні серед відносно невеликого кола людей, другі – загальновідомі, друковані значними накладами).
•             Як ви думаєте, що становить основний масив популярної літератури? (Література розважальна (белетристика).

Словникова робота.

Белетристика – (від фр. belles lettres  - красне письменство) – у широкому значенні – художня проза взагалі, у вузькому – легка, розважальна література для масового читача.

•             Яка її головна мета? (З першого слова зацікавити читача і тримати в напруженні до останнього рядка).

Висновок. Перетинаючи межі між елітарною і масовою культурою, постмодернізм ставить знак рівняння між повсякденним життям і художньою практикою.

 Виникнення постмодернізму пояснюється причинами, але найвірогідніше його поява зумовлена переходом від однієї культурно-історичної епохи до іншої, відчуттям невичерпаності незмінного ставлення до світу і в той же час невпевненості в майбутньому.

Робота з епіграфами.

• Прочитайте запропоновані висловлювання. Запишіть їх у зошити.
• Як ви розумієте їх?
• Що нам дає прочитання епіграфів?
• Чому саме ці вислови взято за епіграфи до уроку? (Вони відображають тему уроку).
• Назвіть осередки розвитку сучасної літератури. (Часописи та альманахи).

Словникова робота.

Часопис – 1. Те саме, що газета. 2. Періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал.

Альманах – збірка літературних творів різних авторів-сучасників.

Слово вчителя.

 Нове покоління літературних часописів з’явилося в 1990-х роках, разом із новими тенденціями в літературному процесі. Тоді в українському суспільстві були ще доволі стійкі традиції читання літературної періодики і, водночас, ненаситне прагнення нової української літературні нової критичної оцінки. Це покоління часописів відповідало духові часу, тогочасним тенденціям у літературі і знаменувало собою доволі яскраву сторінку літературної періодики України.

Повідомлення учнів про сучасні часописи та альманахи.

 Нове тисячоліття знаменувало появу нових літературних часописів. Першою ластівкою і водночас відкриттям нового формату літературного часопису став центральноєвропейський часопис «Потяг’76”, організований Ю.Андруховичем та О. Бойченком. Видання присвячене новій та найновішій літературі країн Центрально-Східної Європи. Концепція «Потягу’76”  - літературні контакти, долання кордонів, прорив на захід і відкриття нового в літературному просторі. У тринадцяти «рейсах» часопису представлено тексти як «культових» українських авторів, так і численні поетичні та прозові переклади творів чеських, польських, болгарських, румунських та авторів інших країн. Сьогодні друкований формат «Потягу’76”  змінено на віртуальний і віднедавна він функціонує як Інтернет-часопис.

 У лютому 2006 року вийшов друком перший випуск нового літературно-критичного часопису «Київська Русь». Часопис, очолюваний Д.Стусом, сьогодні займає особливе місце в системі сучасної літературно-художньої періодики і може слугувати взірцем концепції сучасного літературно-критичного часопису з новаторським підходом до впорядкування літературного матеріалу та сучасної поліграфії. «Київська Русь» представляє високого рівня літературні твори та авторитетні літературно-критичні статті. Кожен випуск часопису присвячений окремій темі чи проблемі («Революція», «Ілюзія», «Протяг», «Бабло» та ін.), для кожного окремого випуску розробляється власна концепція, визначається індивідуальний стиль оформлення, формується індивідуальний авторський склад.

 Новаторською також є концепція літературного часопису «Неопалима купина». Автори видання прагнуть продовжити традиції давніх українських часописів: «Основи» П.Куліша, «Кіевской старини» та інших. Журнал заснував власну бібліотечку художньої літератури, в якій окремими книжками-метеликами здешевленого поліграфічного оформлення двічі на місяць виходять твори молодих українських авторів. Окрім представлення «різноманіття й творчої поліфонії сучасного українського літтворення», видання публікує історичні, етнографічні, літературні студії, архівні документи, щоденники та спогади, висвітлює темні плями української літератури.

 Упродовж кількох останніх років, крім друкованих часописів, додалися ще Інтернет-видання. Знаковим явищем літературно-критичного дискурсу є заснування 2007 року Інтернет-видання «ЛітАкцент», яке очолює В.Панченко як головний редактор, а його функціонування забезпечує Науковий центр досліджень сучасної літератури НаУКМА. Видання позицінує себе як «провідник у світі сучасного письменства» і вважається одним із найавторитетніших серед інформаційних літературно-критичних видань. Діяльність «ЛітАкценту» не обмежилася форматом веб-сайту: 2008 року у видавництві «Темпора» вийшов з друку перший випуск альманаху «ЛітАкцент. Сучасна література в колі твого читання», до якого увійшли матеріали кількох рубрик Інтернет-видання. Матеріали сайту оновлюються щодня.

 Волинське екологічне об’єднання «Друїди» представило до уваги читачів інтелектуальний художній журнал (журнал анонімів, псевдонімів, ролей і масок) «Містеріум», головним редактором якого є М.Моклиця. Журнал декларує представлення сучасного постмодерного літературного простору, тому його основними категоріями виступають: гра, лабіринт, маски. Журнал став певною майстернею для студентської аудиторії Луцька і поки не охопив ширшої літературної та читацької аудиторії.

 Число Інтернет-видань поповнив богемний вісник «Культреванш», який є одним із книговидавничих втілень однойменного проекту Р.Скиби, і певною мірою продовжив щорічну літературно-мистецьку газету львівського «Лір-Арт-клубу» «Лір-Арт». Вісник охопив, передусім, літературу «двотисячників» - наймолодшого літературного покоління. Видання цікаве не стільки літературною частиною, яка досить незначна, скільки оглядом літературного процесу сучасності. Відзначилось видання і своєю концепцією, зокрема мовно-стилістичними особливостями статей. Така ознака властива багатьом молодим часописам, розрахованим на молодіжну аудиторію, які функціонують в Інтернет-просторі.

 Виникло і нове явище – волонтерські сайти про літературу. Кожен охочий може розмістити там свою рецензію чи фрагмент тексту. Поки що ці платформи не стали потужним і впливовим явищем, але, можливо, скоро видавці шукатимуть нових авторів саме на таких сайтах.

 Іншим позитивним наслідком занепаду паперових культурних часописів є поширення письменницьких блогів. Сьогодні українські письменники сміливо публікують фрагменти своїх нових текстів у мережі. Так само сміливо вони беруть участь у їх обговоренні чи просто спілкуються з читачами.

 Ринок газетних видань останніх десятиліть складають друковані та електронні видання, серед яких газети з тривалою історією існування – «Літературна Україна», «Літературна газета», орган Асоціації українських письменників «Література плюс». Серед новостворених – «Українська літературна газета», яка висвітлює не лише сучасний літературний процес України, а й тенденції світової літератури та книжковий ринок. Власну літературну газету «Простори» заснував сайт «Проstory».

 Значно доповнюють ринок літературних часописів альманахи. Ці видання також репрезентують сучасний літературний процес, є його невід’ємною частиною і часом користуються більшим попитом у поціновувачів сучасної літератури, аніж періодичні видання. Серед таких: «Молода нація», «Нова проза», «ЛітАкцент», літературний альманах Форуму видавців у Львові, «Lithium», який видається з 2011 року Лілією Стасюк, Дмитром Моцпаном та їхніми колегами у м. Хмельницькому,  «Lira» - альманах, який видається з 2012 року у

 м. Хмельницькому. Дане видання дає авторам можливість ознайомити широкий загал із власними творами. Особливістю його є індивідуальний підхід до кожного автора з боку видавців. «Зерна» - літературно-мистецький альманах українців Європи (Париж-Львів-Цвікау) та інші.

 Сучасні літературні журнали виконують важливу роль фіксації, систематизації та критичного аналізу знакових явищ сучасного літературного процесу, популяризації творчості молодих українських письменників; вони є важливою трибуною для розвитку фахової літературної критики.

 V. ЗАКРІПЛЕННЯ

Тестові завдання

Міні-тест

1. Постмодернізм притаманний літературі

•           А) нашого часу;

 Б) межі ХІХ та ХХ ст.;

 В) майбутнього;

 Г) минулого.

2. Постмодерніст у ставленні до ідеології

•           А) утверджує марксизм;

 Б) сповідує ніцшеанство;

 В) створює власну систему цінностей;

 Г) розвінчує будь-яку ідеологію.

3. Постмодерний твір будується за принципом

• А) стирання граней;

 Б) бінарних позицій «добро-зло»;

 В) чергування подій та ліричних відступів;

 Г) авторських відступів.

4. Постмодерна людина

 А) причетна до епохальних подій історії;

 Б) тікає у вигаданий світ мрії;

•           В) існує в теперішньому і після історії;

 Г) причетна до майбутнього.

5. Мета постмодерного мистецтва –

 А) виховувати нову людини;

 Б) перебудувати світ;

•           В) немає як такої;

 Г) знайти моральну істину.

6. Постмодерний митець

 А) продовжує класичну традицію;

 Б) заперечує досягнення культури минулого;

• В) грається з текстами письменників-попередників;

 Г) виробляє власне бачення літератури.

7. Вводячи чужі тексти у власний, постмодерніст виражає почуття

•           А) іронії;

 Б) схилянства;

 В) учнівства;

 Г) сатири.

8. Постмодерним, на мій погляд, є такий прочитаний мною твір, як … (Ю.Андрухович «Московіада» тощо).

 VI. ПІДСУМОК

Бесіда.

 - На якого читача розрахований постмодерний твір? (На освіченого читача).

 - Чи можете ви визначити характерні риси сучасної української літератури? Назвіть їх. (Стирання межі між елітарним і масовим мистецтвом, відсутність тоталітарної ідеології).

 - А якій літературі надаєте перевагу ви – елітній чи масовій? (Відповіді учнів).

«Передбачення».

•             Як ви вважаєте, про що будуть твори письменників після постмодернізму? (Міркування учнів).

 VIІ. РЕФЛЕКСІЯ

• Що вам дав сьогоднішній урок?
• Що нового ви дізналися?
• Чого навчилися?
• З яким настроєм ви йдете з уроку?

 VIIІ.  ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

 IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

Обов’язкове:

1. Підготуватися до презентації проекту «Українська російськомовна поезія».
2. Дослідити основні теми й мотиви української російськомовної поезії.
3. Дібрати портрети письменників, ілюстративний матеріал, видання творів.

За бажанням:

1. Написати твір-роздум «Я і література», «Я і мій улюблений сучасний літературний герой».
2. Написати твір-стилізацію або власний твір (тема довільна).
3. Зробити огляд творів сучасної української літератури, надрукованих у часописах «ЛітАкцент», «Київська Русь», газеті «Літературна Україна».
4. Написати «відкритого» листа сучасному письменникові.
5. Дослідити риси постмодернізму у творчості письменників-сімдесятників.
6. Написати реферат на тему: «Місце і значення українського словесного мистецтва у світовому літературному процесі».
7. Написати твір на одну з тем:

Національна своєрідність українського постмодернізму.

«Нова доба нового прагне слова».

Оголена правда.

Постмодернізм як основний художній напрям літератури 90-х років ХХ ст.

Постколоніальна література, або Література постмодерної епохи.

Негативний вплив так званої «масової культури» на літературне життя.

Проза життя.

8. Підготувати діалог «Прагнення до вдосконалення є мистецтво».
9. Підготувати презентацію літературно-творчої збірки учнів.
10. Створити колаж (літературний, художній або музичний) до творів постмодерністів.
11. Створити «Літературну панораму» на тему «Сучасна українська література в дзеркалі художніх часописів».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.           Гундорова Т. Український постмодернізм: питання критики й культури // АВЖЕЖ. – Січень-березень, 1993. Ч. 26. – С.39-46.
2.           Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - №2, 2000.
3.           Павлів І. Завдання для тематичних контрольних робіт з української мови та літератури (10-11 класи). – Бібліотечка «Дивослова». - №3, 2012.
4.           Харчук Р. Покоління постепохи // Дивослово. – 1998. – С.31.
5.           Харчук Р. Лекції про сучасну українську прозу. Част. І. – Бібліотечка «Дивослова». - №5, 2007.
6.           Затонський Д. Модернізм і постмодернізм. – Харків, 2000.
7.           Бійчук Г.Л., Фасоля А.М., Фасоля Т.А. Вивчення української постмодерної літератури у  школі. – Бібліотечка «Дивослова». - №5-6, 2012.
8.           Дивослово . - №3, 2003. – С.52-53.
9.           Жулинський М. Подих третього тисячоліття. – Луцьк, 2000.
10.       Яковлева А.М., Афонская Т.М. Сучасний тлумачний словник української мови. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. – 672 с.
11.       Яременко В. Визначальні художньо-стильові напрями і течії в літературі ХХ ст. // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: В 4 кн. – К., 2003. – Кн.1.
12.       Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. / За ред. В.Г.Дончика. – К., 1998. – Кн.1.
13.       Гундорова Т. Проявлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – К., 1997.
14.       Українська літературна енциклопедія. – К., 1990.
15.       Усі українські письменники / Упорядники Ю.І.Хізова, В.В.Щоголева. – Харків, ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 384 с.
16.       Денисова Т. Феномен постмодернізму: контури й орієнтири // Слово і час. – 1995. - №2. – С. 18-27.
17.       Личковах В. Принципи (пост)модерного мистецтва // Мандрівець. – 1999. - №3. – С.31-40.
18.       Бійчук Г. Читання як інтерактивний рефлексивний процес (на прикладі

постмодерністичних текстів). –  «Дивослово». - №4, 2008. - С. 15-20.

19.       Пахаренко В. Світоглядно-естетичні грані постмодернізму / В.Пахаренко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005. - №5.
20.       Харчук Р. Сучасна українська проза: постмодерний період / Р.Харчук. – К.: ВЦ «Академія», 2008.
21.       Пахаренко В.І. Основи теорії літератури. – К.: Генеза, 2007. – 296.
22.       http://knyhobachennia.com.