Конспект уроку допоможе проаналізувати причини появи постмодернізму на літературному грунті української літератури; формувати сучасний погляд на світ, людину в ньому; ознайомити учнів з особливостями українського постмодернізму та літературними угрупованнями цього періоду, їхніми представниками; розвивати вміння дискутувати довкола питань розвитку сучасної української літератури, висловлювати власні міркування про вивчені твори; виробляти в учнів здатність толерантно сприймати інший погляд на світ, інші оцінки; виховувати любов до літератури, прагнення до літературно-мистецької освіти, пошану до митців.
Голик О.В.
«НОВА ДОБА НОВОГО ПРАГНЕ СЛОВА»
ЛІТЕРАТУРА ЕЛІТНА Й МАСОВА. ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ОДИН ІЗ ХУДОЖНІХ НАПРЯМІВ МИСТЕЦТВА 1990-Х РОКІВ, ЙОГО РИСИ.
СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ
Мета: проаналізувати причини появи постмодернізму на літературному грунті української літератури; формувати сучасний погляд на світ, людину в ньому; ознайомити учнів з особливостями українського постмодернізму та літературними угрупованнями цього періоду, їхніми представниками; розвивати вміння дискутувати довкола питань розвитку сучасної української літератури, висловлювати власні міркування про вивчені твори; виробляти в учнів здатність толерантно сприймати інший погляд на світ, інші оцінки; виховувати любов до літератури, прагнення до літературно-мистецької освіти, пошану до митців.
Тип уроку: комбінований.
Форма уроку: урок-обмін інформацією.
Обладнання, наочність: виставка сучасних журналів та газет, мультимедійне обладнання, літературознавчі та тлумачні словники.
Форми, методи та прийоми роботи: робота з ІКТ, мультимедійними засобами, таблицями, творчо-пошукова діяльність, групова та індивідуальна (парна) робота, «Розминка», «Це цікаво!», «Літературознавчий колаж», «Літературознавче дослідження-порівняння», словникова робота, «Незакінчене речення», «Провокаційні запитання», «Займи позицію», «Передбачення», асоціативний ряд, літературне лото, робота з епіграфами, повідомлення учнів, тестові завдання, «Ділі, далі…».
Теорія літератури: масова, елітна (елітарна) література, белетристика, епатаж, урбанізм, постмодернізм, онтологія, гносеологія.
Міжпредметні зв’язки: історія України (пробудження національної свідомості народу, його історичної пам’яті, утворення незалежної Української держави), українська мова (синоніми).
Епіграфи:
Постмодернізм – це світовідчуття, що перетворилося на світогляд.
О. Пахльовська
…Постмодернізм – це там, де кожен із нас опинився сьогодні;
це така обставина часу і місця, від якої нікуди нам не подітися.
Ю.Андрухович
Постмодернізм – не хронологічно фіксоване явище, а певний духовний стан…
У цьому сенсі слушним є твердження, що кожна доба має власний постмодернізм.
У.Еко
Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про сучасні часописи та альманахи.
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІ. ЕТАП ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Розминка «Хто більше?»
«Це цікаво!»
Цей термін уперше з’явився у праці В. Паннвіца «Криза європейської культури» в
1917 році.
IV. СПРЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
У літературі 90-х років ХХ – початку ХХІ століття відповідно до світових тенденцій потужно виявляє себе постмодернізм.
Робота в групах.
Теорія літератури.
Постмодернізм – це світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття ХХ ст. приходить на зміну модернізмові. Цей напрям – продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних.
«Літературознавчий колаж».
(Мультимедійна презентація або повідомлення на літературознавчу тему «Постмодернізм»).
Учень 1-й. Вперше термін «постмодернізм» згадується у 1917 році, але поширився він лише наприкінці 1960-рр. спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації, а невдовзі – у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, «новий реалізм», гепенінг та ін.).
Учень 2-й. Популярності постмодернізму сприяли міркування філософів Ж.Дерріди, Ж. Батая, Ж. – Ф.Ліотара, М.Фуко. Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвідові, переконалися у марноті спроб поліпшити світ, втратили ідеологічні ілюзії, вважаючи, що людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати його, що подія завжди випереджає теорію. Прогрес визначається ними лише ілюзією, з’являється відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва.
Учень 3-й. Реальним вважається варіювання та співіснування усіх ( і найдавніших, і новітніх) форм буття. Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії.
Учень 1-й. Митець має справу не з «чистим» матеріалом, а з культурно освоєним, адже існування мистецтва у попередніх класичних формах неможливе в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом серійного відтворення та тиражування.
Визначальні риси постмодернізму:
Світоглядні риси:
Риси поетики:
Теорія літератури.
Онтологія – (від гр. ontos - серце і logos – слова, вчення) – вчення про суще, буття.
Гносеологія – (від гр. gnoceo – пізнання і logos – вчення) – вчення про сутність і закономірність пізнання.
Робота з таблицею.
Світосприймання постмодерністів
Постмодерн |
||
Онтологічний рівень (вчення про буття) |
Гносеологічний рівень (пізнання) |
Естетичний рівень |
Відчуття порожнечі після втрати ідеологічних ілюзій; розгляд усіх цінностей як відносних, а не абсолютних; відмова від системи типізації, від змоги осягнути світ. |
Перехід від творення до конструювання.
|
Компіляція (праця, побудована на використанні чужих творів); колаж (твір скомпонований з різних елементів-запозичень); еклектика (змішування стилів). |
Літературознавче дослідження-порівняння.
Літературознавчий словник |
Літературознавець В.Пахаренко |
ПОСТМОДЕРНІЗМ |
|
(лат. post – за, після, далі; франц. modern – сучасний, новітній) – виник в останній третині ХХ ст. Термін уперше запроваджений у теорії архітектури і застосовується для опису явищ літератури, малярства, музики, театру, філософії, теорії літератури, яким притаманні такі характерні риси, як фрагментарність, іронічність, принцип вільного поєднання жанрів та стилів, відсутність самозаглибленості, карнавалізація, принцип творчої співпраці читача і глядача. Руйнування будь-яких цінностей, зокрема й естетичних, будь-яких канонів, будь-яких критеріїв. |
- це світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття приходить на зміну модернізму. Цей напрям – продукт післяіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування суперсистем – світоглядно-філософських, економічних, політичних. |
Філософи |
||||
С.К’єргегор |
А. де Теквіль |
Ф.Ніцше |
Ч.Тейлор |
Ж. – Ф.Ліотар |
утрата високої мети в житті, життєвої енергії (вітаїзму) |
зведення життя до «маленьких і простих задоволень» |
побутовий комфорт |
обмеження життєвого простору приватними інтересами |
стадія, що виникає всередині модернізму |
Висновок. Постмодернізм – це і концепції, і практика, і набір стильових прийомів не стільки локальної дії, як усього періоду.
«Незакінчене речення».
Постмодернізм – це…
Орієнтовні відповіді:
(Прослуховування аудіозаписів пісень (гурти «Плач Єремії», «Океан Ельзи», «Мертвий півень» тощо).
(Огляд картин сучасного живопису. Обмін враженнями (художники І.Марчук, О.Скоп, М.Бабак, Г.Вишеславський, В.Кононенко та ін.).
«Провокаційні запитання».
«Займи позицію».
«Далі, далі…»
Орієнтовні відповіді:
Подобається |
Не подобається |
Можна читати між рядками, знаходити зміст у найдрібніших деталях, тлумачити по-різному одну й ту саму думку, вбачати щось своє у кожному слові, говорити «спільною» мовою; розвивають особистість; відчувається тепло, енергетика, душевність; твори тривожать, заставляють замислитися; постмодернізм спонукає нашу свідомість до підвищення рівня морального розвитку суспільства. |
Багато моторошного; Перевантаження вульгаризмами, макаронічною мовою, суржиком; не все приємно читати; часто письменники вдаються до подробиць особистого життя своїх героїв. |
Робота в групах.
І група.
Учнівський проект.
П – підкреслення, переплетення, присутність, позасвідомість, прагнення, поєднання, пародійність, потенціал, перегук, процес, переінакшення, протиприродність
О – образність, оповідач
С – стилізація, спосіб, суміш, сюжет
Т – театр, твір, тяжіння
М – мова, міф
О – особистість, оновлення, оповідь
Д - дискусія
Е – естетика, еклектика, епатаж
Р – рівень, реальність, ремінісценція
Н – незалежність, ненормальність, несправжність, напрямок
І – іронічність, істина, ілюзія, ідеологія
З – зумисність, замаскованість, запозиченість
М – мистецтво, мислення
ІІ група.
Учнівський проект.
Модернізм |
Постмодернізм |
Закрита форма Цілеспрямованість мистецтва Художня майстерність Закінчений твір
|
Відкритість дискурсу Мистецтво як гра, карнавал Реконструкція, мовчання Перформанс (вистава) Кіч, хепінг |
ІІІ група.
Літературне лото «Парні картки».
Модернізм |
Постмодернізм |
Гармонія |
Дисгармонія |
Цілісність |
Хаотичність |
Прозорість |
Розмитість значень |
Симетрія |
Асиметричність |
Пропорційність |
Диспропорція |
Рівновага |
Нестабільність |
Однорідність |
Фрагментальність |
Завершеність |
Незавершеність |
Діахронність |
Синхронність |
Конструкція |
Реконструкція |
Структуралізм |
Постконструктуралізм |
Орієнтований читач |
Вільний читач |
IV група.
Літературно-мистецькі напрями і представники |
|||
Напрям |
Особливості |
Представники |
Метод |
Постмодерн (кінець ХХ – п. ХХІ ст.) |
Відкидання абсолютних об’єктивних істин, будь-яких ідеологій, підкреслена ерудованість, іронічність та пародійність, ускладнене асоціювання, стильовий еклектизм, колажність |
В.Шевчук, Ю.Андрухович,О.Забужко, О.Ірванець, С.Процюк, К.Москалець |
Реалістичний |
Слово вчителя.
Теорія літератури.
Елітна література – (франц. elite – краще, добірне, вибране) – художнє письменство, розраховане на витончене естетичне сприйняття, на інтелектуально освіченого читача, що вимагає значної обізнаності з надбаннями світової культури. Вона випереджає середній рівень духовного розвитку суспільства, задає високі зразки для наслідування. У розвитку літератури елітарність протистоїть масовості.
Словникова робота.
Еліта – (від франц. elite – краще, добірне) – група людей, що виділяється серед інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями тощо.
Теорія літератури.
Масова література (белетристика) – художня література, розрахована на масового читача, його середній рівень розвитку. Протиставляється елітарній літературі. Головна функція масової літератури – розважальна, проте високоякісна белетристика здатна також піднімати важливі проблеми, ставити високі ідеали, покликати до наслідування, натомість «чтиво», що будується за простими схемами, відповідає на запити читача, а не формує їх.
Масова література, Паралітература, Сублітература, так на Заході називають низькопробні повчально-розважальні твори, комікси, стислі й спотворені перекази відомих творів тощо, розраховані на невибагливі естетичні смаки читачів. Ці книжки переважно багато ілюстровані й видаються великими тиражами. Вони наводнюють книжковий ринок і розбещують масового читача, прищеплюючи йому буржуазні погляди, затушковують класові суперечності в капіталістичному суспільстві.
До масової літератури належать: любовні, еротичні, детективні та кримінальні романи, бойовики, кримінальні драми, фентезі, трилери, мелодрами.
У ХХ ст. (особливо в другій половині) виявилася тенденція різкого розмежування елітарної модерної та масової літератури. Реакцією на цей процес став постмодернізм, коли в одному творі поєднуються «пласти», розраховані й на масового читача, і на елітарного.
Література |
|
Масова |
Елітарна |
низька популярна комерційна |
вершинна висока
|
Словникова робота.
Белетристика – (від фр. belles lettres - красне письменство) – у широкому значенні – художня проза взагалі, у вузькому – легка, розважальна література для масового читача.
Висновок. Перетинаючи межі між елітарною і масовою культурою, постмодернізм ставить знак рівняння між повсякденним життям і художньою практикою.
Виникнення постмодернізму пояснюється причинами, але найвірогідніше його поява зумовлена переходом від однієї культурно-історичної епохи до іншої, відчуттям невичерпаності незмінного ставлення до світу і в той же час невпевненості в майбутньому.
Робота з епіграфами.
Словникова робота.
Часопис – 1. Те саме, що газета. 2. Періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал.
Альманах – збірка літературних творів різних авторів-сучасників.
Слово вчителя.
Нове покоління літературних часописів з’явилося в 1990-х роках, разом із новими тенденціями в літературному процесі. Тоді в українському суспільстві були ще доволі стійкі традиції читання літературної періодики і, водночас, ненаситне прагнення нової української літературні нової критичної оцінки. Це покоління часописів відповідало духові часу, тогочасним тенденціям у літературі і знаменувало собою доволі яскраву сторінку літературної періодики України.
Повідомлення учнів про сучасні часописи та альманахи.
Нове тисячоліття знаменувало появу нових літературних часописів. Першою ластівкою і водночас відкриттям нового формату літературного часопису став центральноєвропейський часопис «Потяг’76”, організований Ю.Андруховичем та О. Бойченком. Видання присвячене новій та найновішій літературі країн Центрально-Східної Європи. Концепція «Потягу’76” - літературні контакти, долання кордонів, прорив на захід і відкриття нового в літературному просторі. У тринадцяти «рейсах» часопису представлено тексти як «культових» українських авторів, так і численні поетичні та прозові переклади творів чеських, польських, болгарських, румунських та авторів інших країн. Сьогодні друкований формат «Потягу’76” змінено на віртуальний і віднедавна він функціонує як Інтернет-часопис.
У лютому 2006 року вийшов друком перший випуск нового літературно-критичного часопису «Київська Русь». Часопис, очолюваний Д.Стусом, сьогодні займає особливе місце в системі сучасної літературно-художньої періодики і може слугувати взірцем концепції сучасного літературно-критичного часопису з новаторським підходом до впорядкування літературного матеріалу та сучасної поліграфії. «Київська Русь» представляє високого рівня літературні твори та авторитетні літературно-критичні статті. Кожен випуск часопису присвячений окремій темі чи проблемі («Революція», «Ілюзія», «Протяг», «Бабло» та ін.), для кожного окремого випуску розробляється власна концепція, визначається індивідуальний стиль оформлення, формується індивідуальний авторський склад.
Новаторською також є концепція літературного часопису «Неопалима купина». Автори видання прагнуть продовжити традиції давніх українських часописів: «Основи» П.Куліша, «Кіевской старини» та інших. Журнал заснував власну бібліотечку художньої літератури, в якій окремими книжками-метеликами здешевленого поліграфічного оформлення двічі на місяць виходять твори молодих українських авторів. Окрім представлення «різноманіття й творчої поліфонії сучасного українського літтворення», видання публікує історичні, етнографічні, літературні студії, архівні документи, щоденники та спогади, висвітлює темні плями української літератури.
Упродовж кількох останніх років, крім друкованих часописів, додалися ще Інтернет-видання. Знаковим явищем літературно-критичного дискурсу є заснування 2007 року Інтернет-видання «ЛітАкцент», яке очолює В.Панченко як головний редактор, а його функціонування забезпечує Науковий центр досліджень сучасної літератури НаУКМА. Видання позицінує себе як «провідник у світі сучасного письменства» і вважається одним із найавторитетніших серед інформаційних літературно-критичних видань. Діяльність «ЛітАкценту» не обмежилася форматом веб-сайту: 2008 року у видавництві «Темпора» вийшов з друку перший випуск альманаху «ЛітАкцент. Сучасна література в колі твого читання», до якого увійшли матеріали кількох рубрик Інтернет-видання. Матеріали сайту оновлюються щодня.
Волинське екологічне об’єднання «Друїди» представило до уваги читачів інтелектуальний художній журнал (журнал анонімів, псевдонімів, ролей і масок) «Містеріум», головним редактором якого є М.Моклиця. Журнал декларує представлення сучасного постмодерного літературного простору, тому його основними категоріями виступають: гра, лабіринт, маски. Журнал став певною майстернею для студентської аудиторії Луцька і поки не охопив ширшої літературної та читацької аудиторії.
Число Інтернет-видань поповнив богемний вісник «Культреванш», який є одним із книговидавничих втілень однойменного проекту Р.Скиби, і певною мірою продовжив щорічну літературно-мистецьку газету львівського «Лір-Арт-клубу» «Лір-Арт». Вісник охопив, передусім, літературу «двотисячників» - наймолодшого літературного покоління. Видання цікаве не стільки літературною частиною, яка досить незначна, скільки оглядом літературного процесу сучасності. Відзначилось видання і своєю концепцією, зокрема мовно-стилістичними особливостями статей. Така ознака властива багатьом молодим часописам, розрахованим на молодіжну аудиторію, які функціонують в Інтернет-просторі.
Виникло і нове явище – волонтерські сайти про літературу. Кожен охочий може розмістити там свою рецензію чи фрагмент тексту. Поки що ці платформи не стали потужним і впливовим явищем, але, можливо, скоро видавці шукатимуть нових авторів саме на таких сайтах.
Іншим позитивним наслідком занепаду паперових культурних часописів є поширення письменницьких блогів. Сьогодні українські письменники сміливо публікують фрагменти своїх нових текстів у мережі. Так само сміливо вони беруть участь у їх обговоренні чи просто спілкуються з читачами.
Ринок газетних видань останніх десятиліть складають друковані та електронні видання, серед яких газети з тривалою історією існування – «Літературна Україна», «Літературна газета», орган Асоціації українських письменників «Література плюс». Серед новостворених – «Українська літературна газета», яка висвітлює не лише сучасний літературний процес України, а й тенденції світової літератури та книжковий ринок. Власну літературну газету «Простори» заснував сайт «Проstory».
Значно доповнюють ринок літературних часописів альманахи. Ці видання також репрезентують сучасний літературний процес, є його невід’ємною частиною і часом користуються більшим попитом у поціновувачів сучасної літератури, аніж періодичні видання. Серед таких: «Молода нація», «Нова проза», «ЛітАкцент», літературний альманах Форуму видавців у Львові, «Lithium», який видається з 2011 року Лілією Стасюк, Дмитром Моцпаном та їхніми колегами у м. Хмельницькому, «Lira» - альманах, який видається з 2012 року у
м. Хмельницькому. Дане видання дає авторам можливість ознайомити широкий загал із власними творами. Особливістю його є індивідуальний підхід до кожного автора з боку видавців. «Зерна» - літературно-мистецький альманах українців Європи (Париж-Львів-Цвікау) та інші.
Сучасні літературні журнали виконують важливу роль фіксації, систематизації та критичного аналізу знакових явищ сучасного літературного процесу, популяризації творчості молодих українських письменників; вони є важливою трибуною для розвитку фахової літературної критики.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ
Тестові завдання
Міні-тест
Б) межі ХІХ та ХХ ст.;
В) майбутнього;
Г) минулого.
2. Постмодерніст у ставленні до ідеології
Б) сповідує ніцшеанство;
В) створює власну систему цінностей;
Г) розвінчує будь-яку ідеологію.
3. Постмодерний твір будується за принципом
Б) бінарних позицій «добро-зло»;
В) чергування подій та ліричних відступів;
Г) авторських відступів.
4. Постмодерна людина
А) причетна до епохальних подій історії;
Б) тікає у вигаданий світ мрії;
Г) причетна до майбутнього.
5. Мета постмодерного мистецтва –
А) виховувати нову людини;
Б) перебудувати світ;
Г) знайти моральну істину.
6. Постмодерний митець
А) продовжує класичну традицію;
Б) заперечує досягнення культури минулого;
Г) виробляє власне бачення літератури.
7. Вводячи чужі тексти у власний, постмодерніст виражає почуття
Б) схилянства;
В) учнівства;
Г) сатири.
8. Постмодерним, на мій погляд, є такий прочитаний мною твір, як … (Ю.Андрухович «Московіада» тощо).
VI. ПІДСУМОК
Бесіда.
- На якого читача розрахований постмодерний твір? (На освіченого читача).
- Чи можете ви визначити характерні риси сучасної української літератури? Назвіть їх. (Стирання межі між елітарним і масовим мистецтвом, відсутність тоталітарної ідеології).
- А якій літературі надаєте перевагу ви – елітній чи масовій? (Відповіді учнів).
«Передбачення».
VIІ. РЕФЛЕКСІЯ
VIIІ. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК
IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ
Обов’язкове:
За бажанням:
Національна своєрідність українського постмодернізму.
«Нова доба нового прагне слова».
Оголена правда.
Постмодернізм як основний художній напрям літератури 90-х років ХХ ст.
Постколоніальна література, або Література постмодерної епохи.
Негативний вплив так званої «масової культури» на літературне життя.
Проза життя.
ЛІТЕРАТУРА
постмодерністичних текстів). – «Дивослово». - №4, 2008. - С. 15-20.