Урок. "Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ-поч.ХХст.".

№

з/п

Дата  

Кіль-

кість

годин

Очікувані результати навчально-пізнавальної

діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу. Тема уроку

Теорія літератури

41.

1

Наскрізні лінії літературного компонента

(НЛ): НЛ-2,3,4

Ключові та предметні компетентності:

-розповідає про основні тенденції розвитку драматургії кінця ХІХ- початку ХХ ст.;

-знає жанри драматургії та їх особливості; ві-

домих драматургів, творчість яких вивчали в попередніх класах, їхні твори ( Есхіл «Проме-

тей закутий», В.Шекспір «Ромео і Джульєтта», Мольєр «Міщанин-шляхтич», М.Гоголь «Реві-зор»;

-називає жанри та особливості «нової драми», драматургів кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

-порівнює «стару драму» з «новою драмою» та визначає відмінності між ними;

виявляє нове світобачення, яке прийшло на

зміну «старій драмі»; своєрідне злиття театру й дійсності;

-уміє перетворювати інформацію з однієї

 форми в іншу (складання схеми або таблиці «Стара» і «нова» драма»);

-сприймає явища літератури в контексті роз-

витку світової культури.

«Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст.

Традиції, новаторство, драматичний твір та його особливості, «нова драма», інтелекту-альна та психологічна драма, психологізм, побутовий (зовнішній) і духовний (внутріш-ній) конфлікт, підтекст, символ..

Українознавчий аспект

Культурологічний аспект

Елементи компаративістики

Міжпредметні зв’язки

Утвердження принципів «нової драми» в українській драматургії кінця ХІХ- початку ХХ століття:

Леся Українка - активне використання форм неоромантизму та символізму, інтелектуаль-на та психологічна драма;

Володимир Винниченко – розробка філо-софської та морально-етичної тематики, прагнення осмислити сучасні проблеми засо-бами психологічної драми;

Микола Куліш – шлях від реалізму до мо-дернізму, показ «моральних втрат нового ча-

су в душах людей»;

Живопис: реалізм і модерн в українському обра-

зотворчому мистецтві: С.Васильківський, М.Са-

мокиш, О.Сластіон, М.Пимоненко, О.Мурашко,

І.Рєпін;  український авангард початку ХХст.:

О.Богомазов, М.Бойчук, А.Петрицький; релігій-

ний монументальний живопис: М.Нестеров (ра-

зом із В.Васнецовим) розписав Київський Воло-димирський собор; портрети В.Сєрова; пейзажі,

портрети, декорації, графіка М.Врубеля; пейзажі І.Грабаря, М.Реріха, М.Сар’яна; імпресіонізм – К.Моне, К.Піссарро, О.Ренуар, Е.Дега та постімп-

ресіонізм – П.Сезанн, Вінсент ван Гог; декоратив-

вно-прикладне мистецтво і графіка – А.Муха, Ту-

луз Лотрек,Г.Клімт, О.Бьордслей.

Музика:

Скульптура: еклектизм української скульптури

кінця ХІХст. та реалізм: скульптори М.Микешин, В.Беклемішев, Ф.Балавенський, М.Гаврилко,

Л.Позен, П.Війтович, Г.Кузневич, Р.Левандовсь-

кий; кубізм в скульптурі – О.Архипенко.

Архітектура: пам’ятник М.Гоголю в Москві

(арх.М.Андреєв); архітектура модерну (А.Гауді); 

будівля Київського університету (арх.В..Беретті);

розбудова Одеси (арх.Тома де Томон); утвердже-

ння модерну в архітектурі: «Будинок з химерами» в Києві (арх.В. Городецький), будівля Державно-го банку в Києві (арх. О. Кобелєв та О.Вербиць-

кий; палацова архітектури в Україні: царський палац у Лівадії (неоренесансний стиль, арх.М.Кра

снов; кращий зразок архітектури модерну з нео-

ренесансними рисами - «Ластівчине гніздо», (арх.

 О. Шервуд). Взірцем раціоналістичного модерну став Бессарабський ринок у Києві, збудований архітектором Г. Гаєм у 1908 — 1912 рр. Це був перший критий ринок в Україні. У цій споруді поєднувалися модерн, раціоналістичні форми з національними мотивами. На західноукраїнських землях поєднання елементів модерну та народної архітектури західноукраїнських земель втілено у будівлі банку «Дністер» у Львові, збудованої у 1905-1906 рр. архітектором І. Левинським.

Театр: аматорський театральний рух в Україні; корифеї українського театру – драматурги і режи-сери: М.Старицький, М.Кропивницький, І.Кар-

пенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський.

Провідна зірка українського театру того часу – Марія Заньковецька.

Новий період в історії національного театру –

1918 рік – коли у Києві утворилися Державний

Драматичний театр і «Молодий театр» (з 1922р. –

модерний український театр «Березіль» Леся Кур-

баса та Гната Юри.

Есхіл «Прометей

закутий»,В.Шекспір

«Ромео і Джульєт-та», Мольєр «Міща-

нин-шляхтич», М.Гоголь «Ревізор»

Географія, історія,

українська літера-тура.