Урок "О.С.Пушкін "Пісня про віщого Олега"

Тема. Позакласне читання. О. С. Пушкін. «Пісня про віщого Олега».

Мета: удосконалювати навички аналізу поетичного тексту, компаративного аналізу «Повісті минулих літ» та твору О.С.Пушкіна «Пісня про віщого Олега», порівняльного аналізу образів;  з'ясувати особливості поетичної мови твору; до­помогти учням зрозуміти морально-філософські проблеми буття

Обладнання:  виставка книг О. С. Пушкіна; тексти «Повісті минулих літ» та «Пісня про віщого Олега»; тлумачний словник.

                                                    Хід уроку

Кожен коваль своєї долі.

Юлій Цезар
Кожному призначено свій день.

Вергілій

І. Оголошення теми, мети та завдань уроку

Слово вчителя.

      На високому березі Дніпра стоїть столиця Київської Русі – древній Київ. Золоті купола білокам’яних храмів видніються здалеку. Місто  оточене міцною стіною, а в'їжджають у  нього через Золоті ворота. Державою керують мудрі князі, передаючи свою владу від батька до сина.

       Це були часи як бурхливого розвитку, так і  міжусобних воєн та набігів  кочівників. Усі ці події знайшли своє відображення не тільки в легендах, народних  героїчних піснях, билинах,  а й у творчості російського поета О.Пушкіна.

      «Пісня про віщого Олега» розповідає про мудрого та вольового правителя, який мужньо боронив кордони рідної землі, але не зміг захистити себе від пророцтва старого віщуна.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Використання інтерактивного методу «Ланцюжок». (Кожен учень говорить декілька слів про історію Київської Русі)

Слово вчителя

Працюючи над «Піснею про віщого Олега», О.С.Пушкін використав «Повість минулих літ». Але, на відміну від історичного джерела, метою якого було правдиве зображення реальних подій, свідком яких був автор, поет  прагнув розкрити особистість самого князя – вершителя людських доль.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Читання  уривку із «Повісті минулих літ».

Виразне читання твору в перекладі  Ю. Карського.

          Творча робота

- Порівняйте легендарний образ князя Олега та  образ, ство­рений поетом. (Історичне джерело розповідає  не тільки про ге­роїчні  походи князя, але й про його безчинства. У поезії  ж  Олега зображено як героя та людину, залежну від обставин. Саме тому твір названо «Піснею…», що оспівує земного володаря. )

          Порівняльний аналіз образів князя Олега та віщуна.

          Робота в групах. Складання «асоціативного куща»

                      Мудрий                                      Сміливий

                                                  Віщун

Не цікавить матеріальне                              Здатний віщувати

                                            Чесний

                    Сміливий                                     Самовпевнений

                                                Князь Олег

 Вірний у дружбі                                                      Патріот

                                               Герой

Робота з текстом

-  Зачитайте, якими у творі зображено князя Олега і віщуна? Прокоментуйте прочитане. (Князь Олег достатньо молодий на початку твору, сповнений сили, могутності, впевнений у собі. Віщун – безпомічний, на перший погляд,старець, який вражає своєю внутрішньою силою.)

- Чому старий відмовився від подарунка князя? (Йому не потрібні подарунки, матеріальні блага, він має значно більшу цінність.)

- У чому, на вашу думку, сила князя Олега, а в чому – віщуна? (Князь Олег може вершити долі людей, керувати державою, давати відсіч ворогам. Сила віщуна – у його дарі та незалежності від земних володарів.)

       Дослідницька робота «Особливості поетичної мови твору»

- У тексті багато діалогів. Яка їх роль у тексті? (Подано діалоги з віщуном, слугами, друзями-дружинниками. І саме вони допомагають найбільш повно розкрити характер героя.)

- Яка роль монологів у творі? З якою метою вводить їх автор? (У монологах подано роздуми князя, вони дають можливість зазирнути в душу героя, щоб зрозуміти його переживання, розкрити його внутрішній світ.)

- Чи авторська позиція? (Автор з повагою ставиться до свого героя, використовуючи епітети («віщий Олег», «грізною бронею», «на світлому чолі» і ін.), метафори («не відаєш ран», «роки таяться в імлі» і ін.), порівнянь («гробова змія …як чорна стрічка»), уособлень («лукавий кинджал», «ковші кругові, запінячись, сичать» і ін.). 

Коментар учителя

        Питання людської віри у фатум та долю хвилювало не одне покоління людей. Порушували його у своїй творчості поети античності, поети-романтики, сучасні автори. Не обійшов своєю увагою її і О. С. Пушкін, який сам вірив у силу пророцтва.

Словникова робота

Фатум (лат.) — доля, неминучість.

Бесіда з учнями.

- Як ви гадаєте, чи повірив князь Олег словам віщуна? (Повірив, навіть звелів замінити коня, свого вірного друга. За це всі ці роки його мучило сумління. Але його не полишали сумніви щодо правильності свого вчинку, і він вирішив у цьому переконатися.)

- Як би ви сформулювали тему твору. (Невідворотність долі.)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

- Згадайте, які реальні події знайшли відображення у вірші Пуш­кіна «Пісня про віщого Олега»?

- Яка основна тема поезії?

Робота з епіграфами.

Поміркуйте, над словами Юлія Цезаря  та Вергілія. Чи  згодні ви  з цими твердженнями? (Можна вірити у долю і не віри­ти, заглядати у майбутнє і не заглядати. Краще все-таки його творити і не втрачати здоровий глузд.)

Перегляд та обговорення відео «Все в твоїх руках».

Коментар учителя.

   Дійсно можна вірити у те, що хтось творить твою долю, але у житті людини завжди є вибір. Яке рішення вона прийме у тій чи іншій ситуації, так і складеться її доля.

V. Домашнє завдання

Скласти сенкан до образу князя Олега.

Підготуватися до контрольної роботи.