Урок "Однозначні й багатозначні слова"

Тема. «Ну що б, здавалося, слова…».

             Лексичне значення слова. Однозначні

            і багатозначні слова. Використання багатозначних слів у прямому і   переносному значеннях.

 

Мета: пояснити особливості слова як мовної одиниці, вчити розрізняти

          однозначні й багатозначні слова, виробляти навички доцільного  

          вживання  слів з переносним значенням; збагачувати словник учнів;

          розвивати образне мислення; виховувати увагу до слова, шанобливе

          ставлення до творчості Т.Г. Шевченка.

Епіграф:

Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!..

                 Т.Г.Шевченко

 

Тип уроку: урок – проект

Обладнання: картки, предметні малюнки, портрет Т.Г.Шевченка,

                      мультимедійна дошка 

 

                           ХІД  УРОКУ

І. Організаційна частина.

Привітання

 

Всі мерщій сідайте, діти,

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

І щоб не було мороки!

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаймо

І урок розпочинаймо.

 

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Автотренінг.

Я – п’ятикласник, я – особистість творча,

Я думаю, замислююсь, висловлюю судження,

Я хочу знати все!

 

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.Вступне слово вчителя.

Багато є таємниць у світі, і найбільша з-поміж них – мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розуміємо його. Проте все, що закладено в нього упродовж віків, нерідко не можемо повною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами у всій красі, глибині і неповторності.

  У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання всього механізму мови. Ця одиниця – слово.

         За допомогою слова ми проникаємо в думи і почуття, які хвилювали людей за тисячоліття до нас. Також можемо звернутися до далеких нащадків і передати їм у слові найсокровенніше. Слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення, і з сьогодення у прийдешнє. Це схованка мудрості і невмирущості народу. Воно є багатомірним: позначає предмети та явища навколишньої дійсності, має певне емоційне забарвлення, вирізняється неповторністю своєї біографії, спеціалізується у граматичній ролі, оформляється фонетично.

Тож слово – основна самостійна значуща та відтворювальна одиниця мови. Зовнішньою формою слова є звукова оболонка, внутрішнім виявом – його лексичне значення.

2.Опрацювання теоретичного матеріалу.

Усі слова, які вживаються в мові, становлять її лексику, а наука, яка вивчає всі наявні в мові слова, називається лексикологією.

  Слова мають лексичне і граматичне значення. Лексичне значення – це те, що слово означає, це зміст, укладений у нього народом. Граматичне ж значення вказує на приналежність слова до певної частини мови та його граматичні ознаки.

Щоб з’ясувати лексичне значення слова, треба звернутися до тлумачного словника. Словник складається зі словникових статей.

Запам’ятай! У кожній мові є слова, що мають тільки одне лексичне значення, тобто, називають тільки одну істоту, предмет, ознаку, дію. ( моряк – той, хто служить у флоті; кухар – робітник, що готує їжу). Інших лексичних значень подані слова не мають. Це слова однозначні. Переважну більшість таких слів становлять терміни ( вигук, суфікс, метафора).

Для допитливих!

     «Словник української мови» фіксує 30   значень дієслова іти, 9 значень слова голова, 6 значень прикметника легкий.

 

  2.«Не бійтесь заглядати у словник…». Визначити, які з поданих слів є однозначними, а які – багатозначні. Перевірити себе за словником. ( вправа 479)

3.Робота в парах. Лінгвістичне спостереження.

  Прочитайте словосполучення. Поміркуйте, у яких словосполученнях слів багатозначні слова вживаються у властивому їм значенні, а в яких – у переносному.

Сміються діти – сміється сонце;

Холодне повітря – холодний погляд;

Гострий меч – гостре слово.

 Коментар. Багатозначні слова можуть мати пряме і переносне значення. Наприклад, вушко дитини – пряме значення, а вушко голки – переносне. Переносним називається тому, що людина свідомо переносить назву з одного предмета чи явища на інше, коли предмети чи явища чимось схожі між собою.

4.«Упіймай слово!» ( вибіркова робота). Із поезії Т.Шевченка виписати слова з переносним значенням.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива.

                ( «Причинна»)

…Русалкою стану,

Пошукаю в чорних хвилях,

На дно моря кану.

                («Думка»)

На що мені чорні брови,

Нащо карі очі…

                («Думка)

…Згадай лихо – та й байдуже…

Минулось… пропало…

Згадай добре – серце в’яне:

Чому не осталось?

              («На вічну пам'ять Котляревському»)

-         Подібність яких ознак предметів чи явищ стало основою вживання слів у переносному значенні?

-         Визначте стиль уривків. Чому вживання слів у переносному значенні властиве передовсім цьому стилю? ( робить мовлення образним, поетичним).

Поетична хвилинка.

 Читання напам’ять поезії, присвяченої 200-й річниці з дня народження Т.Г.Шевченка ( випереджувальне завдання)

 

ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

1.     Завдання – відновлення.

До кожної пари іменників доберіть із довідки потрібний прикметник. Утворені словосполучення запишіть. Підкресліть ті з них, у яких прикметники будуть вжиті у переносному значенні.

 

Руки, прикраси; зима, характер; полин, доля; ніж, погляд; спогад, хліб; кімната, настрій.

Довідка: золотий, світлий, свіжий, лютий, гострий, гіркий.

 

Фізкультхвилинка.

 Ми добре попрацювали, час перепочити. Покладіть руки на парту, схиліть голівки, заплющіть оченята, відпочиньте.

(Вправа виконується під музику, яка сприяє зняттю втоми, психологічній релаксації учнів, налаштуванню їх на подальшу роботу. Під час вправи вчитель зачитує слова)

  Світ великий, неозорий, у ньому так багато людей, так багато краси! Щоб побачити її, потрібно лише забажати, відкрити душу, дозволити красі полонити своє серце! І тоді із самої глибини, з найпотаємніших куточків нашого єства народжується слово! І буде слово красним, і буду слово чудовим. І буде слово кришталево чистим, бо все народжене від душі – є справжнім дивом!

  Отож, любі мої, розплющуйте оченята і творіть дива!!!

2.     Кодове завдання ( паралельно - робота з картками).

Позначте слово в прямому значенні цифрою 1, а в переносному – цифрою 2.

Золотий перстень, темна ніч, гірка доля, тепла зустріч, плаче дитина, спить озеро, веселий ранок, холодна вода.

3.     «Увага! Слово!». Робота в парах.

Атлас                                мука

атлас                                 мука

-         З’ясуйте за словником значення слів.

-         Чим зумовлені різні лексичні значення подібних слів?

-         Отже, лексичне значення слова іноді залежить від наголосу. Такі слова називаються омографами.

-         Складіть речення з одним із цих слів ( усно).

4.               Міні-дослідження

- Чи будуть подані слова загальновживаними? Скориставшись довідкою, до кожного слова доберіть відповідник.

Фамелія, коц, парна , митка, ногавиці

Довідка. Сім'я, ковдра, ганчірка, штани, подушка

- Що це за слова  і де вони вживаються?

•                 Це діалекти. Вони є невичерпним джерелом збагачення літературної мови. Завдяки творчості майстрів українського слова чимало діалектизмів стало надбанням загальноукраїнського красного письменства. Проте без потреби вживати діалектну лексику не слід, оскільки невмотивовані й невдало використані діалектизми засмічують літературну мову, роблять її незрозумілою, важкою для сприймання.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Творча робота.    

Відгадайте, що це. ( на кожну відповідь показувати малюнок).

 

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є у голові легковажної, несерйозної людини.

 

Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі,

 

Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.

 

Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.

 

Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.

 

Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.

  Отже, всі ці слова багатозначні. Складіть речення з ними, щоб вони вживалися у прямому значенні.

2. Самоконтроль. Тест.

1. Лексикологія вивчає

А) звуки і букви;

Б) слова;

В) речення.

2. Слова бувають

А) однозначні і багатозначні;

Б) прості і складні;

В) головні і другорядні.

3. З’ясувати лексичне значення слова допомагає словник

А) орфографічний;

Б) орфоепічний)

В) тлумачний.

4. Переносне значення мають

А) однозначні слова;

Б) багатозначні;

В) запозичені  слова.

5. Переносне значення – це…

А) образна назва ознаки предмета, явища, дії;

Б) властиве слову звичайне значення;

В) слова з одним лексичним значенням.

 

VІ. Підсумок уроку.

1.Рефлексія.

 «Скринька відкритих думок». (Інтерактивна вправа)

Учні на окремих аркушах записують свої враження від уроку і кидають в скриньку

Мене вразило…

Мені сподобалося…

Мені на сподобалося…

Декілька відповідей вчитель зачитує.

2.Оцінювання.

3. Заключне слово.

Одного разу кардинал Ришельє викликав до себе на розмову видатних письменників та професорів. Владно окинувши їх поглядом, він запитав:

-         У Франції один король?

-         Один, ваша превелебносте, - відповіли ті.

-         Отже,   маючи одного короля, ми повинні говорити однією мовою, і вам належить над цим попрацювати.

І французька мова стала однією з найпрестижніших мов світу.

Ви спитаєте, що можете ви, прості школярі, зробити для того, щоб українська мова заявила про себе на цілий світ?

На думку спадає одна притча.

 Прилетіла Синичка до Голуба – символа миру і чистоти – і запитала:

-         Скільки важить одна сніжинка?

Здивувавшись, Голуб відповів, що майже нічого.

Але не вгамувалася Синичка, і сівши, на дерево, спостерігала, як, вальсуючи, сніжинки сідають на соснову гілку.

Так їх сіло аж 750, а коли впала 751 – гілка зламалася.

 Розповіла про це Синичка Голубові.

 На що мудра пташка відповіла:

-         Можливо, не вистачає лише однієї особи, щоби у світі запанував мир.

Подумаймо, а може, бракує когось одного з вас, аби наша мова беззастережно і всевладно запанувала в нашій державі? Тож плекаймо нашу мову, кохаймося в слові!