Відомості з синтаксису й пунктуації Урок 6
Тема: Окличні речення (повторення). Пунктуаційна помилка і її умовне позначення (практично).
Мета: повторити відомості про окличне речення; формувати загальнопізнавальні вміння трансформувати розповідні речення у спонукальні, ставити й обґрунтовувати розділові знаки в кінці речення, знаходити й виправляти пунктуаційні помилки; використати можливості дидактичного матеріалу для виховання почуття прекрасного.
Тип уроку: урок поглиблення і систематизації (урок –практикум).
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Перевірка домашнього завдання.
Опитування прийом «Інтерв’ю»(діти по черзі задають один одному питання, які підготували вдома).
Розв’яжіть кросворд
По вертикалі:
( синтаксис)
По горизонталі:
ІІІ.Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІV. Поглиблення вивченого теоретичного матеріалу й удосконалення пунктуаційних умінь.
Опрацювання таблиці „Види речень за емоційним забарвленням”
Прочитайте речення з правильною інтонацією. Який розділовий знак указує на окличну інтонацію? Який — на питальну?
1. Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай. (Народна творчість). 2. Звикли завтра все людці робити, плентатись помалу до мети. Звикни лиш робити все сьогодні, і до неї перший прийдеш ти! (Б. Грінченко). 3. Тільки сир одкладений гарний, а одкладена справа — ні. (Народна творчість). 4. Шануйте друга... Де ж таки без хиб ви друга на землі найти могли б? (М. Рильський).
Доберіть і запишіть два приклади окличних речень. Прочитайте ці речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть розділові знаки в кінці речень.
Прочитайте речення з правильною інтонацією. З'ясуйте вид кожного речення за метою висловлювання та за емоційним забарвленням.
1. Мене чекають в рідному вікні ласкаві очі. (О. Соловей).
2. Ви не забудьте отчу рідну хату! (Г. Рекіта-Пазуханич).
3. Де ж отча хата? (Д. Луценко).
Пояснення вчителя.
Пунктуаційна помилка — помилка, пов'язана з порушенням правил пунктуації. Це може бути пропуск розділового знака, зайвий розділовий знак або неправильний вибір знака. При перевірці письмових робіт пунктуаційні помилки позначаються знаком V.
Головна причина допущення пунктуаційних помилок полягає у недостатніх знаннях синтаксису. Сприяти уникненню пунктуаційних помилок може й виразне читання речення, його правильне інтонування.
Диктант із коментуванням.
Прочитати записані речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити розділові знаки.
І. 1. Пахне хліб. Як тепло пахне хліб! (П. Воронько). 2. Як пахне хліб?
Ви знаєте, як пахне хліб? (Л. Забашта). 3. Хліб-сіль їж, а правду ріж. (Народна творчість).
ІІ. 1. Озираюсь. Де ж гори? Я хочу побачити обіцяні гори! (М. Коцюбинський). І де взялись ці хвилі сніжнобілі? З яких ясних країн ці чайки налетіли? (Олександр Олесь). 2. Степ! А де йому кінець? Він кінця не має. (М. Познанська). 3. Із чим порівняти траву? (М. Доленго). 4. Не топчіть колосся! (С. Продай).
Відтворення тексту ( за варіантами)
Прочитати. Визначити межі речень. Записати, розставляючи потрібні розділові знаки.
І. А яке гарне деревце горобини ніби його прикрасили як новорічну ялинку чудові, спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують до чого ж красиві пташки їх називають північними папугами.
Звідки прилетіли до нас ці гості прилетіли вони з далекої півночі, щоб тут перебути зиму, а ми в саду поставили їдальню для пташок і підгодовуємо їх прилітайте й ви, дорогі гості, поласувати просом, ягодами горобини, калини. ( за О. Копиленком)
ІІ. 1. Листопад Падолист Тихий сад Вітру свист (М. Сингаївський). 2. Чи знаєте, як цвітуть полини (І. Цюпа) 3. Слава народу, що йде у віках велетня сміливим кроком (М. Рильський) 4. Народ мій є в його волячих жилах козацька кров пульсує і гуде (В. Симоненко) 5. Пам'ятаєте, який у мене веселий дід був (Ю. Яновський) 6. Справді, що краще за будівлю може розповісти про людське життя (Д. Малахов).
Хвилинка дня відпочинку.
Послухайте, будь-ласка, притчу.
Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень. Він підшуковував прості фрази, а за нескладними фразами прийшли нескладні думки.
Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, з однією інтонацією. Його вже ніщо не бентежило, не радувало, він до всього ставився без емоцій.
Потім він загубив знак питання і перестав запитувати, жодні події не викликали в нього цікавості.
Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки. Урешті в нього залишилися одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, а лише тільки когось цитував — так пін зовсім розучився думати та дійшов до крапки
(За О. Канівським).
Бесіда за прослуханим:
Наведіть по два власних приклади на використання кожного розділового знака в кінці речення.
V. Систематизація й узагальнення вивченого.
Подумати і дати відповіді на запитання:
1. Які розділові знаки ми ставимо у кінці речення?
2. За метою висловлювання речення поділяються на …?
3. Які речення називають питальними?
4. Які речення називають спонукальними?
5. Які речення називають розповідними?
6. За емоційними забарвленням речення бувають?
7. З якою метою вживають окличні речення?
VІ. Підсумок уроку.
І на закінчення уроку мені б хотілося почути ваше враження від сьогоднішнього заняття.
( Метод « Рефлексія », діти по черзі відповідають.
На сьогоднішньому уроці я:
- дізнався…
- зрозумів…
- я не знав, а тепер знаю…
- мені найбільше сподобалось…
- я змінився (і т.д.))
VІІ. Оцінювання.
VІІІ. Домашнє завдання.
Складіть невеличкий текст „Зима в моєму селищі”, використовуючи різні види речень за метою висловлювання.