Урок "Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій"

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. Радянізація нових територій. Масові політичні репресії 1939 – 1940 рр.

Мета: проаналізувати репресивний характер політики радянської влади на території Західної України; з’ясувати причини масових репресій у Західній Україні; визначити основні наслідки масових репресій; охарактеризувати зміну настроїв жителів Західної України до радянської влади; розвивати увагу, пам'ять, мислення, зв’язне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою; вміння співпрацювати у малих групах та в парах; формувати повагу до історичного минулого України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• аналізувати репресивний характер політики радянської влади на території Західної України;
• називати причини масових репресій у Західній Україні;
• визначати основні наслідки масових репресій;
• характеризувати зміну настроїв жителів Західної України до радянської влади.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, атлас, ілюстративний ряд, Інтернет-підтримка.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з історичною картою.

• Покажіть на історичній карті:

• західний кордон Радянського союзу влітку 1939 р.;
• лінію розподілу сфер впливу в Європі між Німеччиною та Радянським Союзом за пактом Молотова-Ріббентропа;
• дії німецьких військ проти Польщі;
• дії радянських військ проти Польщі;
• місто, до якого першим вступили радянські війська;
• території, приємної до УРСР;
• територію, приєднану до Молдавської РСР 2 серпня 1940 р.;
• новоутворені області радянської України.

2. Тестування «Так – ні».

• Перейдіть за посиланням та пройдіть тестування.

1. Навесні 1939 були проведені вибори до Народних зборів Західної України. –
2. Верховна Рада СРСР та Верховна Рада УРСР не задовольнили клопотання Західної України. –
3. 29 жовтня у Львові відбувся військовий парад. +
4. У складі Західної України з’явилося шість нових областей. +
5. Підляшшя, Надсяння, Лемківщина та Холмщина увійшли до складу Західної України. –
6. З більшої частини приєднаної території Бессарабії радянське керівництво утворило Молдавську РСР. +
7. У грудні 1940 р. Аккерманську область було перейменовано в Ізмаїльську. +
8. Радянська влада взяла під контроль лише економіку та промисловість Західної України. –
9. У Західній Україні було заборонено політичні партії та культурно-освітні товариства. +
10.                      Церква не зазнала впливу радянської влади. –
11.                      У серпні 1939 р.  головою ОУН було обрано Андрія Мельника. +
12.                      ОУН розкололася, опозицію очолив Степан Бандера. +

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Анаграми.

• Розшифруйте анаграми.

АРПЕЦТОЯДІ – депортація

СЕПЕРІЇР – репресії

• Поясніть значення слів-відгадок.
• Коли застосовується депортація?
• Пригадайте, коли на території України були застосовані масштабні репресії та депортації?
• Яку назву в історії України отримав цей період?
• Сьогодні ми з’ясуємо як відбувалися репресії на території Західної України, визначимо їх основні причини та наслідки, з’ясуємо чому змінилися настрої жителів Західної України після окупації Червоною армією.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Перегляд відеоролику.

• Перейдіть за посиланням та перегляньте відеоролик.

https://www.youtube.com/watch?v=Uw79hxx9JoI

(1:40 – 5:46)

• Яка інформація була для вас знайомою?
• Що було новим?
• У чому показано позитивне та негативне значення «возз’єднання» українських земель?

2. Робота в групах.

• Об’єднайтеся у групи та опрацюйте додаткову інформацію.
• Складіть план до тексту та 4 – 5 запитань до нього.

Масові репресії комуністичного режиму на західноукраїнських землях у 1939—1941 pp.

Прихід Червоної армії у вересні 1939 р. на західноукраїнські землі викликав піднесення серед більшості місцевого населення. Воно висловлювало свою щиру вдячність за звільнення від польського гноблення та за омріяне возз'єднання українських земель. На честь "визволителів" у містах і селах зводилися тріумфальні арки, нерідко прикрашені синьо-жовтими прапорами, їх вітали хлібом І сіллю, квітами, церковними процесіями а хоругвами та Іконами,

Однак у процесі утвердження тоталітарного режиму первісний ентузіазм західних українців почав згасати. Позитивні соціально-економічні та культурно-освітні зміни на ново приєднаних землях супроводжувалися масовими репресіями, які спрямовувалися проти всіх, "хто міг би" чинити опір новим порядкам. Згідно з інструкцією НКВС, до категорії "ворогів народу" зараховувалися всі члени колишніх політичних партій, організацій та товариств, землевласники, чиновники, учасники визвольних змагань, служителі релігійних культів та ін. Згодом до них приєднали селян, які виступали проти насильницької колективізації.

Найпоширенішим різновидом репресій були депортації, коли тисячі ні в чому не винних людей, затаврованих як "вороги народу", без будь-якого слідства, суду та навіть без формального звинувачення арештовували і в товарних вагонах вивозили в глиб СРСР. Чимало їх гинули по дорозі. Ті ж, хто виживав, у нелюдських умовах змушені були працювати на благо "соціалістичної Батьківщини".

Водночас із репресіями на ново приєднаних територіях було створено широку тюремну мережу. На поч. 1941 р. там перебувало бл. 25 тис. ув'язнених, головним чином студенти, вчителі, лікарі, адвокати, представники заможнішого населення. Особливо трагічно склалася їхня доля з початком німецько-радянської війни, коли нарком внутрішніх справ Л. Берія розпорядився "...розстріляти всіх осіб, що перебувають під слідством, засуджених за контрреволюційні злочини, а також осіб, що скоїли розтрати у великих розмірах". Вже 5 липня йому доповіли про виконану "роботу", тобто розстріли в'язнів, — всього понад 15 тис. осіб.

Загалом за 1939—1941 рр. жертвами репресій — депортацій, ув'язнень, розстрілів — став чи не кожен 10-й мешканець Західної України. В одній лише Галичині, за підрахунками дослідників, за той період населення зменшилося майже на 700 000 осіб, Тільки за один рік до 90 000 осіб було репресовано за політичними ознаками на Буковині та в Бессарабії. Ці дані свідчать, що репресії комуністичного режиму як у цілому по Україні, так і на ново приєднаних західноукраїнських землях, мали масовий характер і були спрямовані на знищення та асиміляцію української нації.

Порятунком для багатьох західних українців від комуністичних репресій стали втечі у німецьку зону окупації — т.зв. Генеральне губернаторство, до якого належала й частина етнічних українських земель. Протягом 1939—1940 рр. сюди втекли до 30 тис. осіб, передусім члени політичних партій, діячі кооперації, науки і культури. Тут виникали українські громадсько-культурні організації, відкривали школи, комітети самодопомоги, кооперативні, молодіжні та спортивні організації тощо. Навесні 1940 р. для захисту соціально-економічних інтересів українців у Генерал-губернаторстві було створено координаційний орган під назвою Український центральний комітет, який очолив відомий учений В. Кубійович. Ті українці, що залишилися під радянським режимом, намагалися протистояти зростаючим безчинствам. Активною була позиція церкви, насамперед греко-католицької на чолі з митрополитом А. Шептицьким, яка надавала значну моральну підтримку населенню та відкрито протестувала проти численних насильств з боку нової влади, апелювала до вищого державного керівництва. Чинити опір намагалася також молодь, насамперед студентська, відмовляючись вступати до комсомолу та відвідувати лекції з марксизму-лєнінізму, розповсюджуючи антирадянські листівки.

Єдиною політичною силою, що не лише зберегла свою структуру, а й значно розширила її, стала ОУН. Маючи великий досвід нелегальної діяльності, вона постійно поповнювалася новими кадрами, які не хотіли миритися з панівним режимом. Націоналісти розповсюджували антирадянські прокламації, вивішували синьо-жовті прапори, перешкоджали проведенню виборів та колективізації, вбивали представників радянської адміністрації тощо. Значною перешкодою на шляху організаційного зміцнення націоналістичного руху був розкол після вбивства Є. Коновальця. Він призвів до утворення двох окремих і непримиренних організацій: ОУН бандерівської (ОУН-б), або революційної, очолюваної С. Бандерою, та ОУН-мельниківської(ОУН-м), очолюваної А. Мельником, які впродовж багатьох років поборювали одна одну. Це завдало великої шкоди всьому українському національно-визвольному рухові, хоча ОУН і надалі залишалася єдиною організованою політичною силою, яка боролася за незалежність і соборність України.

• Як місцеве населення Західної України зустрічало Червону армію у вересні 1939 р.? Чому?
• Кого називали «ворогами народу»?
• Який вид репресій був найпоширенішим? (депортації)
• Якою була головна мета репресій на західноукраїнських землях?
• Як рятувалися жителі Західної України?
• Яку роль у боротьбі з радянською владою відігравав А. Шептицький?
• Що допомогло ОУН зберегти свою структуру?

3. Кероване читання (с. 252 – 253 підручника).

• Опрацюйте матеріал підручника.
• Доповніть речення:

• 5 березня 1940 р. до ЦК ВКП(б) надійшла записка від…
• «заклятими ворогами» назвали…
• Масові розстріли відбувалися …
• Під час першої депортації було виселено…
• До другої хвилі депортації потрапили…
• Біженців було депортовано…

4. Робота в парах.

• Опрацюйте історичне джерело на с. 253 підручника.
• Які явища, що стосуються «возз’єднання», «визвольного походу» та радянізації Західної України воно засвідчує?
• Поміркуйте, чим була зумовлена репресивна політика СРСР у Західній Україні, зокрема масштабна депортація її мешканців.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Вправа «Ромашка Блума».

6. Підсумки уроку.

1. Вправа «Три М».

• Назвіть три моменти уроку, які вдалися вам найкраще. Запропонуйте один-два моменти, що поліпшать вашу роботу на наступному уроці.

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати с. 252 – 253 підручника.