Урок "Омоніми (повторення і поглиблення). Розрізнення омонімів і багатозначних слів. Словник омонімів"

Урок розроблено

Чифурко Іриною Євгенівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4

Маслюк Галиною Іванівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької гімназії №3

Тема: Омоніми (повторення і поглиблення). Розрізнення омонімів і багатозначних слів. Словник омонімів

Очікувані результати: учень/учениця

•              дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів;
•              читає тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб відповідно до мети читання;
•         формулює тему та основну думку тексту;
•              розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них;
•              висловлює власні почуття, враження, викликані прочитаним, своє ставлення до зображених у тексті людей, подій, ситуацій, явищ тощо;
•              використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові/медіатекстові джерела інформації;
•              переказує зміст тексту в різний спосіб відповідно до завдання;
•              складає та оформлює власне висловлення згідно з усталеними лексичними нормами;
•              виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (слова, речення, тексти);
•              вирізняє лексичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їх суть;
•              порівнює тексти щодо наявності в них багатозначних слів, синонімії, антонімії;
•              творчо використовує лексичні засоби, обираючи доречні нестандартні рішення;
•              урізноманітнює власне мовлення завдяки роботі із словниками та довідковими джерелами.

Види навчальної діяльності:вправа «Мій успіх», метод «Мозкова атака», вправа «Очікування», кроссенс, робота з підручником, вправа «Чому так?», руханка «MarshmallowDance», робота в групах над діаграмою Вена, кінозал «Каламбури» (Омоніми), робота з текстом, тести в Google-form, метод «ДРІД».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: заготовки у формі кульки, вирізані з кольорового паперу, картинки до кроссенса, електронні покликання на руханку, відео про каламбури, тести в Google-form.

Урок формує такі компетентності:

• вільне володіння державною мовою;
• математична;
• компетентності в галузі природничих наук і технологій;
• інноваційність;
• інформаційно-комункаційна компетентність;

• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;

• культурна;
• екологічна;
• підприємливість і фінансова грамотність.

Наскрізні вміння:

• читати з розумінням;
• висловлювати власну думку усно і письмово;
• критично та системно мислити;
• діяти творчо;
• виявляти ініціативність;
• здатність логічно обґрунтувати позицію;
• конструктивно керувати емоціями; 
• оцінювати ризики;
• приймати рішення;
• розв’язувати проблеми;
• здатність співпрацювати з іншими людьми.

Слово — то мудрості промінь,
слово — то думка людська.
Олена Пчілка

Перебіг уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. Вправа «Мій успіх».

Учням пропонується обрати повітряні кульки на початку уроку й прокоментувати свій вибір.

II. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Метод «Мозкова атака».

Учням пропонують згадати все, що вони знають або думають з певної теми.

•               Який розділ мовознавства називається лексикологією?
•               Що таке лексика?
•               Які слова є однозначними?
•               Які слова називають багатозначними?
•               Яке значення слова називають прямим?
•               Коли слова вживаються в переносному значенні?
•               Які слова називаються синонімами?
•               Що таке антоніми?

ІІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми уроку.

2. Учитель звертає увагу на епіграф уроку.

3. Цілевизначення і планування.

Вправа «Очікування».

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Діти, сьогодні ми розглянемо слова, які звучать і пишуться однаково, але мають різне лексичне значення.

2. Кроссенс.

З картинок, що є в дітей на столі, учні складають кроссенс.

Завдання: сказати, що зображено на малюнку, записати слова в зошит та пояснити лексичне значення кожного слова.

3. Робота з підручником.

Діти розгортають підручники на ст.37-38 та опрацьовують теоретичний матеріал.

4. Вправа «Чому так?»

За допомогою вправи 74 (ст.38) учні пояснюють, чому в першій колонці виділені слова є омонімами, а в другій — ні.

5. Руханка «MarshmallowDance».

Учні за вчителем виконують певні рухи під музику.

Електронний доступ: https://www.youtube.com/watch?v=4HRtxxo9HWU

6. Робота в групах над діаграмою Вена.

Завдання: порівняйте антоніми, синоніми, омоніми. Спільні ознаки запишіть у частину перетину трьох кіл. Те, чим вони відрізняються, – у частину кола, що виокремлено. Назвіть спільні й відмінні ознаки понять «синоніми», «антоніми», «омоніми».

7. Кінозал. «Каламбури».

Діти переглядають відео про каламбури. Називають омоніми.

Електронний доступ:https://www.youtube.com/watch?v=IUlWV4rPMDU

8. Робота з текстом.

Війна дуже багато перевернула в нашому житті. Вона змінила не тільки умови, у яких ми живемо, але й слова, які ми вживаємо. Діти починають свою розповідь словами «До війни...» або «Коли ще не було війни...». 

Мій Михайлик не говорить слово «війна», хоча пізнав усі її «принади». Він називає те, що тут відбувається, «ці події». Маленька безпорадна людина пручається, не хоче впускати війну у своє життя. Думаю, що це добре.

Мене лякає інше. Півтора місяці тому ми йшли після школи додому. Михайлик каже: «Мамо, а ти знаєш, що град – це не тільки знаряддя війни? Це ще й крижинки, які падають з неба!».

Я прекрасно пам'ятаю, що моя дитина раніше знала значення цього слова. Починаю йому нагадувати, як колись ми потрапили під град, як мало не побило татову машину. Михайлик зупинився і майже пошепки сказав: «Мамо, я забув! Тепер ти сказала – і я згадав!» Виходить, що війна витісняє у дитини з пам'яті картини мирного життя. Слова «акація», «гіацинт», «гвоздика» наші діти сприймають не в тому значенні, яке подають словники… (За Н. Востряковою).

Запитання і завдання до тексту:

•              Які почуття виникли у вас після прочитання тексту?
•              Як ви розумієте значення слова «град»? З’ясуйте лексичне значення цих слів-омонімів.
•              Що залишається після градів?
•              Уявіть себе у ролі мами хлопчика. Які будуть ваші дії?
•              Зробіть синтаксичний розбір виділеногоречення.
•              Як ви розумієте слова «Хочеш миру – готуйся до війни»?
•              Двома- трьома реченнями продовжіть текст.

9. Тести в Google-form.

За електронним доступом:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdYLlJfGS847M_p3TuR1i60lnWlPsgdQk_JEKUMpHt_cM_Sw/viewform

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Вправа «Мій успіх».

Учні на кінець уроку обирають повітряну кульку й коментують обране.

2. Метод «ДРІД»

Д— досвід (що робили, що пам'ятаєте?)

Р — рефлексія (які відчуття, реакція?)

І— інформація (яку інформацію одержали, які висновки зробили?)

Д— дії (як ви будете діяти в майбутньому)

Учням пропонується висловити свої думки щодо кожного питання. У такий спосіб підсумовують вивчене.

3. Заключне слово вчителя.

Українська мова — безмежний океан слів. З сьогоднішнього уроку ви повинні зрозуміти, що слово має велику силу, бо спочатку було Слово.

VІ. Оголошення та коментар домашнього завдання.

Завдання для всього класу.

Вивчити правила § 6 ( ст.37-38), виконати вправу 80.

Індивідуальні завдання.

Скласти твір-мініатюру про мову, використавши омоніми, синоніми, антоніми.

Джерела

1.               Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (за редакцією О.В.Заболотного, В.В.Заболотного, В.П.Лавринчука, К.В.Плівачука, Т.Д.Попова)

Електронний доступ за QR-кодом:

2.                Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова: підруч. для 5 кл. закл. загальн. середн. освіти / О.В.Заболотний, В.В.Заболотний. — Київ: Генеза, 2022. — 283 с.

Електронний доступ за QR-кодом: