Урок "ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ ЗМІННИХ СЛІВ"

ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ ЗМІННИХ СЛІВ

Тип уроку:      урок поглиблення та систематизації вивченого.

Обладнання: узагальнююча таблиця, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

1. Розминка-гра «Третій зайвий».

У кожній групі слів підкреслити те, яке членується на основу і закін­чення. Зробити висновок про змінювані й незмінювані слова.

1. Озеро, кіно, максі.
2. Шимпанзе, сонце, тире.
3. Коні, метро, рагу.
4. Рука, купе, пенсне.

Висновок: слова бувають змінювані й незмінювані. Змінюване слово міняє свою форму за допомогою закінчення.

2. Скласти прислів'я з поданих слів, змінивши, де треба, форму слова.

1. Голова, без, розум, як, ліхтар, без, лампочка
2. І сила, перед, розум, никне.

III. Систематизація й узагальнення вивченого за таблицею

Запам'ятай: для правильного виділення основи й закінчення сло­во треба змінювати за відмінками й числами (іменник); за родами, від­мінками й числами (прикметник); за особами (родами) й числами (діє­слово).

IV. Система вправ

1. Вибірковий диктант. Виписати іменники разом із залежними від них прикметниками, позначити основи і закінчення.

МАТЕРІ

В хаті сонячний промінь косо

На долівку ляга з вікна...

Твої чорні шовкові коси

Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили —

Це життя трудового плід.

Але в кожному русі-сила,

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,

Образ серці такий несу —

Материнську любов гарячу

І твоєї душі красу.

(Василь Симоненко)

Робота з текстом.

Прочитати, переказати, визначити тему. Виписа­ти із тексту тільки ті слова, які складаються лише із закінчення і кореня. Значущі частини виділити умовними позначками.

Історія живе в нашій мові, в пісні. Слово нам доносить з глибини століть пристрасті, радості, сподіванки й горе «наших предків. Мова — це душа народу. (М, Шуміло)

2. Знайти правильну відповідь (тести).

1) Частина слова без закінчення ■»- це:

а) корінь;

б) основа;

в) префікс;

г) суфікс.

2) Основа виражає:

а) лексичне значення слова;

б) граматичне значення слова;

в) надає нового значення слову.

3) Із зміною закінчення змінюється:

а) лексичне значення слова;

б) граматичне значення слова;

в) надає нового значення слову.

4) Крім кореня, до складу основи можуть входити:

а) закінчення;

б) префікси;

в) суфікси;

г) префікси і суфікси.

5) Спільнокореневі слова — це :

а) слова зі спільним коренем, але різним лексичним значенням;

б) слова однієї й тієї ж частини мови;

в) одне й те ж слово з різними
закінченнями.

V. Підсумок уроку

Зробити висновок про основу і закінчення слова.

VI. Домашнє завдання

Повторити теоретичний матеріал. Виконати вправу ____ на сторінці ____ .

КОРІНЬ СЛОВА. ПРЕФІКС. СУФІКС

Тип уроку: урок осмислення знань, формування умінь і навичок на основі знань.

ХІД РОБОТИ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів

Бліц-опитування теоретичних відомостей про значущі частини сло­ва, спільнокореневі слова (змагання за рядами)

1. Назвати всі морфеми (значущі частини слова).
2. Яку роль виконують морфеми?
3. Яка частина слова називається основою?
4. Що виражає основа слова?
5. За допомогою якої морфеми змінюється форма слова?
6. За допомогою яких морфем утворюються спільнокореневі слова?
7. Які слова називаються спільнокореневими?

III. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу

1. Розповідь учителя з (елементами бесіди) про значущі частини слова,
а саме: корінь, префікс, суфікс.

Учитель наголошує, що коренем називається спільна звукова части­на споріднених слів. Щоб знайти корінь, треба дібрати й зіставити кіль­ка споріднених слів.

Префіксом називається частина основи, що стоїть перед коренем, за допомогою якої утворюються нові слова. Найчастіше у слові буває один префікс.

Суфіксом називається частина основи, що стоїть після кореня. За до­помогою цієї морфеми теж утворюються нові слова.

У слові буває один або кілька суфіксів.

2. Послідовність розбору слова за будовою:

1. Закінчення і його значення.
2. Основа.
3. Корінь.
4. Префікс та суфікс (по можливості назвати їхнє значення).

IV. Усвідомлення знань у процесі практичної роботи

1. Вибірковий диктант. Записати слова з однаковою звуковою частиною. Позначити корінь.

Вода, водичка, возити, переніс, водяний, зведений, підводний, під­водник, безводдя, провідник.

2. Пояснити значення виділених слів, ввести їх у речення.

В українській мові є двійнята-префікси, які відіграють особливу роль. Так, коли сказати: попобігати, попоходити, попострибати і так далі — це не те, що: побігати, походити, пострибати. Дієслова з подво­єними префіксами означають ніби більшу міру якості дії. Правда, подіб­ні слова не так часто зустрічаються в мові (А. Матвієнко).

3. До поданих слів дописати відповідні префікси.

Звучний, ділити, звучати, сміятися, сонячний, питати, в'язати, платний, хмарний, кидати, бродити, бити.

4. Прочитати уривок із народної пісні. Виписати виділені слова, визначити
суфікси. Пояснити, якого значення надають суфікси цим словам.

Ой на горі сніг біленький,

Десь поїхав мій миленький,

Десь поїхав та й немає,

Серце з жалю умліває,

Очі чорні, як терночок,

Брови рівні, як шнурочок,

Личко біле, рум'янеє,

Серце моє коханеє!

5. Заповнити східці спорідненими словами.

6. Розібрати за будовою виділене слово.

Вишивала вишиваночку

Я для братика Іваночка.

V. Підсумок уроку

Скласти усну зв'язну розповідь про значущі частини слова.

VI. Домашнє завдання

Повторити теоретичний матеріал. Виконати вправу ____ на сторінці ____ .