Урок "Основні історичні чергування голосних при словозміні та словотворенні."

Тема: Основні історичні чергування голосних при словозміні та словотворенні.

Мета: ознайомити з поняттям «чергування», пояснити основні типи чергувань, поглибити знання учнів про чергування голосних, ознайомити з основними історичними чергуваннями голосних при словозміні та словотворенні; розвивати усне та писемне мовлення учнів, творчі здібності, виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань 

1. Фронтальне опитування:

- Що вивчає фонетика?

II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

1. Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з поняттям «чергування», розглянемо основні історичні чергування голосних при словозміні та словотворенні, розвиватимемо усне та писемне мовлення.

III. Сприймання й засвоєння нового матеріалу

1. Словникова робота в зошитах.

Чергування – це постійні закономірні зміни в тих самих частинах слів.

Чергування відбуваються:

• у коренях: солі – сіль, ношу – ніс – несу, ломити – ламати, жати – зажим – жму;
• у суфіксах: палець – пальця, ріжок – ріжка, пастушок – пастушка;
• у префіксах: зігнути – зогнути, одійди – відійди;
• у закінченні: на зеленому – на зеленім.

2. Робота з таблицею.

Розгляньте таблицю «Типи чергувань» та схематично запишіть її до зошитів.

Типи чергувань

4. Робота в зошитах.

Учні під диктовку записують правило до зошитів.

1. У деяких випадках чергування [о], [е] з [і] не відбувається:

а) у звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-: город, перед, шелест;

б) у звукосполученнях -ор-, -ер-, -ов-: морква, жертва, вовк;

в) у словотворчих частинах: -вод, -воз, -нос, -роб, -ход: водовоз, водонос, землероб;

г) у суфіксах -енк-, -еньк-, -есеньк-, -ечк-, -тель-, -ер-, -ор-: річечка, маленька, Вітренко, учитель, оператор.

3. Розподільний диктант.

Розподіліть пари слів на групи за особливостями чергування: а) [о], [е] з [і]; б) [о], [е] з Ø (нулем звука); в) [е] з [о] після шиплячих та [й]; г) найдавніші чергування.

День – дня, стіл – стола, чоло – чільний, клонитися – кланятися, гребти – загрібати, сон – сну, молоток – молотка, вітер – вітру, кінь – коня, віз – воза, чотири – четвертий, знаємо – знайомий, гайок – гаєчок, крапля – крапель, піч – печі, слово – слів, лізти – лазити, вінок – вити, трясти – трусити, пшоно – пшениця, мішок – мішечок, вогонь – вогню, квітка – квіток, хід – ходу, поріг – порога, шість – шести, летіти – літати, збирати – брати, допомога – допомогати.

6. Робота на дошці.

Вправа 1.

I. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування, поясніть причини.

Скочити, мести, дерти, допомогти, пекти, терти, плести, гонити, овес, коні, осені, воля, пагонів, вечори, семи, соколи.

Вправа 2.

Уставте пропущені букви и або е. Слова запишіть у дві колонки: 1) з буквою и; 2) з буквою е.

Оз..мина, вст..гати, уд..в’ятьох, с..реда, мороз..во, зб..рати, зчищ..ний, попр..їжджати, тютюнн..к, зв..кати, потр..вожити, жн..ва, понош..ний, оголош..ння, вар..во, жовт..нь, св..круха, мар..во, пр..зирство, звел..чання, ож..вити, неприм..ренний, втомл..ний, тан..ць.

1.       Прийом для запам’ятовування

Проілюструйте чергування звуків [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] та [з'], [ц'], [с'], використовуючи частини тіла ([г] — [з'] — [ж]: нога — на нозі — ніжка; [к] — [ц'] — [ч]: рука — у руці — ручка; [х] — [с'] — [ш]: вухо — у вусі — вушко)

IV. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

1. Узагальнююча бесіда:

- Над якою темою ми працювали сьогодні на уроці?

- Що таке чергування?

- Які типи чергувань ви запам’ятали?

- Які чергування відносяться до найдавніших?

- Які чергування відносяться до давніх?

V. Підсумок уроку

1. Узагальнююче слово вчителя

VI. Домашнє завдання

Вивчити теоретичний матеріал.

Виписати з фольклорних та художніх творів ті рядки, в яких зустрічаються чергування голосних.